Ухвала

від 20.09.2012 по справі 2а-118/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р. Справа № 106444/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.В., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ТОВ ПК «Екопродукт» на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року у адміністративній справі № 2а-118/12/0970 за адміністративним позовом ТОВ ПК «Екопродукт» до Державної податкової інспекції в м. Івано - Франківську про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ ПК «Екопродукт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано - Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень №0002352302, №0002342302 від 13.09.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач дійшов помилкових висновків щодо безтоварності операцій з контрагентами ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс», ПП «Юст-А»та ТОВ «РА «Фаворит». Однак, господарські операції підтверджуються наявністю належно оформлених первинних документів, в тому числі, податкових накладних, платіжних доручень та актів виконаних робіт, що підтверджують факт виконання поставки продукції та надання маркетингових та рекламних послуг, а також проведення з контрагентами повного розрахунку; відсутністю судових рішень про визнання недійсними укладених з контрагентами правочинів; відсутністю будь-яких доказів, що отриманий товар чи аналогічні послуги надавались іншими контрагентами; перебуванням контрагентів, на момент укладення та виконання правочинів, на податковому обліку.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу на постанову суду, в якій зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема судом не враховано, що по усіх договорах наявні первинні документи, проведено оплату, ні Цивільним, ні Господарським кодексами України не передбачено обов'язку для сторін при укладанні господарських договорів перевіряти у своїх контрагентів за договорами наявність достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей тощо. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник позивача, апелянта у справі, у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у апеляційній скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, проти апеляційної скарги заперечив. Вважає оскаржувану постанову такою, що винесена із повним з'ясуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається на судом встановлено наступне. Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № 6834/23-2/30474971 від 30.08.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Екопродукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р.», яким встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228, ЦК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а саме: здійснення операцій на підставі нікчемних правочинів, прийнято до виконання документи та складено документи на операції, що порушують публічний порядок і відповідно суперечать законодавчим та нормативним актам, що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 216 грн., та заниження податку на додану вартість в сумі 139177 грн., у тому числі за вересень 2010 року в сумі 25000 грн., за жовтень 2010 року в сумі 114177 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення: №0002352302 від 13.09.2011 року, згідно з яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 217,00 грн., з яких 216,00 грн., за основним платежем та 1,00 грн., за штрафними санкціями; №0002342302 від 13.09.2011 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 173971,00 грн., з яких за основним платежем 139177,00 грн., за штрафними санкціями - 34794,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не представлено доказів на підтвердження джерела походження наданих послуг (рекламної продукції), виконаних робіт щодо поставки сировини і на противагу встановленим судом обставинам, виключається можливість надання таких послуг, виконання робіт вказаними контрагентами позивача.

Як вбачається з матеріалів справи 20.08.2010 р. позивачем укладено договір про надання маркетингових послуг №10/08-10 з ПП «Юст-А» на загальну суму 150000 грн. (в т.ч. ПДВ). Предметом договору було надання маркетингових послуг щодо ринку продукції, що виготовляється позивачем.

Підтвердження виконання послуг між сторонами договору оформлено актами приймання передачі виконаних робіт від 30.09.2010р. № 49130091 на загальну суму 90000 грн., в т.ч. ПДВ - 15000 грн., та від 30.09.2010р. № 4913009 на загальну суму 60000 грн., в т.ч. ПДВ - 10000 грн.

Станом на 31.03.2011р. заборгованість перед ПП «Юст-А» у позивача відсутня, оплату проведено в сумі 150000,00 грн. - шляхом перерахування коштів через розрахунковий рахунок (Дт 631 Кт 31), до складу податкового кредиту позивачем віднесено суми ПДВ, згідно отриманих податкових накладних від 29.09.2010р. № 4912909 на суму ПДВ 15000 грн., від 30.09.2010р. № 4913009 на суму ПДВ 10000 грн.

Крім цього, на підставі договору про надання рекламно - інформаційних послуг № 1-Ф від 01.10.2010р. ТОВ «РА «Фаворит»в жовтні місяці 2010 року надало позивачу рекламно - інформаційні послуги стосовно продукції, що виготовляється на загальну суму 200000 грн. (в т.ч. ПДВ).

Виконання умов даного договору сторони засвідчили Актом № 250 здачі - приймання послуг від 27.10.2010р. на суму 75000 грн., в т.ч. ПДВ 12500 грн.; Актом №258 здачі -приймання послуг від 28.10.2010 р. на суму 75000 грн., в т.ч. ПДВ - 12500 грн., та Актом №262 від 29.10.2010р. на суму 50000 грн., в т.ч. ПДВ- 8333,33 грн.

Оплату за договором проведено в сумі 200000 грн., - шляхом перерахування коштів через розрахунковий рахунок. Станом на 31.03.2011р. заборгованість перед ТОВ «РА «Фаворит»у позивача відсутня.

ТОВ «РА «Фаворит» оформило позивачу податкові накладні від 27.10.2010р. № 250 на суму ПДВ 12500 грн., від 28.10.2010р. № 258 на суму ПДВ 12500 грн., від 29.10.2010 № 262 на суму ПДВ 8333,33 грн. Вказані суми ПДВ включені позивачем до податкового кредиту.

Також згідно з договором поставки від 22.09.2010р. № 1-Т в жовтні місяці 2010р. позивачем отримано від ТОВ «Торгсервіспостач» сировину (для виготовлення чаю), обсяг придбання якої склав 404 220,00 грн. без ПДВ (Дт 201 Кт 631), яку позивачем використано для власних виробничих потреб (видаткові накладні від 04.10.2010 року № 547, від 08.10.2010р. № 561, від 12.10.2010р. № 573, від 15.10.2010р. № 575, від 19.10.2010р. № 564. від 25.10.2010р. №628).

Оплату позивачем проведено в сумі 485064,00 грн., шляхом перерахування коштів через розрахунковий рахунок (Дт 631 Кт 31), до складу податкового кредиту ТзОВ "ПК "Екопродукт" віднесено суми ПДВ, згідно отриманих податкових накладних від 04.10.2010р. № 5479 на суму ПДВ 13630,00 грн., від 08.10.2010 р. № 561 на суму ПДВ 13633,00 грн., від 12.10.2010р. № 573 на суму ПДВ 13495,00 грн., від 15.10.2010р. № 575 на суму ПДВ 13464,00 грн., від 19.10.2010р. № 564 на суму ПДВ 13405,00 грн., від 25.10.2010р. № 628 на суму ПДВ 13217,00 грн. Станом на 31.03.2011р. розрахунок з ТОВ «Торгсервіспостач» проведений повністю. Сировина поставлялась за рахунок ТОВ «Торгсервіспостач» на склад позивача.

Крім цього, відповідно до договору поставки від 17.12.2010р. № 17/12-10 в лютому місяці 2011р. позивач отримав від ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» сировину (для виготовлення чаю), обсяг придбання якої склав 502975,00 грн. без ПДВ (Дт 201 Кт 631), господарська операція оформлялась видатковими накладними від 01.02.2011 року №БС - 01023, від 07.02.2011р. № БС-07021, від 11.02.2011р. № БС-11022, від 17.02.2011р. № БС-17021, від 14.02.2011р. № БС-14022, від 21.02.2011р. № БС-21022, від 24.02.2011р. № БС-24021). Оплату в лютому місяці 2011р. проведено в сумі 412218,40 грн. - шляхом перерахування коштів через розрахунковий рахунок (Дт 631 Кт 31), до складу податкового кредиту позивача віднесено суму ПДВ, згідно отриманих податкових накладних від 21.02.2011р. №21022 на суму ПДВ 13753 грн., від 17.02.2011р. № 17021 на суму ПДВ 13375 грн., від 14.02.2011 р., №14022 на суму ПДВ 14152 грн., від 11.02.2011р. № 11022 на суму ПДВ 14898 грн., від 07.02.2011р. №7021 на суму ПДВ 14611 грн., від 01.02.2011р. № 1023 на суму ПДВ 15463 грн. 24.02.2011р. № 24021 на суму ПДВ 14267,50 грн. (том 1, а.с.210-224). Станом на 31.03.2011р. - заборгованість перед ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» складала 605844,84 грн. (К-т рах.631).

Судом встановлено, що відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність позивача (завищення податкового кредиту в сумі 25000 грн. за вересень 2010 року) з контрагентом ПП «Юст-А»; серед основних видів діяльності, відомості щодо яких містяться в даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з витягом Серія АЖ №276129 від 30.03.2012 року, ПП «Юст-А» надавало послуги в торгівлі, зокрема, товарів широкого асортименту, однак проведеною перевіркою не виявлено, а ПП «Юст-А»в ході податкової перевірки не надано документального підтвердження здійснення поточних операцій у сфері оптової торгівлі; у період, що перевірявся встановлено відсутність будь-якого орендованого чи власного рухомого та нерухомого майна (офісних, складських приміщень) в ПП «Юст-А», що могли б використовуватись в господарській діяльності, не надано будь-якого документального підтвердження місця виконання зобов'язань ПП «Юст-А»; в даних ЄДР стосовно ПП «Юст-А» вид діяльності щодо надання маркетингових послуг не значився; відповідно до протоколу допиту директора ПП «Юст-А» ОСОБА_3 на балансі підприємства автотранспорт відсутній, складських приміщень у власності чи оренді теж немає, що стосується діяльності підприємства, остання зазначила, що підприємство надає посередницькі послуги з оптової торгівлі товарами широкого асортименту, зокрема запчастинами: до автомобілів, канцтоварами, сантехнікою, господарськими товарами.

Що стосується ТОВ «РА «Фаворит», то ДПІ в Печерському районі м. Києва здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «РА «Фаворит» в результаті чого встановлено, що товариство та його посадові особи за вищевказаною адресою не знаходяться, про що складено акти перевірки місцезнаходження від 26.01.2011 року; в результаті перевірки встановлено, що чисельність працюючих в товаристві становить 1 особа та засновником та директором товариства являється ОСОБА_2, який пояснив, що погодився тимчасово зареєструвати на своє ТОВ РА «Фаворит», однак жодних договорів та бухгалтерських документів він не підписував, звітність до ДПІ ніколи не складав та не подавав, печатки Товариства ніколи не бачив і хто займався діяльністю на підприємстві йому не відомо, а також те, що він не має жодного відношення до фінансово - господарської діяльності Товариства і не знає, яку саме діяльність воно здійснює; в ході проведення почеркознавчого дослідження було встановлено, що підписи громадянина ОСОБА_2 в деклараціях та розшифровках до них, копіях довіреностей виконані різними особами; встановлено відсутність в ТОВ «РА «Фаворит»» трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини та інших матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Крім цього, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2011 року, справа №2а-7041/11/2670, яка набрала законної сили 23.02.2012 року, визнано недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція Фаворит» (код ЄДРПОУ -37003028), визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція Фаворит» від 15.03.2012 року, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, а також вирішено припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція Фаворит» (код ЄДРПОУ -37003028). Постановою суду встановлено, що громадянин ОСОБА_2, який значиться директором та засновником підприємства, фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, а діяльність, що від імені підприємства ведеться не встановленими особами, спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави. Суд дійшов висновку, що ТОВ «РА «Фаворит» створене особою, яка не мала наміру проводити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати певні повноваження, а виготовленням документів фінансово-господарської діяльності та податкової звітності займались особи, які не мали на це, передбачених законом, повноважень.

Що стосується ТОВ «Торгсервіспостач» також встановлено розбіжність даних позивача (завищення податкового кредиту в сумі 80844 грн. за жовтень 2010 року) з даними контрагента; встановлено відсутність даного товариства за адресою місцезнаходження про що складено відповідний акт; встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності; директор підприємства ОСОБА_4 пояснив, що директором підприємства став за грошову винагороду у 500 грн., ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснював, ніяких вказівок нікому не надавав, документи фінансово-господарської діяльності не підписував, де знаходиться офіс товариства, установчі документи та печатка йому теж не відомо.

Стосовно контрагента позивача ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» встановлено, що останнє не знаходиться за юридичною адресою; встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; постановою СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві від 17.05.2011 року порушено кримінальну справи за фактом підроблення звітної податкової документації ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358КК України; висновком спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ № 742 від 14.05.2011р., при проведенні почеркознавчого дослідження вільних зразків підписів директора підприємства ОСОБА_5 встановлено, що від його імен, в представлених на дослідження документах, підписи виконані не ним, а іншою особою; Відповідно до пояснень, викладених в протоколі допиту свідка від 14.07.2011 року бухгалтера ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»- ОСОБА_6, яка здійснювала підготовку первинних фінансово-господарських документів, ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» фактично не здійснював ніякої реальної господарської діяльності, основним напрямком діяльності даного СПД було проведення безтоварних операцій з підприємствами реального сектору економіки з метою мінімізації сплати податків останніми, шляхом обміну через посередників відповідними бухгалтерськими документами. Зазначала, що безготівкові кошти, які поступали на рахунки товариства через клієнт банк перераховувались на підконтрольні товариству підприємства та в подальшому знімались готівкою через посередників та видавались клієнтам. Аналогічні за своїм змістом пояснення викладені в протоколах допиту свідка бухгалтерів підконтрольних ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» підприємств.

З наведеного вище вбачається, що маркетингові та рекламно - інформаційні послуги фактично не надавались, наявність первинних бухгалтерських документів не є беззаперечним доказом товарності операцій.

ТОВ «Торгсервіспостач» та ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Первинні документи, що засвідчували б реальність виконання таких господарських операцій, такі як акти приймання - передачі товарів, товаро - транспортні накладні, доручення, книга доручень, документи які б засвідчували кількість та якість поставленої продукції, документи складського обліку поставлених товарів, відсутні. В даних контрагентів відсутні складські приміщення, транспортні засоби, трудові ресурси, що також свідчить про неможливість проведення таких господарських операцій між позивачем і вказаними контрагентами.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги.

Судом встановлено, що факт укладання договорів підтверджується зокрема податковими та видатковими накладними. Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

При цьому, з матеріалів справи вбачається неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентами з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для зберігання, транспортування товару тощо, відсутність у підприємств необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема, актів виконаних робіт, доказів транспортування та доставки товару, витрат покупця у зв'язку з цим та їх облік в регістрах бухгалтерського обліку і в документах податкової звітності, складського обліку товару та врахування його вартості у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного податкового періоду тощо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Що стосується актів виконаних робіт по наданню маркетингових та рекламно - інформаційних послуг, то такі не конкретизовані, не зазначено, яка саме продукція та у яких місцях розміщувалась, а представлені фотографії продажу чаю, який виробляє позивач не дають підстави вважати такі роботи проведеними, оскільки з них вбачається лише проведення акцій у торгівельних мережах чи магазинах та не вбачається, що акційні ціни встановлені виробником, а не продавцем продукту. Крім цього, з представлених фото вбачається, що акції проводились не тільки по продукції, яку виробляє позивач, але й на інші продукти та не харчові товари.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки первинні документи, оформлені між позивачем та його контрагентами зі сторони ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»та ТОВ «РА «Фаворит» підписані невідомими особами, що суперечить вимогам вищенаведених правових норм, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту, збільшення витрат та відповідно - зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, відтак оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем правомірно.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга ТОВ ПК «Екопродукт» на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ ПК «Екопродукт» - залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року у адміністративній справі № 2а-118/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2012 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

С.М. Кузьмич