Постанова

від 18.09.2012 по справі 2-а-138/08

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-138/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кириченко В.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"18" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 07.05.2008 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України про стягнення грошової компенсації у зв'язку із заниженням зарплати після сплати податку на доходи фізичних осіб,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просили стягнути з Державної судової адміністрації України і зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з державного бюджету України на користь: ОСОБА_2 - 30128,57 грн.; ОСОБА_3 - 23083,45 грн.; ОСОБА_4 - 21471,70 грн.; ОСОБА_5 - 17356,35 грн.; ОСОБА_6 - 14531,80 грн.; ОСОБА_7 - 7770,17 грн.; ОСОБА_8 - 4206,63 грн. за період роботи по 31.12.2007 включно для кожного.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 07.05.2008 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням Державна судова адміністрація України звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу направити на новий судовий розгляд.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вимоги апелянта про направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд не підлягають задоволенню, оскільки ні з матеріалів справи, ні навіть з доводів апеляційної скарги не вбачається підстав для цього, виключний перелік яких на момент подання апеляційної скарги був встановлений ст. 204 КАС України, а на даний час встановлений п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України.

Згідно матеріалів справи позивачі працюють суддями Обухівського районного суду Київської області і за період роботи по 31.12.2007 р. з них було утримано прибутковий податок в слідуючих розмірах : ОСОБА_2 - 30128,57 грн.; ОСОБА_3 - 23083,45 грн.; ОСОБА_4 - 21471,70 грн.; ОСОБА_5 - 17356,35 грн.; ОСОБА_6 - 14531,80 грн.; ОСОБА_7 - 7770,17 грн.; ОСОБА_8 - 4206,63 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що утримання із заробітної плати позивачів без відповідності компенсації прибуткового податку порушує їх законні права, гарантії їх незалежності та соціальної захищеності.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обґрунтованими, враховуючи наступне.

Сплата податку є конституційним обов'язком кожного громадянина України. Статтями 67 та 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, в тому числі сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У період до 01.01.2004 підставою для звільнення заробітної плати суддів від обкладання податком з доходів фізичних осіб був Указ Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів»від 10.07.1995, який в подальшому був скасований Указом Президента України від 25.12.2003 № 1497/2003.

1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року № 889-ІV (далі - Закон № 889-ІV)

Відповідно до підпункту "д" пункту 1.3 статті 1 Закону № 889-ІV дохід із джерелом його походження в Україні -це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі дохід у вигляді заробітної плати, нарахований (виплачений, наданий) унаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України.

Відносини у сфері оподаткування доходів фізичних осіб безпосередньо врегульовані Законом №889-ІV, який не передбачає пільг при сплаті податку для суддів. Вичерпний перелік звільнених від оподаткування доходів передбачений у пункті 4.3 статті 4 вказаного Закону, і він не містить доходів суддів у вигляді заробітної плати.

Єдиною підставою для здійснення компенсаційних виплат суддям у зв'язку з втратою частини заробітку, пов'язаною зі сплатою податку з доходів фізичних осіб у 2004 році, було розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2004 № 22-р «Про деякі питання оплати праці суддів».

Згідно з пунктом 1 цього Розпорядження Голові Конституційного Суду України та головам судів загальної юрисдикції дозволено здійснювати у 2004 році компенсаційні виплати суддям у розмірі до 100 % посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку з доходів фізичних осіб буде нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за IV квартал 2003 року. У пункті 2 Розпорядження КМУ № 22-р зазначено, що компенсаційна виплата, передбачена пунктом 1 цього Розпорядження, здійснюється в межах видатків на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.

Аналіз зазначених положень дає підстави вважати, що за відсутності хоча б однієї умови, зазначеної в цьому Розпорядженні, право на отримання компенсаційних виплат у суддів не виникає.

Колегія суддів зазначає, що позивачами не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що нарахована їм заробітна плата у 2004 році з вирахуванням податку з доходів була нижчою від середньомісячної заробітної плати за IV квартал 2003 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги за період 2005-2007 роки, не підлягають задоволенню, оскільки нормами Конституції України, Закону України «Про статус суддів», Закону України «Про судоустрій України», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не було передбачено здійснення компенсаційних виплат суддям у зв'язку з втратою частини заробітку, пов'язаною зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за вказаний період.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити частково.

Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 07.05.2008 -скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.