Постанова

від 24.09.2012 по справі 2а-3560/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 року 2а-3560/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Будз Б.Б.,

за участю:

представника позивача - Сербана В.Ф. (довіреність від 01.08.2012 р. б/н),

представника відповідача - Воловенка О.М. (довіреність від 03.02.2012 р. №25/10/10-028),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом приватної фірми "Гарантсервіс"

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції ДПС

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000282200 від 08.05.2012 р.,

в с т а н о в и в:

Приватна фірма "Гарантсервіс" (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000282200 від 08.05.2012 р., яким ПФ "Гарантсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 138 660 грн., з яких за основним платежем 110 928,00 грн. та 27 732,00 грн. -за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийняте на підставі помилкових висновків акту перевірки №297/22-04/21607864 від 23.04.2012 р. про порушення ПФ "Гарантсервіс" вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями із ТОВ «КБ Оксідон».

Оскільки висновки акту є необ'єктивними, позивач наполягає на протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, що на підтвердження права на формування податкового кредиту за господарськими операціями між позивачем та ТОВ «КБ Оксідон»надано копії видаткових накладних, додаток до договору поставки від 04.11.2010р. № 23-м/10, укладеного між позивачем та ТОВ «КБ Оксідон», копії рахунків фактури, які були оглянуті в судовому засіданні.

Представником відповідача позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких вказано про їх безпідставність. Заперечення мотивовано тим, що актом перевірки №297/22-04/21607864 від 23.04.2012 р. щодо укладання нікчемного правочину між позивачем та його контрагентом - ТОВ «КБ Оксідон»податковим органом встановлено, що податкові накладні виписані постачальником ТОВ «КБ Оксідон»з порушенням порядку №165, не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту ПФ "Гарантсервіс" за грудень 2010 р. на суму 110 928 грн. Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним та законним, а тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

позивач був зареєстрований Голосіївською районною державною адміністрацією в м.Києві від 14.06.1994р. за №1068107000, код за ЄДРПОУ - 21607864. Підприємство перебуває на податковому обліку у Васильківській ОДПІ Київської області ДПС з 24.06.1994 р. На підставі свідоцтва про реєстрацію платника податків №100097902 від 12.02.2008 р. є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер №216078626097.

Відповідно довідки із ЄДР позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 19.04.2012р. по 20.04.2012 р. посадовою особою Васильківської ОДПІ Київської області Державної податкової служби на підставі статей 78, 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 18.04.2012 року № 62-П було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПФ "Гарантсервіс" з питань правильності нарахування та своєчасної сплати податків по взаємовідносинах з ТОВ «КБ Оксідон»за період грудень 2010 р. Результати перевірки оформлено актом №297/22-04/21607864 від 23.04.2012 р.

У ході перевірки встановлено факт порушення ПФ "Гарантсервіс" вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями, діючого на момент виникнення спірних правовідносин), що призвело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2010 року на 110 928, 00 грн. Виявлене порушення пов'язане з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ПФ "Гарантсервіс" показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «КБ Оксідон».

На підставі висновків акту перевірки, Васильківською ОДПІ Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282200 від 08.05.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 110 928,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 27 732,00 грн.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення незаконним, виходячи з наступного.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями, діючій на момент виникнення спірних правовідносин)

Згідно підпункту7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, видаткові накладні, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності товарів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2011 року, між ПФ "Гарантсервіс" та ТОВ «КБ Оксідон»укладено договір поставки № 23-м/10 (а.с. 28). Згідно умов вказаного договору, Постачальник (ТОВ «КБ Оксідон») передає, а Покупець (ПФ "Гарантсервіс") приймає товар в асортименті, кількості та за ціною відповідно рахунку-фактури або специфікації.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки № 23-м/10 виписано: видаткові накладні (а.с. 31-48), банківські виписки по рахунках (а.с. 49-51), податкові накладні (а.с. 52-69), рахунки фактури.

З акту перевірки вбачається, що за грудень 2010 р. ПФ "Гарантсервіс" задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 355 588 грн. Встановлено його завищення за грудень 2010р. за рахунок контрагентів -постачальників, у тому числі ТОВ «КБ Оксідон», на сумі 110 928 грн.

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій позивача за договором з ТОВ «КБ Оксідон», суд звертає увагу та те, що зобов'язання передати товар за договором поставки на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.

Так, пунктами 3.1 та 3.3 договору поставки № 23-м/10 встановлено, що Постачальник зобов'язаний поставити товар в розпорядження Покупця зі складу Постачальника, а передання уповноваженого представника Покупця партії товару здійснюється за накладними на підставі довіреності. Вказана умова договору визначає місце, де право власності на товар та ризик випадкової загибелі товару переходить від продавця до покупця.

В ході перевірки відповідачем встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «КБ Оксідон»за весь період діяльності, так гр. ОСОБА_3, яка згідно реєстраційних даних є директором ТОВ «КБ Оксідон»не мала наміру займатись фінансово-господарською діяльністю та ніяких договорів, фінансово-господарських документів, звітів до державних установ або інших документів, що стосуються ТОВ «КБ Оксідон»не підписувала.

Згідно п.18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (із змінами і доповненнями) «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи зазначене та ретельно вивчивши наявні в матеріалах справи видаткові та податкові накладні, суд встановив:

З граф «Відвантажив(ла)»та «Отримав(ла)»видаткових накладних вбачається, що наявний лише підпис особи, проте відсутні прізвище, ініціали осіб, що підписали вказані накладні, графа «за дов. № від»порожня, що вказує на відсутність будь-яких довіреностей, передбачених умовами договору поставки № 23-м/10.

З графи «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»податкових накладних вбачається, лише підпис особи без зазначення прізвища, ім'я, по-батькові та її посада.

Згідно умов договору поставки, саме передавання уповноваженим представникам Покупця партії товару мало здійснюватися здійснюється за накладними на підставі довіреності, обов'язок Постачальника (ТОВ «КБ Оксідон») і з цього часу обов'язки Постачальника вважаються виконаними.

Виходячи з викладеного, факт передачі товару не підтверджується, відповідно до пункту 3.3 договору поставки № 23-м/10.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За змістом вищезазначених приписів, наявні в матеріалах справи копії видаткових та податкових накладних не є належним доказом передачі товару, оскільки вони не містять даних щодо прізвища та ініціалів особи, яка прийняла товар, номеру, дати довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність будь-яких довіреностей, передбачених умовами договору поставки № 23-м/10, за наявності лише видаткових накладних не може підтверджувати факт отримання товару ПФ "Гарантсервіс".

Копії товарно-транспортних накладних та дорожніх листів в матеріалах справи відсутні.

В порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, ПФ "Гарантсервіс" не виписувало довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «КБ Оксідон», що додатково вказує на неможливість отримання позивачем товарів.

Відповідно до Порядку ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, зареєстрованого в Мін?юсті України 23.06.1997 р. за №233/2037 впровадження книги обліку придбання товарів обумовлене вимогами пункту 7.2.8 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року "Про податок на додану вартість" (далі в тексті - Закон). Книга обліку придбання - це книга, яка ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість. Книга обліку придбання товарів (робіт, послуг) повинна бути прошнурована та пронумерована, зареєстрована в державній податковій адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації платника податку на додану вартість або особи, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету. Дата початку ведення такої книги та дата її закінчення підтверджуються підписом керівника і головного бухгалтера; щомісячні та у відповідних випадках щоквартальні підсумки підтверджуються підписом особи, відповідальної за ведення книги, та підписом головного бухгалтера. Особа, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, веде окремі книги обліку придбання із зазначеної діяльності і окремо - з діяльності, що не належить до спільної. У разі, коли облік придбаних товарів (робіт, послуг) ведеться за допомогою комп'ютера, щоденний облік операцій складається у формі журналу та за такою ж формою, як і книга обліку придбання, пронумеровується, підписується відповідальною особою. Дані із щоденного обліку операцій заносяться до книги обліку придбання одним рядком загальним підсумком за день. У книзі обліку придбання окремо обліковуються операції, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг), з правом включення до податкового кредиту та без права включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість. Окремо ведеться облік операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва (обігу) або не підлягає амортизації, а також по товарах (роботах, послугах), придбаних як на митній території України, так і ввезених із-за її меж. Окремо обліковуються операції, пов'язані з придбанням імпортних товарів, на які оформляється податковий вексель. Книга обліку придбання містить в собі порядок обліку операцій і визначає основу для можливості віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) продавцю у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Суд також зважає на те, що позивачем не надано жодного документу первинного обліку, який би засвідчував факт отримання товарів матеріально відповідальною особою позивача, облік руху товарів у розрізі кожного окремого найменування товару у день завершення кожної операції отримання або відпуску товарів, а також документів, які б засвідчували зберігання товару з оформленням партійних карток. Такі документи складаються на кожну партію товарів для контролю за надходженням та відпуском за кількістю, масою, ґатунками, вартістю товарів, отриманих як окрема партія за єдиним транспортним документом, а також документів, що підтверджують відпускання товарів, узагальнені підсумки руху товарів протягом певного календарного періоду, дані перевірок тощо.

Крім того, операції з поставки товарів від ТОВ «КБ Оксідон»не підтверджуються будь-якими документами первинного бухгалтерського обліку та звітності, в частині оприбуткування товарів, наявності складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів.

Суд також звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів використання у господарській діяльності ПФ "Гарантсервіс" придбаного у ТОВ «КБ Оксідон»товару.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Ураховуючи вищезазначене суд констатує, що позивачем не надано належних доказів виконання господарських зобов'язань за договором поставки № 23-м/10, а також доказів використання придбаного товару в господарській діяльності позивача.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів або в разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, висновок відповідача про порушення ПФ "Гарантсервіс" вимог Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями із ТОВ «КБ Оксідон»є законним та обґрунтованим. Тому, податкове повідомлення рішення Васильківської ОДПІ Київської області ДПС №0000282200 від 08.05.2012 р., є правомірним і скасуванню не підлягає.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов приватної фірми "Гарантсервіс" задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,- відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 вересня 2012 р.