Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а-9371/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2012 року Справа № 2а-9371/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Тельдековій Н.В.

за участю:

представника позивача: Буркової О.М.

представник відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства науково - дослідний центр «Автотранс» про стягнення коштів в розмірі 25 393,00 грн. з розрахунків у банках, обслуговуючих платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Приватного підприємства науково - дослідний центр «Автотранс» про стягнення коштів в розмірі 25 393,00 грн. з розрахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, ПП «НДЦ Автотранс» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м.Луганську, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 456 від 01.04.2011.

На підставі акту документальної невиїзної ( камеральної) перевірки від 23 липня 2010 року № 1456/16 з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ, яким встановлено донарахування податкових зобов'язань рядку 1 Декларації з ПДВ за травень 10 в сумі 24184,00 грн., відповідачу податковим повідомленням - рішенням від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0 визначено податкове зобов'язання за платежем «ПДВ» у розмірі 25 393,00 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі 24184,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1209,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення від 03.08.2010 № 0030151600/0 направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернуті поштовою службою без вручення адресату з поміткою - за адресою - не проживає.

Згідно пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних ( фінансових) санкцій було складено акт 3260 від 15.08.10 про неможливість вручення п/р 0030151600/0 від 03.08.10 та податкове повідомлення - рішення розміщено на дошці податкових оголошень.

Вважає податкове повідомлення - рішення врученим належним чином та просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 25 393,00 грн. з розрахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

У наданому письмовому запереченні на позов представник відповідача серед іншого зазначив, що позовна заява містить посилання лише на норми, якими позивач керувався визначаючи суму податкового боргу, а також описання дій щодо врученні рішення про стягнення податкового боргу, в якості доказів посилається на акт, який містить суперечливу інформацію та яка не відповідає дійсності, крім цього в акті зазначено, що відповідальними за фінансово -господарську діяльність підприємства були директор ОСОБА_3 та головний бухгалтер ОСОБА_4, проте на момент його складання на підприємстві були відсутні директор та головний бухгалтер ( звільнена 03.05.2007).

Звертає увагу, що позивач вводить в оману про неможливість встановлення перебування відповідача, оскільки про необхідність отримання податкової вимоги повідомляв за допомогою мобільного телефону.

Крім цього в податковому повідомленні - рішенні невірно зазначено найменування підприємства, а саме ТОВ «Автотранс».

Ухвалою суду від 18 вересня 2012 року за клопотанням представника позивача допущено процесуальне правонаступництво позивача по справі, а саме - Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби .

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача додатково до даних викладених у запереченні наполягав на не визнані позивачем податкової декларації податковою звітністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " та Закон України "Про систему оподаткування" втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " , Закону України "Про систему оподаткування ", Закону України «Про податок на додану вартість», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію та довідки АА № 430801 відповідач - Приватне підприємство Науково - дослідний центр «Автотранс», і.к.19082733, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради як юридична особа 27.01.1993, адреса:91006, Луганська область, м.Луганськ, вул.Онежська,б.22, 23.03.2011 - реєстрація зміни місцезнаходження юридичної особи ( а.с.7).

Перебуває на обліку як платник податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську з 17.01.1995 за № 586/82, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків( а.с.8).

Згідно преамбули ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - ЗУ №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування " (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податок на додану вартість належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Пунктом 3 ч.1 ст. 9 цього ж Закону України встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності зі ст. 1 Закону України № 2181 передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності із підпунктом "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181 штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.( п.п. 17.1.4 п.17.1 ст.17 ЗУ №2181).

За період з 01.05.2010 по 21.05.2010 відповідач задекларував податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 0,00 грн., що вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість № 51375 ( а.с.74-76).

Актом перевірки від 23.07.2010 № 1456/16/19082733 ( далі - акт № 1456) про результати документальної невиїзної ( камеральної) перевірки ПП НДЦ «Автотранс» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість встановлено порушення абз. 16 та 17 п.9.8 ст.9 ЗУ «Про податок на додану вартість» в результаті чого донараховано суму податкових зобов'язань рядку 1 Декларації з ПДВ за травень 2010 року в сумі 24184,00 грн. ( а.с.13).

На підставі акту перевірки № 1456 , яким встановлено порушення абзаців 16 та 17 пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03 квітня 1997 року "Про податок на додану вартість", Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську податковим повідомленням-рішенням від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0 згідно з підпунктом "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181" Приватному підприємству науково-дослідний центр "Автотранс" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем "податок на додану вартість " у розмірі 25393,00 грн., у тому числі 24184,00 грн. -за основним платежем, 1209,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 12,13).

Згідно із пунктом 4.6 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 ( далі - Порядок) податкове повідомлення-рішення є однією з форм податкового повідомлення) вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до вимог пункту 4.6 розділу 4 Порядку акт від 23 липня 2010 року № 1456/16/19082733 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки приватного підприємства науково-дослідний центр "Автотранс" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0 направлені приватному підприємству науково-дослідний центр "Автотранс" рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернуті поштовою службою без вручення адресату згідно довідки форми 20 "вибула організація" та "за зазначеною адресою не проживає"(арк. Справи 12, 13 на звор. боці).

На виконання вимог п.4.9 розділу 4 Порядку у зв'язку із поверненням поштовою службою без вручення позивачу акта від 23 липня 2010 року № 1456/16/19082733 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську складені акти про неможливість їх вручення та розміщення на дошці податкових оголошень відповідно від 29 липня 2010 року № 235/16/19082733 та від 15 серпня 2010 року № 260 (арк. справи 17,18).

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0 вважається врученим приватному підприємству науково-дослідний центр "Автотранс " у день його розміщення на дошці податкових оголошень, тобто 15 серпня 2010 року.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 вищезазначеного Закону України регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Податкове повідомлення - рішення від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0 було оскаржено в судовому порядку.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2012 року залишено без змін Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року у справі № 2а/1270/1352/2012, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства науково-дослідний центр "Автотранс" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0, рішення від 15 листопада 2010 року № 235 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року набрала законної сили.

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0 у відповідності із ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення - рішення позивача від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем "податок на додану вартість " у розмірі 25393,00 грн., у тому числі 24184,00 грн. -за основним платежем, 1209,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, не скасоване та на час розгляду справи є чинним.

На виконання вимог ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181- Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську приватному підприємству науково-дослідний центр "Автотранс" було вручено 08 вересня 2010 року першу податкову вимогу від 30 серпня 2010 року № 1/2014, про що свідчить особистий підпис засновника підприємства ОСОБА_2 на корінці податкової вимоги (а.с.10), та надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення другу податкову вимогу від 08 жовтня 2010 року № 2/2245, яка повернута поштовою службою без вручення адресату згідно повідомлення форми 22а "адресат не проживає"(арк. справи 11, 11 звор. бік), про що на підставі підпункту 5.8.3 пункту 5 Порядку позивачем складено відповідний акт від 13 жовтня 2010 року (арк. справи 11).

15 листопада 2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську відповідно до статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 відносно приватного підприємства науково-дослідний центр "Автотранс" прийнято рішення № 235 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.10 звор. бік ).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, беручи до увагу, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість за податковим повідомленням - рішенням від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0 на загальну суму 25 393, 00 грн., яке на час розгляду справи не скасоване та є чинним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача не невірне зазначення в податковому повідомлені - рішенні найменування підприємства, оскільки зазначені обставини розглядалися у справі у справі № 2а/1270/1352/2012, предметом спору у якій серед іншого було саме податкове повідомлення - рішення від 03 серпня 2010 року № 0030151600/0 та з урахуванням сукупності документів - засновницьких, акта перевірки встановлено, що зазначене повідомлення - рішення було винесено саме відносно позивача.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача в письмовому запереченні щодо введення в оману позивачем з приводу неможливості вручення рішень при наявності мобільного телефону, оскільки існує спеціально встановлений чинним законодавством порядок вручення податкових повідомлень - рішень та акту перевірки, який був позивачем дотримано.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства науково - дослідний центр «Автотранс» про стягнення коштів в розмірі 25 393,00 грн. з розрахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Науково- дослідний центр «Автотранс» ( код ЄДРПОУ 19082733, м.Луганськ,вул.Онежська,б.22) на корить державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 25 393,00 грн.( двадцять п'ять тисяч триста дев'яносто три гривні 00 коп.), шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 21 вересня 2012 року.

СуддяС.М. Чиркін