Постанова

від 17.09.2012 по справі 2а-4807/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 р. м. Львів № 2а-4807/12/1370

12 год.28 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Сеньків А.І., представника відповідача Павлова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-сім»до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера-сім»(далі -ТзОВ «Сфера-сім») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення від 06.03.2012 року № 0000031502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача з ПП «Ново Ком»є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно правочинів з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 287/15-2/2523514 від 15.02.2012 року щодо заниження податку на додану вартість не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу був акт перевірки ПП «Ново Ком»№ 1811/231/231-36917481, яку проводила Алчевська ОДПІ. Позивач звертає увагу суду та той факт, що в акті перевірки ТзОВ «Сфера-сім»нічого не зазначено про результати перевірки його взаємовідносин з ПП «Ново Ком», натомість зроблено висновок про те, що господарські операції між ними фактично не відбулись. Таким чином, вважає, що відповідач прийшов до неправомірних висновків щодо порушення порядку формування ТзОВ «Сфера-сім»податкового кредиту, який передбачає єдиною підставою для формування податкового кредиту - наявність податкових накладних, складених у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивач вважає позицію податкового органу недопустимою, на його переконання податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названим підприємством, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і внаслідок помилкового розуміння норм законодавства дійшов до нічим не обґрунтованих висновків про заниження податку на додану вартість. Відтак оскаржуване податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях від 17.09.2012 року № 9/10008. Зазначив, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав безтоварності операцій з контрагентами. Вважає, що сам факт надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання. Зазначив, що позивачем до перевірки не надано документів, які б підтверджували факт передачі/отримання, транспортування товарів від постачальника до покупця у зв'язку з чим позивачем було завищено податковий кредит. Представник відповідача проти позову заперечила, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ «Сфера-сім»зареєстроване 26.11.1997 року за № 1415120 0000 003448, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 89 том І).

Позивач перебуває на обліку у ДПІ у Залізничному районі з 13.08.2002 року за № 25235141. Відповідно до свідоцтва № 17738764 являється платником податку на додану вартість (а.с.91-92 том І).

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено зустрічну звірку ТзОВ «Сфера сім»(ЄДРПОУ 25235141) з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Ново Ком»(ЄДРПОУ 36917481), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

За результатами звірки складено акт № 26/23/32940171 від 08.12.2011 року. Перевіркою встановлено: не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платником податків ПП»Ново-Ком», їх виду, обсягу, якість та розрахунки за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року; порушення позивачем вимог п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 4144,50 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 4144,50 грн.

Позивач не погоджуючись з прийнятим актом перевірки подав заперечення до ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 24.02.2012 року. Заступником начальника останньої 02.03.2012 року за № 7197/15-2/10 була надана відповідь за наслідками розгляду заперечення.

Відповідачем 06.03 .2012 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000031901 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4145,50 грн., в т.ч. основний платіж -4144,50 грн., штрафні санкції -1 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТзОВ «Сфера-сім» скеровувало скарги до ДПА у Львівській області та ДПА України. За результатами розгляду даних скарг, ДПА у Львівській області та ДПА України своїми рішеннями оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням -рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Щодо господарських правовідносин ТзОВ «Сфера сім»з ПП «Ново Ком» та визначення податку на додану вартість за період який перевірявся.

ТзОВ «Сфера Сім»подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року. Згідно додатку 5 у розділі II (Податковий кредит) зазначено постачальника (ІПН 369174812061) сума ПДВ - 4144,50 грн.

Товарність операцій з придбання товару в ПП «Ново Ком»позивач підтвердив податковими накладними: від 01.03.2011 року № 530 на суму 7641.90 грн. в тому числі ПДВ 1273,65 грн.; від 01.03.2011 року № 529 на загальну суму 3527,40 грн., ПДВ -587,90 грн.; від 01.03.2011 року № 528 на суму 8191,20 грн., ПДВ -1365,20 грн.; від 01.03.2011 року № 527 на суму 5506,50 грн., ПДВ - 917 грн. та видатковими накладними від 01.03.2012 року (а.с.65-72 том І). До матеріалів справи позивачем долучено журнал реєстрації довіреностей за 2010-2011 р., яким підтверджується факт отримання товару особою ОСОБА_3 менеджером з продажу, яка товар отримувала на підставі довіреності №210 від 01.03.2011р. (а.с.74-77).

Крім того, ТзОВ «Сфера Сім»відповідно до договору оренди нерухомості майна від 04.01.2011 року та акту приймання-передачі нежитлового приміщення являється орендарем нежитлового приміщення (9 будівлі, споруди) Ж-1 по вул. Городоцькій,355. Також до матеріалів справи позивачем долучено докази (податкові накладні, видаткові накладні, довіреності), які підтверджують факт подальшої реалізації придбаного товару у ПП «Ново-Ком».

Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 15.02.2012 року, в якому не зафіксовано, що до податкових накладних робились зауваження на наявність недоліків та зауваження до поряду їх заповнення. Вони були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації по податку на додану вартість у відповідному періоді та відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (а.с.13 том І).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Вищенаведене спростовує твердження відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентом за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

Судом встановлено, що усі податкові накладні отримані позивачем від ПП «Ново Ком» оформлені у відповідності до вимог п.201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, основними доводами відповідача про вказані порушення, відповідно до акту перевірки є те, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, які б свідчили про транспортування отриманих товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) від контрагента з посиланням на наказ Мінтрансу/Мінстатистики № 488/346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», наказ Мінтрансу № 363 від 14.10.1997 року «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», якими передбачається обов'язкове використання товарно-транспортної накладної під час приймання - передачі ТМЦ.

Суд виходить з того, що згідно з вказаними вище нормативно-правовими актами використання товарно-транспортної накладної є обов'язкове тільки у випадку, якщо мало місце надання транспортних послуг, тобто за умови участі у господарських відносинах між постачальником та покупцем третьої особи -перевізника.

Так, відповідно до ч. 1 преамбули вищезгаданих правил - Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту -перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів -замовників.

Відповідно до розділу 1 Правил Перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування. Згідно п.11 Правил, що передбачає порядок оформлення документів на перевезення також встановлено, що у процесі оформлення товарно - транспортної накладної беруть участь представники трьох осіб - вантажовідправника, вантажоодержувача та перевізника.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що у випадку використання у поставках товару власного транспорту постачальника оформлення товарно - транспортної накладної не може бути здійснене, оскільки відсутній один з учасників відносин -перевізник.

Судом встановлено, що відповідачем не доведено відсутності можливості проведення позивачем з його контрагентом господарських операцій з поставки товарів із залученим власного транспорту постачальника. Крім того, право оформлення товарно-транспортної накладної відповідно до вказаних правил надане вантажовідправнику, яким позивач у господарських відносинах не був.

Оскільки постачальником в належний спосіб виконані зобов'язання щодо поставки товару, однак при цьому не оформлена товарно-транспортна накладна, але оформлені належним чином податкові накладні, видаткові накладні, що і стверджується відповідачем у акті перевірки, то факт здійснення операції підтверджується належним чином.

Всі придбані у ПП «Ново-Ком»товарно-матеріальні цінності, позивач реалізував своїм контрагентам, вказаний факт стверджується відповідними первинним документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи .

Посилання відповідача в акті перевірки від 15.02.2012 року № 287/15-2/2523514 на те, що перевіркою встановлено відсутність необхідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. що свідчить про відсутність у ПП «Ново Ком»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, взято фактично з акту від 14.11.2011 року № 1811/231-36917481, без урахуванням обставин його складення.

В матеріалах справи відсутні докази на порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарський операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність товарно-транспортних накладних, реального виконання господарських операцій є безпідставними і не доводять такі правомірності заниження суми податку на додану вартість у розмірі 4144,50 грн.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Тому, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 06.032.2012 року 0000031901 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року № 0000031502 .

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-сім»(м. Львів, вул. Городоцька, 355; ідентифікаційний код 25235141) 107,30 грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.