Ухвала

від 21.04.2015 по справі 2а-4807/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            21 квітня 2015 року                                                   м. Київ                                                         К/800/18006/15 Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги  Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2015 року у справі №2а-4807/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Сім" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в: Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління  Державної фіскальної служби у Львівській області  звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на  постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2015 року у справі №2а-4807/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Сім" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, приходжу до наступного. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Враховуючи наведену норму, касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права. Керуючись статтями 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою  Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2015 року у справі №2а-4807/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Сім" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.                      Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                                             О.А. Веденяпін