Постанова

від 27.09.2012 по справі 2а/1270/6994/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6994/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного науково-виробничого підприємства "Технологія"про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Позивач) до приватного науково-виробничого підприємства «Технологія» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 806,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватне науково-виробниче підприємство «Технологія» зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що використовує працю найманих працівників, в Сєвєродонецькій міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440300000272. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник зобов'язаний нараховувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі. Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми ф4 ФСС з ТВП, станом на 01.10.2012 року за відповідачем рахується непогашена частина заборгованості в сумі 806,22 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, але поштові відправлення були повернуті на адресу Луганського окружного адміністративного суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання», (аркуш справи 16).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до статті 14 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Законом України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон № 2240) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 3 статті 10 Закону № 2240 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Частиною 1 статті 22 Закону № 2240 передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне науково-виробниче підприємство «Технологія» з 28.02.1996 року зареєстровано в Сєвєродонецькій міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440300000272 як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що використовує працю найманих працівників (аркуші справи 10).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - Закон - № 2213) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція № 16) відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нараховувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5%-1% суми оплати праці найманих працівників.

Згідно звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями, за 2004 рік, форми 4-ФСС з ТВП, за відповідачем рахується непогашена частина заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 806,22 грн. (аркуші справи 6,7).

Заборгованість приватного науково-виробничого підприємства «Технологія» в сумі 806,22 грн. на теперішній час залишається несплаченою, що також підтверджується довідкою № б/н, розрахунком штрафу та обчисленням пені (аркуш справи 5).

Законом № 2240 встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Статтею 30 Закону № 2240 передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону № 2240 строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку непогашену частину заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 806,22 грн., яка утворилася станом на 01.01.2012 року, не сплатив, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується у зв'язку з тим, що відповідно до

Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 158-163, 183 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного науково-виробничого підприємства "Технологія"про стягнення заборгованості , задовольнити повністю.

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства «Технологія» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Хіміків, 2, і.к. 23487921) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13) непогашену частину заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 806,22 грн.(вісімсот шість гривень двадцять дві копійки).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагутін