Постанова

від 19.09.2012 по справі 2а-1588/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19.09.2012 р. Справа № 2а-1588/12/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТРОЙГЕРМЕС", м. Миколаїв

до відповідача : Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби, м. Миколаїв

суть спору : про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСТРОЙГЕРМЕС" (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.12 р. № 0000292360, прийнятого ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі - відповідач).

Позивач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення було прийняте без законних підстав та без врахування всіх обставин, які необхідно було врахувати відповідачем при проведенні перевірки.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, зокрема, зазначає, що відповідно до висновків Акту перевірки підприємства позивача перевіряючи ми була встановлена відсутність у контрагента-постачальника необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності та невідповідність первинних документів нормам законодавства.

Згідно висновків Акту перевірки, укладені позивачем із ТОВ "ТОП-Альянсбуд" у червні 2011 р. господарські угоди укладались без мети настання реальних наслідків, тому відповідно до підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203, статті 216 ЦК України є безтоварними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, на думку відповідача, встановлення відсутності об'єктів оподаткування при реалізації продукції та виконанні робіт (отриманні послуг) за червень 2011 р., які підпадають під визначення статей 134, 185 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI (надалі -ПК України) є підставою для коригування податкових зобов'язань позивача.

Відповідач вважає, що в порушення пункту 193.1. статті 193, пунктів 198.3., 198.6. статті 198 ПК України позивач штучно сформував податковий кредит по контрагенту-постачальнику ТОВ "ТОП-Альянсбуд", в результаті чого було занижено податок на додану вартість у червні 2011 р. на загальну суму 11397 грн.

Під час вирішення спору суду було надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги доведеними, виходячи з наступного.

В період з 27.01.12 р. по 02.02.12 р. відповідач по справі провів документальну позапланова виїзна перевірка підприємства позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ "ДІП Електрік" за травень2011 р. та по взаємовідносинах з ТОВ "ТОП-Альянсбуд" за червень 2011 р.

За результатами проведеної перевірки відповідач склав Акт від 09.02.12 р. № 320/23-60/33798119 (надалі - Акт перевірки № 320/23-60/33798119).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач вказав висновки про порушення позивачем:

- підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203, статті 216 ЦК України

- пункту 193.1. статті 193, пунктів 198.3., 198.6. статті 198 ПК України внаслідок чого було штучно сформовано податковий кредит по контрагенту-постачальнику ТОВ "ТОП-Альянсбуд", в результаті чого було занижено податок на додану вартість у червні 2011 р. на загальну суму 11397 грн., а відтак підлягає донарахуванню.

За наслідками перевірки та складеного Акту відповідач прийняв податкового повідомлення-рішення від 27.02.12 р. № 0000292360 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 12000 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним внаслідок помилково зроблених висновків перевіряючи про порушення позивачем законодавства, зокрема, податкового, виходячи з наступного.

На підтвердження своїх висновків викладених в Акті перевірки № 320/23-60/33798119 відповідач посилається на встановлення відсутності у контрагента-постачальника ТОВ "ТОП-Альянсбуд" необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності та невідповідності наданих ним первинних документів нормам законодавства.

Враховуючи, що на момент проведення перевірки відповідач не може підтвердити факт реального продажу товарів (робіт, послуг) позивачу від ТОВ "ТОП-Альянсбуд" у червні 2011 р. на загальну суму ПДВ 19510 грн., це свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, операції відповідно до підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203 ЦК України є безтоварними і в силу статті 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, відповідач прийшов до висновку про відсутність у ТОВ "ТОП-Альянсбуд" об'єктів оподаткування при реалізації продукції та виконанні робіт (отриманих послуг) за червень 2011 р., які підпадають під визначення статей 134, 185 ПК України, внаслідок чого підлягають коригуванню податкові зобов'язання позивача, сформовані за рахунок їх подальшої реалізації в сумі 8113 грн.

На думку відповідача, в порушення пункту 193.1. статті 193, пунктів 198.3., 198.6. статті 198 ПК України, позивач штучно сформував податковий кредит по контрагенту-постачальнику ТОВ "ТОП-Альянсбуд", в результаті чого занижений податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 11397 грн. підлягає донарахуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору від 08.06.11 р. № 2/П/2011 ТОВ "ТОП-Альянсбуд" протягом червня 2011 р. був реалізований підприємству позивача бітум на загальну суму 117060 грн., в тому числі ПДВ в сумі 19510 грн., на підтвердження чого останній отримав від постачальника податкові накладні:

- від 08.06.11 р. № ПН-123 на суму 48678 грн. (у т.ч. ПДВ - 8113 грн.);

- від 16.06.11 р. № № ПН-123, ПН-248 на суму 68382 грн. (у т.ч. ПДВ - 11397 грн.).

Позивачем зазначено, що за проведеними господарськими операціями по вказаному договору він отримав всі відповідні первинні бухгалтерські документи, які в подальшому були відображені в бухгалтерському та податковому обліку та звітності. Вказане не спростовано відповідачем.

Відповідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що стосовно контрагента позивача ТОВ "ТОП-Альянсбуд" відповідач зробив висновки і зазначив їх в Акті перевірки № 320/23-60/33798119 без посилання на первинні документи, без їх повного дослідження, хоча саме вони фіксують факти здійснення господарських операцій відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Крім того, в Акті перевірки № 320/23-60/33798119 відсутні посилання на жодний документ, який міг бути належним доказом суперечності укладеного правочину вимогам ЦК України, невідповідності правочину іншим цивільно-правовим актам, а також їх невідповідності моральним засадам суспільства, що порушують публічний порядок.

На думку суду, при визнанні податковим органом угод недійсними необхідно чітко встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалась, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

З наведеного вбачається, що передумовою висновку відповідача про нікчемність укладеного правочину має бути наявність таких належних та допустимих доказів, на підставі яких можна встановити умисел у контрагента ТОВ "ТОП-Альянсбуд", або підприємства позивача.

Таким доказом, зокрема, може бути вирок суду з кримінальної справи, який набрав законної сили.

При цьому слід зазначити, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно статтею 208 Господарського кодексу України. При цьому, зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Відповідальність за несплату податків передбачена відповідними нормами ПК України та деякими статтями Кримінального кодексу України.

Таким чином, для висновків про застосування наслідків несплати податків (заниження податкових зобов'язань будь-яким способом) за нікчемним правочином слід, насамперед, мати безспірні докази такої нікчемності.

Якщо нікчемною угоду вважає тільки третя особа, то така особа може лише вимагати застосування наслідків недійсності нікчемного правочину у відповідності із пунктом 5 статті 216 ЦК України, а не застосовувати такі наслідки самостійно. Така угода має бути визнана нікчемною лише за рішення суду.

З наведеного можна дійти висновку, що невідповідність господарської операції між позивачем та ТОВ "ТОП-Альянсбуд" вимогам підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203 ЦК України здійснена відповідачем на підставі припущень про сумнівність контрагента позивача, без належного та допустимого доказу.

При цьому слід враховувати те, що роблячи такий висновок відповідач посилається лише на єдиний документ - це копія Акту перевірки від 20.09.11 р. № 9997/23-02/35135505 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "ТОП-Альянсбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.06.11 р. по 30.06.11 р., складеного ДПІ у Солом'янському районі м. Києва. Але, зазначений Акт перевірки не містить жодного висновку про встановлення порушень ТОВ "ТОП-Альянсбуд" норм податкового законодавства.

Вказане також свідчить про те, що висновки про безтоварність операцій за договором від 08.06.11 р. № 2/П/2011 укладеним позивачем з ТОВ "ТОП-Альянсбуд" нічим, крім того, що відповідач не визнав надані до перевірки первинні бухгалтерські документи, в Акті перевірки № 320/23-60/33798119 не підтверджені, тобто ґрунтується на припущеннях.

Крім того, посилання відповідача на проведене почеркознавче дослідження від 06.09.11 р. № 304 документів по підприємству ТОВ "ТОП-Альянсбуд", не може братися судом до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки у судовому засіданні не можна встановити, які саме документи досліджувались, як вони стосуються позивача по справі, чий саме почерк досліджувався і таке інше.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТРОЙГЕРМЕС" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 27.02.12 р. № 0000292360, прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

Стягнути судові витрати в сумі 122 грн. (сто двадцять дві гривні) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТРОЙГЕРМЕС" (код ЄДРПОУ 33251265).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Головуючий суддя О. Ф. Середа