Постанова

від 20.09.2012 по справі 2а-10645/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2012 року № 2а-10645/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Александрович А.М. (дов. від 25.05.2012р.)

від відповідача: Харитонова А.О. (дов. №6612/8/10-008 від 12.08.2012р.)

розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №00001032220 від 03.05.2012р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.09.2012 року в 10год. 37хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Перфект» (надалі по тексту також -Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -Відповідач) про скасування податкового повідомлення -рішення №00001032220 від 03.05.2012р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірне податкове повідомлення -рішення винесене з порушенням норм чинного податкового законодавства, не відображає дійсних обставин справи, відтак підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням, які містяться у матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі наказу від 29.03.2012 року № 198, згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Перфект»(код ЄДРПОУ 30218288) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Альта Логістик»(код ЄДРПОУ 35077517) за червень 2011року.

За результатами перевірки складено відповідний Акт (далі - Акт перевірки) від 13.04.2012 року № 50/1-22-20-30218288.

03 травня 2012 року Відповідачем на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 00001032220 яким, Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 89 540 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем в сумі 89 539 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1 (одна) грн. 00 коп.

Як підставу для донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) посадова особа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зазначає нібито порушення ТОВ «Перфект»: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 89 539 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 14 травня 2012 року Позивач в порядку, передбаченому п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України та п. 8.1 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 № 1001, оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПА у м. Києві.

24 травня 2012 року Позивач отримав листа від ДПА у м. Києві (вих. № 2951/10/12-114 від 18.05.2012 р.) рішення про залишення скарги без розгляду.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку сторін, суд прийшов до висновку про те, що доводи Відповідача, викладені в Акті перевірки від 13 квітня 2012 року, є безпідставними і необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення № 00001032220 від 03 травня 2012 року, що з наступних підстав.

Так, з Акту перевірки Позивача вбачається, що підставою для обґрунтування висновку про порушення з боку ТОВ «Перфект»відповідних норм Податкового кодексу України стає «Акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 29.03.2012 року № 80/3-22-30-35077517 з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Альта Логістик»(код ЄДРПОУ 35077517) по взаємовідносинах з ТОВ (Торговий дім «Експо»(код ЄДРПОУ37135617) за червень 2011 року».

Працівник податкової посилається на той факт, що цим актом нібито встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за червень 2011 року щодо придбання ТОВ «Альта Логістик»товарів у контрагента - постачальника ТОВ «Торговий дім «Експо»та продажу товарів на адресу контрагентів - покупців не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Враховуючі викладене, зазначається про нібито встановлення нікчемності правочинів між 706 «Альта Логістик»та ТОВ «Торговий дім «Експо»за червень 2011 року, та по операціях ТОВ «Альта Логістик»з контрагентами - покупцями за червень 2011 року.

Отже, на думку працівника податкової, ТОВ «Перфект»завищено податковий кредит за червень 2011 року на відповідну суму.

Проте, в ході судового розгляду справи встановлено, при перевірці Відповідачем не досліджувались первинні, фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи, хоча вони і були надані Позивачем до перевірки, а усе обґрунтування Акту перевірки будується виключно на вищевказаному Акті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 29.03.2012 року.

Жодного посилання на первинні документи, надані під час проведення перевірки ТОВ «Перфект», немає, а є лише перелік цих документів, які були подані, що у призвело до необґрунтованих та хибних висновків в Акті перевірки.

Що стосується інформації, яка міститься в Акті перевірки контрагента від 29.03.2012 року, та яка використана Відповідачем при складані Акту перевірки ТОВ «Перфект», суд звертає увагу на те, що метою проведення зустрічної звірки платника податків, є виключно отримання податкової інформації, тобто зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (послуг, робіт).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

За таких обставин, акт перевірки ТОВ «Альта Логістик», який було використано при проведені перевірки та складанні Акту перевірки ТОВ «Перфект», в силу приписів чинного законодавства не є носієм доказової бази, а тому не міг бути використаний працівником податкової, як безперечний доказ для встановлення порушень суб'єкта господарювання.

А тому висновки працівника податкової є хибними та необґрунтованими.

При цьому, судом встановлено, що належним чином оформлені документи, зокрема, договір, видаткові та податкові накладні та інші., які були надані органу податкової служби під час проведення перевірки, підтверджують той факт, що в порядку та на умовах, встановлених договором між цими підприємствами, ТОВ «Альта Логістик»здійснювало поставку відповідного товару для ТОВ «Перфект». Факт здійснення поставки товару зафіксований належним чином, податкові накладні виписані у відповідності до вимог чинного законодавства, а підстави для не включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, відсутні.

Таким чином, ТОВ «Перфект», сплативши відповідні суми за отриманий товар на підставі договору, отримавши податкові накладні, правомірно було сформував суму податкового кредиту.

Висновок по результатам фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Перфект»та ТОВ «Альта Логістик»і, як наслідок, про неправомірне (на думку працівника Відповідача) завищення з боку ТОВ «Перфект»податкового кредиту з податку на додану вартість, базується на припущеннях про нікчемність господарських взаємовідносин ТОВ «Альта Логістик»з третіми особами, які не підтверджені рішеннями судів і містяться в інших актах перевірок.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Так, як вбачається зі змісту Акту перевірки, в ньому не досліджувалась первинна документація Позивача, не надавалась оцінка правильності її ведення, не було встановлено порушення вищевказаних норм законодавства.

Окрім того, судом встановлено, що і на момент здійснення господарських операцій з Позивачем, і під час проведення податкової перевірки Позивача діяльність підприємства - контрагента Позивача була легітимізована у встановленому законодавством порядку, зазначене підприємство знаходилось (і досі знаходиться ) в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було зареєстровано (і досі зареєстровано) як платник податку в податковому органі і йому було присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Це підтверджується інформацією з Єдиного Державного реєстру (копія витягу від 18.04.2012 року надається), згідно якого станом на вказану дату в реєстрі відсутні відповідні записи щодо будь яких судових рішень по відношенню до підприємства - контрагента Позивача чи запис щодо припинення цієї юридичної особи на підставі будь-якого судового рішення.

Згідно п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін .

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Від імені ТОВ «Альта Логістик»податкові накладні підписані директором цього Товариства ОСОБА_3. Відомості щодо того, що директором вказаного Товариства є саме ОСОБА_3, також містяться в Єдиному Державному реєстрі.

Отже, в період фінансово-господарських взаємовідносин з Позивачем підприємство-контрагент, що зазначене Актом перевірки Позивача, мало повну і нічим не обмежену цивільні правоздатність і дієздатність.

Крім того, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року за № 969, податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

А згідно п. 5 цього Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

При цьому, судом встановлено, що первинні документи контрагентів Позивача, а саме податкові накладні, не визнані недійсними ні самим податковим органом, ні будь-яким судовим рішенням.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, платник податку несе відповідальність за неналежне виконання податкових зобов'язань лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом ДПС суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими відповідними документами.

Інших обмежень щодо включення до складу податкового кредиту відповідних сум, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

Отже, наявність податкових накладних , які містять усі необхідні реквізити, передбачені ст.201 Податкового кодексу України, які не визнано у встановленому порядку недійсними, і які відносяться безпосередньо до тих угод, що укладені ТОВ «Перфект»зі своїм контрагентом, вказує на правомірність віднесення відповідних сум, сплачених у зв'язку з придбанням продукції, до складу податкового кредиту.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що господарські операції Позивача зі своїм контрагентом були реально здійсненні, а також те, що видані Позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який на момент господарських взаємовідносин знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, вважаємо помилковими доводи Відповідача про не підтвердження Позивачем права на податковий кредит.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення - рішення №00001032220 від 03.05.2012р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС №00001032220 від 03.05.2012р.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 895 грн. 40 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур