Постанова

від 26.09.2012 по справі 29/5005/1239/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р. Справа № 29/5005/1239/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалувід 23.05.2012 р. господарського суду Дніпропетровської області та постановувід 02.07.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 29/5005/1239/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Комп" (ліквідатор), м. Дніпропетровськ дотовариства з обмеженою відповідальністю "НПП Проммаш", м. Дніпропетровськ про банкрутство представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2012 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Комп" порушено провадження у справі № 29/5005/1239/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Проммаш" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство) .

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2012 р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2012 р. (суддя Полєв Д.М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 р. (судді: Стрелець Т.Г. -головуючий, Євстигнеєв О.С., Лисенко О.М.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі -скаржник) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме, ч. 3 ст. 6, ст. 52 Закону про банкрутство. Скаржник зазначає, що дана справа про банкрутство порушена без наявності правових підстав.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ліквідатором банкрута належним чином проведено ліквідаційну процедуру, за результатами якої майна банкрута виявлено не було .

Проте такі висновки місцевого господарського суду законними та обґрунтованими визнати не можна у зв'язку з наступним.

При винесенні оскаржуваних судових рішень судами не було з'ясовано, які дії вчинено ліквідатором під час ліквідаційної процедури на виконання своїх обов'язків, встановлених ст. 25 Закону про банкрутство з урахуванням приписів ст. 52 цього Закону.

Зокрема, судами не встановлено, чи вживались ліквідатором заходи щодо пошуку майна банкрута.

Так, згідно зі ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону про банкрутство тощо). Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Проте з наявного у матеріалах справи звіту ліквідатора вбачається, що дії останнього полягали лише у направленні запитів про наявність майна боржника до відповідних органів.

У той же час відповідно до витягу є реєстру обтяжень рухомого майна станом на 14.03.2012 р., тобто вже після визнання боржника банкрутом, боржник мав активи -майнові права на грошову виручку загальною вартістю 300 000 грн., які перебували у заставі ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик". Крім того, станом на 14.03.2012 р. усе рухоме та нерухоме майно боржника перебувало під арештом на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відкриття виконавчого провадження (а.с. 99-102).

Таким чином, матеріали справи містять відомості про наявність у боржника рухомого та нерухомого майна, яке знаходилось під обтяженням. Однак ліквідатор не вчинив дій з метою з'ясування обставин відчуження вказаного майна боржника та його розшуку, чим порушив вимоги ст. 25 Закону про банкрутство.

Зазначені обставини, у порушення приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не були досліджені судом першої інстанції при затвердженні звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

Суд апеляційної інстанції на вказані недоліки уваги не звернув та їх не виправив.

Разом з тим, вищевказані обставини здійснення ліквідаційної процедури не можуть бути з'ясовані судом касаційної інстанції в силу ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, згідно положень якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Це прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій. У зв'язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення по суті справи.

За таких умов оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідації в іншому складі суду.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене та повно і всебічно дослідивши всі обставини справи, розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, у зв'язку зі скасуванням ухвали про ліквідацію боржника та припинення провадження у справі про банкрутство при новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно вирішити питання щодо відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису щодо юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Проммаш" відповідно до ст. 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та ст.ст. 43, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 р. у справі № 29/5005/1239/2012 скасувати.

3. Справу № 29/5005/1239/2012 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області на стадію ліквідації в іншому складі суду.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич