Постанова

від 26.09.2012 по справі 5023/10627/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р. Справа № 5023/10627/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б. М. суддів: Коваленка В. М. Короткевича О.Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року Господарського суду Харківської області від 03.01.2012 року у справі № 5023/10627/11 за заявою доФізичної особи-підприємця ОСОБА_7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вижак" пробанкрутство За участь представників:

Від скаржника: ОСОБА_6 дов. від 25.09.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 03.01.2012 року (суддя Усатий В. О.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вижак" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 5023/10627/11 та призначено ліквідатора банкрута.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року (судді: Фомін В. О., Кравець Т. В., Крестьянінов О. О.) постанову господарського суду Харківської області від 03.01.2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року та постанову Господарського суду Харківської області від 03.01.2012 року скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на не вірне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 2 ГПК України та ч.2 ст. 6 Закону господарський суд порушує справу про банкрутство за письмовою заявою кредитора чи боржника.

Законом встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону.

Згідно частини 3 статті 6 (надалі Закон) справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до 1 ст. 52 Закону про банкрутство, згідно з якою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, за змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2011 року порушено провадження у справі № 5023/10627/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вижак".

Постановою господарського суду Харківської області від 03.01.2012 року в порядку ст. 52 Закону про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вижак" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника ініціюючого кредитора Фізичну особу-підприємця ОСОБА_7.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом;місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. Абзац шостий статті 1 Закону України" Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (у редакції чинній до внесення змін Законом України від 03.03.2005 року №2452-IV) визначає місцезнаходження юридичної особи як місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності-місцезнаходження іншого органу чи особи. Уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Таким чином, нормами законодавства, чинними на час розгляду даної справи судом першої інстанції, передбачалося обов'язкове зазначення місцезнаходження юридичної особи в її установчих документах, а у разі, коли відбувалася зміна місцезнаходження, повинні були вноситись відповідні зміни до установчих документів та проводитись державна реєстрація цих змін.

Проте установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вижак" в матеріалах справи відсутні, відповідно вони не досліджувались судом першої інстанції з метою з'ясування питання про те, який орган або особа уповноважений виступати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Вижак", де його адреса, а відтак і місцезнаходження боржника.

Окрім того, при звернені до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва подала до суду податкові декларації з податку на додану вартість за звітний період 2011 рік, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за IV квартал 2011 року, що свідчить про ведення підприємницької діяльності.

Розглядаючи справу суди попередніх інстанцій не встановили наявність або відсутність підприємницької діяльності боржника на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Хоча дослідження цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі в порядку ст. 52 Закону.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

Вказане свідчить, що місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у справі, у відсутності доказів наявності підстав передбачених ст. 52 Закону, оскільки судами не було надано оцінки, а також належним чином не проаналізовано наявність у боржника ознак, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва у справі № 5023/10627/11 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року та постанову господарського суду Харківської області від 03.01.2012 року скасувати. Провадження у справі № 5023/10627/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вижак" припинити.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич