Ухвала

від 18.09.2012 по справі 5023/3949/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" вересня 2012 р.Справа № 5023/3949/12 вх. № 3949/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю :

позивача - Яловенко Н.М. за довіреністю

1-го відповідача - ФОП ОСОБА_2, арбітражний керуючий

2-го відповідача - не з'явився

1-ї 3-ї особи - ФО ОСОБА_3

2-ї 3-ї особи - не з'явився

розглянувши матеріали справи за позовом ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль", м. Харків

до 1. ФОП ОСОБА_2, м. Харків ,

2. Товарна біржа "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства", м. Харків,

3-і особи на стороні відповідачів, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1. ФО ОСОБА_3, с. Черкаська Лозова; 2. ФОП ОСОБА_5, с.Зернове

про визнання аукціону, протоколу та договору купівлі-продажу недійсними, та застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до 1.ФОП ОСОБА_2 та 2.Товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" (відповідачі) згідно якого просить суд:

- визнати недійсним аукціон з продажу майна, а саме житлового будинку в літері "А-2" житловою площею 202,4 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами (каналізаційною ямою в літ. "Б", огорожею в №1-5, водопроводом в літ. "к", "к1", "к2", замощенням І), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5, який відбувся 18.06.2010 р.

- визнати недійсним протокол № 1 від 18.06.2010 р. аукціону по реалізації майна житлового будинку в літері "А-2"житловою площею 202,4 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами (каналізаційною ямою в літ. "Б", огорожею в №1-5, водопроводом в літ. "к", "к1", "к2", замощенням І), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ліквідатором ФОП ОСОБА_5 ОСОБА_2, від 26.06.2010 р., зареєстрований в реєстрі за №648, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 щодо продажу житлового будинку в літері "А-2"житловою площею 202,4 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами (каналізаційною ямою в літ. "Б", огорожею в №1-5, водопроводом в літ. "к", "к1", "к2", замощенням І), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1;

- застосувати до сторін правові наслідки недійсності правочину згідно ст. 216 Цивільного кодексу України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір купівлі-продажу майна ОСОБА_5 укладено за результатами торгів, які проведені з порушеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та Закону України "Про товарну біржу".

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" на диск CD-R, серійний номер сісх-07671.

2-й відповідач та 2-а 3-я особа в призначене судове засідання не з'явилися.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 18.09.2012 р. за вх. № 15685, надав копію довіреності згідно заяви, яка господарським судом залучається до матеріалів справи.

1-й відповідач, через канцелярію господарського суду 18.09.2012 р. за вх. № 15657, надав копію паспорту та свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 18.09.2012 р. за вх. № 15604, надав копії документі, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Також, представником позивача було заявлено клопотання про витребування у відповідачів оригіналів та належним чином засвідчених копій наступних документів: протоколу біржового аукціону по реалізації майна №1 від 18.06.2010р., договору купівлі-продажу від 26.06.2010 р. зареєстрованого в реєстрі за №648, оголошення про реалізацію майна надрукованого в «Бюлетень Товарної біржі «Біржа з реалізації майна в процедурах банкрутства» від 17.05.2010 р., копії яких були отримані позивачем під час ознайомлення з матеріалами справи № Б-39/163-09.

1-й відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника позивача про витребування оригіналів та належним чином засвідчених копій документів, оскільки вказані документі у нього відсутні та оригінали зазначених документів містяться в матеріалах справи № Б-39/163-09.

2-а 3-я особа у судовому засіданні теж заперечувала проти задоволення клопотання представника позивача про витребування оригіналів та належним чином засвідчених копій документів.

Господарський суд, розглянувши клопотання представника позивача про витребування оригіналів та належним чином засвідчених копій документів, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки стан 2-го відповідача припинено, дані документи у 1-го відповідача відсутні, вони містяться в матеріалах справи № Б-39/163-09, а присутні у судовому засіданні особи не мають заперечень щодо копії протоколу біржового аукціону по реалізації майна №1 від 18.06.2010р., копії договору купівлі-продажу від 26.06.2010 р. зареєстрованого в реєстрі за №648, копії оголошення про реалізацію майна надрукованого в «Бюлетень Товарної біржі «Біржа з реалізації майна в процедурах банкрутства» від 17.05.2010 р., які містяться в матеріалах справи.

1-й відповідач у судовому засіданні заявив усне клопотання про припинення провадження у справі, оскільки вимоги позивача по справі повинні розглядатися в рамках справи про банкрутство ФОП ОСОБА_5

1-а 3-я особа, через канцелярію господарського суду 18.09.2012 р. за вх. № 14200, надала заяву про припинення провадження у справі, яка господарським судом залучається до матеріалів справи. Згідно заяви 1-а 3-я особа просила суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог позивача щодо 2-го відповідача (Товарної біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства") на підставі п.6. ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з припиненням її діяльності, та в іншій частині позовних вимог позивача на підставі п.1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання 1-го відповідача про припинення провадження у справі та заяви 1-ї 3-ї особи про припинення провадження у справі заперечував.

1-й відповідач та 1-а 3-я особа у судовому засіданні підтримали клопотання та заяву про припинення провадження у справі

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, 1-го відповідача та 1-ї 3-ї особи, встановив наступне.

Відповідно до Спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03.09.2012 р. стан юридичної особи Товарна біржа "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" припинено.

Згідно ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно ч.2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Вказана норма кореспондується з ч.2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до якої вказується, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до даних з Спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03.09.2012 р. юридичну особу Товарна біржа "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" (код 36624116) припинено, а відомості щодо ідентифікаційних кодів, найменування та місцезнаходження юридичних осіб - правонаступників даної особи відсутні, господарський суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог позивача до 2-го відповідача (Товарна біржа "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства") на п. 6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, судом встановлено, що 05.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 була укладена генеральна кредитна угода № 07-01-103-08.

В межах даної генеральної кредитної угоди 05.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 014/07-01-0480-08.

24.04.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 014/07-01-0480-08 від 05.06.2008 р.

В якості забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_5 за генеральною кредитною угодою № 07-01-103-08 від 05.06.2008 р. та кредитного договору № 014/07-01-0480-08 від 05.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки № 07-01-103/1-08 від 05.06.2008 р.

Відповідно до умов вказаного договору іпотеки ОСОБА_5 передала в іпотеку житловий будинок в літері "А-2" житловою площею 202,4 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами (каналізаційною ямою в літ. "Б", огорожею в №1-5, водопроводом в літ. "к", "к1", "к2", замощенням І), що знаходиться за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1.

ФОП ОСОБА_5 (боржник) звернулася до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство (справа № Б-39/163-09).

Постановою господарського суду Харківської області від 01.04.2010 р. по справі № Б-39/163-09 було визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2, зобов'язавши його здійснити ліквідаційну процедуру банкрута.

Як зазначає позивач до ліквідаційної маси ввійшло нерухоме майно, а саме житловий будинок в літері "А-2" житловою площею 202,4 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами (каналізаційною ямою в літ. "Б", огорожею в №1-5, водопроводом в літ. "к", "к1", "к2", замощенням І), що знаходиться за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1, який був предметом іпотеки за договором іпотеки № 07-01-103/1-08 від 05.06.2008 р., укладений між банком та ОСОБА_5 в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 014/07-01-0480-08 від 05.06.2008 р.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 4 статті 202 ЦК України визначено, що дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Під час проведення аукціону продавець (в особі ліцитатора) та учасники аукціону у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкта. Тому, результатом проведення аукціону є визначення покупця-переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Суд зазначає, що аукціон є за своєю правовою природою багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у ст. 1 ГПК України, відповідно до п.2 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 20 Господарського України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 01.04.2010 р. по справі № Б-39/163-09 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано арешти, накладені на майно боржника, у тому числі знято заборону на відчуження предмету іпотеки - житлового будинку в літері "А-2" житловою площею 202,4 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами (каналізаційною ямою в літ. "Б", огорожею в №1-5, водопроводом в літ. "к", "к1", "к2", замощенням І), що знаходиться за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

У «Бюлетені Товарної біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" від 17 травня № 19 (28) було опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_5

Відповідно до протоколу №1 проведення аукціону від 18 червня 2010 року, житловий будинок в літері "А-2" житловою площею 202,4 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами (каналізаційною ямою в літ. "Б", огорожею в №1-5, водопроводом в літ. "к", "к1", "к2", замощенням І), що знаходиться за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1, було реалізовано за ціною 710780,00 грн. ОСОБА_3.

26.06.2010 р. за результатами проведеного аукціону між ліквідатором ФОП ОСОБА_5, арбітражним керуючим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 реєстр. № 648.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, за змістом ст.ст. 1, 2 ГПК України, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Проте, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого зазначеними нормами права.

Так, судом встановлено, що спірний аукціон з продажу нерухомого майна, належних на праві власності ФОП ОСОБА_5, був проведений у ліквідаційній процедурі у межах справи про банкрутство останнього, а ліквідаційна процедура була відкрита згідно прийнятої у вказаній справі постанови від 01.04.2010 р. про визнання фізичної особи-підприємця банкрутом.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Тобто, вказаний закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника (санації), визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди тощо.

Як вбачається ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовує, у тому числі, питання правовідносин, що виникають під час продажу майна боржника під час провадження по справі про банкрутство, а також підстави для визнання угод, укладених боржником, недійсними.

Відповідно до ч.10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особою, що вправі звертатися із заявами про визнання недійсними угод боржника на підставах, визначених частиною десятою статті 17 Закону, є ліквідатор боржника.

Таким чином, по-перше, ч.10 ст. 17 вказаного закону, визначає не підстави для визнання укладених боржником угод недійсними, а підстави відмови від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково. По-друге, право на звернення до суду із заявою про визнання недійсними угод боржника, на підставах, визначених ч.10 ст. 17 вказаного закону, належить до компетенції ліквідатора боржника.

У даному випадку позивач, пославшись на порушення норм ст. 30 Закону про банкрутство, оспорює проведення у ліквідаційній процедурі справи про банкрутство ФОП ОСОБА_5 аукціону з продажу його майна, яке знаходилось у заставі Банку.

Отже, враховуючи, що порядок продажу майна боржника, включеного до ліквідаційної маси останнього, врегульований нормами, зокрема, ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і такий продаж здійснюється у ліквідаційній процедурі у межах справи про банкрутство, спори про визнання недійсними відповідного аукціону з продажу майна банкрута з підстав, передбачених нормами діючого законодавства, та з підстав порушення, у тому числі згаданої статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вирішуються у межах відповідної справи про банкрутство, оскільки такі спори безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в цій справі.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка посилаючись на свої права або іншу підставу, передбачену законом або договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси..

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство. Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК України розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність". Господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

Отже, відповідно до визначеного, спори про визнання недійсними правочинів на спеціальних підставах, встановлених ст. 17 Закону про банкрутство, підлягають вирішенню у межах справи про банкрутство.

Відповідно до викладеного, суд прийшов до висновку, що вимоги про визнання аукціону з продажу майна - житлового будинку в літері "А-2" житловою площею 202,4 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами (каналізаційною ямою в літ. "Б", огорожею в №1-5, водопроводом в літ. "к", "к1", "к2", замощенням І), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5, який було проведено Товарної біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" 18.06.2010 року, мають розглядатися у межах провадження по справі про банкрутство.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене суд вважає, що спір по справі в частині визнання недійсним аукціону та договору, укладеного за наслідками проведеного аукціону, не підлягає вирішенню господарським судом в порядку позовного провадження, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

При цьому суд зазначає, що така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23 листопада 2011 року у справі № 5015/894/11.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання недійсним протоколу № 1 від 18.06.2010 р. аукціону по реалізації майна житлового будинку в літері "А-2" житловою площею 202,4 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами (каналізаційною ямою в літ. "Б", огорожею в №1-5, водопроводом в літ. "к", "к1", "к2", замощенням І), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Виходячи із змісту вищевказаних норм права, особа може звернутись за захистом свого права шляхом визнання недійсними актів, прийнятих також іншими органами або суб'єктами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають, змінюються або припиняються з прийняттям такого акту.

Протокол аукціону № 1 від 18.06.2010 р., складений Товарною біржею "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" за своїми ознаками до індивідуальних актів не відноситься, оскільки є лише письмовим оформленням результатів проведення аукціону.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Оскільки оскаржуваний протокол не носить характеру акту і не може бути предметом спору відповідно до ст. 12 ГПК України, в цій частині спір не підлягає вирішенню в господарських судах України і провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Суд враховує, що така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2009 року у справі №11/95н.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 111-28 ГПК України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідності із рішеннями Верховного Суду України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку про задоволення клопотання 1-го відповідача та заяви 1-ї 3-ї особи про припинення провадження, та припинення провадження у справі на підставі п.1 та п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, 91, 104, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 17, 25, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 2, 4-1, 12, п.1 та п.6 ч.1 ст. 80, ст. 86, ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити .

Повний текст ухвали складено 21.09.2012 р.

Суддя Доленчук Д. О.