Постанова

від 27.09.2012 по справі 5009/2233/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2012 р. справа №5009/2233/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Бойко І.А. суддівЗубченко О.О., Радіонової О.О. від позивача:Деревянко Д.В. -представник (№ 0111/1 від 01.11.2011 р.) від відповідача:Дулов І.А. -представник (довіреність б/н від 17.07.2012 р.) розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп»м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2012 року (повний текст від 10.08.2012 р.) у справі№ 5009/2233/12 (суддя Немченко О.І.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп»м.Запоріжжя до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Альянс-Агро»с.Партизани Запорізької області про стягнення 187 025грн. 02коп. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп», м.Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства «Альянс-Агро», с.Партизани Запорізької області про стягнення основного боргу в розмірі 126 375грн. 00коп., пені в розмірі 2 181грн. 27коп., , штрафу у розмірі 31 593грн. 75коп., 26 538грн. 75коп. збитків (упущена вигода), 436грн. 25коп. -3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.08.12р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп», м.Запоріжжя задоволені частково. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Альянс-Агро», с.Партизани Запорізької області 126 375грн. 00 коп. основного боргу, 1000грн. 00коп. пені, 1000грн. 00коп. штрафу, 435грн. 06коп. 3% річних, в іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп», м.Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.12 р. скасувати в частині зменшення розміру суми пені та штрафних санкцій.

Позивач у судових засіданнях 19.09.2012 р. та 26.09.2012 р. підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2012 р. -залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп»(постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Альянс-Агро», с.Партизани Запорізької області (покупець) був укладений договір поставки №27042 (далі по тексту -договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов»язується передати в строки, визначені даним договором, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти у наступному асортименті: дизельне паливо; бензин А-76 (А-80).

Кількість та ціна товару, дані про включення в вартість ПДВ визначаються у накладних (п.1.2 договору).

Загальна сума (ціна) договору визначається як сукупність (сума) вартостей поставлених партій товару за даним договором, вказаних у накладних, в період дії договору (п.1.3 договору).

Договір набирає чиності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р.(п. 7.7 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.

Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп», м.Запоріжжя на адресу відповідача була направлена претензія з пропозицією у десятиденний строк сплатити суму боргу, яка залишена останнім без задоволення.

Відповідачем зобо»язання з оплати поставленого товару не виконані, у зв»язку з чим рахується борг в розмірі 126375грн. 50коп.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, поставка продукції була здійснена відповідно до умов договору №27042, який є предметом данного спору. Поставка дизпалива у кількості 12830л. на загальну суму 126375грн. 50коп. відбулася, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000366 від 27.04.2012р., довіреністю №28 від 27.04.2012р. та податковою накладною №51 від 27.04.2012р.

Зокрема, факт навяності боргу відповідач не заперечує, що підтверджується актом звірки розрахунків, який є в матеріалах справи.

Враховуючи те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України про перерахування коштів, то судом першоїї інстанції правомірно стягнуто з відповідача борг у розмірі 126 375грн. 00коп.

Крім того, позивачем нараховані 3% річних за період з 01.05.2012р. по 11.06.2012р. у розмірі 436,25грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Перевіривши розрахунок 3% річних, судова колегія вважає, що він не відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного сторонами договору, оскільки нарахування 3% річних необхідно було здійснювати після спливу 9 банківських днів з моменту поставки, але не пізніше 30-го числа кожного місяця. Тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обгрунтованість розрахунку 3% річних та неправомірно стягнув 3% річних в розмірі 436,25грн., у зв»язку з чим рішення суду в цій частині підлягає частковому скасуванню, задовольнивши вимоги щодо нарахування 3% річних в розмірі 124,64грн. за період з 31.05.2012р. по 11.06.2012р.

Крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 2181грн. 27коп.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання .

Пунктом 5.4 спірного договору передбачено, що за прострочку виконання грошових зобов»язань, виникших з даного договору, винна сторона сплачує контрагенту неустойку (пеню) у розмірі 0,1% від суми заборгованості, за кожний день прострочки виконання зобов»язань, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період вказаної прострочки.

У даному випадку, суд першої інстанції не правомірно зменшив пеню на 1175грн. 31коп., стягнувши з відповідача пеню у розмірі 1000грн.

Отже, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не правомірно застосовано п.3 ст.83 Господарського Процесуального Кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, зменшивши розмір пені, оскільки зменшення розміру пені можливо у виняткових випадках.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що свідчили про звернення відповідача до позивача з будь-якою пропозицією щодо врегулювання спору мирним шляхом, а також, відсутня згода відповідача сплатити неустойку в менших розмірах, крім того, відповідачем не було погашено жодної копійки.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений судом, судова колегія вважає, що він не відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного сторонами договору, оскільки нарахування пені необхідно було здійснювати після спливу 9 банківських днів з моменту поставки, але не пізніше 30-го числа кожного місяця.

Сума пені складає 621,52грн. за період з 31.05.2012р. по 11.06.2012р.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов»язань позивачем нарахований штраф в розмірі 31593грн. 75коп. відповідно до п. 5.5 договору, згідно умов якого у випадку порушення строків оплати понад 14 (чотирнадцяти) календарних дінв, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 25 (двадцяти п»яти) % від вартості переданої продавцем покупцю продукції за даним договором.

Згідно із приписами ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов»язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції у даному випадку не правомірно застосував вимоги ст.83 Господарського Процесуального Кодексу України, зменшивши розмір штрафу, стягнувши з відповідача штраф у розмірі 1000грн.00коп., оскільки відсутній винятковий випадок, який би свідчив про застосування зменшення розміру штрафу. Судова колегія вважає, що стягненню підлягає штраф у розмірі 31 593,75грн.

Крім того, позивачем нараховано розмір збиків (упущена вигода) у розмірі 26 538,75грн. за прострочку виконання грошових зобов»язань за договором поставки №27042 від 27.04.2012р. з 30.04.2012р. по 11.06.2012р.

Згідно ст.22 Цивільного Кодексу України -особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено в цій частині позовних вимог, оскільки, позивачем не доведено та необгрунтовано розмір збитків у вигляді упущеної вигоди та не наведено складових правопорушення, необхідних для відповідальності.

Зокрема, посилання відповідача на неотримання копії апеляційної скарги спростовується судом апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи є доказ направлення копії апеляційної скарги та посилання на те, що оплата товару, отриманого від позивача відповідачем планувалось здійснити за рахунок кредитних коштів, отриманих від «Аграрного фонду України», яких не надійшло, також спростовується судом апеляційної інстанції, оскільки це не є винятковим випадком для зменшення неустойки.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, у зв»язку з чим рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2012р. у справі №5009/2233/12 підлягає частковому скасуванню в частині стягнення пені, задовольнивши суму 621,52грн., 3% річних, задовольнивши суму 124,64грн та штрафу, задовольнивши суму 31 593,75грн.. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2012р. у справі №5009/2233/12 залишається без змін.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2012 року у справі №5009/2233/12 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2012 року у справі №5009/2233/12 - скасувати частково.

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп», м.Запоріжжя до Приватного сільськогосподарського підприємства «Альянс-Агро», с.Партизани Запорізької області про стягнення основного боргу в розмірі 126375,00 грн., пені в розмір 621,52грн., 3% річних в розмірі 124,64грн., штраф у розмірі 31593грн. 75коп.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Альянс-Агро»(72150, Запорізька область, Приморський район, с.Партизани, вул.Леніна, 68, код ЄДРПОУ 32630917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп»(69065, м.Запоріжжя, вул.Музейна, 16, код ЄДРПОУ 3700682) основний борг в розмірі 126375,00 грн., пеню в розмірі 621,52грн., 3% річних в розмірі 124,64грн., штраф в розмірі 31 593,75грн., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3174,38грн.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2012р. по справі №5009/2233/12 залишити без змін.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Альянс-Агро»(72150, Запорізька область, Приморський район, с.Партизани, вул.Леніна, 68, код ЄДРПОУ 32630917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп»(69065, м.Запоріжжя, вул.Музейна, буд.16, код ЄДРПОУ 37300682) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1590,81 грн.

Зобов'язати господарський суд Запорізької області видати відповідні накази згідно з вимогами ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий І.А.Бойко

Судді І.В.Зубченко

О.О.Радіонова

Надр.5 прим:

1 -у справу;

1 -позивачу;

1-відповідачу;

1 -ДАГС;

1-ГС Запорізької обл.

Отжимаем замок и вставляем текст набранный в Wordе