Постанова
від 11.09.2012 по справі 5028/7/17/2012
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 № 5028/7/17/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Коваленко В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - Деревянко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2012 року (суддя Скорик Н.О.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій»

про стягнення 26366,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» про стягнення 24 778 грн. боргу за виконані сільськогосподарські роботи відповідно до договору від 10.09.2010 року та акту приймання та здачі виконаних робіт від 04.10.2010 pоку, 1 588,85 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 24 778 грн. боргу, 1 512,51 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство «Обрій» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2012 року і прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.09.2012 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Предметом позовних вимог по справі № 5028/7/17/2012 є стягнення 24 778 грн. боргу за виконані сільськогосподарські роботи відповідно до договору від 10.09.2010 року та акту приймання та здачі виконаних робіт від 04.10.2010 року, 1 588,85 грн. пені.

Задовольняючи позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в частині стягнення основного боргу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем фактично виконано, а відповідачем прийнято роботи по оранці 332 га землі на суму 24 778 грн., що підтверджується актом приймання здачі виконаних робіт від 04.10.2010 року.

Колегія суддів, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 24 778 грн. та вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2012 в цій частині підлягає скасуванню, а вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 24 778 грн. слід визнати такими, що не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті приймання та здачі робіт від 04.10.2010 року в графі «роботу прийняв від замовника» значиться підпис ОСОБА_4., який скріплений печаткою ПСП «Обрій» (а.с. 17).

Суд першої інстанції, відхиляючи посилання відповідача про те, що акт приймання та здачі робіт від 04.10.2010 року підписаний не уповноваженою особою, посилався на положення ст. 181 ГК України та ст. 207 ЦК України за змістом яких, підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено - письмову, а, відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі. Отже, наявність печатки на акті виконаних робіт від 04.10.2010 року є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу.

Однак, суд першої інстанції не врахував, що зазначені норми стосуються лише правочинів, а акт приймання здачі виконаних робіт від 04.10.2010 року не є правочином в розумінні статті 202 ЦК України.

Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що договір між сторонами, як єдиний письмовий документ не укладався з огляду на наступне.

У відповідності до положень ст. 202, ч. 2 ст. 203, ст.ст.205, 207, 237 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У преамбулі договору від 10.09.2010 року зазначається, що договір укладено від ПП «Обрій» в особі ОСОБА_4 (замовник) та ПП ОСОБА_5 (виконавець а.с. 16).

Так, постановою від 21.05.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 55), письмовим поясненням директора СТОВ «Андріївське» ОСОБА_4 підтверджується, що гр. ОСОБА_4 спірний договір підписав без уповноваження на підписання, на день підписання договору був директором СТОВ «Андріївське». Довідкою (а.с.23) відповідач підтвердив, що ОСОБА_4 нікол працював у ПСП «Обрій» і довіреності не отримував.

За статтею 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Проте, позивачем не доведено того факту, що ОСОБА_4 є уповноваженим представником відповідача, доказів існування інших осіб, яким в силу положень установчих документів надано право представляти відповідача, позивачем не наведено.

Враховуючи, що договір як єдиний письмовий документ сторонами не укладався, вимоги позивача по справі про стягнення 1 588,85 грн. пені за період з 01.01.2011 року по 01.06.2011 року як вірно встановлено судом першої інстанції задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притримай завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин і забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення пені слід визнати такими, що не підлягають задоволенню, а рішення в цій частині слід залишити без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2012 року у справі N 5028/7/17/2012 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 24 778 грн., а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 588,85 грн. підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання позовної заяви та подання відповідачем апеляційної скарги покладається на позивача у відповідності до положень ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1, ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2012 року у справі № 5028/7/17/2012 скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 24 778 грн. відмовити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2012 року в частині відмови задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 588,85 грн. залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» (м. Ічня, вул. Борців революції,49, р. 26003301321 в Ощадбанку № 3260 м. Ічня, МФО 343068, код 32294617) 1 609,50 грн. (тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору за подання позовної заяви та 804,75 грн. (вісімсот чотири гривні 50 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи № 5028/7/17/2012 повернути до Господарського суду Чернігівської області.