Постанова

від 27.09.2012 по справі 34/5005/4698/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2012 року Справа № 34/5005/4698/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Тищик І.В. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 1436 від 26.09.2012 року)

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника: Агафонов Д.В., довіреність № 8725/10/10-039 від 08.05.12, представник;

від ініціюючого кредитора: Агапова К.С., довіреність № б/н від 07.06.12, представник;

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012р . у справі № 34/5005/4698/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра", с.Партизанське Дніпропетровської області

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Алиста", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012 року у справі № 34/5005/4698/2012 (суддя Примак С.А.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра", с.Партизанське Дніпропетровської області до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Алиста", м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Алиста", м.Дніпропетровськ банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці до 12.09.2012 року; ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Алиста", м.Дніпропетровськ призначено ініціюючого кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра", с.Партизанське Дніпропетровської області, якого зобов'язано вчинити певні дії; копію цієї постанови направлено до органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), матеріали за результатами перевірки зобов'язано направити для доручення до справи про банкрутство (а.с.27-29).

Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм матеріального права ст.ст.22-32,52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, яка просить скасувати постанову та припинити провадження по справі, посилаючись на те, що боржником до ДПІ було подано документи податкової звітності від 20.02.2012 року, що є свідченням того, що ТОВ «Торговий дім «Алиста»здійснювало свою господарську діяльність та не було жодних підстав для визнання його банкрутом.

Тобто, зазначає скаржник, факт здійснення боржником підприємницької діяльності та подання до органів ДПІ звітності взагалі не був предметом дослідження господарським судом Дніпропетровської області при винесенні оскаржуваної ухвали, що протирічить приписам ст. 52 Закону.

Незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Боржник правом участі у судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, будь-які клопотання від боржника про подальше відкладення розгляду справи не надходили.

Враховуючи що неявка представника боржника не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; враховуючи факт належного сповіщення сторін по справі про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року (а.с.68) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в судовому засіданні за наявними матеріалами (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду Дніпропетровської області, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників ініціюючого кредитора та скаржника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову скасувати, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглядаючи апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська по суті, а не припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка хоча і не набула статусу кредитора у справі в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст.91 ГПК України органи ДПІ мають право подавати апеляційні скарги, оскільки оскаржувана постанова господарського суду стосується їх прав та обов'язків в зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до приписів ст.41 Податкового кодексу органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Крім того, статтею 129 Конституції України регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційногооскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Отже, в процедурі банкрутства відсутнього боржника, в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доки не буде встановлено фактична наявність або відсутність податкового боргу у платника податків -відсутнього боржника, постанова про визнання його банкрутом стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків.

Відтак, постанова про визнання боржника банкрутом стосується прав або обов'язків органів ДПІ, та остання не може бути позбавлена права оскарження постанови господарського суду; а порушення прав органів ДПІ полягає в тому, що у разі неправомірного визнання платника податків банкрутом за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ може бути позбавлена здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функцій органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

Отже, розглядаючи по суті апеляційну скаргу ДПІ, яка хоча і не підтвердила належними доказами по справі наявність кредиторських вимог до боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду, бере до уваги вищевикладене та положення ст.210 ГК України про те, що органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника, ст.1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.91,106 ГПК України, зазначає, що апеляційне провадження не підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80, ст.91,106 ГПК України. Крім цього, по даній категорії справ також існує сформована певна судова практика розгляду по суті апеляційних та касаційних скарг органів ДПІ при відсутності податкової заборгованості банкрута (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2011р. по справі № 27/96б, постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. по справі № Б29/295-10, постанови Вищого господарського суду від 15.11.2011р. по справі №14/3257, по справі № 5005/3584/2011).

З матеріалів справи вбачається наступне.

29.05.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 34/5005/4698/2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра", с.Партизанське Дніпропетровської області про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Алиста", м.Дніпропетровськ відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1).

Оскаржуваною постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012 року у справі № 34/5005/4698/2012 (суддя Примак С.А.) товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Алиста", м.Дніпропетровськ було визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці до 12.09.2012 року; ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Алиста", м.Дніпропетровськ призначено ініціюючого кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра", с.Партизанське Дніпропетровської області, якого зобов'язано вчинити певні дії; копію цієї постанови ухвалено направити до органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), матеріали за результатами перевірки зобов'язано направити для доручення до справи про банкрутство.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності , а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо ;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України .

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 цього Закону, в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Відповідно до ст.93 ЦК України (в редакції ЗУ від 02.12.2010р. №2756-V1) місцезнаходження юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку.

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1,2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V (редакції з 04.02.2011р., що діяли на час прийняття оскаржуваної ухвали) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін .

Ініціюючий кредитор надав до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 24.05.2012р . (а.с.20-21), згідно до якого боржник відсутній за місцезнаходженням.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що представник боржника за довіреністю отримав направлені судом процесуальні документи по справі № 34/5005/4698/2012 (а.с.32,36).

Оскільки, підставою для порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор зазначає відсутність боржника за місцезнаходженням, колегія суддів вважає, що оцінюючи вказані докази в їх сукупності, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не дослідив законність порушення справи про банкрутство боржника на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»як відсутнього за місцезнаходженням боржника.

Згідно до п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року дана справа була призначена до розгляду на 07.06.2012 року о 15год.50хв.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

1 1 ) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

В порушення приписів наведеної статті, справа №34/500/4698/2012 листом від 06.06.2012 року помічником судді відкладена на 12.06.2012 року (а.с.22-23), також слід зауважити, що на оборотній стороні вказаного листа відсутній штамп канцелярії суду з відміткою про розсилку сторонам по справі, в т.ч. і ДПІ.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012 року по справі №34/5005/4698/2012 підлягає скасуванню, а справа направленню до господарського Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ -задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012р. у справі № 34/5005/4698/2012 -скасувати.

Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області до розгляду.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.В.Тищик

Повний текст постанови підписаний 28.09.2012 року.