Ухвала

від 25.09.2012 по справі 2а/0570/9594/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 року справа №2а/0570/9594/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Дяченко С.П., Сіваченка І.В. , Шишова О.О. ,

при секретарі судового засідання Казаковій Т.М.,

за участю представника позивача Васильєвої Д.О.,

представників відповідача : Петрова А.Г., Чирикіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року у адміністративній справі № 2а/0570/9594/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Пушкінський" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2012р. № 0002142340, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 862 354,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в липні 2012 року звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС була проведена документальна виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за березень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в лютому 2012 року. За результатами перевірки був складений акт № 178/22-5/35960514 від 12.06.2012р., яким встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 102.1 ст. 102, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ «Комплекс Пушкінський» завищено суму залишку відємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації з податку на додану вартість за березень 2012р. на загальну суму 862 354,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.08. 2012 року у справі № 2а/0570/9594/2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Пушкінський» - задоволений в повному обсязі.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 17.07.2012р. № 0002142340, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 862 354,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Пушкінський» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146 грн. 00 коп.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При апеляційному перегляді справи представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідачі наполягали на скасуванні постанови суду першої інстанції ; задоволенні вимог апеляційної скарги.

Судове рішення першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь- судді доповідача , представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне .

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Пушкінський» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.03.2007р., включене до ЄДРПОУ за номером 34960514.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755- VІ із змінами та доповненнями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права , виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС була проведена документальна виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декрації за березень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді: лютий 2012 року.

За результатами перевірки був складений акт № 178/22-5/35960514 від 12.06.2012р., яким встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст.14 , п. 102.1 ст.102, п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2012р. № 0002142340, за яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на суму 862 354,00 грн.

Позиція відповідача ґрунтується на тому , що позивачем завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації з податку на додану вартість за березень 2012р. на загальну суму 862 354 грн.

Проте, з таким висновком колегія суддів погодитись не може , з огляду на наступне :

При вирішенні даного спору взято до уваги , що відповідно до пункту 181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 статті 198 Податкового кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 6 статті 198 Податкового кодексу України Кодексу, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Норми статті 198 Податкового кодексу України не містять ніяких обмежень щодо права на задекларований згідно з отриманими податковими накладними податковий кредит.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню з Держбюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено статтею 200 Податкового кодексу України .

Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1. статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з вимогами пункту п. 200. 5. статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники ПДВ менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пункту п. 200. 6. статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Посилання відповідача на статтю 102 Податкового кодексу України, не заслуговують на увагу , оскільки, приписи п. 102.5 ст. 102 Кодексу регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС не визначало позивачу суми податкових зобов'язань з вищевказаного питання, платником податків не подавались заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування.

Відтак, стаття 102 Податкового кодексу України не відноситься до правовідносин, що є предметом спору в даній справі.

З огляду на наведену нормативно- правову базу, колегія суддів приходить до висновку , що будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс не містить. Також цих обмежень законодавство не містило й у період формування зазначеного податкового кредиту.

Колегія суддів погоджує позицію суду першої інстанці, що платник податку має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Крім того пункт 4.1.4. статті 4 Податкового кодексу України передбачає презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Також, відповідно до п. 56.21. статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала в повному обсязі складена 28 вересня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 195, 197 , п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.211, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 рокуу адміністративній справі № 2а/0570/9594/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Пушкінський" до Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2012р. № 0002142340, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 862 354,00 грн., -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання її в повному обсязі.

Колегія суддів С.П. Дяченко

І.В. Сіваченко

О.О. Шишов