Рішення

від 28.09.2012 по справі 1328/976/12

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 1328/976/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 вересня 2012 року

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Баєвої О.І

при секретарі Харечка І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до ОСОБА_1, Брюховицької селищної ради, треті особи- Управління держкомзему у м. Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна від добросовісного набувача,-

у с т а н о в и в :

25.05.2011 року прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради звернувся з позовом, який в подальшому було роз'єднано в окремі позовні вимоги та уточнено, та остаточно просить суд поновити терміни для звернення до суду; скасувати рішення Брюховицької селищної ради №618 від 23.10.2008 року «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року (№ 2-3327/04); визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №8676, укладений між Брюховицькою Селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №10400, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в частині передачі у власність ОСОБА_5 8275/18000 частин земельної ділянки загальною площею 0,7931 га кадастровий №4610166300:04:003:0062, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2009 року, зареєстрований в реєстрі за №2196, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1 в частині передачі у власність ОСОБА_1 420/7931 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий №4610166300:04:003:0062, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним договір поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю від 10.07.2009 року, зареєстрований в реєстрі за №2742, укладений між ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1; визнати нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 ЯЖ № 580874 від 06.08.2009 року, а також витребувати в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0420 га - кадастровий № 4610166300:04:003:0075 - державний акт серії ЯЖ №580874 та зобов'язати повернути спірну земельну ділянку - у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 19.11.2004 року зобов'язано Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ТзОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га в АДРЕСА_1, яку ТзОВ «Новобуддизайн» орендував для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ТзОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. На виконання вищевказаного рішення суду Брюховицькою селищною радою було винесено рішення № 618 від 23.10.2008 року, згідно якого між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року, реєстровий № 8676 земельної ділянки загальною площею 8,8643 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з яких: 1,8000 га- для житлового будівництва, 7,0643 га -для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру. В подальшому, ТзОВ «Новобуддизайн» відчужив земельну ділянку площею 1,8000 га для житлового будівництва (кадастровий № 4610166300:04:003:1605) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, укладеного з покупцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Згідно вказаного договору ОСОБА_5 переходить земельна ділянка площею 0,7931 га та земельна ділянка площею 0,0344 га. 11.06.2009 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу відчужив земельну ділянку площею - 0,7931 га (кадастровий № 4610166300:04:003:0062), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, покупцям - ОСОБА_9 - 1503/7931 ідеальних часток, ОСОБА_10 - 1503/7931 ідеальних часток, ОСОБА_11 - 1503/7931 ідеальних часток; ОСОБА_12 -1501/7931 ідеальних часток, ОСОБА_13 - 1501/7931 ідеальних часток, ОСОБА_1 - 420/7931 ідеальних часток земельної ділянки. 20.07.2009 року ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1 уклали між собою договір про поділ земельної ділянки, що є у спільній частковій власності. На підставі вищевказаних договорів ОСОБА_1 06.08.2009 року зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, оформивши державний акт на право власності на неї, а саме: площею 0,0420 га кадастровий № 4610166300:04:003:0075державний акт серії ЯЖ № 580874. Однак Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області рішення від 15.11.2004 року у справі було переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано ухвалою від 15.06.2010 року. Як на підставу скасування свого рішення від 15.11.2004 року суд зіслався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року визнано неправомірними та скасовано рішення Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року. Виходячи із наведеного, відповідач ОСОБА_1 набув права власності на спірне майно всупереч встановленому законом порядку, а відтак спірне майно підлягає поверненню законним власникам та розпорядникам. Крім цього у зв'язку із тим, що ухвала Вищого адміністративного суду України, якою рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року залишено без змін, надійшла на адресу прокуратури Львівської області лише 11.01.2010 року - остання була позбавлена можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк та пропустила терміни звернення до суду .

Прокурори Клак Ю.Г., Тарас С.Б. в судовому засіданні позов підтримали, давши пояснення такі ж, як викладені у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник Кабінету Міністрів України Березюк С.Г., згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, в судовому засіданні позов підтримав, зсилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та в письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи. Просить позов задовольнити.

Представник Львівської міської ради Гнатковська М.І., згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, в судовому засіданні позов підтримала, зсилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та в поясненнях, долучених до матеріалів справи, просила позов задовольнити.

Представник позивача Державного агентства лісових ресурсів України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача Брюховицької селищної ради Кубай Т.Є., згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, в судовому засіданні проти позову заперечив, давши пояснення аналогічні обставинам, викладеним у запереченнях на позовну заяву. Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причин своєї неявки суду не повідомив. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи Управління Держкомзему у м. Львові Іванович А.В. в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив та пояснив, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Треті особи - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11.01.2010 року після отримання ухвали Вищого адміністративного суду України, якою рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року за позовом прокурора Львівської області до Брюховицької селищної ради про визнання незаконними рішення № 245 від 11.03.2004 р. та рішення № 263 від 18.03.2004р. 9-ої сесії 24-го скликання Брюховицької селищної ради, було залишено без змін, прокуратура Шевченківського району м. Львова дізналася про порушення інтересів держави, а саме: вилучення з державної власності земель лісогосподарського призначення площею понад 19 га. Відповідно до ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється, зокрема на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Відтак суд вважає, що прокуратурою Шевченківського району м. Львова з поважних причин пропущено строки звернення до суду з позовом про витребування майна від добросовісного набувача, а тому такий строк слід поновити.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 19.11.2004 року Брюховицьку селищну раду було зобов'язано прийняти рішення про продаж ТзОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га в АДРЕСА_1, яку ТзОВ «Новобуддизайн» орендував для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру, та укласти з ТзОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.

На виконання вищевказаного рішення суду Брюховицькою селищною радою було винесено рішення № 618 від 23.10.2008 року., згідно якого між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року реєстровий № 8676 земельної ділянки загальною площею 8,8643 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з яких: 1,8000 га призначено для житлового будівництва, а 7,0643 га - для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру. В подальшому, ТзОВ «Новобуддизайн» відчужив земельну ділянку площею 1,8000 га для житлового будівництва (кадастровий № 4610166300:04:003:1605) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, укладеного з покупцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, ОСОБА_5 переходить земельна ділянка площею 0,7931 га та земельна ділянка площею 0,0344 га. Вищевказане стверджується матеріалами цивільної справи.

В судовому засіданні було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у зв'язку із чим ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2012 року було закрито провадження по справі в частині вимог до ТзОВ «Новобуддизайн» через ліквідацію юридичної особи.

11.06.2009 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу відчужив земельну ділянку площею - 0,7931 га (кадастровий № 4610166300:04:003:0062), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, покупцям - ОСОБА_9 -1503/7931 ідеальних часток, ОСОБА_10 -1503/7931 ідеальних часток, ОСОБА_11 -1503/7931 ідеальних часток, ОСОБА_12 -1501/7931 ідеальних часток, ОСОБА_13 1501/7931 ідеальних часток, ОСОБА_1 - 420/7931 ідеальних часток земельної ділянки. 20.07.2009 року ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1 уклали між собою договір про поділ земельної ділянки, що є у спільній частковій власності.

На підставі вищевказаних договорів ОСОБА_1 06.08.2009 року зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, оформивши державний акт на право власності на неї, а саме: площею 0,0420 га кадастровий № 4610166300:04:003:0075державний акт серії ЯЖ № 580874, що стверджується матеріалами справи.

Разом з цим, Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області вищезазначене рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано ухвалою від 15.06.2010 року.

В судовому засіданні було встановлено, що спірні земельні ділянки, ліси 1 групи в кварталі 44 Львівського держлісгоспу було вилучено рішеннями Брюховицької селищної ради від 11.03.2004 № 245 та від 18.03.2004 № 363 та віднесено їх до земель селища рекреаційного призначення. Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, як на підставу скасування свого рішення від 15.11.2004 року зіслався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року визнано неправомірними та скасовано рішення Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, однією із підстав скасування рішень Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року, Шевченківським районним судом м. Львова було зазначено порушення вимог п.9 ст. 149 ЗК України, відповідно до положень якої, вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення належить виключно до компетенції Кабінету Міністрів України.

Крім цього відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару за договором купівлі-продажу, крім випадку примусового продажу та інших випадків, встановлених законом належить власникові товару, при цьому якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

На момент укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 05.11.2008 року, ця земельна ділянка перебувала в постійному користуванні Львівського держлісгоспу державного лісогосподарського об'єднання «Львівліс»» та не була вилучена з його користування. Відтак Брюховицька селищна рада не мала права відчужувати спірну земельну ділянку, оскільки не була її власником та не могла нею розпоряджатися, також відповідно покупець ТзОВ «Новобуддизайн» не мав правових підстав її набувати у власність та відчужувати іншим особам, а відповідач ОСОБА_1, виходячи з наведеного, добросовісно набув земельну ділянку без достатньої правової підстави.

Таким чином вказані вище правочини вчинені з порушенням вимог ЗК України, а також особами, які не мають необхідного обсягу цивільної дієздатності, тобто з порушенням вимог ч.1, ч.2 ст. 203 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст. 215, ст. 216 ЦК України, є підставою для визнання їх недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", норма ч.1 ст.216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі, не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. В цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача.

Відповідно до ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Також пунктом 3 ч.1 ст.388 ЦК України, передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно зі ст.388 ЦК, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Окрім цього, ч. 1 ст.1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 набув права власності на спірне майно в осіб, які не мали права його відчужувати, тобто не у власника і не в особи, яка вправі була ним розпоряджатися, а рішення судів, на підставі яких, право власності на спірні землі перейшло до ТзОВ «Новобуддизайн» та ПП «Буддизайн» скасовано, - спірне майно підлягає поверненню законним власникам та розпорядникам.

Виходячи із наведеного суд вважає позовні вимоги підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 33, 60, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 203, 215,216, 318, 328, 330, 387, 388, 1212 ЦК України, ст. 149 ЗК України, суд , -

в и р і ш и в:

Поновити строк звернення до суду.

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Брюховицької селищної ради №618 від 23.10.2008 року «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №8676, укладений між Брюховицькою Селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн».

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №10400, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в частині передачі у власність ОСОБА_5 8275/18000 частин земельної ділянки загальною площею 0,7931 га кадастровий №4610166300:04:003:0062, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2009 року, зареєстрований в реєстрі за №2196, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1 в частині в частині передачі у власність ОСОБА_1 420/7931 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий №4610166300:04:003:0062, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним договір поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю від 10.07.2009 року, зареєстрований в реєстрі за №2742, укладений між ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1.

Визнати нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 ЯЖ № 580874 від 06.08.2009 року.

Витребувати в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0420 га - кадастровий № 4610166300:04:003:0075 - державний акт серії ЯЖ №580874 та зобов'язати повернути вказану земельну ділянку - у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: О. І. Баєва