Справа № 2-а-142/11
П О С Т А Н О В А
іменем України
20 вересня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Голік Н.О.,
при секретарі: Крапивній В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Садівницьке товариство «Хутір Редьки - 1», ОСОБА_2, Головне управління земельних ресурсів Виконавчого органу КМР (КМДА) про часткове скасування рішення Київської міської ради.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про скасування рішення Київської міської ради 10 сесії четвертого скликання №568-8/3144 від 07.07.2005 року в частині передачі члену Садівницьке товариство «Дніпровське - 1»Оболонського району ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, для ведення садівництва.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі протоколу загальних зборів Садівницьке товариство «Хутір Редьки»№1 від 25.11.2005 року позивач була прийнята в члени товариства та є користувачем земельної ділянки -кадастровий номер 78:338:034, за адресою: АДРЕСА_1, площею 450 кв.м., що підтверджується довідкою цього товариства від 17.06.2006 року та списками його членів.
Садівницьке товариство «Хутір Редьки - 1»є правонаступником Садівницького товариства «Хутір Редьки»на підставі протоколу загальних зборів останнього від 25.09.2009 року, у зв'язку з чим була проведена державна реєстрація юридичної особи серії А01 №480433, Садівницьке товариство «Хутір Редьки»утворилося шляхом виділення із Садівницького товариства «Дніпровське - 1»на підставі протоколу загальних зборів «Дніпровське - 1»№25 від 22.01.2005 року та зборів товариства «Хутір Редьки»№1 від 25.11.2005 року.
При зверненні до Київради з метою приватизації своєї ділянки в садівницькому товаристві, позивач дізнався про наявність спірного незаконного рішення, яким передбачена передача ділянки за адресою: АДРЕСА_1, якою користується позивач, у власність ОСОБА_2
Відповідно до п.1.ст.81 ЗК України громадяни набувають права власності на земельні ділянки за договором купівлі-продажу, іншими цивільно-правовими угодами, а також внаслідок приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Перевіркою було встановлено, що до членів товариства ОСОБА_2 не приймався, отже не набував права користування земельною ділянкою, яка знаходилась у розпорядженні товариства, проте вважає себе користувачем на підставі договору купівлі-продажу садової ділянки НОМЕР_1 Садівницького товариства «Дніпровське - 1» без достатніх на те правових підстав, оскільки зазначений договір купівлі-продажу не відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми договорів купівлі-продажу, протирічить п.4 Декрету КМ України від 26.12.1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», чинного на той час, укладений щодо невизначеної земельної ділянки, немає дати укладення угоди, та не є доказом набуття права користування земельною ділянкою шляхом вступу до членів садівницького товариства.
За інформацією головного управління земельних ресурсів Київської міської держадміністрації на запит слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві листом №07-387/35844 від 22.12.2009 року, автоматизована система ПК «Кадастр» містить інформацію про ОСОБА_3, а не про ОСОБА_2, що виключає можливість ведення кадастрової справи щодо передачі у власність будь-якої земельної ділянки ОСОБА_2.
Вказує, що у травні-червні 2004 року назвавшись власником земельної ділянки АДРЕСА_1 у Садівницькому товаристві «Дніпровське - 1», хоча таким не являвся, ОСОБА_2 обманом прийняв від позивача 21 000,00 грн., яку позивач вважала оплатою за право власності на земельну ділянку та очікувала, що з урахуванням сплати повної вартості угоди з позивачем буде укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Позивач подала заяву до Садівницького товариства «Дніпровське - 1»про вступ як члена товариства та набула права користування вищезазначеною земельною ділянкою.
Приймаючи спірне рішення відповідач не перевірив підстави для передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2, щодо якої у нього були відсутні права користувача чи власника, тому зазначене рішення є безпідставним та незаконним підлягає скасуванню.
В подальшому позивач уточнила позовні вимоги та просила визнати недійсним позицію 2 додатка до Рішення КМР від 07.07.2005 року №568-8/3144 «Про приватизацію земельних ділянок Садівницького товариства «Дніпровське-1»Оболонського району м. Києва».
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що оскаржуване рішення КМР в частині прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України, на дату його прийняття, та стосовно особи, яка не мала права набути земельну ділянкуАДРЕСА_1 у приватну власність шляхом приватизації .
Порядок прийняття рішення органом місцевого самоврядування про приватизацію земельної ділянки встановлений ст. 118 ЗК України.
Таким чином, діючим на момент прийняття спірного рішення Київської міської ради законодавством був встановлений чіткий порядок передачі земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, у власність шляхом приватизації, а саме:
- громадянин подає заяву до Київської міської ради;
- Київська міська рада надає дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки;
- громадянин замовляє проект відведення в організації, яка має відповідну ліцензію;
- проект відведення погоджується з відповідними державними органами;
- Київська міська рада затверджує вказаний проект відведення та передає земельну ділянку у власність.
Оскільки, згоду на розробку проекту відведення спірної земельної ділянки Київська міська рада не надавала, проект відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 не розроблявся та не погоджувався відповідними державними органами, що підтверджується листом Головного управління земельних відносин КМДА № 03-22/4064 від 20.02.2012 року (а.с. 67 том 2), були здійснені неповні два етапи: перший та останній. Третя особа ОСОБА_2 подав заяву до Київської міської ради і на підставі цієї заяви Київська міська рада прийняла оскаржуване рішення. Таким чином, при відведенні земельної ділянки АДРЕСА_1 Київська міська рада грубо порушила ст. 118 Земельного кодексу України, передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку безпідставно - без проекту відведення, погодженого відповідними державними органами.
В матеріалах судової справи відсутні будь-які належні докази того, що ОСОБА_2 взагалі коли-небудь був членом СТ «Дніпровське-1», а ті документи, які були надані ОСОБА_2 чи його представником заслуговують критичного ставлення, оскільки: Членська книжка від 08.06.2003 року має записи всередині за 1998-2002 роки (а.с. 26-27 том 1); Договір купівлі-продажу без номеру, без дати на земельну ділянку НОМЕР_1, яка не має жодного відношення до справи (а.с.31 том 1); Довідка СТ «Дніпровське-1»№ 61 від 12.07.2010 року про відсутність відомостей про належність ОСОБА_2 до членів СТ «Дніпровське-1»(а.с. 53 том 1); Акт встановлення в натурі меж від 09.12.2009 року містить підписи ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які не належать останнім (а.с.97 том 1); Довідка про членство ОСОБА_2 (а.с. 40 том 2) підписана не уповноваженою особою ОСОБА_9, що підтверджується довідкою СТ «Дніпровське-1»про те, що головою правління СТ «Дніпровське-1 з 07.04.2001 року по 21.05.2005 року був ОСОБА_6 № 53 від 04.11.2011 року (а.с. 149 том 1)
Навпаки, членство позивачки в СТ «Дінпровське-1»з 16.06.2004 року, потім в СТ «Хутір Редьки»та СТ «Хутір Редьки-1», та закріплення за нею земельної ділянки АДРЕСА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- членська книжка садівника (а.с. 10-11 том 1);
- членська книжка садівника, яку передав позивачці ОСОБА_2 (а.с. 23-25 том 1)
- довідка про членство (а.с. 13 том 1);
- квитанції до прибуткових касових ордерів про сплачу членських внесків (а.с. 12 том 1);
- квитанція про сплату вступного внеску (а.с. 25 том 1);
- заява про прийняття в члени (а.с.14 том 1); списки членів СТ «Хутір Редьки»(а.с.15-22 том 1);
- довідка СТ «Хутір Редьки-1»про членство № 130 від 17.11.2010 року (а.с.69 томі).
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити та визнати нечинним позицію 2 додатка до Рішення КМР від 07.07.2005 року №568-8/3144 «Про приватизацію земельних ділянок Садівницького товариства «Дніпровське-1»Оболонського району м. Києва».
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи: Садівницьке товариство «Хутір Редьки - 1»в судовому засіданні підтримав вимоги позивача та просив задовольнити.
В письмових поясненнях вказав, що Садівницьке товариство «Хутір Редьки-1»є правонаступником Садівницького товариства «Хутір Редьки»на підставі рішення Загальних зборів членів СТ від 26.09.2009 року (свідоцтво про Державну реєстрацію серія А01 №480433 від 20.10.2009 року ідентифікаційний код 33783322, підстава зміни свідоцтва -«зміна найменування юридичної сили», довідка ЄДРПОУ АБ №233871). Садівницьке товариство «Хутір Редьки»утворилося шляхом виділення з СТ «Дніпровське-1»на підставі рішення СТ Дніпровське-12 №25 від 22.01.2005 року «Про надання згоди на відокремлення компактно розміщеного на окремих ділянках підрозділу «Біофальтри», що не має з СТ «Дніпровське-1»спільних границь (Свідоцтво-Серія А00 №599777 від 25.11.2005 року, ідентифікаційний код 33783322). Відповідно до зазначених перетворень, земельні ділянки, які до 22.01.2005 року належали на праві власності чи були надані у користування членам СТ «Дніпровське-1»(Біофільтри) та знаходилось у межах землекористування СТ «Дніпровське-1», а саме: земельні ділянки кадастрових кварталів 78:337,78:338,78:339,78:340, 78:341, 78:325 перейшли в межі землекористування відокремленого підрозділу -самостійного СТ «Хутір Редьки». Факт передачі земельної ділянки кадастровий №78:338:034 у користування СТ «Хутір Редьки»підтверджується листом СТ «Дніпровське-1»від 11.04.2011 року за №18. Станом на 22.01.2005 року земельна ділянка кадастровий №78:338:034 знаходилась у користуванні позивача, як члена СТ «Дніпровське-1»на підставі її заяви про вступ до цього товариства, що підтверджується квитанцією про сплату вступного внеску та відмітками про сплату вступного та річних внесків за 2004,2005 роки в членській книжці садівника СТ «Дніпровське-1», а з 2005 року та всі послідуючі роки в членській книжці садівника СТ «Хутір Редьки». На даний час позивач є членом СТ «Хутір Редьки-1»та фактично користується спірною земельною ділянкою. Членство позивача підтверджується рішенням загальних зборів членів СТ (Протокол №9 від 12.06.2010 року). Інформація щодо користування спірною ділянкою ОСОБА_7 за будь-який період існування СТ «Дніпровське-1», СТ «Хутір Редьки»або СТ «Хутір Редьки-1»відсутня.
ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні підтримали відповідача, проти позову заперечили та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу КМР (КМДА) в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. В письмових поясненнях по справі представник вказав, що в Головному управлінні земельних ресурсів документи, що посвідчують право на земельну ділянку, відповідно до ст. 126 ЗК України по земельній ділянці на АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.130). Просили справу розглядати за відсутності їх представника.
Заслухавши думку представників позивача та відповідача, третіх осіб та їх представників, свідчення свідка ОСОБА_8, яка підтвердила сплату членських внесків позивачем станом на 10.10.2004 року за користування спірною ділянкою, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.07.2005 року на Х сесії ІV скликання відповідачем було прийнято рішення №568-8/3144 «Про приватизацію земельних ділянок Садівницького товариства «Дніпровське-1»Оболонського району м. Києва», згідно п.1 якого зазначено: «Передати громадянам, членам садівницького товариства «Дніпровське -1»Оболонського району, у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва, відведені відповідно до рішення КМР депутатів трудящих від 21.02.67 №265 «Про відвід земельної ділянки Дніпровській водопровідній станції в тимчасове користування під колективні сади»та рішень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 02.06.80 №730/19 «Про відведення земельної ділянки виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства м. Києва під влаштування колективних садів», від 02.06.80 №730/20 «Про відведення земельної ділянки виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства міськвиконкому під влаштування колективних садів», згідно з додатком»(а.с.7-8).
Відповідно до додатку до рішення КМР від 07.07.2005 року №568-8/3144 «Список громадян, членів садівницького товариства «Дніпровське-1», яким передаються у приватну власність земельні ділянки в Оболонському районі м. Києва для ведення садівництва»під позицією 2 зазначено - ОСОБА_2 (а.с.9).
Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України (станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Згідно ст. 116 Земельного кодексу України (станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Відповідно до ст. 118 ЗК України, яка діяла на дату прийняття оскаржуваного рішення, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Документального підтвердження відповідачем щодо надання згоди Київською міською радою на розробку проектного відведення земельної ділянки не надано.
Згідно листа Головного управління земельних відносин Виконавчого органу КМР (КМД) №03-22/4064 від 20.02.2012 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 (т.2 а.с.67).
Таким чином, законодавством, діючим на момент прийняття спірного рішення Київської міської ради, чітко встановлений порядок передачі земельної ділянки, яка перебуває у користуванні громадянина, у власність шляхом приватизації:
На час прийняття рішення №568-8/3144 «Про приватизацію земельних ділянок Садівницького товариства «Дніпровське-1»Оболонського району м. Києва»від 07.07.2005 року відповідачем не було дотримано вимог встановленого порядку передачі земельної ділянки у відповідності до чинного на той час законодавства України.
Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. ст. 57, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»кожен має право оскаржити в суді неправомірні рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ст. 2 КАС України підставами для визнання акту або дій незаконними є невідповідність їх вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення порядку його прийняття. Крім того, відповідно до ст. 104 КАС України обов'язковою умовою визнання неправомірним рішення є порушення у зв'язку з його прийняттям прав, свобод та охоронюваних інтересів позивача у справі у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст.171 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.
Згідно ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Положеннями ст.9 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.
Згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань міських рад.
Відповідач порушив вимоги чинного на час постановлення рішення законодавства та права позивача, як землекористувача земельної ділянки, недотримався встановленого законом порядку передачі земельної ділянки, яка перебуває у користуванні громадянина, у власність шляхом приватизації, а отже вимоги позивача підлягають задоволенню, та слід визнати нечинним позицію 2 додатка до Рішення КМР від 07.07.2005 року №568-8/3144 «Про приватизацію земельних ділянок Садівницького товариства «Дніпровське-1»Оболонського району м. Києва».
Крім того, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності свої дій а отже вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, в судовому засіданні представником позивача доведено, що діями відповідача порушені вимоги чинного законодавства України та права позивача, і тому суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 17-19, 69, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 171, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. ст. 13, 14, 19, 55, 75, 140, 144 Конституції України; суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати нечинним позицію 2 додатка до Рішення КМР від 07.07.2005 року №568-8/3144 «Про приватизацію земельних ділянок Садівницького товариства «Дніпровське-1»Оболонського району м. Києва».
Стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 51 грн. 00 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2012 |
Оприлюднено | 02.10.2012 |
Номер документу | 26207781 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Мельниченко С. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні