Постанова

від 01.10.2012 по справі 2а/0470/6473/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/6473/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. за участю: представника позивача представника відповідача Федоренко Р.В. Малого С.С. Лиші Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Столиця» до ДДніпродзержинскої об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000060220 і №0000090220 від 21.05.2012р.

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Столиця» до Дніпродзержинскої об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000060220 і №0000090220 від 21.05.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Внаслідок проведення перевірки ТОВ «ПФК «Столиця» з питань дотримання вимог податкового законо давства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, Дніпродзержинською об'єднаною Державною податковою інспекцією був складений акт №1107/52/22-507/35822263 від 21.05.2012р. На підставі зазначеного акту були винесені податкові повідомлен ня-рішення від 21.05.2012р. №0000060220 по нарахуванню податку на додану вартість в сумі 471 882, 00 грн. і №0000090220 по нарахуванню податку на прибуток підприємств в сумі 1 044 064, 00 грн., які товариству з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Столиця», код ЄДРПОУ 35822263 були вручені 06.06.2012р., і які є офіційними письмовими документами державного органу, що породжують певні правові наслідки, а саме встановлюють зобов'язання позивача перед державою, спрямоване на регулювання відносин з оподаткування позивача і мають обов'язковий характер для позивача.

Позивач зазначає, що підставою для видання вказаного вище повідомлення-рішення послужив Акт №1107/52/22-507/35822263 від 21.05.2012р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ ПФК «Столиця» (код за ЄДРПОУ 35822263) з питань дотримання вимог податкового законо давства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року», в якому викладено недостовірні факти і, як наслідок, зроблені донарахування податків з порушенням діючого податкового законодавства.

Так, в акті зазначено, що перевіркою нібито встановлено, що ТОВ ПФК «Столиця» в ак тах надання-приймання виконаних робіт не викладено конкретний зміст робіт, який здійснив ви конавець та який повинен відповідати і висвітлювати інформацію, що вимагають напрямки да них послуг, а саме: на одержання маркетингових послуг від ТОВ «НВП «Брат», ТОВ «Метмаш КРБ», ТОВ «Топаз-96». Враховуючи викладене, відповідач вважає, що пред'явлені до перевірки папе рові носії не мають статусу первинних документів та отримання вищезазначених послуг не може бути віднесене до «господарської діяльності» позивача, внаслідок чого не може бути віднесено до скла ду валових витрат.

Зазначене, на думку позивача, суперечить п. п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування при бутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97- ВР, відповідно до яких «не відносяться до складу валових витрат будь які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими доку ментами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку» (аналогічна норма закріплена п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України). Крім цього, суперечить також п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, якими визначено, що «Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)», а не актами надання-приймання виконаних робіт.

У судове засідання з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача також з`явилися у судове засідання, позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на письмові заперечення на позовну заяву від 08.08.2012 року, обґрунтовуючи свою позицію наступним.

Відповідач вважає, що в порушення п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999р. пред'явлені позивачем до перевірки паперові носії не мають статусу первинних документів та отримання вищезазначених послуг не може бути віднесене до «господарської діяльності» відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97 - ВР що виключає віднесення до складу витрат, пов'язаних з зазначеними послугами.

Також відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що ТОВ ПФК «Столиця» за період, що перевіряється, в актах надання - приймання виконаних робіт не викладено конкретний зміст робіт, який здійснив виконавець та який повинен відповідати і висвітлювати інформацію, що вимагають напрямки даних послуг, а саме: на одержання маркетингових послуг від ТОВ «Брат» за другий квартал 2011 року на суму 1 091 836,75грн., ТОВ «Метмаш КРБ» за другий квартал 2011 року на суму 916 666,67грн., ТОВ «Топаз-96» за другий квартал 2011 року на суму 2 149 484,15грн.

Тому пред'явлені до перевірки паперові носії не мають статусу первинних документів та отримання вищезазначених послуг не може бути віднесене до «господарської діяльності» відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР та не може бути віднесено до складу валових витрат, відтак винесені податкові повідомлення - рішення 21.05.2012р. за №0000090220 та від 21.05.2012р. за №0000060220 є законними та обґрунтованими, а тому є такими, що скасуванню не підлягають.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія наказу від 17.07.2012р. за №151-в; копія довідки з ЄДРПОУ; копія ліцензії серії АВ №472024; копії довідок з ЄДРПОУ станом на 05.09.2012р.; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копія довідки з ЄДРПОУ; копія довідки про взяття на облік платника податків від 28.10.2010р.; копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість; копія наказу від 12.10.2010р. №14-лс; копія паспорту ОСОБА_6; копія статуту ТОВ ПФК «Столиця»; копія акту від 21.05.2012р. за №1107/52/22-507/35822263; копія податкового повідомлення - рішення від 21.05.2012р. за №0000090220; копія податкового повідомлення - рішення від 21.05.2012р. за №0000060220; копія договору на виконання маркетингових послуг від 21.02.2011р. №2102-1; копія акту прийому-передачі послуг за договором №2102-1 від 21.02.2011р.; копія звіту №1 по виконанню договору №2102-1 від 21.02.2011р.; копія звіту №2 по виконанню договору №2102-1 від 21.02.2011р.; копія податкової накладної від 14.03.2011р.; копія податкової накладної від 30.03.2011р.; копія акту №2 прийому-передачі послуг за договором №2102-1 від 21.02.2011р.; копія акту №3 прийому-передачі послуг за договором №2102-1 від 21.02.2011р.; копія податкової накладної від 01.04.2011р.; копія податкової накладної від 04.04.2011р.; копія платіжного доручення №246 від 14.03.2011р.; копія платіжного доручення №309; копія платіжного доручення №330; копія платіжного доручення №325; копія договору №3105 від 31.05.2011р.; копія звіту від 24.06.2011р. по виконанню договору №3105 від 31.05.2011р.; копія акту прийому-передачі послуг за договором №3105 від 31.05.2011р.; копія податкової накладної від 30.06.2011р. №311 та №310; копія платіжного доручення №469; копія договору №0103 М від 01.03.2011р.; копія акту №1 прийому-передачі послуг за договором №0103 М від 01.03.2011р.; копія звіту №1 по виконанню договору №0103 М від 01.03.2011р.; копія звіту №3 по виконанню договору №0103 М від 01.03.2011р.; копія акту №2 прийому-передачі послуг за договором №0103 М від 01.03.2011р.; копія звіту №2 по виконанню договору №0103 М від 01.03.2011р.; копія податкової накладної від 14.04.2011р.; копія податкової накладної від 31.04.2011р.; копія податкової накладної від 22.04.2011р.; копія податкової накладної від 29.04.2011р.; копія податкової накладної від 18.05.2011р.; копія податкової накладної від 31.05.2011р.; копія платіжного доручення №389; копія платіжного доручення №407; копія платіжного доручення №394; копія платіжного доручення №390; копія платіжного доручення №388; копія платіжного доручення №368; копія платіжного доручення №369; копія платіжного доручення №419; копія договору про надання правової допомоги; копія наказу №1 від 05.01.2012р.; копія договору №16 купівлі-продажу природного газу від 29.06.2011р.; копія договору №14 купівлі-продажу природного газу від 27.04.2011р.; копія договору №05/10 на постачання природного газу від 23.04.2011р.; копія договору №12 купівлі-продажу природного газу від 28.03.2011р.; копія договору поставки від 14.03.2011р. за №07; копія специфікації №2 від 25.03.2011р.; копія специфікації №1 від 14.03.2011р.; копія договору №0103-11 від 01.03.2011р.; копія договору від 01.03.2011р. за №50/03/11; копія договору поставки нафтопродуктів від 02.03.2011р. за №03-02; копія акту від 05.07.2011р. за №3665/213/23-408/24237155.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Столиця» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 28.03.2008р. та знаходиться за адресою: 51935, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, пров.Більшовицький, б.№3, оф.14, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, копія якої міститься в матеріалах справи.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: інші види оптової торгівлі; розподілення та постачання газу; оптова торгівля відходами та брухтом; надання інших комерційних послуг; виробництво будівельних металевих конструкцій; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, що підтверджується довідкою АБ №015861, копія якої міститься в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Столиця» взяте на облік як платник податків в ДПІ у м.Дніпродзержинську 03.04.2008р. за №27859, що підтверджується довідкою від 28.10.2010р. за №368, копія якої міститься в матеріалах справи, зареєстроване платником податку на додану вартість 04.04.2008р. ДПІ у м.Дніпродзержинську за індивідуальним податковим номером 358222626536, що підтверджується свідоцтвом №100308897 НБ №173124 про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого міститься в матеріалах справи.

21 травня 2012 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області на підставі направлення від 03.05.2011 року №163, виданого Дніпродзержинською ОДПІ - Лишою Людмилою Іванівною - головним державним податковим ревізором - інспектором ПС І рангу відділу спеціальних та особливо важливих перевірок управління податкового контролю, згідно із п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та на підставі наказів ДПІ у м.Дніпродзержинську від 26.04.2012 року №251, 255 «Про проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ПФК «Столиця» та «Про внесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПФК «Столиця» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року була проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений акт про результати виїзної позапланової документальної перевірки за №1107/52/22-507/35822263, в якому встановлені наступні порушення: п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 1 044 064,00грн., в тому числі: за перший квартал 2011 року у сумі 87 727,00грн.; за другий квартал 2011 року у сумі 956 337,00грн.; п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 471 882,00грн., в тому числі: за березень 2011 року у сумі 70 181,00грн., за квітень 2011 року у сумі 218 368,00грн., за червень 2011 року у сумі 183 333,00грн., був підписаний особисто директором ТОВ ПФК «Столиця».

21 травня 2012 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області було винесено податкове повідомлення - рішення №0000090220 на суму 1 044 064,00грн. з податку на прибуток підприємств та штрафними санкціями на суму 1,00грн.

21 травня 2012 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області було винесено податкове повідомлення - рішення №0000060220 на суму 471 882,00грн. з податку на додану вартість та штрафними санкціями на суму 1,00грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ПФК «Столиця» за період з 01.01.2011р. по 31.06.2011р., на підставі договору №2102-1 від 21.02.2011р. на виконання маркетингових послуг, який був укладений з ТОВ НВП «Брат» (код ЄДРПОУ), договору №0103М від 01.03.2011р. на виконання маркетингових послуг, який був укладений з ПП «Топаз - 96» (код ЄДРПОУ 24237155), договору №3105 від 31.05.2011р., укладеного з ТОВ «Метмаш-КРБ» (код ЄДРПОУ 36366098) знаходилось у господарських відносинах з вищевказаними контрагентами.

За вищевказаними договорами №2102-1, №0103М, №3105 контрагенти надавали ТОВ ПФК «Столиця» маркетингові послуги у сфері підбору суб'єктів господарської та підприємницької діяльності, які здійснювали продаж та покупку: запасних частин до машин та механізмів, феросплавів, металопрокату, нафтопродуктів, будівельного матеріалу та природного газу в Україні, що підтверджується: звітом по виконанню Договору №2102-1: №1 від 14.03.2011р., №2 від 30.03.2011р., №3 від 29.04.2011р.; звітом по виконанню Договору №3105: б/н від 24.06.2011р., по виконанню Договору №0103М: №1 від 23.03.2011р., №2 від 25.04.2011р., №3 від 29.04.2011р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в процесі надання маркетингових послуг ТОВ «НВП «Брат», ПП «Топаз - 96» та ТОВ «Метмаш-КРБ» здійснювали наступне: вивчали технічні характеристики товару, пропоновані на ринку іншими виробниками, вивчали та систематизували данні про ціни на товари, проводили опитування продавців товарів за місцем їх реалізації, проводили опитування потенційних покупців товарів, включно оптових покупців, представляли проекти договорів купівлі - продажу (специфікації) с потенційними продавцями та споживачами товарів в Україні.

Відповідно до п.2.1 Договорів №2102-1, №0103М та №3105 факт прийому - передачі маркетингових послуг підтверджений первинними документами, які відображають обставини здійснення правочинів між ТОВ «ПФК «Столиця» і контрагентами, а саме: актами виконаних робіт за договором №2102-1: №1 від 30.03.2011р., №2 від 29.04.2011р.; за договором №0103М: №1 від 29.04.2011р., №2 від 31.05.2011р., за договором №3105: б/н від 30.06.2011р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом також було встановлено, що позивач має відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, податкові накладні, а саме: за договором про надання маркетингових послуг ТОВ «НВП «Брат» №2102-1 від 21.02.2011р.: акти здачі - приймання послуг №1 від 30.03.2011р., №2 від 29.04.2011р.; звіти по виконанню договору №1 від 14.03.2011р., №2 від 30.03.2011р., №3 від 29.04.2011р., податкові накладні №35 від 14.03.2011р., №111 від 30.03.2011р., №45 від 01.04.2011р., №46 від 04.04.2011р.; платіжні доручення №325 від 01.04.2011р., №330 від 04.04.2011р., акти здачі - приймання послуг №1 від 29.04.2011р., №2 від 31.05.2011р., звіти по виконанню договору №1 від 23.03.2011р., №2 від 25.04.2011р., №3 від 29.04.2011р., податкові накладні №20 від 14.04.2011р., №68 від 21.04.2011р., №67 від 22.04.2011р., №74 від 29.04.2011р., №100 від 18.05.2011р., №99 від 31.05.2011р., платіжні доручення №368 від 14.04.2011р., №369 від 14.04.2011р., №388 від 21.04.2011р., №389 від 21.04.2011р., №390 від 22.04.2011р., №394 від 29.04.2011р., №407 від 12.05.2011р., №419 від 18.05.2011р.; за договором №3105 від 31.05.2011 року на надання маркетингових послуг ТОВ «Метмаш КРБ»: акт здачі - прийняття послуг від 30.06.2011р., звіт по виконанню договору від 24.06.2011р., податкові накладні №310 від 30.06.2011р., №311 від 30.06.2011р., платіжне доручення №469 від 07.07.2011р.

Правовідносини сторін щодо сплати податків і зборів регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. за № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755- VI, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на момент виникнення правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

П.п. 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 ПК України визначає,що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає,що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України) .

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У п.п. 58.1. ст58 ПК України зазначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Ст. 61 ПК України дає визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України дійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі переліку, зазначеного у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п.п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Норми податкового законодавства передбачають всього один випадок, при якому податкова накладна визнається недійсною, - при заповненні її особою, яка не зареєстрована платником ПДВ і якій не присвоєний індивідуальний податковий номер (п.2 и п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом ГПАУ від 30.05.1997р. №165).

Дослідивши первинні документи та документи бухгалтерської звітності ТОВ «ПФК «Столиця», судом встановлено фактичне виконання послуг, здійснення розрахунків з контрагентами, зазначеними вище. Отже, не відповідає обставинам справи висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки від 21.05.2012р. щодо відсутності об'єкту оподаткування у зв'язку із непідтвердженням факту отримання товарів/послуг відповідними документами.

Відповідач в акті перевірки від 21.05.2012р. та в своїх поясненнях у судових засіданнях зазначив, що укладення договорів на надання маркетингових послуг не відповідає господарській меті позивача, договори не мають статусу первинних документів, за якими відсутній об'єкт оподаткування.

Зазначене спростовується наступним.

Щодо контрагента ТОВ «НВП «Брат» відповідно до договору №2102-1 по наданню маркетингових послуг, укладеного між замовником - ТОВ «ПФК «Столиця» та виконавцем - ТОВ «НВП «Брат» в п.п.1.1 п.1 визначається предмет договору, а саме: маркетингові послуги, а виконання договору підтверджується актом здачі - приймання послуг від 30.03.2011р., звітом №1 від 14.03.2011р. та звітом №2 від 30.03.2011р., податковими накладними №35 від 14.03.2011р. та №111 від 30.03.2011р., актом №2 здачі - приймання послуг від 29.04.2011р., звітом №3 від 29.04.2011р., податковими накладними №45 від 01.04.2011р. та №46 від 04.04.2011р., платіжними дорученнями №246 від 14.03.2011р., №309 від 30.03.2011р., №330 від 04.04.2011р., №325 від 01.04.2011р.

Щодо контрагента ТОВ «Метмаш-КРБ» відповідно до договору №3105 по наданню маркетингових послуг від 31.05.2011р., укладеного між замовником - ТОВ «ПФК «Столиця» та виконавцем - ТОВ «Метмаш-КРБ» в п.п.1.1 п.1 визначається предмет договору, а саме: маркетингові послуги, а виконання договору підтверджується звітом від 24.06.2011р., актом здачі - прийому послуг від 30.06.2011р., податковими накладними №310 від 30.06.2011р. та №311 від 30.06.2011р., платіжним дорученням №469 від 07.07.2011р.

Щодо контрагента ПП «Топаз - 96» відповідно до договору №0103М по наданню маркетингових послуг від 01.03.2011р., укладеного між замовником - ТОВ «ПФК «Столиця» та виконавцем - ПП «Топаз - 96» в п.п.1.1 п.1 визначається предмет договору, а виконання договору підтверджується актом №1 здачі - прийому послуг від 29.04.2011р., звітом №1 від 23.03.2011р., звітом №2 від 25.04.2011р., звітом №3 від 29.04.2011р., актом здачі - прийому послуг від 31.05.2011р., податковими накладними №20 від 14.04.2011р., №68 від 21.04.2011р., №67 від 22.04.2011р., №74 від 29.04.2011р., №100 від 18.05.2011р., №99 від 31.05.2011р., платіжними дорученнями №389 від 21.04.2011р., №407 від 12.05.2011р., №394 від 29.04.2011р., №390 від 22.04.2011р., №388 від 21.04.2011р., №368 від 14.04.2011р., №369 від 14.04.2011р., №419 від 18.05.2011р.

З зазначених вище та наданих до суду договорів на надання маркетингових послуг судом було встановлено, що саме укладання договорів на надання маркетингових послуг сприяли в подальшому господарській діяльності позивача, внаслідок чого позивачем були проведені переговори з певними суб'єктами господарської та комерційної діяльності, частина з яких проявила зацікавленість до продажу природного газу на умовах, пропонованих замовником та в подальшому укладали договори на поставку природного газу.

На підтвердження даного факту позивачем до суду були надані наступні докази, які свідчать про факт наявності здійснення господарських операцій та господарської мети, а також отримання прибутку підприємством, а саме: договір №16 купівлі - продажу природного газу від 29.06.2011р., укладений між продавцем - ТОВ «Морінвестгрупп» та ТОВ «ПФК «Столиця»; договір №14 купівлі - продажу природного газу від 27.04.2011р., укладений між продавцем - ТОВ «Морінвестгрупп» та ТОВ «ПФК «Столиця»; договір №05/10 на постачання природного газу від 23.04.2011р., укладений між постачальником - «ПФК «Столиця» та покупцем ТОВ «Газпромпостач»; договір №12 поставки природного газу від 28.03.2011р., укладений між постачальником - ТОВ «Морінвестгрупп» та покупцем - ТОВ «ПФК «Столиця»; договір поставки №07 від 14.03.2011р., укладений між постачальником - ТОВ «СИТ» та покупцем - ТОВ «ПФК «Столиця» (специфікації №1 та №2 до даного договору з зазначенням найменування товарів, кількістю та ціною); договір купівлі - продажу №0103-11 від 01.03.2011р., укладеного між продавцем - ТОВ «ПФК «Столиця» та покупцем - ТОВ «М-Энерго»; договір купівлі - продажу №50/03/11 від 01.03.2011р., укладеного між продавцем - ПП «ПКФ «Вересень» та покупцем - ТОВ «ПФК «Столиця»; договір поставки нафтопродуктів №03-02 від 02.03.2011р., укладеного між продавцем - ТОВ «Спецавтотранс» та покупцем - ТОВ «ПФК «Столиця»; договір на постачання природного газу №12 від 28.03.2011р., укладеного між постачальником - ТОВ «Морінвестгрупп» та покупцем - ТОВ «ПФК «Столиця».

Судом встановлено, що за результатами реалізації договорів №2102-1, №0103М, №3105, ТОВ «ПФК «Столиця» збільшило свій майновий фінансовий стан на загальну суму 264 490,00грн.

При цьому суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо невизначеності поняття маркетингових послуг - та необґрунтованості ціни за зазначені маркетингові послуги, виходячи з наступного.

В зазначених вище актах прямо зазначено, що виконавці здійснили маркетингові послуги і виконали всі необхідні дії для найбільш швидкого підбору цікавлячих замовника (ТОВ «ПФК «Столиця») суб'єктів господарської і підприємницької діяльності, які є споживачами товару; надали замовнику проекти договорів з можливими контрагентами, предметом яких є реалізація та придбання товару, а також надав консультаційну допомогу при укладенні зазначених договорів.

При цьому ще більш детально зміст наданих позивачу маркетингових послуг визначається у відповідних звітах по виконанню договорів, наявних в матеріалах справи.

Крім того, об'єктивно і повно досліджуючи всі обставини у справі, суд неодноразово намагався з`ясувати у відповідача, за якими саме цінами повинні були на його думку, надаватися зазначені вище маркетингові послуги та яким конкретно нормативно-правовим актом передбачено визначення цін щодо зазначених послуг, звертаючи при цьому увагу на факт можливого завищення цін на зазначені послуги.

Будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції відповідач суду не надав.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача з приводу невиявлення позивачем належної обачності щодо встановлення особливої податкової правосуб'єктності контрагентів в акті перевірки від 21.05.2012р. за №1107/52/22-507/35822263, а саме: ТОВ «НВП «Брат», ТОВ «Метмаш-КРБ» та ПП «Топаз-96», виходячи з наступного.

З наданих позивачем до суду та долучених до матеріалів справи витягів з ЄДРПОУ станом на 05.09.2012р. щодо контрагентів позивача - ТОВ «НВП «Брат», ТОВ «Метмаш-КРБ» та ПП «Топаз-96» вбачається, що, як на момент здійснення господарських операцій, так і на момент розгляду справи, зазначені контрагенти мали податкову правосуб'єктність, а отже були повноцінними суб'єктами господарської діяльності.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини у справі, оцінивши докази окремо та у їх сукупності, суд приходить до висновку, що інформація, викладена відповідачем - Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби в акті перевірки від 21.05.2012р. за №1107/52/22-507/35822263 не може носити доказовий характер, а органи ДПС, зазначаючи в акті перевірки підстави нікчемності правочинів, не можуть зазначеним чином доводити нікчемність вказаних в акті правочинів.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства, суд приходить до висновку, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

При цьому суд зазначає, що будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України відповідачем не було доведено факту наявності порушень податкового законодавства з боку ТОВ «ПФК «Столиця».

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - отримувача послуг, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податків і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії контрагентів або через наявність (відсутність) актів про здійснення зустрічних перевірок таких контрагентів зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на віднесення до складу валових витрат витрат, пов'язаних з придбанням послуг, наданих такими контрагентами.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем в ході судового розгляду справи було доведено суду правомірність та обґрунтованість своєї позиції щодо протиправності підстав винесення Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби податкових повідомлень - рішень №0000060220 і №0000090220 від 21.05.2012р., натомість відповідачем не були доведені законний, безсторонній та неупереджений характер винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень на підставі та у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення зазначеного адміністративного позову.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже за таких підстав адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Столиця» до Дзепродзержинскої об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000060220 і №0000090220 від 21.05.2012р., є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до платіжного доручення від 07.06.2012 року №948 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 200,00грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи задоволення позовних вимог ТОВ «ПФК «Столиця» у повному обсязі, суд вважає за необхідне відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю «ПФК «Столиця» суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в розмірі 2 200(дві тисячі двісті)грн.00коп.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Столиця» до Дніпродзержинскої об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000060220 і №0000090220 від 21.05.2012р.- задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення №0000060220 і №0000090220 від 21.05.2012р., винесені Дніпродзержинскою об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби України з податку на додану вартість в сумі 471 882,00грн. та з податку на прибуток підприємств в сумі 1 044 064,00грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 вересня 2012 року

Суддя Є.О. Жукова