ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
05 березня 2013 рокусправа № 2а/0470/6473/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинскої об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року
у адміністративній справі № 2а/0470/6473/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Столиця» до Дніпродзержинскої об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000060220 і № 0000090220 від 21.05.2012р.,-
В с т а н о в и л а :
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року задоволено адміністративний позов ТОВ «Промислова фінансова компанія «Столиця», та визнано недійсними податкові повідомлення - рішення № 0000060220 і № 0000090220 від 21.05.2012 р., винесені Дніпродзержинскою об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби України з податку на додану вартість в сумі 471 882,00грн. та з податку на прибуток підприємств в сумі 1 044 064,00грн.
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «Промислова фінансова компанія «Столиця» відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної податковий орган посилається на те, що пред'явлені позивачем до перевірки паперові носії по взаємовідносинам з його контрагентами: TOB «Брат», TOB «Метмаш КРБ» та TOB «Топаз-96» не мають статусу первинних документів, оскільки не відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 996-ХІУ від 16.07.1999р. (зі змінами та доповненнями), не підтверджують отримання позивачем маркетингових послуг та понесених витрат по цім послугам за актами виконаних робіт, які не відповідають вимогам первинних документів, а тому не можуть бути віднесені до „господарської діяльності" відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97- ВР та внаслідок чого не може бути віднесено до складу валових витрат. Встановлена на думку податкового органу під час перевірки відсутність об'єкту оподаткування у позивача при придбанні та продажу товарів (послуг), свідчить про порушення позивачем вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97 (зі змінами та доповненнями), абз.2 п.1.6 „Порядку складання декларації з податку на прибутрк підприємства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03р. за № 271/7592, п.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 996-ХІУ від 16.07.1999р. (зі змінами та доповненнями) шляхом завищення валових витрат за 1-й і 2-й квартал 2011 року. А при визначенні позивачем податкового кредиту за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. на думку податкового органу позивачем було порушено положення п.44.1, п.44.3, п.44,5 п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), оскільки до складу податкового кредиту позивачем було віднесено суми ПДВ по маркетинговим послугам за актами виконаних робіт, які не відповідають вимогам первинних документів, та не підтверджують виконання господарської операції з TOB «Брат» та TOB «Метмаш КРБ».
Окрім того, на підтвердження завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинам з TOB «Брат», TOB «Метмаш КРБ» та ПП «Топаз-96», а також безпідставності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з вказаними контрагентами, податковий орган акцентує увагу судової колегії на встановлені обставини при перевірці діяльності ПП «Топаз-96», зокрема, того, що на цьому підприємстві немає працівників крім директора, на відсутність інформації щодо компетентності та спроможності ПП «Топаз-96» проводити маркетингові дослідження ринку товарів по укладеному з позивачем договору маркетингових досліджень ринку нафтопродуктів, будівельних матеріалів, і природного газу, на відсутність у ПП «Топаз-96» права виконувати маркетингові дослідження, оскільки видом його діяльності є торгівля металовиробами та металобрухтом і по ЄДРПОУ в видах його діяльності не зазначено надання посередницьких та маркетингових послуг. На думку податкового органу висновки суду першої інстанції та твердження позивача про знаходження нових торгівців саме за допомогою маркетингових досліджень його контрагентів є безпідставними та недоречними, оскільки ринок, на якому працює позивач є специфічним з обмеженим колом суб'єктів господарювання, при побудові якого утворюються певні обєднання трейдерів, і дана інформація є загальнодоступною та знайти її можливо в мережі Інтернета без допомоги третії осіб, тим більше, що у штаті позивача є посади маркетологів, і про існування даних торгівців позивач був обізнаний ще з 2010 року, неодноразово укладаючи з ними договора купівлі-продажу.
Сторони по справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, що підтверджено поштовими повідомленнями, проте в судове засіданні їх представники не прибули вдруге, не повідомивши суд про причину повторної неявки їх представників в судове засідання. Так, в надісланій відповідачем по справі до суду факсограммі від 05.03.2013 р. № 8121/10.0.12, не вказуються причини неприбуття представника ДПІ в судове засідання, а заявляється клопотання з метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, з метою дотримання принципів адміністративного судочинства, визначених ст.7 КАСУ про оголошення перерви по справі з призначенням її розгляду на більш пізніший строк у зв'язку з наданням додаткових доказів, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи та прийняття рішення у справі. Проте, із змісту факсограми є незрозумілим про які саме докази йдеться, які саме обставини вони повинні підтвердити, і чому ці докази не надавалися відповідачем під час судового розгляду справи в суді першої інстанції. До того ж, разом з факсограмою чи окремо, відповідачем не надано згаданих в клопотанні додаткових доказів.
За наведених обставин, керуючись положеннями ст.195 КАСУ, яка визначає межі перегляду судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції, в тому числі і стосовно дослідження доказів, які не досліджувалися у суді першої інстанції лише у разі визнання обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованого відхилення їх судом першої інстанції, судова колегія не знайшла підстав для задоволення клопотання відповідача з підстав його необґрунтованості та формальності його змісту, який свідчить лише про зловживання відповідачем своїми правами, і визнає заявлене клопотання як намагання безпідставного затягування перегляду справи в апеляційному порядку.
Беручи до уваги обізнаність осіб, що приймають участь у справі, про час та місце розгляду справи в апеляційній інстанції і відсутності будь-яких пояснень про причину повторної неявки їх представників в судове засідання, а також виходячи з приписів ч.4 ст.196 КАСУ, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін у справі, участь яких не визнавалася судом обов'язковою і які двічі не з'явилися в судове засідання за викликом суду.
Розглядаючи справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судова колегія виходячи з положень ч.1 ст.41 КАСУ не здійснює фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
На підставі та за правилами статті 195 КАСУ, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за результатом проведеної 21 травня 2012 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області згідно з п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та на підставі наказів ДПІ у м.Дніпродзержинську від 26.04.2012 року № 251, № 255 і направлення від 03.05.2011 року №163 - позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ ПФК «Столиця» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, відповідачем був складений акт про результати виїзної позапланової документальної перевірки за №1107/52/22-507/35822263, в якому зафіксовано встановлені під час перевірки порушення позивачем положень п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок яких визнано за необхідне донарахування позивачу податку на прибуток на загальну суму 1 044 064,00грн., в тому числі: за перший квартал 2011 року у сумі 87 727,00грн.; за другий квартал 2011 року у сумі 956 337,00грн., а також про порушення позивачем положень п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок яких визнано за необхідне донарахувати позивачу податок на додану вартість на загальну суму 471 882,00грн., в тому числі: за березень 2011 року у сумі 70 181,00грн., за квітень 2011 року у сумі 218 368,00грн., за червень 2011 року у сумі 183 333,00грн.
На підставі зазначеного акту перевірки №1107/52/22-507/35822263 від 21 травня 2012 року, Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області 21 травня 2012 року було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000090220 на суму 1 044 064,00грн. з податку на прибуток підприємств та штрафними санкціями на суму 1,00 грн. , і податкове повідомлення - рішення №0000060220 на суму 471 882,00грн. з податку на додану вартість та штрафними санкціями на суму 1,00 грн.
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції дослідив та детально проаналізував долучені до матеріалів справи письмові докази, які свідчать про укладення ТОВ ПФК «Столиця» з TOB «Брат», TOB «Метмаш КРБ» та ПП «Топаз-96» договорів на надання маркетингових послуг за №2102-1, № 0103М, № 3105 - саме з метою здійснення господарської діяльності, що визначена позивачем за КВЕДом, і саме внаслідок виконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по цим договорам, ТОВ ПФК «Столиця» було проведено переговори з суб'єктами господарської діяльності, які булі означені поставщиками маркетингових послуг, та укладено договори з ТОВ «Морінвестгрупп» щодо купівлі-продажу природного газу за № 16 від 29.06.2011 р., за № 14 від 27.04.2011 р.; за №12 від 28.03.2011 р.; договір поставки № 07 від 14.03.2011 р. з ТОВ «СИТ»; договір № 05/10 на постачання природного газу від 23.04.2011 р. з ТОВ «Газпромпостач»; договір купівлі-продажу № 0103-11 від 01.03.2011 р. з ТОВ «М-Энерго»; договір купівлі-продажу № 50/03/11 від 01.03.2011р. з ПП «ПКФ «Вересень»; договір поставки нафтопродуктів № 03-02 від 02.03.2011 р. з ТОВ «Спецавтотранс», в результаті чого позивач отримав суттєвий економічний ефект, збільшивши свій майновий фінансовий стан на загальну суму 264 490,00 грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки за наявними в матеріалах справи письмовими доказами чітко просліджується причинний зв'язок між придбанням у TOB «Брат», TOB «Метмаш КРБ» та ПП «Топаз-96» таких послуг, та отримання позивачем економічної вигоди від цього придбання, що відповідно свідчить про пов'язанність отриманих позивачем маркетингових послуг з його господарською діяльністю
Безпідставними колегія суддів визнає твердження відповідача в апеляційній скарзі про відсутність у ТОВ ПФК «Столиця» необхідності в маркетингових дослідженнях його контрагентів, оскільки по роду господарської діяльності позивача у сфері специфічного ринку, він мав можливість самостійно знайти нових торгівців за допомогою власних маркетологів та загальнодоступної інформації з мережі Інтернета. Зазначена позиція суперечить положенням чинного законодавства, та є лише особистою думкою особи, що готувала апеляційну скаргу по цій справі.
Судова колегія також вважає, що у податкового органу були відсутні підстави стверджувати про не реальність отримання позивачем послуг від TOB «Брат» за договором № 2102-1 від 21.02.2011р., від TOB «Метмаш КРБ» за договором № 0103М від 01.03.2011р., та від ПП «Топаз-96» за договором № 3105 від 31.05.2011р., оскільки їх виконання підтверджується не лише економічною вигодою позивача від цього придбання, в тому числі і шляхом збільшення свого майнового фінансового стану на загальну суму 264 490,00 грн, а й первинними документами, що складалися під час здійснення вказаних господарських операцій, зокрема: відповідними звітами по виконанню Договорів та актами здачі-приймання послуг, платіжними дорученнями, податковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи, при дослідженні яких судом першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивач з вказаними контрагентами у кожному випадку детально оговорювали, та в первинних документах чітко зазначали зміст наданих маркетингових послуг, в т.ч. і стосовно: вивчення технічних характеристик товарів, пропонованих на ринку іншими виробниками; вивчення та систематизації даних про ціни на товари; проведення опитування продавців товарів за місцем їх реалізації; проведення опитування потенційних покупців товарів, включно оптових покупців; представленні проектів договорів купівлі - продажу (специфікації) с потенційними продавцями та споживачами товарів в Україні, та надання консультаційної допомоги при укладенні зазначених договорів, що повністю відповідало пошукам позивача при вирішенні виниклих у нього питань здійснення господарської діяльності.
Тобто, з перевірених судом первинних документів позивача вбачаються як кількісні так і якісні маркетингові дослідження по поставленим позивачем завданням у визначених договорами напрямкам (запасні частини машин та механізмів; феросплави; металопрокат; нафтопродукти; будівельні матеріали; і природний газ). Маркетингові дослідження ТОВ «НВП «Брат», ПП «Топаз - 96» та ТОВ «Метмаш-КРБ» полягали у:
Підсумовуючи встановлені судом фактичні обставини, та наявні в матеріалах справи докази, судова колегія вважає, що висновки щодо протиправності винесених Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень № 0000060220 і № 0000090220 від 21.05.2012 р. - ґрунтуються на підставі перевірки та аналізу бухгалтерських і первинних документів позивача щодо виконання маркетингових досліджень його контрагентами, прийому-передачі маркетингових послуг, та сплати позивачем вартості маркетингових послуг з урахуванням суми ПДВ, а тому відповідно є законними, і не спростовуються доводами апеляційної скарги відповідача, який в свою чергу не довів належними доказами відсутність у позивача об'єкту оподаткування у зв'язку із непідтвердженням факту отримання товарів/послуг відповідними документами.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Дніпродзержинскої об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року - залишити без змін
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2013 |
Оприлюднено | 20.10.2014 |
Номер документу | 40911792 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні