Постанова

від 12.01.2012 по справі 2а-7586/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17:25

12.01.2012 р. Справа № 2а-7586/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М.

за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РКСУ", вул. 1-а Слобідська, 62, м.Миколаїв,54055

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, м.Миколаїв,54029

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000260231 від 11.10.2011р., За участю представників:

від позивача: Матвєєв Є. С., довіреність № 1-юр , від 26.09.11 р.;

директор Свєчков Д. Г., паспорт НОМЕР_2 , від 22.09.95 р.;

від відповідача: Заяць Г. М., довіреність № 432/9/10-00 , від 17.01.11 р.;

свідок: ОСОБА_4., паспорт НОМЕР_1 , від 07.10.97 р.;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РКСУ" (далі: позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі: відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000260231 від 11.10.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на правову оцінку господарських операції Позивача ніяким чином не можуть вплинути господарські стосунки його контрагентів із іншими суб'єктами господарювання, до яких Позивач не має ніяких відношень. Підставою для формування податкового кредиту були податкові накладні, видані за першою подією у виконання договорів субпідряду, предметом яких є виконання робіт. Договори субпідряду укладені у виконання договорів підряду між Позивачем та ТОВ СП «НІБУЛОН». Тобто кінцевим споживачем робіт за договорами субпідряду між Позивачем та ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»та ТОВ «БУДТРАНС-2009»є саме ТОВ СП «НІБУЛОН», який прийняв ці роботи згідно відповідних актів. Вказані акти є, крім іншого, належними доказами обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операції, що розглядаються. Твердження відповідача про неможливість здійснення вказаних робіт ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»та ТОВ «БУДТРАНС-2009»через нібито відсутність необхідних умов (трудових ресурсів та іншого) є необґрунтованими, оскільки вказані підприємства мають видані у встановленому законодавством порядку ліцензії на здійснення відповідного виду діяльності, тобто мають усі необхідні ресурси для виконання необхідних (ліцензійних) умов. Наявність вказаних ліцензій у контрагентів перевірялась Позивачем, як і перевірялась наявність у них статусу платників ПДВ згідно даних ДПА України. З огляду на що, висновки акту перевірки є такими, що не відповідають дійсності та не обґрунтовані, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення- рішення № 0000260231 від 11.10.2011р.-є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача підтримав доводи викладені в позові, наголосив на не доведеності позиції відповідача, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в судовому засіданні підтримав доводи викладені в запереченнях, вважає висновки перевірки обґрунтованими, а прийняте за наслідками перевірки рішення законним та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши думку сторін, дослідивши в повному обсязі докази в справі, суд встановив наступне.

26.09.2011 р. головним держподатревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи на підставі наказу ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 19.09.2011 року №1740 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "РКСУ" з питань взаємовідносин з ТОВ з ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»(код за ЄДРПОУ 35473059) за серпень 2010 року та ТОВ «БУДТРАНС-2009»(код за ЄДРПОУ 36622229) за листопад 2010 року»та складено акт за № 3514/23-100/35273013 (надалі - Акт перевірки), відповідно до якого Позивачем були порушені вимоги п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 18942,00 грн., у том числі за серпень 2010 року - на 18742,00 грн., за листопад 2010 року - на 200,00 грн.

На підставі Акту від 26.09.2011 р. за № 3514/23-100/35273013 11.10.2011 р. Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000260231, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «РКСУ»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 18 942, 00 грн., у зв'язку із чим Позивачеві була донарахована сума в розмірі 23 677, 50 грн., у тому числі 18 942, 00 грн. основного платежу та 4735, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР ґрунтуються на наступному.

Так, згідно матеріалів перевірки контрагента Позивача ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Автосат»за серпень 2010 р. ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ по взаєморозрахункам з ТОВ «Автосат»в розмірі 550786,28 грн. ДПІ у Центральному районі М.Миколаєва складено акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «Автосат», яке віднесло до складу свого податкового кредиту суми ПДВ по його взаємовідносинам із ТОВ «Е-Восток Україна», яке, у свою чергу, має ознаки «фіктивності»через те, що не знаходиться за вказаними в реєстраційних документах адресами, а його директор ОСОБА_6 у ході допиту повідомив про свою непричетність до діяльності зазначеного підприємства. Крім того, у ТОВ «Е-Восток Україна»відсутні трудові ресурси для здійснення діяльності. У ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»(контрагент Позивача) відсутні трудові ресурси та основні засоби, які він міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. З огляду на що Відповідач «враховуючи, що у ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, згідно до ч.ч. 1 та 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, визначив, що зазначені угоди не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Крім того, за даними системи обробки податкових зобов'язань та кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку 5 до декларації з ПДВ за листопад 2011 р. контрагента Позивача «БУДТРАНС-2009», встановлений постачальник вищевказаного нашого контрагенте - ПП «Агропрайд»; за матеріалами перевірки ПП «Агропрайд», проведеної ДПІ у м. Херсоні, встановлене недійсність правочинів даного підприємства у зв'язку з тим, що коло його контрагентів (11 підприємств) мають ознаки «фіктивності»через непричетність до їх діяльності директорів відсутність трудових ресурсів для здійснення діяльності та таке інше. У ТОВ «БУДТРАНС-2009»відсутні трудові ресурси, як приймали б участь у наданні послуг та основні засоби, яки він міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, тому, на думку Відповідача «враховуючи, що з ТОВ «БУДТРАНС-2009»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, згідно до ч.ч. 1 та 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені угоди є нікчемними».

З врахуванням зазначеного, Відповідач дійшов до висновку, що Позивач безпідставно сформував податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з: вказаними підприємствами, тобто мав місце обмін документами без мати реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, порушив ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, що суперечить моральним засадам суспільства, спрямованого на заволодіння майном держави.

Суд вважає висновки акту перевірки необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 вищевказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первині документи, які фіксують факти здійснення господарських операції.

Підставою для формування податкового кредиту позивачем були податкові накладні, видані за першою подією у виконання договорів субпідряду, предметом яких є виконання будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи Позивачем були надані особі, що здійснювала перевірку, усі первинні документи, що підтверджують факти реального виконання робіт його контрагентами, які були відображені в акті перевірки, наявність котрих податковим органом не заперечувалась, як і їх відповідність діючому законодавству.

Вказані договори субпідряду укладені у виконання договорів підряду між Позивачем та ТОВ СП «НІБУЛОН». Тобто кінцевим споживачем робіт за договорами субпідряду між Позивачем та ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»та ТОВ «БУДТРАНС-2009»є ТОВ СП «НІБУЛОН», який прийняв ці роботи згідно відповідних актів виконаних робіт (а.с.96-113). Відповідачем в судовому засіданні не надано належних доказів на підтвердження факту невиконання Позивачем зазначених в актах виконаних робіт та витрат-послуг (а.с.96-113), тому суд приймає в якості належних доказів вказані акти як такі, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій за договорами підряду (а.с. 86-95).

Доводи відповідача ґрунтуються також на фактичній неможливості виконання договорів субпіряду контрагентами позивача ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»та ТОВ «БУДТРАНС-2009»через відсутність необхідних умов, трудових ресурсів.

На спростування даних доводів позивачем надано копії ліцензій ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»та ТОВ «БУДТРАНС-2009»(а.с.114-117) на здійснення відповідного виду діяльності, що підтверджує спрямованість діяльності даних юридичних осіб та те, що вони мають усі необхідні ресурси для виконання необхідних (ліцензійних) умов.

Крім того, судом в якості свідка в судовому засіданні було допитано директора ТОВ ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»ОСОБА_4, який пояснив суду, що укладав договори субпідряду з ТОВ "РКСУ" предметом яких були роботи з ремонту приміщення, улаштуванню стелі ЗОШ №51 у м.Миколаєві, опоряджувальні роботи в класах школи-інтернату №6 м.Миколаєва, різнопланові дрібні роботи з благоустрою площадки перед школою інтернатом №6. Для виконання вказаних робіт наймались працівники, роботи виконувались з матеріалів ТОВ "РКСУ" на підтвердження чого є відповідні документи, однак податкова інспекція жодних документів не запитувала, підтвердженням виконання зазначених робіт є акти приймання передачі матеріалів та робіт, та довідки про вартість робіт, підписані сторонами. Крім того, факти виконання вказаних робіт висвітлювались місцевою пресою.

Свідчення ОСОБА_4, узгоджуються з доказами, що містяться в матеріалах адміністративної справи, так факти виконання будівельних та ремонтних робіт підтверджуються належним чином оформленими копіями договорів субпідряду (а.с. 30-39), довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних робіт (а.с. 40-54), актами передачі матеріалів (а.с. 55-61), належним чином оформленими податковими накладними (а.с. 62-68), копією періодичного видання "Николаевские новости" від 08.09.2010 року, в статті "День хорошего настроения" відображено інформацію про надання допомоги ТОВ СП "Нібулон" спеціалізованій школі-інтернату №6 та ЗОШ №51, ЗОШ №57, ЗОШ №24 (а.с. 153-154) та довідкою від 10.11.2011 року №366-Т (а.с. 155).

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон про ПДВ), що діяв у період правовідношень, що розглядаються, „податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів (послуг)».

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ „податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту".

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ „не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними". Відповідно до п. п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ „платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну".

Вказані в деклараціях Позивача з ПДВ за серпень та листопад 2010 р. дані відповідають даним Реєстру отриманих та виданих податкових накладних платника податків в частині отриманих накладних, які всі (накладні) що були отримані від контрагентів, були надані особі під час перевірки, що не заперечувалось Відповідачем. Крім того, при перевірці було встановлено факт перерахування Позивачем часткової оплати за отримані послуги на адресу контрагентів ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»та ТОВ «БУДТРАНС-2009».

Вказані податкові накладні виписувалися уповноваженими на то особами та мають всі необхідні реквізити.

На час здійснення господарських операцій (за якими Відповідач не визнав обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) виконавці робіт були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (копії свідоцтв та витяги з баз даних ДПА України додаються).

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону про ПДВ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Платники податку, визначені у підпунктах а, в, г, д пункту 10.1 статті 10 Закону про ПДВ, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2. ст.10 Закону про ПДВ).

Щодо стосується позиції Відповідача відносно нікчемності правочинів, що розглядаються, то слід зазначити, що за змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 вказаної статті, є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів не вимагається.

Згідно приписів пункту 2.3.4. наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205 - не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання фіктивності (нікчемності) укладених договорів субпідряду, а висновки про те, що ці договори вочевидь суперечать інтересам держави та суспільства не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень...

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Таким чином, судом встановлено факт правомірності віднесення Позивачем суми ПДВ за правочинами з ТОВ «БУД-МАСТЕР НК»та ТОВ «БУДТРАНС-2009»до складу свого податкового кредиту з ПДВ.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0000260231 є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва №0000260231 від 11.10.2011 року.

3. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "РКСУ" 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник