Постанова

від 04.09.2012 по справі 2а-9007/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 року справа № 2а-9007/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Сергієнко-Колодій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Констракшн»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Житенко І.О.,

від відповідача: Цюрупа Д.А.

На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ «Сент Софія Констракшн»(далі-Позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000832302 від 08.02.2012р. винесене ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС (далі-Відповідач).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2012 року відкрито провадження по справі №2а-9007/12/2670.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на наступне. Податкове повідомлення - рішення ґрунтується на матеріалах Акту Відповідача № 21/23-/34602745 від 19.01.2012 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Констракшн» (код ЄДРПОУ 34602745) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «ВЛАС»(код ЄДРПОУ 34344345) за червень 2011 року (далі -Акт перевірки).

В Акті перевірки Відповідачем зроблено висновок про порушення Товариством ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а також п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, в результаті чого Товариством було занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 119 572 грн., в тому числі за червень 2011 року на 119 572 грн.

У судових засіданнях представником позивача підтримано позовні вимоги, та заявлено про задоволення позовних вимог. Суду надано документи, які витребовувались.

Відповідач проти позову заперечував, подав письмове заперечення, мотивуючи це тим, що ТОВ «Сент Софія Констракшн»мало взаємовідносини з ТОВ «БК «ВЛАС»за червень 2011 року.

В письмовому запереченні та в ході судового засідання Відповідач пояснив наступне: в акті перевірки зазначено, що в ході аналізу декларації з податку на додану вартість та додатку №5 за червень 2011 року, поданих до ДПІ у Печерському районі м.Києва ТОВ «Сент Софія Констракшн»встановлено, що податковий кредит у зазначеному періоді частково сформовано за рахунок ТОВ «БК ВЛАС»на суму 119 572 грн.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою використано інформацію, наведену в акті перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 28.10.11 №7260/23-2/34344345 «ТОВ «БК «ВЛАС», службовій записці від 13.09.11 №1267/7/26-351 з копією пояснення гр. ОСОБА_5 про його непричетність до діяльності ТОВ «РІП», а також, інформації, що міститься в базі даних АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктом господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків «АІС «Облік», АІС «Податки», база даних ТАХ, а саме, ТОВ "БК "ВЛАС" було завищено податкові зобов'язання за грудень 2010 року та січень-липень 2011 року всього у сумі 351 524,00 грн. в результаті визнання угод з ТОВ «Сент Софія Констракшн»нікчемними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач встановив господарсько-виробничі відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «ВЛАС»(надалі -ТОВ «БК «ВЛАС»), уклавши з ним договори підряду на виконання робіт (договір № 005/10 від 17.02.2010 р., договір № 10-01-09/1 від 08.09.2010 р., договір № 21-01-09/10 від 21.09.2010 р., договір № 01-02-11/10 від 01.11.2010 р., договір № 03-01-02/11 від 03.02.2011 р., договір №25-01-02/11 від 25.02.2011 р., договір №16/05 від 16.05.2011 р.) (зазначені документи містяться у матеріалах справи).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Констракшн»здійснює наступні види господарської діяльності (за КВЕД):

74.20.3 діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології;

45.21.1 будівництво будівель;

70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна;

70.32.0 управління нерухомим майном;

74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу.(довідка міститься у матеріалах справи).

ТОВ «БК «ВЛАС»виконано, а Позивачем прийнято, оплачено виконані роботи на загальну суму 882 600,56 грн., що підтверджується оформленими належним чином та підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт довідками про вартість виконаних робіт /та витрати/, а також платіжними дорученнями. (зазначені документи містяться у матеріалах справи).

Під час укладання договорів підряду на виконання ТОВ «БК «ВЛАС» мало всі необхідні технічні та технологічні можливості виконувати роботи, обумовлені договорами, зокрема, відповідний кваліфікований персонал, необхідні інструменти, устаткування та обладнання, відповідні дозвільні документи (ліцензію на виконання будівельних робіт серії АВ № 194781, видану Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контрою у м. Києві, дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки № 1211.10.32-45.21.1, виданий Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та місту Києву).

За червень 2011 року Позивач отримав від ТОВ «БК «ВЛАС»дев'ять податкових накладних (копії містяться у матеріалах справи), які відповідали вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу (мали всі необхідні реквізити, були підписані та скріплені печаткою).

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7.3 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Аналогічні положення закріплені у п. 187.1 ст. 187, п. 201.4 ст. 201, ч. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні норми закріплені у ст. 198 Податкового кодексу України.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що усі суми податку, сплаченого ТОВ «Сент Софія Констракшн»підтверджено податковими накладними ТОВ «БК «ВЛАС», видаткові та податкові накладні оформлено відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону).

Відповідно до пп. 7.5.1. п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»для товарів (послуг), придбання (поставка) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.

Аналогічні положення закріплені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Податковим законодавством чітко передбачено, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Отже, витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ «БК»«ВЛАС»оформлені договором та підтверджені виданими ним податковими накладними, придбані товари використовувались позивачем у власній господарській діяльності на виробництво продукції, отже позивачем виконано передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Відповідач не навів належних обґрунтувань та доводів, які б спростовували реальність здійснених між Позивачем і ТОВ «БК «ВЛАС» господарських операцій, що свідчить про неправомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши наявні в матеріалах справи докази та керуючись внутрішнім переконанням, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 8 лютого 2012 року №0000832302.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук