Рішення

від 28.09.2012 по справі 36/5005/6483/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.12 Справа № 36/5005/6483/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл", м.Донецьк

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про стягнення 21 235, 20 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Тесля М.М.

Представники:

від позивача: Заїка О.С., довіреність № 13|08|12 від 13.08.2012

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Енергостіл»(надалі -Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 21 235,20 грн. збитків за договором №23 ТД на перевезення вантажів від 23.06.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Розгляд справи 14.08.2012 відкладався на 23.08.20912 в зв'язку з неявкою Відповідача, в судових засіданнях 23.08.2012, 06.09.2012 оголошено перерву відповідно до 06.09.2012, 26.09.2012, в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -спричинення збитків втратою переданого для перевезення вантажу. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду Договір №23ТД на перевезення вантажів від 23.06.2011, заявку №10 від 28.11.2011, товарно-транспортну накладну від 29.11.2011, акт приймання продукції (товарів) за кількістю від 30.11.2011, договір №PV 303-10 від 18.11.2010, додаткові угоди №1, 7, 9 до нього, специфікацію №17, платіжне доручення №2176 від 29.11.2011, лист вих. №916 від 20.12.2011.

Додатково Позивач надав суду клопотання вих. №б/н від 26.09.2012 про залучення документів до матеріалів справи, пояснення вих. №б/н від 06.09.2012, вих. №б/н від 24.09.2012.

Позивач керуючись п.п. 3.1., 5.3., 5.1.4 Договору на перевезення вантажів, ст.ст. 22, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 307, 308, 314 Господарського кодексу України просить стягнути з Відповідача 21 235,20 грн. збитків спричинених Позивачу втратою переданого для перевезення вантажу.

Відповідач у відзиві вих. №б/н від 06.09.2012 позовні вимоги не визнає. В обґрунтування своїх заперечень Відповідача посилається на невиконання Позивачем п.6.4. договору №PV 303-10 від 18.11.2010 в частині виклику представника Вантажовідправника (Постачальника), та на відсутність у водія ОСОБА_4 повноважень на підписання будь-яких документів від імені перевізника (Відповідача).

Відповідач у призначене на 26.09.2012 судове засідання не з'явився; пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки представник Відповідача був присутній в попередньому судовому засіданні 06.09.2012.

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Позивача, представника Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Енергостіл»(Позивач, Замовник) та фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (Відповідач, Перевізник) уклали договір №23ТД на перевезення вантажів (надалі -Договір) відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався доставити переданий для перевезення вантаж в пункт призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а Позивач зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену в дійсному Договорі плату, обумовлену в Заявці, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.1. Договору). Найменування і кількість вантажу, строки перевезення, а також інші умови, викладені в п.2.2. Договору визначаються заявками (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1., 2.2. Договору, кожне конкретне зобов'язання про перевезення обумовлюється в заявці (зокрема маршрут, найменування вантажу, вага, вид упаковки, властивості вантажу, умови оплати, адреси місць навантаження та розвантаження, дата та час навантаження, розвантаження вантажу тощо), яка подається Замовником Перевізнику не пізніше 24 годин до моменту перевезення та є невід'ємною частиною даного Договору.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, Заявки №10 від 28.11.2011, Відповідач зобов'язався здійснити перевезення прокату круглого в пачках на автомобілі МАН НОМЕР_3, причеп НОМЕР_5 під управлінням водія ОСОБА_4, за маршрутом слідування: м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського,3, ПАТ «ЄВРАЗ-ДМЗ ім. Петровського -смт.Комсомольське Харківської області, Балаклійське шосе, 30, ТОВ Завод «Енергостіл». При цьому в заявці міститься примітка -точна вага вантажу вказується в товарно-транспортній накладній.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної серії ААБ від 29.11.2011 вантажовідправник ПАТ "ЄВРАЗ -ДМЗ ім. Петровського" відвантажив у транспортний засіб -автомобіль НОМЕР_3, причеп НОМЕР_5 під управлінням водія ОСОБА_4 прокат сталевий гарячекатаний у 15 пачках загальною вагою 34,030 тон вартістю 5 600,00 грн. за тону без ПДВ.

Згідно з Актом приймання продукції (товарів) за кількістю б/н від 30.11.2012, при видачі вантажу в місце призначення -склад Позивача, була виявлена нестача вантажу у кількості 3,16 тон. Відповідно до п.32 Акту, нестача вантажу виникла внаслідок втрати продукції на шляху слідування від вантажовідправника до вантажоодержувача, про що свідчить нещільне обв'язування з послабленням металевої проволоки на 5 пачках з прокатом сталевим та наявність мастила на підлозі та бортах причепу, які могли утворитися при перекиданні сталевих дротів через борт причепу.

Пунктом 3.1. Договору встановлено обов'язок Відповідача забезпечити повну схоронність вантажу, виключити будь-яке пошкодження, деформування.

Відповідно до п.5.3. Договору, Перевізник несе матеріальну відповідальність за збитки, завдані Замовнику внаслідок, зокрема, повної або часткової втрати, пошкодження вантажу.

В силу ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вантаж, що переданий Відповідачу для перевезення, був придбаний Позивачем у ПАТ «Євраз -Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»на підставі договору №PV 303-10 від 18.11.2010 та специфікації №17 від 27.10.2011 до нього, зі змінами внесеними додатковою угодою №7 від 27.11.2011. Умови поставки вантажу - EXW зі складу ПАТ «Євраз -Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського». Згідно з п.4.1. договору №РV 303-10, відвантаження продукції здійснюється після 100% попередньої оплати узгодженої до відвантаження партії товару. За вказаний вантажі Позивач перерахував ПАТ «Євраз -Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»грошові кошти виходячі з ціни 6 720,00 грн. за одну тону з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №2176 від 29.11.2011.

Відповідно до п.5.1.4. Договору, Відповідач несе матеріальну відповідальність за схоронність вантажу в розмірі його вартості з моменту передачі вантажу до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу. При цьому вартість вантажу визначається за вибором Позивача, або на підставі вартості вантажу, вказаної в заявці, або в товарно-транспортному документі, або на підставі ринкових цін, що склалися на момент добровільного відшкодування шкоди, або на момент пред'явлення позову.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної серії ААБ від 29.11.2011 вартість однієї тони прокату сталевого складає 5 600,00 грн. без ПДВ, разом з ПДВ -6 720,00 грн. за одну тону.

Таким чином, загальна вартість збитків спричинених Позивачу втратою переданого для перевезення вантажу складає 21 235,20 грн., які Позивач просить стягнути з Відповідача.

Статтею 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк ти видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу -в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності -у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

20.12.2011 Позивач направив Відповідачу лист вих. №916 з вимогою відшкодування збитків в розмірі 21 235,20 грн., проте Відповідач відповіді не претензію не надав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки Позивачем доведено шляхом подання належних та допустимих доказів факт заподіяння Відповідачем збитків, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення збитків в сумі 21 235,20 грн., спричинених Позивачу втратою переданого для перевезення вантажу, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення Відповідача спростовуються матеріалами справи, а тому до уваги судом не приймаються.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (51700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, п/р НОМЕР_6 в ПАТ КБ «Приватбанк»м. Вільногірськ, МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Енергостіл»(83048, м. Донецьк, провулок Покришева, 1, код ЄДРПОУ 36694555, п/р 26005001332741 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528) 21 235,20 грн. (двадцять одна тисяча двісті тридцять п'ять гривень 20 копійок) збитків; 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.09.2012

Суддя А.Є. Соловйова