Ухвала

від 25.09.2012 по справі 2а-484/10/2470

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р. Справа № 24218/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Яворського І.О., Клюби В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 лютого 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сіті Транс Авто» до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2009 року позивач - Приватне підприємство «Сіті Транс Авто» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці, в якому просить скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2009 року № 0086220234 в сумі 2141,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач покликається на те, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу», не повідомив позивача, не пізніше ніж за 10 днів, про проведення планової перевірки, а також провели перевірку в порушення вимог постанови КМУ № 502 від 21.05.2009 року.

Крім того, водій автобусу не перебував у трудових відносинах із позивачем, а транспортний засіб, який ним використовувався, не належить ні на праві власності чи на праві оренди позивачу, і відповідно, ліцензійної картки на нього не отримувало.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 лютого 2010 року позов задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2009 року № 0086220234.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами перебування водія автобуса - громадяна ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем і факт допуску позивачем його до роботи, а також підставності та правомірності застосування вказаних штрафних (фінансових) санкцій за дії, які не вчинялись ним.

Крім того, застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі п. 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265-ВР за непроведення позивачем розрахункових операцій без використання книги обліку розрахункових операцій, є неправомірним. Вищезазначений Закон не вимагає від позивача застосовувати при наданні послуг з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків РРО та книги обліку розрахункових операцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, Державна податкова інспекція у м. Чернівці оскаржила її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 лютого 2009 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що перевірка проведена у відповідності із планом-графіком перевірок на жовтень 2009 року з питання дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Підставою для проведення перевірки ПП «Сіті Гране Авто» є направлення №000983 від 19.10.2009 року та план-графік перевірок на жовтень 2009 року. Посилання позивача на статтю 11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» є безпідставним.

Апелянт звертає увагу суду, що факти порушень зі сторони позивача підтвердив і водій ОСОБА_2, надавши письмове пояснення до акту перевірки від 19.10.2009 року, в якому зазначив, що реєстраційних документів в автобусі немає, так як вони знаходяться у директора, книга обліку розрахункових операцій також знаходиться у директора. Одночасно в цьому поясненні він зазначив свою посаду, як водій ПП «Сіті Транс Авто». Тобто, посилання позивача на те, що водій самовільно виїхав на маршрут без укладання трудового договору та договору оренди транспортного засобу, є некоректним.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до плану перевірок на жовтень 2009 року, затвердженого виконуючим обов'язки начальника ДПІ у м. Чернівці та направлення від 19.10.2009 року за № 000983 працівниками ДПІ у м. Чернівці проведено планову перевірку транспортного маршруту № 23, що використовується Приватним підприємством «Сіті Транс Авто», за результатами якої складено акт перевірки від 19.10.2009 року без номера, яким встановлено, що послуги транспортного перевезення пасажирів надавались на автобусі ПАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2. На маршрут видано дорожній лист № 092871 від 19.10.2009 року - маршрут Південно-Кільцева-Моріса Торези 23. Виїзд з АТП - 5 год. 40 хв. Книга обліку розрахункових операцій на автомобіль НОМЕР_2 не надана. Будь-які інші реєстраційні документи не надані. У водія знаходяться квитки на проїзд вартістю 1 грн. 50 коп. серія СТАБ № 048501-048700; № 048335-048377; № 048816-048898. При наданні послуг перевезення пасажирів 2 чол. на суму 3,00 грн. проїзні документи не видавались. КОРО не застосовувалось. На момент перевірки в касі знаходилось 360,30 грн. від надання послуг транспортного перевезення пасажирів.

За результатами перевірки зроблено висновок про порушення вимог п. 2 та 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м. Чернівці прийнято рішення від 02.11.2009 року № 0086220234 про застосування штрафних (фінансових) санкції, згідно з яким за порушення позивачем п. 2 та 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п. 1 та 3 ст. 17 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 2141,50 грн.

В силу ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункові операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно зі ч.1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно пунктів 1, 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити, розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки із додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1);

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну (п.3).

Згідно матеріалів справи, Приватне підприємство «Сіті Транс Авто» надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером та номінальною вартістю.

Працівники державного податкового органу під час проведення перевірки дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки маршрутного таксі при обслуговуванні маршруту №23 у м. Чернівці, встановили, надання громадянином ОСОБА_2 послуги з перевезення пасажирів без видачі квитків на суму 3,00 грн., невикористання при здійсненні розрахункових операцій книги обліку розрахункових операцій, а також отримання готівки за надані послуги в розмірі 362,30 грн., що підтверджується актом перевірки.

До позивача за вищевказаі порушення рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 2141,50 грн., в т.ч. 1801,50 грн. відповідно до п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у п'ятикратному розмірі вартості наданих послуг, на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки та 340,00 грн. (20 н.п.м.х17) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

З матеріалів справи видно, що відповідач не довів належними та допустимими доказами перебування громадянина ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем чи фактичного допуску позивачем його до роботи, а також підставності та правомірності застосування вказаних штрафних (фінансових) санкцій за дії які не вчинялись ним (його працівником).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування відповідачем штрафних санкцій за непроведення позивачем розрахункових операцій без використання книги обліку розрахункових операцій на підставі п. 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована з органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Таким чином, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не ототожнює поняття розрахункова книжка і книга обліку розрахункових операцій, оскільки вони є різними за формою, змістом та призначенням.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону настає у разі проведення розрахункових операцій без використанню розрахункової книжки, тобто без видачі розрахункових квитанцій.

Проте, відповідно до п. 4 ст. 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірно висновку, що у даному випадку Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не вимагає від позивача застосовувати при наданні послуг з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитів РРО та розрахункові книги.

За таких обставин, положення п. 1 ст. 17 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає застосування до суб'єктів підприємницької діяльності штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій без використання книги обліку розрахункових операцій.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що громадянин ОСОБА_2 надавав послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті від імені та в нтересах позивача і останній уповноважував його на це, перебування позивача в трудових відносинах з ОСОБА_2, а також підставності та правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій за дії, які не вчинялись ним (його працівником) Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених п. 1 ст. 17 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за непроведення розрахункових операцій без використання книги обліку розрахункових операцій. Таким чином, оскаржуване рішення від 02.11.2009 року № 0086220234 підлягає скасуванню.

Разом з тим, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про державну податкову службу» в частині не повідомлення позивача не пізніше, ніж за 10 днів про проведення планової перевірки, а також проведення перевірки в порушення вимог постанови КМУ № 502 від 21.05.2009 року, оскільки в цій частині відповідач дія в межах та в спосіб визначені Законом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, ст.ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 лютого 2010 року у справі № 2а-484/10/2470 за позовом Приватного підприємства «Сіті Транс Авто» до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді І.О. Яворський

В.В. Клюба