Ухвала

від 25.09.2012 по справі 2а-6368/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6368/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероліт» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аероліт»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обгрунтовує тим, що зазначене рішення прийнято відповідачем на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2012 року задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 12.08.2011 року № 0002092360.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва було проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Криворожбуд».

За результатами перевірки складено акт про результати перевірки № 212 /23-60/31814180 від 27.07.2011 року, за змістом якого даною перевіркою було встановлено, що позивачем порушено підпункт 7.2.3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 292500,00 грн. Зокрема, було встановлено, що ТОВ «Аероліт»до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Криворожбуд».

На підставі висновків вказаного акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002092360 від 12.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 365625,00 грн., з яких 292500,00 грн. основного платежу та 73125,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з таким рішенням податкового органу, вважає його безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку з чим звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в ході перевірки було зроблено помилкові висновки, які спростовуються наданими позивачем доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Аероліт»до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Криворожбуд».

Згідно з поданою ТОВ «Аероліт» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податковою звітністю з ПДВ за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, та за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України платником податків ТОВ «Аероліт» задекларовано податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Криворожбуд» у сумі 292500,00 грн., в тому числі за грудень 2010 року на суму 292500,00 грн.

Між ТОВ «Аероліт» та ТОВ «Криворожбуд»був укладений договір на виконання підрядних робіт № 11/8 від 18 листопада 2010 року.

За умовами даного договору, субпідрядник зобов'язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами у відповідності до затвердженої проектної документації, діючих державно-будівельних норм та в обумовлений договором строк виконати та передати генпідряднику роботи з поточного ремонту приміщення в будівлях інституту розташованого за адресою: м.Київ, вул. Воровського,11, улаштування огороджуючої конструкції дизель-генератора на об'єкті за адресою: м.Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 95-а, та комплекс аварійних робіт на військовому об'єкті спеціального-призначення -триповерхова технічна будівля «Вольфрам», розташованій за адресою: Одеська обл, Овідіопольський район, смт. Великодолинське. Замовником вказаних робіт є Військова частина К1410, на балансі якої знаходяться усі зазначені об'єкти.

На виконання умов договору № 11/8 від 18.11.2010 року ТОВ «Аероліт» було отримано акти приймання-передачі виконаних робіт типової форми КБ-2в та податкові накладні № 830 від 16.12.2010 року, № 843 від 17.12.2010 року, № 860 від 20.12.2010 року, № 874 від 21.12.2010 року, № 880 від 22.12.2010 року, № 892 від 23.12.2010 року.

Сума податку на додану вартість позивачем включена до складу податкового кредиту відповідних періодів та відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за грудень 2010 року.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що акт перевірки не містить посилань щодо того, з яких саме підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції усі зазначені роботи були виконані належним чином, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт типової форми КБ-2, підписаних позивачем та ТОВ «Криворожбуд» у грудні 2010 року. Претензій до виконаних робіт не пред'являлося.

Факт належного виконная робіт підтверджується також листом Військової частини К1410 від 20.04.2012 року № 6/1/1369.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладання позивачем з контрагентом договору № 11/8 від 18.11.2010 року ТОВ «Криворожбуд»як юридичну особу було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, свідоцтво платника податку було дійсним.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту зазначеного вище Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення встановлені у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України про те, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, видані позивачу його контрагентом - ТОВ «Криворожбуд» у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

ТОВ «Криворожбуд», на час укладання та виконання даного договору № 11/8 від 18.11.2010 року було зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, отже мало право видавати податкові накладні.

Всупереч вимогам, наведеним у ст. 71 КАС України, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

За наведених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2012 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.