Рішення

від 24.04.2007 по справі 42/445

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/445

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  42/445

24.04.07

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

до Житлово-будівельного кооперативу “Чобіток” м. Києва

третя особа Комунальне підприємство “Липкижитлосервіс” м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 31301,68 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Губар А.А., Субботіна О.В.,

від відповідача Байдачний А.С.,

від третьої особи Красножон Ю.С.

СУТЬ СПОРУ :

у липні 2006 року Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 8575/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення від 17 жовтня 2000 р., згідно з яким він зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній –оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом 1 березня 2003-1 квітня 2006 років питну воду та надані послуги водовідведення, заборгувавши йому 26754,22 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 4547,46 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник позов визнав частково, посилався на безпідставність нарахувань обсягів спожитих послуг водопостачання та водовідведення протягом спірного періоду, проведених позивачем на підставі суперечливих даних водолічильників та без урахування фактичних обсягів споживання питної води.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених вимог не подала, її представник у судовому засіданні щодо наслідків вирішення спору послався на думку суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2000 р. між позивачем як правонаступником Державного комунального об'єднання “Київводоканал” та відповідачем укладено договір № 8575/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення. На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 359 від 20 липня 2001 р. перше підприємство реорганізоване на Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал”.

За умовами договору позивач зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній –оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, а у разі їх відсутності –за середньодобовою витратою або іншим способом. Кількість стічних вод згідно п. 3.4 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання.

Відповідно до умов розділу 5 спірний договір є безстроковим та набрав чинності з моменту його підписання.

Сторони по справі погодили обсяги питної води, використаної для потреб холодного водопостачання, однак не дійшли згоди щодо обсягів питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, та, у зв'язку з цим, вартості наданих позивачем послуг водопостачання та водовідведення, що підлягають оплаті відповідачем.

Згідно з поясненнями позивача та поданими ним розшифровками рахунків абонента за період березня 2003-квітня 2006 років протягом указаного періоду ним було поставлено відповідачу 66002 м3 питної води та прийнято стоків відповідного об'єму, вартість наданих послуг при цьому визначена 42498,16 грн., а з урахуванням знижки –40160,76 грн.

Обсяги питної води для потреб холодного водопостачання визначалися на підставі показань встановленого у відповідача водолічильника МТ-І-Ф-40, працюючого протягом всього позовного періоду

Постачання гарячої води здійснюється від групового бойлера Комунального підприємства “Липкижитлосервіс” по б-ру Л. Українки, 18-А, до будинку відповідача та трьох будинків третьої особи.

Поясненнями сторін стверджується, що протягом позовного періоду з березня 2003 до квітня 2006 років водолічильник у бойлерній ВТ-50 був зіпсований та не працював не з вини відповідача.

Згідно з поясненнями позивача у зв'язку з відсутністю водолічильника кількість використаної води для потреб холодного водопостачання за період з березня 2003 до квітня 2006 років визначалася ним відповідно до вимог п. 11.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 1 липня 1994 р. (далі-Правила), за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильника, який працював належно до 5 лютого 1998 року. Визначена ним середньодобова витрата води при цьому становила 109,19 м3.

Однак позивачем не надано суду достовірних доказів показань водолічильника за останні два місці його роботи до 5 лютого 1998 року. За таких обставин посилання позивача в цій частині є необґрунтованими.

У відповідності до вимог п.п. 11.6, 11.7 Правил для контролю витрати води у абонентів, які не мають водолічильників, а також для перевірки показників встановлених водолічильників водоканал має право встановлювати на вводах контрольні водолічильники. Тривалість роботи контрольних водолічильників має бути не меншою за 15 днів. Витрати води абонентом, що не має водолічильника, визначаються за показниками контрольного водолічильника до наступної установки контрольного водолічильника.

Виходячи того, що згідно з наявними у матеріалах справи даними протягом позовного періоду (1 березня 2003-1 квітня 2006 років) кількість мешканців належних відповідачу та третій особі будинків істотно не змінювалася, ухвалою суду від 5 грудня 2006 р. позивача було зобов'язано встановити на водопровідному вводі групового бойлера по бул. Л.Українки, 18-А у м. Києві контрольний водолічильник на строк 2 календарні місяці, зняття показників якого проводити за участю представників сторін по справі та третьої особи.

Згідно з поданими суду актами контрольного зняття показників водолічильника від 25 лютого, 15 березня 2007 р. середньомісячне використання питної води для потреб гарячого водопостачання склало 2565 м3/місяць.

З урахуванням кількості мешканців у належних третій особі та відповідачу будинках частка останнього у споживанні питної води від групового бойлера становить 35,018 % від загального обсягу води.

Враховуючи вимоги Правил щодо визначення витрат води абонентом суд вважає необхідним при визначенні обсягів поставленої позивачем відповідачу питної води протягом спірного періоду виходити з даних будинкового та контрольного водолічильників.

Відповідачем подано суду зустрічний розрахунок обсгів та вартості поставленої за договором питної води, що враховує показання будинкового та контрольного водолічильників, тому такий приймається судом для вирішення спору.

Згідно з указаними даними протягом березня 2003-березня 2006 років відповідачем було спожито 14841 м3 води для потреб холодного водопостачання та 14610 м3 води для потреб гарячого водопостачання загальною вартістю з урахуванням знижки 22710,27 грн.

Поясненнями сторін стверджується факт оплати відповідачем одержаних за договором послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 16654,34 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 4122,02 грн. боргу станом на час розгляду справи (22710,27-16654,34), 700,76 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Чобіток” (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 14-А, код 23379657) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 4122,02 грн. боргу, 700,76 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 48,23 грн. витрат по оплаті державного мита, 18,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар