Рішення

від 28.11.2008 по справі 22/214-22/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/214-22/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/214-22/186

28.11.08

За позовом    Закритого акціонерного товариства «СТО «Добробут»

до                    Закритого акціонерного товариства «Благо»- страхова компанія»

третя особа    Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «П.К.С.»

про                  стягнення заборгованості за ремонт автомобіля в розмірі

                                                                                                    суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:       Ускова О.І. (довіреність № 70 від 03.11.2008р.);

від відповідача:  Мусько С.В. (довіреність № 10 від 19.08.2008р.);

третя особа:        Демченко Я.О. (довіреність від 08.01.2008р.);

28.11.2008р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Закрите акціонерне товариство «СТО «Добробут»(надалі ЗАТ «СТО «Добробут», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Благо»- страхова компанія»(надалі ЗАТ «Благо»- страхова компанія», відповідач) суми заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля Opel Omega, держ. номер 80096 КІ. в сумі 13 900, 50 грн., суми 3% річних 215, 43 грн., інфляційних збитків 792, 33 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі сплачено вартість послуг за відновлювальний ремонт автомобіля Opel Omega, держ номер 80096 KI, який застрахований згідно договору страхування № 001/01/17 від 19.01.2006р. за страховим випадком –дорожньо-транспортною пригодою що сталась 24.04.2006р. на вул. Січневого Повстання –Старонаводницька, а саме - відбувся наїзд на перешкоду. Так, позивач стверджує, що ним у повному обсязі виконані відновлювальні роботи по автомобілю, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.2006р. до замовлення-наряду № РН-0000449. Автомобіль був виданий з ремонту представникові ТОВ «Юридична фірма «ПКС»на підставі гарантійного листа № 51 від 25.05.2006р. отриманого позивачем від відповідача. Враховуючи, що повну суму вартості ремонту автомобіля відповідачем не сплачено, позивач з посиланням на норми Цивільного кодексу України просить стягнути суму заборгованості в розмірі 13 900, 50 грн. з урахуванням штрафних санкцій –інфляційних збитків, 3% річних в судовому порядку.  

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та обґрунтовані тим, що виплату страхового відшкодування по страховому випадку, що стався 24.04.2006р. за участю автомобіля Opel Omega, держ номер 80096 KI здійснено в межах страхової суми згідно укладеного з ТОВ «Юридична фірма «П.К.С.»договору страхування наземного транспорту № 001/01/17.

16.06.2006р. страховиком було складено розрахунок розміру страхового відшкодування та страховий акт, за якими розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 38 872, 53 грн.. Відповідно до п. 13.5 Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів»вибір СТО для проведення ремонтних робіт страхувальник повинен узгоджувати із страховиком. Тоді як, страхувальник (ТОВ «Юридична фірма «П.К.С.») без будь-якого узгодження зі страховиком звернувся до ЗАТ «СТО «Добробут»з проханням здійснити ремонт автомобіля, а перелік необхідних робіт був узгоджений з представником ТОВ «Юридична фірма «П.К.С.»та відсутні документи, які б підтверджували погодження з переліком робіт Страховою компанією «Благо».

Ухвалою суду від 29.10.2008р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «П.К.С.».

Згідно наданих пояснень по справі, третя особа просить у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.

У матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача № 51 від 25.05.2006 в якому він зазначає, що гарантує оплату рахунку № СФ 0000532 від 23.05.2006 в сумі 52165, 53 грн., а банківські виписки, які свідчать про те, що частково вказаний рахунок був оплачений відповідачем, на думку третьої особи підтверджують вчинення дій на визнання відповідачем своєї гарантії.

Відповідно до ст. 560 ЦКУ «За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.»

У зв'язку з цим, ТОВ «Юридична фірма «П.К.С.» стверджує, що відповідач виступив гарантом перед позивачем і гарантував виконання третьою особою її зобов'язання з оплати послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобіля. В той же час вартість цих послуг не була погоджена між позивачем та третьою особою, а згідно наявних в матеріалах справи звітів про оцінку № 471 від 26.04.2006 та № 471/2 від 23.05.2006 матеріальний збиток, завданий третій особі, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості, з урахуванням розцінок СТО «Добробут»складає 38 872, 53 грн.

Погодженим розміром вартості наданих позивачем послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобіля є сума 38 872,53 грн., сплату якої на користь позивача і гарантував відповідач на підставі укладеного договору страхування з третьою особою.

На думку третьої особи ЗАТ «СТО «Добробут» не має права вимагати від будь-кого сплати 13 900, 00 грн. заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля, і відповідно не має права вимагати сплату штрафних санкцій за прострочення сплати вказаної суми.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За зверненням ТОВ «Юридична фірма «П.К.С.» позивачем були виконані  відновлювальні роботи по автомобілю Opel Omega, держ номер 80096 KI, який застрахований згідно договору страхування № 001/01/17 від 19.01.2006р. укладеним з ЗАТ «Благо»- страхова компанія». Виконання відновлювальних робіт по автомобілю підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.2006р. до замовлення-наряду № РН-0000449.

Згідно отриманого позивачем гарантійного листа відповідача № 51 від 25.05.2006р. у якому відповідач гарантував оплату рахунку № СФ 0000532 від 23.05.2006р. в сумі 52165,53 грн., автомобіль був переданий представникові ТОВ "Юридична фірма "ПКС".

Вартість послуг за відновлюваний ремонт відповідачем повністю не сплачена, а саме: позивач отримав 15 000 грн. та 23 265, 03 грн. платіжним дорученнями від 25.05.2006р. та 16.06.2006р. з призначенням платежу «за ремонт автомобіля згідно рахунку № 532 від 23.06.2006р., як страхове відшкодування ТОВ «Юридична фірма «П.К.С.»згідно договору № 001/01/17 від 19.01.2006р.».

Таким чином виплата коштів в розмірі 38 265, 03 грн. здійснена відповідачем як страхове відшкодування в межах договору страхування № 001/01/17 від 19.01.2006р, що укладений між ТОВ "Юридична фірма "ПКС" та ЗАТ «Благо»- страхова компанія».  Вказаний договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Виходячи з положень чинного законодавства, сума страхового відшкодування визначається як різниця між сумою матеріального збитку і франшизою. Страховик складає розрахунок розміру страхового відшкодування, який є додатком до страхового акта, вираховуючи з матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи, тільки франшизу.

Згідно розрахунку розміру страхового відшкодування за договором страхування № 001/01/17 від 19.01.2006р. за страховим випадком що відбувся на вул. Січневого постання –Старонаводницька: наїзд на перешкоду внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження –деформовано передні задні диски коліс, крило переднє ліве, крило заднє ліве, панель підлоги, задній бампер з правої сторони, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 38 872, 53 грн. (сума прямих збитків) –607, 50 грн. (безумовна франшиза).

Виплачена сума страхового відшкодування підтверджена звітами № 471 від 26.04.2006р., № 471/2 від 23.05.2006р. про оцінку автомобіля Opel Omega, держ номер 80096 KI.

Відповідно до п. 13.1 Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів (затверджені ЗАТ «Благо»–Страхова компанія»23.09.2003р.) розмір завданих збитків при пошкодженні транспортного засобу внаслідок настання страхових випадків визначається страховиком, при цьому, для визначення розміру збитків складається акт огляду та автотоварознавча експертиза, а згідно п. 13.5 зазначених Правил  вибір СТО для проведення ремонтних робіт страхувальник узгоджує із страховиком.

Вибір СТО та розмір, на який проведено роботи по відновлювальному ремонту автомобіля із страховиком третьою особою не погоджувався, доказів зворотнього суду не представлено, акт виконаних робіт з боку відповідача не підписувався, авторознавча експертиза підтверджує вартість завданих збитків у розмірі сплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Таким чином, видача гарантії передбачає відповідальність гаранта за виконання боржником свого обов'язку.

В даному випадку, згідно листа від 25.05.2006р. № 51 відповідач зобов'язався провести розрахунок за зобов'язанням, що розглядав як своє власне, а не за зобов'язанням третьої особи (в даному випадку - ТОВ "Юридична фірма "П.К.С.").

Тобто зазначений лист не може вважатися гарантією в сенсі ст. 560 ЦК України.

За таких обставин, вимоги про стягнення суми вартості проведеного ремонту автомобіля заявлені до відповідача суд визнає необґрунтованими, оскільки у відповідача як страховика згідно ст. 20, 25 Закону України «Про страхування»виникло зобов'язання виплатити страхове відшкодування саме страхувальнику.

Відповідно до частини 1, 2 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Будь-яких доказів наявності у відповідача зобов'язання провести розрахунок безпосередньо з позивачем як організацією, що провела ремонт автомобіля, позивач не надав. Наданий відповідачем наказ про оголошення догани посадовій особі, яка підписала гарантійний лист від 25.05.2006р. № 51 свідчить про відсутність підстав вважати узгодженою суму вартості відновлювального ремонту автомобіля, що застрахований за договором  страхування № 001/01/17 від 19.01.2006р. в розмірі 52 165, 53 грн.. Факт сплати відповідачем часткової вартості ремонту автомобіля, також судом не приймається як подальше схвалення дій посадової особи, оскільки відповідач сплатив лише ту частину вартості ремонту, яку було визначено оцінювачем на підставі договору, підтверджено розрахунком розміру страхового відшкодування за договором страхування № 001/01/17 від 19.01.2006р..

З урахуванням наведеного, у задоволенні заявлених вимог належить відмовити.

Судові витрати у відповідності з положеннями ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 02.12.2008