Рішення

від 05.11.2008 по справі 33/113-34/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/113-34/178

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  33/113-34/178

05.11.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»

дотретя особа –Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Сантіно»

простягнення 67 615 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Саєнко О.О. (довіреність № 73 від 24.03.2008);

від відповідача –від третьої особи –Берковський Р.О. (довіреність № 3 від 02.04.2008);не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»(далі –Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»(далі –Відповідач) про стягнення 64 387,37 грн. заборгованості з попередньої оплати, а також нарахованих на цю суму боргу, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), 3% річних у сумі 750 грн. та інфляційних втрат у сумі 2478 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- відповідно до Таблиці № 1 до пункту 1.1 Додаткової угоди № 1 від 22.08.2006 до договору № 01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.2006 року Відповідач повинен був виконати певні роботи, а саме: таблички на кабінети в кількості 282 штуки на загальну суму 64 387,37 грн. Строки виконання зазначених робіт, докладні технічні характеристики та інше, зазначаються в окремих Додатках чи Додаткових угодах;

- угоди, які встановлюють порядок виготовлення інформаційних таблиць та вказівників між Позивачем та Відповідачем не укладалися;

- 20.07.2006 Відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000184 від 20.07.2006 року на суму 64 387,37 грн. за виготовлення 282 штук інформаційних таблиць та вказівників, який 21.07.2006 Позивачем був оплачений;

- Відповідач інформаційні таблиці і вказівники не виготовив і позивачу не передав;

- 03.11.2006 Позивач направив відповідачу лист № 150 від 03.11.2006, в якому просив повернути кошти не пізніше 12.11.2006, проте Відповідач вказану вимогу не виконав.

Відповідач позов не визнав з підстав його необґрунтованості, зазначивши при цьому, що:

- на виконання договірних зобов'язань між Позивачем і Відповідачем, останнім було укладено угоду з підрядною організацією –товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Сантіно»(далі –ТОВ «Група компаній «Сантіно») на виготовлення інформаційних таблиць та вказівників у кількості 282 штуки на загальну суму 64 387,37 грн. та їх монтаж;

- вищевказані інформаційні таблиці та вказівники були виготовлені ТОВ «Група компаній «Сантіно»та станом на 14.09.2006 всі таблички були змонтовані та встановлені на оговорені сторонами місця, і в цей же день Позивачу було направлено на підписання акт виконаних робіт;

- Позивачем не було зроблено жодних зауважень з приводу якості виготовлених табличок, але він ухилився від їх прийняття.

Ухвалою від 18.10.2007 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача ТОВ «Група компаній «Сантіно».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.11.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2008, у справі № 33/113 позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2008 зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справу передано на новий розгляд.

Вказана постанова Вищого господарського суду України від 13.05.2008 у справі № 33/113 мотивована тим, що:

- попередніми інстанціями не перевірено наведені Відповідачем, зокрема, у відзиві на позовну заяву і в апеляційній скарзі зі справи доводи –і відповідно не оцінено подані ним докази –стосовно отримання Позивачем усіх табличок та вказівників і розміщення їх у Позивача (при відмові останнього від підписання відповідного акта приймання-передачі та за відсутності з його боку зауважень щодо якості виконаної роботи);

- не досліджено попередніми судовими інстанціями (лише згадано в оскаржуваних судових рішеннях) і як доказ у справі рахунок-фактуру від 20.07.2006 № СФ-0000184 на предмет наявності в ньому даних щодо кількості, ціни, інших характеристик зазначених у цьому документі виробів;

- передчасними є й висновки попередніх судових інстанцій про неприйняття як доказів у справі документів, що стосуються укладення Відповідачем договорів з «третіми особами»відповідно до умов договору № 01/07.01 та вчинення цими особами дій, спрямованих, по суті на виконання зазначеного договору. Такі висновки не узгоджуються із з'ясованими тими ж судовими інстанціями умовами договору № 01/07.01 щодо права Відповідача (як виконавця) залучати для виконання окремих робіт (послуг) за цим договором третіх осіб. Отже, дослідження дій таких осіб з виконання окремих робіт (надання послуг) за завданням Відповідача, пов'язаними з виконанням умов договору № 01/07.01, входить до предмету доказування в даній справі. Проте попередні судові інстанції цього не врахували та відповідних фактичних обставин справи не встановили;

- оскаржувана постанова апеляційної інстанції містить взаємно суперечливі мотиви її прийняття: з одного боку, в ній ідеться як про встановлений факт про існування домовленості між Позивачем та Відповідачем щодо «виготовлення інформаційних таблиць та вказівників в кількості 282 штуки на загальну суму 64 387,37 грн.», з іншого суд застосовує до спірних правовідносин положення статті 1212 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) щодо зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна (яким суд вважає кошти в сумі 64 387,37 грн.) без достатньої правової підстави, хоча сам же й визначив таку підставу у вигляді зазначеної домовленості сторін, причому не вказав, чи відпала така підстава згодом, а якщо відпала, то в зв'язку з чим.

При новому розгляді Позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, а Відповідач проти них заперечував з тих самих підстав, що й у попередніх судових інстанціях.

Третя особа позов не визнала, мотивуючи це тим, що позовні вимоги Позивача є незаконними та необґрунтованими, а також такими, що не відповідають дійсності.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 09.07.2008, 24.09.2008, 20.10.2008 оголошувались перерви до 25.07.2008, 20.10.2008, 05.11.2008, відповідно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2006 між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) було укладено договір на проведення рекламної компанії № 01/07.1 (далі –Договір), відповідно до пункту 2.2 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується проводити рекламну компанію, яка вважається розпочатою з дати підписання даного Договору та виконується відповідно до умов даного Договору, додаткових угод до даного Договору та окремих договорів на виконання робіт, визначених у даному Договорі до 31.12.2006 включно.

Виконавець має право за рекомендацією Замовника або за власною ініціативою залучати третіх осіб для виконання окремих робіт (послуг) для проведення Рекламної кампанії. Виконавець несе відповідальність перед Замовником за належне виконання робіт такими особами (пункт 2.2 Договору).

Виконавець зобов'язується здійснювати Рекламну кампанію відповідно до умов цього Договору. Додаткових угод до цього Договору та окремих Договорів на виконання робіт, визначених у цьому Договорі (пункт 3.2 Договору).

Виконавець зобов'язаний розробляти та подавати Замовнику письмові Пропозиції щодо проведення кожного виду рекламних заходів у межах затвердженого Замовником медіаплану, якщо необхідність надання таких пропозицій виходить з підписаного медіаплану в зв'язку з відсутністю у ньому інформації, яка повинна міститися в Пропозиції. В кожній Пропозиції визначається вид певного рекламного заходу медіаплану, строки або терміни його виконання, вартість, технологія проведення та інша інформація, яка необхідна для проведення цього рекламного заходу (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 3.5 Договору на підставі затверджених Замовником пропозицій Виконавець готує та подає на розгляд Замовнику для укладення додаткові угоди до даного Договору або окремі договори з приводу надання та затвердження пропозицій. У цих додаткових угодах або окремих договорах визначаються всі необхідні умови щодо конкретних рекламних заходів (робіт, послуг), що були предметом затверджених пропозицій, в т.ч. вид рекламного заходу (робіт, послуг), вартість, строк виконання, зобов'язання сторін щодо досягнення тих чи інших результатів, механізм контролю за здійсненням рекламного заходу (робіт, послуг), відповідальність сторін за порушення зобов'язань.

Відповідно до пункту 3.6 Договору Замовник також може право надавати Виконавцю письмові завдання на проведення рекламних заходів (робіт, послуг). На підставі наданих Замовником завдань Виконавець готує та подає на розгляд Замовнику для укладання додаткові угоди до даного Договору або окремі договори з приводу завдань Замовника. У цих додаткових угодах або окремих договорах визначаються всі необхідні умови щодо конкретних рекламних заходів (робіт, послуг), що були предметом затверджених завдань, в т.ч. вид рекламного заходу (робіт, послуг), вартість, строк виконання, зобов'язання сторін щодо досягнення тих чи інших результатів, механізми контролю за здійсненням рекламного заходу (робіт, послуг), відповідальність сторін за порушення зобов'язань.

Здача-приймання виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється сторонами за актами (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до пункту 8.1.6 Договору Виконавець зобов'язувався перед початком проведення будь-яких рекламних заходів, виготовлення рекламної продукті надавати на затвердження Замовнику ескізи, макети, сценарії, тексти, графіку, рекламні тексти, зображення та інші елементи реклами не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до початку проведення рекламних заходів, виготовлення рекламної продукції. У виключних випадках цей строк може бути змінений за домовленістю Сторін.

Пунктом 11.9 Договору встановлено, що обмін документами, які стосуються рекламної компанії буде здійснюватись електронною поштою на електронні адреси: з боку Замовника abc@rixos.com.ua з боку Виконавця csd@marks.com.ua. При цьому, направлені електронною поштою документи можуть бути про дубльовані шляхом відправлення за допомогою факсимільного зв'язку на телефони/факси: з боку Замовника +38(03247)71170, з боку Виконавця

---

. Оригінали документів мають бути направлені поштою за адресами, які вказані в даному Договорі протягом двох робочих днів з дня відправлення поштою.

20.07.2006 Відповідач виставив Позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000184 на суму 64 387,37 грн. за виготовлення 282 штук інформаційних таблиць та вказівників.

21.07.2006 Позивач перерахував Відповідачу 64 387,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 102 на суму 64 387,37 грн.

21.07.2006 ТОВ «Група компаній «Сантіно»виставила Відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000008 на суму 62 800 грн. за виготовлення інформаційних таблиць вказівників у кількості 282 штуки.

21.07.2006 Відповідач перерахував ТОВ «Група компаній «Сантіно» 62 800 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 554 на суму 62 800 грн.

20.10.2006 Відповідач направив Позивачу для підписання два примірника акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000183 від 14.09.2006, у якому зокрема зазначено, що Відповідачем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку № СФ-0000210 від 15.08.2006, а саме: виготовлення інформаційних таблиць та вказівників у кількості 206 штук на суму 47 034,74 грн.

27.10.2006 Позивач направив Відповідачу лист № 143, в якому зазначив, що 24.10.2006 разом з іншими документами одержано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договорами та надано зауваження щодо акта № ОУ-0000183 від 14.09.2006, а саме: згідно з таблицею № 1 до пункту 1.1 Додаткової угоди № 1 до Договору строки виконання робіт, докладні технічні характеристики та інші умови, які передбачені пунктом 3.6 Договору мають значитися в окремих додатках (додаткових угодах). Будь-яка угода на проведення вказаних в акті робіт відсутня, вказана в акті продукція нами не приймалась, а тому акт № ОУ-0000183 від 14.09.2006 нами не може бути підписаний та повертається вам у двох примірниках.

10.08.2006 між ТОВ «Група компаній «Сантіно»(Замовник) та ПП «Сантіно»(Підрядник) було укладено договір про виконання разової роботи № 10/08 (далі –Договір № 10/08) відповідно до пункту 1.1 якого Замовник в порядку та на умовах визначених у даному Договорі № 10/08, дає завдання Підрядникові щодо виконання, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик наступну разову роботу, а саме: монтаж вивіски «Ріксос»(букви розміром 20 000х3 000х180), вивіску настінну (16 000х2 500х180), монтаж табличок (розміром 300х100 –43 шт., 460х110 –61 шт., 805х175 –7 шт., 455х205 –109 шт., 250х85 –35 шт., 355х115 –27 шт., всього –282 шт.) за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, 8, строком до 19.08.2006.

11.08.2006 між ПП «Сантіно»(Замовник) та Приватним підприємцем Мирян О.Ф. (Перевізник) було укладено договір про перевезення осіб та супутніх вантажів автомобільним транспортом у міжміському сполученні № 11/08 (далі –Договір № 11/08) відповідно до пункту 1.1 Замовник вказує кількість осіб, обсяги супутнього вантажу для перевезення, а Виконавець точно по вказаній адресі е межах України і в межах визначеного періоду здійснює перевезену зазначену кількість осіб та обсяги супутнього вантажу.

Відповідно до пункту 2.3 Договору № 11/08 Перевізник здійснює перевезення вказаних осіб та супутнього вантажу за графіком з 15.08.2006 до 20.08.2006 за маршрутом Київ-Трускавець-Київ.

22.08.2006 Позивач та Відповідач уклали додаткову угоду № 1 до Договору (далі –Додаткова угода), відповідно до якої затвердили рекламний бюджет на проведення рекламної компанії в сумі 2 223 000 грн.

Таблицею № 1, яка є додатком № 1 до Додаткової угоди визначено, що на проведення рекламної компанії, Відповідач повинен був виконати певні роботи, а саме: таблички на кабінети в кількості 282 штуки на суму 64 387,37 грн. Строки виконання відповідних робіт, докладні технічні характеристики та інше вказуються в окремих додатках чи додаткових угодах.

Угоди, які встановлюють порядок виготовлення інформаційних таблиць та вказівників між Позивачем та Відповідачем не укладались.

25.08.2006 ТОВ «Група компаній «Сантіно»та ПП «Сантіно»уклали акт здачі-прийняття виконаних робіт, у якому зазначили, що згідно умов Договору № 10/08 виконані наступні роботи, а саме: монтаж вивіски «Ріксос»(букви розміром 20 000х3 000х180) –1 шт. за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, 8; вивіску настінну (16 000х2 500х180) –1 шт. за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, 8; монтаж та доставка табличок –218 шт. за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, 8; а монтаж табличок у кількості 64 шт. був не можливий, оскільки в приміщенні за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, 8 ще проводились ремонті роботи.

31.08.2006 Відповідач та ТОВ «Група компаній «Сантіно»уклали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000008, у якому зазначено, що ТОВ «Група компаній «Сантіно»були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку № СФ-0000008 від 21.07.2006, а саме: виготовлені інформаційні таблиці та вказівники у кількості 282 штуки на суму 62 800 грн.

03.11.2006 Позивач направив Відповідачу лист № 150, у якому вимагав від Відповідача повернути грошові кошти у сумі 64 387,37 грн. не пізніше 12.11.2006, оскільки відсутні угоди, які встановлюють порядок виготовлення інформаційних таблиць та вказівників, а вказані інформаційні таблиці та вказівники Відповідачем не виготовлені та не передані Позивачу.

Відповідач грошові кошти у сумі 64 387,37 грн. Позивачу не повернув.

23.10.2007 компанією TNT express було написано пояснювальну записку, у якій зазначено, що 28.02.2007 компанія TNT express здійснила відправлення вантажу Відповідача на адресу Позивача загальною вагою 61 кг 200 грам, кількістю три місця, згідно а/н № 701828282, а 01.03.2007 вантаж було доставлено на місце призначення та передано отримувачу.

23.10.2007 ТОВ «Група компаній «Сантіно»надала Відповідачу довідку № 76, у якій зазначила, що Третя особа на підставі угоди укладеної з Відповідачем, виготовила інформаційних таблиць та вказівників в кількості 282 штук на суму 62 800 грн. та здійснила їх монтаж за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, 8, приблизна вага таблички становить 950 грам.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2006 Відповідач виставив Позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000184 на суму 64 387,37 грн. за виготовлення 282 штук інформаційних таблиць та вказівників. У вказаному рахунку-фактурі не зазначено за виготовлення яких самих інформаційних таблиць та вказівників його виставлено. Крім цього, на ньому не стоїть відбиток печатки Відповідача, а також не міститься вказівки особи, яка виписала цей рахунок-фактуру.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Вказане положення кореспондується зі статтею 207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (частина 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печатками (частина 2).

Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі (пункт 1 частини 1).

Недодержання сторонами письмової форми правочини, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Разом з тим, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків (частина 1 статті 218 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 2).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3).

Судом встановлено, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору на виготовлення табличок на кабінети, а саме: не було узгоджено предмет договору та інші умови щодо яких за домовленістю між Позивачем та Відповідачем повинна була бути досягнута згода.

Так, Позивачем та Відповідачем у таблиці № 1 до пункту 1.1 Додаткової угоди № 1 до Договору передбачено, що підписанням цієї Таблиці (у якій передбачено, зокрема, й виготовлення табличок на кабінети у кількості 282 шт. на суму 64 387,37 грн.) сторони домовились про те, що строки виконання зазначених робіт, докладні технічні характеристики, та ін. зазначаються в окремих Додатках чи Додаткових угодах. У супереч Договору, зокрема пунктів 3.2, 3.5, 3.6, 4.4, 4.5, 8.1.6 Відповідач не подав на затвердження Позивача необхідних документів щодо узгодження порядку виготовлення та розміщення табличок, а саме: визначення змісту спірних табличок, технічні характеристики табличок, їх місце розташування, строки виготовлення табличок, механізми контролю, відповідальність сторін за порушення зобов'язання.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт узгодження між Позивачем та Відповідачем вказаних істотних умов. Зокрема, судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи № 33/113 було встановлено, що угоди, які встановлюють порядок виготовлення табличок між Позивачем та Відповідачем не укладалися. Ця ж обставина була встановлена й при новому розгляді справи.

Про те, що між сторонами у даній справі не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору на виготовлення табличок свідчить також і адресовані на адресу Відповідача листи Позивача: № 150 від 03.11.2006, у якому зокрема Позивачем зазначалось, що оскільки між ними відсутні Угоди, які встановлюють порядок виготовлення таблиць та вказівників, а товар Відповідачем не виготовлений і не переданий, то Позивач у зв'язку із цим і просив повернути попередньо сплачену суму коштів у розмірі 64 387,37 грн.;  № 143 від 27.10.2006, у якому зокрема Позивачем зазначалось, що у супереч пункту 3.6 Договору між Позивачем та Відповідачем не укладалось будь-які угоди на проведення вказаних у спірному акті № ОУ-0000183 від 14.09.2006 роботи з виготовлення табличок. Це й було головною підставою чому Позивач відмовився підписувати та повернув Відповідачу зазначений акт про виготовлення спірних табличок.

Згідно з частиною 8 статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору такій договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про неукладеність між Позивачем та Відповідачем договору про виготовлення виготовлення інформаційних таблиць та вказівників.

За таких обставин договір між Позивачем та Відповідачем не відбувся як юридичний факт, що породжує певні права й обов'язки для сторін.

Згідно з частиною 1, пунктом 3 частини 3 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми, оскільки сторони не уклали договір на виготовлення табличок (не досягли згоди щодо усіх його істотних умов), у Відповідача, після отримання вимоги від Позивача про повернення перерахованих останнім коштів у якості попередньої оплати за виготовлення табличок, відпали правові підстави зберігати ці кошти.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, Відповідач після отримання від Позивача листа № 150 від 03.11.2006 з вимогою повернення 64 387,37 грн., повинен був повернути зазначену суму коштів Позивачу.

Проте, Відповідач на дату судового розгляду свого зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у сумі 64 387,37 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 64 387,37 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 2 478 грн. інфляційних втрат та 750 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що Позивач правомірно відмовився підписувати акт здачі-прийняття робіт (надання, послуг) № ОУ-0000183 від 14.09.2006, оскільки за встановлених обставин між Позивачем та Відповідачем не було укладено договору про виготовлення інформаційних таблиць та вказівників, а також те, що у вказаному акті йдеться посилання на рахунок-фактуру № СФ-0000210 від 15.08.2006 на суму 47 034,74 грн., а не на рахунок-фактуру № СФ-0000184 від 20.07.2006 на суму 64 387,37 грн. Тому, посилання Відповідача, при обґрунтуванні своїх заперечень, на статтю 853 ЦК України є неправомірним.

Факт укладання між Відповідачем і третіми особами договорів на виготовлення табличок судом не береться до уваги, з тих підстав, що хоча й Договором (пунктом 2.2) передбачена можливість та право Відповідача за власною ініціативою залучати третіх осіб для виконання окремих робіт (послуг) для проведення Рекламної компанії, проте таке залучення повинно відбуватися у межах цього Договору та інших конкретних договорів про виконання певних видів робіт (послуг), укладених між Позивачем і Відповідачем. Тобто, Відповідач мав право укладати договори з третіми особами на виготовлення табличок для Позивача лише після того, як уклав би такий договір з Позивачем.

Посилання Відповідача на те, що листи від 27.09.2006 та від 07.10.2006, які були надіслані електронною поштою (факсом), а також роздруковані кольорові інформаційні таблиці та вказівники, які також містяться на компакт диску, підтверджують факт отримання Позивачем інформаційних таблиць та вказівників, суд не бере до уваги з наступних підстав.

Пунктом 11.9 Договору передбачений порядок обміну документами, які стосуються рекламної компанії.

Згідно з цим порядком усі документи, які стосуються рекламної компанії, після направлення їх копій електронною поштою чи за допомогою факсимільного зв'язку на телефони/факси, повинні бути направлені поштою в оригіналах.

Відповідно до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем у порушення зазначеного не надано суду оригіналів вище вказаних листів, а також не доведено того факту, що Позивачем фактично були отримані спірні таблички.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530,1212 ЦК України, статтями 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»(02206, м. Київ, вул. Малишка, 37, кв. 3, ідентифікаційний код 33543396, р/р 260010066948 в КРД (філії) АППБ «Аваль», МФО 322904, а у випадку відсутності коштів із будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»(82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, 8, ідентифікаційний код 34358195, р/р 26002334106001 в ВАТ «АКБ «Надра», МФО 325978) 64 387 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят сім) грн. 37 коп. боргу, 2 478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. інфляційних втрат, 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 3% річних, а також 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                   Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 08.12.2008