А-12/296-9/96
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2008 р. Справа № А-12/296-9/96
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
до відповідача Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківської області, вул. В.Стуса, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Калуської оДПІ №0001572302/0 від 31.05.2007 року, №0001582302/0 від 31.05.2007 року, № 0001572302/1 від 08.08.2007 року, №0001582302/1 від 08.08.2007 року.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.08 року заяву Калуської оДПІ від 10.12.07 року № 24392/10/100 про відвід судді Матуляка П.Я. від розгляду справи № А-12/296 задоволено.
Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.08 року справу № А-12/296 передано на розгляд судді Фанди О.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Ханенків Ольга Михайлівна - юрисконсульт, (довіреність № 39 від 30.11.2007 року).
Від позивача: Юрків Володимир Васильович - представник, (довіреність № 54/22 від 16.09.2008 року).
Від відповідача: Коваленко Олеся Борисівна - начальник юридичного відділу Калуської ОДПІ, (довіреність № 28820/8/10 від 01.12.2008 року).
Від відповідача: Засєдко Леся Миколаївна - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання Калуської ОДПІ, (довіреність № 29672/10/100 від 09.12.2008 року).
СУТЬ СПРАВИ: Заявлено вимогу про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Калуської оДПІ №0001572302/0 від 31.05.2007 року, №0001582302/0 від 31.05.2007 року, № 0001572302/1 від 08.08.2007 року, №0001582302/1 від 08.08.2007 року.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунутування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика" 02.06.07 року отримало примірник податкового повідомлення-рішення № 0001572302/0 від 31.05.07 року щодо визначення податкового зобов"язання по податку на прибуток в сумі 83312 грн. по основному платежу, та 29668 грн. - штрафної (фінансової) санкції та примірник податкового повідомлення-рішення № 0001582302/0 від 31.05.07 року щодо визначення податкового зобов"язання по податку на додану вартість в сумі 40749 грн. по основному платежу та 20375 грн. - штрафної (фінансової) санкції.
Дані податкові повідомлення-рішення складені згідно Акту про результати проведення виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.12.05 року по 31.12.06 року № 689/23-02/33768702 від 18.05.07 року.
Представник позивача зазначив, що 11.06.07 року ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика" було подано скаргу до Калуської оДПІ, 26.06.07 року було подано доповнення до скарги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001572302/0 від 31.05.07 року та № 0001582302/0 від 31.05.07 року.
Калуською оДПІ відмовлено в задоволенні скарги ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика" залишено вищевказані податкові повідомлення-рішення без змін, прийнято та направлено на адресу товариства повідомлення-рішення від 08.08.07 року: № 0001572302/1 про сплату 112980 грн. податкового зобов"язання по податку на прибуток, в тому числі 83312 грн. по основному платежу, та 29668 грн. - штрафної (фінансової) санкції та примірник податкового повідомлення-рішення № 0001582302/1 про сплату 61124 грн. податкового зобов"язання з податку на додану вартість, в тому числі 40749 грн. по основному платежу та 20375 грн. - штрафної (фінансової) санкції.
Представник позивача зазначив, що такі рішення є безпідставними, необгрунтованими та незаконними.
Із посиланням на ст. 24, 50-54, 204, 215, 220, 799 ЦК України представник позивача вказав, що Калуською оДПІ неправомірно виключено з валових витрат 333250 грн. орендної плати та зменшено податковий кредит по ПДВ на суму 40749 грн. внаслідок висновків щодо нікчемності договорів оренди транспортних засобів не засвідчених нотаріально.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив та просив суд в їх задоволенні відмовити. В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача вказав, що на підставі направлення від 26.04.07 року № 125, виданого Калуською оДПІ, проводилась планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.12.05 року по 31.12.06 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки складено акт від 18.05.07 року № 689/23-02/33768702 "Про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.12.05 року по 31.12.06 року".
Представник відповідача зазначив, що плановою документальною виїзною перевіркою встановлено порушення, зокрема: п.п. 5.3.9 п.5.3 п.5.10 ст. 5, п.п. 7.9.6. п. 7.9. ст. 7, п.п. 1.18.1 п. 1.18 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 83312 грн. за 2006 рік ( в тому числі 2 кв. 2006 року - 49375 грн.; 3 кв. 2006 року - 31302 грн., 4 кв. 2006 року - 2635 грн., а також п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого товариством занижено податок на додану вартість за 2006 рік в сумі 40749 грн., в тому числі травень 2006 року - 6033 грн., червень 2006 року - 7567 грн., липень 2006 року - 8347 грн., серпень 2006 року - 8347 грн., вересень 2006 року - 8347 грн., жовтень 2006 року - 2108 грн.
В обгрунтування поданих заперечень, представник відповідача зазначив, що договори оренди транспортних засобів у фізичних осіб, які нотаріально не посвідчені, є нікчемними і не створюють юридичних та відповідно податкових наслідків. Представник відповідача зазначив, що поскільки перехід прав власності на послуги оренди транспортних засобів згідно вказаних договорів був неправомірним, то й створені ними податкові наслідки підлягають анулюванню.
Із посиланням на ст. 24, 50-54, 204, 215, 220, 799 ЦК України, п. 5.10 ст. 5, п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 , п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" представник відповідача вказав, що валові витрати покупця орендних (суборендних) послуг ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика" підлягають зменшенню в сумі 333250 грн., в тому числі 2 кв. 2006 року - 197500 грн., 3 кв. 2006 року - 125208 грн., 3 кв. 2006 року - 10542 грн.
Представник відповідача також зазначив, що в порушення п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість в сумі 40749 грн., в тому числі травень 2006 року - 6033 грн., червень 2006 року - 7567 грн., липень 2006 року - 8347 грн., серпень 2006 року - 8347 грн., вересень 2006 року - 8347 грн., жовтень 2006 року - 2108 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
На підставі направлення від 26.04.07 року № 125 Калуською оДПІ проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.12.05 року по 31.12.06 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки складено акт від 18.05.07 року № 689/23-02/33768702 "Про результати виїзної планової перевірки ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.12.05 року по 31.12.06 року".
За наслідками виїзної планової перевірки Калуською оДПІ встановлено порушення цивільного та податкового законодавства, а саме: п.п. 5.3.9 п.5.3 п.5.10 ст. 5, п.п. 7.9.6. п. 7.9. ст. 7, п.п. 1.18.1 п. 1.18 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 83312 грн. за 2006 рік ( в тому числі 2 кв. 2006 року - 49375 грн.; 3 кв. 2006 року - 31302 грн., 4 кв. 2006 року - 2635 грн.); п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого товариством занижено податок на додану вартість за 2006 рік в сумі 40749 грн.( в тому числі травень 2006 року - 6033 грн., червень 2006 року - 7567 грн., липень 2006 року - 8347 грн., серпень 2006 року - 8347 грн., вересень 2006 року - 8347 грн., жовтень 2006 року - 2108 грн.).
На підставі вказаного акту перевірки Калуською оДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0001572302/0 від 31.05.2007 року, №0001582302/0 від 31.05.2007 року, яким нараховано податкове зобов"язання в сумі 112908 грн. по податку на прибуток та 61124 грн. по податку на додану вартість.
11.06.07 року ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика" було подано скаргу до Калуської оДПІ, а 26.06.07 року було подано доповнення до скарги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001572302/0 від 31.05.07 року та № 0001582302/0 від 31.05.07 року.
Калуською оДПІ відмовлено в задоволенні скарги ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика", залишено вищевказані податкові повідомлення-рішення та направлено на адресу товариства повідомлення-рішення від 08.08.07 року: № 0001572302/1 про сплату 112980 грн. податкового зобов"язання по податку на прибуток, в тому числі 83312 грн. по основному платежу, та 29668 грн. - штрафної (фінансової) санкції та примірник податкового повідомлення-рішення № 0001582302/1 про сплату 61124 грн. податкового зобов"язання з податку на додану вартість, в тому числі 40749 грн. по основному платежу та 20375 грн. - штрафної (фінансової) санкції.
Як видно з поданих в матеріали справи доказів протягом березня-грудня 2006 року ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика" орендувало вантажні автомобілі у фізичних осіб-підприємців, про що буди укладені договори оренди транспортних засобів.
В податковому обліку сума орендної ( суборендної) плати включена до валових витрат та відображена в рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємства відповідних звітних періодів, зокрема: 2 кв. 2006 року - 197 500 грн., 3 кв. 2006 року - 125 208 грн., 4 кв. 2006 року - 10 542 грн., що не заперечується відповідачем.
Посилання представника відповідача на нікчемність вищевказаних договорів оренди транспортних засобів через відсутність нотаріального посвідчення, і, як наслідок, виключення з валових витрат 333250 грн. орендної плати, є необгрунтованим з огляду на наступне.
Стаття 11 Закону України "Про податкову службу в Україні" визначає повноваження податкових органів. Однак, вказана норма не надає відповідачу повноважень при здійсненні перевірки з питань дотримання вимог валютного, податкового та іншого законодавства визнавати недійсними ( нікчемними) угоди, укладені платниками податків. Вказані повноваження належать виключно суду.
Крім того, відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Підпунктом 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В розуміннні цього Закону ( ст. 1) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Як вбачається з поданого в матеріали справи акту перевірки, позивачем відображено в документах бухгалтерського обліку господарську операцію, і відповідачем не спростовано факт одержання позивачем транспортних засобів в оренду, як і не спростовано факту сплати орендної плати.
Крім того, слід зазначити, що якщо угоди оренди транспортних засобів у спірному випадку і могли би бути визнані недійсними, то вони були би визнані недійсними на майбутнє, оскільки користування майном відбулося, орендна плата сплачена, двостороння реституція (яка є наслідком визнання угоди недійсною) неможлива.
Одночасно, суд вважає за доцільне зазначити про наступне.
Відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
Частина 1 ст. 2 Цивільного кодексу України вказує, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.
Цивільний кодекс України ( ст. 50) передбачає право фізчної особи на здійснення нею підприємницької діяльності, не забороненої законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
На відміну від ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, норми параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України не встановлюють вимог щодо нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів у сфері господарювання.
Положення ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані у відношенні договорів оренди, оскільки правове регулювання підприємницької діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в даному випадку є тотожними. У відношенні договорів оренди транспортних засобів, укладених юридичними особами, Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України не вимагають обов"язкового нотаріального посвідчення.
За загальним правилом ( ст. 209 ЦК України) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
В спірному випадку, як вбачається з поданих у матеріали справи копій судових рішень, якими визнано дійсними договори оренди транспортних засобів, сторони домовились в попередніх договорах про укладення основних угод в нотаріальному порядку. Однак, оскільки орендодавець в наступному з незрозумілих підстав відмовився з"явитись в нотаріальну контору для посвідчення договорів, орендар змушений був звернутись до суду для визнання угод дійсними в порядку ст. 220 Цивільного кодексу України.
Вказані вище рішення суду набрали законної сили.
Твердження представника відповідача із посиланням на ст. 187 ГК України, що договори оренди та суборенди транспортних засобів дійсні з 31.05.07 року та 18.06.07 року, тобто з моменту набрання рішенням законної сили, оскільки рішення господарського суду прирівнюється до нотаріального посвідчення договору є неправомірним, адже у згаданій нормі йдеться про переддоговірні спори, якими не є справи про визнання угод дійсними. А тому угода є дійсною з моменту її укладення. Цей факт лишень засвідчується рішенням суду, оскільки, як вбачається зі змісту ст. 220 ЦК України, відбулося її виконання.
Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, враховуючи викладене, позивачем правомірно включено до складу валових витрат 333250 грн. орендної ( суборендної) плати, в тому числі: 2 кв. 2006 року - 197 500 грн., 3 кв. 2006 року - 125 208 грн., 4 кв. 2006 року - 10 542 грн., а відтак правомірним є включення до податкового кредиту 40749 грн. податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб”єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України вказує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 2, 50, 209, 204, 220, 799 Цивільного кодексу України, ст. 128 Господарського кодексу України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про державну податкову службу в Україні", ст. ст. 71, 94, 158, 160, 186, 254, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задоволити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області №0001572302/0 від 31.05.2007 року.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області №0001582302/0 від 31.05.2007 року.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області № 0001572302/1 від 08.08.2007 року.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області №0001582302/1 від 08.08.2007 року.
Присудити позивачу ТзОВ "Експедиція, транспортування, логістика", вул. М. Чурай, 10, м. Калуш, Івано-Франківська область ( р/р 26005301670964 у відділенні Промінвестбанк в м. Калуш МФО 336387, ЄДРПОУ 33768702, ід. код 337687009061) з Державного бюджету - 3, 40 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Постанову суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 –ти днів з дня її складення в повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони, на користь якої ухвалено постанову.
Суддя Фанда Оксана Михайлівна
Постанова складена в повному обсязі 17.12.08 року.
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2008 |
Оприлюднено | 05.01.2009 |
Номер документу | 2623188 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Фанда О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні