Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а-11902/10/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2012 р. 12:10 Справа №2а-11902/10/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря судового засідання Реут А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології захисту рослин"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

позивача - Овсяннікової Ірини Володимирівни, що діє на підставі договору № б/н від 13.08.2012.

відповідача - Лук'янець Олени Юріївни, довіреність №5/10-0 від 01.03.2012 року.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» (далі - позивач, ТОВ «Технології захисту рослин») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим (далі - ДПІ в м. Сімферополь) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 02.08.2010 року №0022432301/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість усього на суму 10096,00 грн., від 02.08.2010 року № 0022442301/0 про донарахування податку на прибуток усього на суму 43312,50 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2010 року № 0022452301 у розмірі 690000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаних повідомлень-рішень, відповідачем невірно застосовані положення Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.09.2010 року було відкрито провадження по адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.09.2010 року адміністративний позов ТОВ «Технології захисту рослин» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було забезпечено шляхом заборони вчиняти передбачені законодавством України, зокрема Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо погашення податкового боргу платника податків ТОВ «Технології захисту рослин», сформованого за податковими повідомленнями-рішеннями: №0022432301/0 від 02.08.2010 року та № 0022442301/0 від 02.08.2010 року, в примусовому порядку шляхом продажу активів, що перебувають у податковій заставі на підставі першої податкової вимоги №1/2557 від 17.08.2010 року до набрання рішенням по справі 2а-11902/10/12/0170 законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.09.2010 року позовна заява ТОВ «Технології захисту рослин» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було залишено без розгляду в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0022452301 від 02.08.2010 року у зв'язку з пропуском строку, встановленого частиною п'ятою ст. 99 КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.09.2010 року було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.09.2010 року було витребувано у ПП «Колос» оригінали документів, а саме квитанції до прибуткових касових ордерів 524539 від 15.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524535 від 21.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524536 від 18.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524533 від 14.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524538 від 16.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524537 від 17.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524548 від 09.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524547 від 08.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524549 від 10.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524532 від 11.04.2008 р. на суму 9900,00 грн.; квитанції до прибуткових касових ордерів 524540 від 09.03.2009р. на суму 10000,00 грн., 524534 від 10.03.2009р. на суму 10000,00 грн., 524531 від 11.03.2009р. на суму 9000,00 грн., 524550 від 06.03.2009р. на суму 10000,00 грн., а всього на суму 39000,00 грн., вказаного у акті перевірки договору купівлі-продажу № 28 від 21.05.2008р. та накладних №68 від 05.03.2009 р., №67 від 21.04.2008р. та зобов'язано Відповідача (ДПІ в м. Сімферополі АР Крим) надати копії та оригінали податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2008 року та квітень 2008року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.09.2010 року провадження по справі було зупинено до отримання витребуваних документів у ПП «Колос» та Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.11.2010 року провадження по справі було поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2011 року була призначена почеркознавча та технічна експертизи, проведення якої доручено Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68). На розгляд експерта поставлені наступні питання:

1)чи виконано підпис на квитанціях до прибуткових касових ордерів 524539 від 15.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524535 від 21.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524536 від 18.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524533 від 14.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524538 від 16.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524537 від 17.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524548 від 09.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524547 від 08.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524549 від 10.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524532 від 11.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., а всього на суму 99000,00 грн. та на квитанціях до прибуткових касових ордерів квитанції до прибуткових касових ордерів 524540 від 09.03.2009р. на суму 10000,00 грн., 524534 від 10.03.2009р. на суму 10000,00 грн., 524531 від 11.03.2009р. на суму 9000,00 грн., 524550 від 06.03.2009р. на суму 10000,00 грн., а всього на суму 39000,00 грн. ОСОБА_3?

2) чи нанесено відтиск печатки на квитанціях до прибуткових касових ордерів 524539 від 15.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524535 від 21.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524536 від 18.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524533 від 14.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524538 від 16.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524537 від 17.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524548 від 09.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524547 від 08.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524549 від 10.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524532 від 11.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., а всього на суму 99000,00 грн. та на квитанціях до прибуткових касових ордерів квитанції до прибуткових касових ордерів 524540 від 09.03.2009р. на суму 10000,00 грн., 524534 від 10.03.2009р. на суму 10000,00 грн., 524531 від 11.03.2009р. на суму 9000,00 грн., 524550 від 06.03.2009р. на суму 10000,00 грн., а всього на суму 39000,00 грн. печаткою ТОВ «Технології захисту рослин»?

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2011 року провадження по справі було зупинено до одержання Окружним адміністративним судом АР Крим результатів експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.07.2011 року провадження по справі було поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.2011 року була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої доручено ТОВ «Центр судових експертиз» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Шполянської, 6 оф.1). На розгляд експерта були поставлені наступні питання:

1)чи відображені в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Центр захисту рослин» господарські операції по постачанню товарів: 50 кг. грандстар та 22т ячмінь ПП «Колос» відповідно до накладних №67 від 21.04.2008 року (50 кг. грандстар) та на загальну суму 99000,00 грн. з ПДВ та №68 від 05.03.2009 року (22т яровий ячмінь)?

2)чи мало можливість ТОВ «Центр захисту рослин» здійснити господарську операцію по постачанню товарів за накладними № 67 від 21.04.2008 року (50 кг. грандстар) та на загальну суму 99000,00 грн. з ПДВ та №68 від 05.03.2009 року (22т яровий ячмінь) на загальну суму 39000,00 грн. з ПДВ на користь ПП «Колос», якщо не мало, то чому?

3)чи відображені в бухгалтерському та податковому обліку операції по сплаті товару за накладними № 67 від 21.04.2008 року (50 кг. грандстар) та на загальну суму 99000,00 грн. з ПДВ та №68 від 05.03.2009 року (22т яровий ячмінь) на загальну суму 39000,00 грн. з ПДВ ПП «Колос»?

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.2011 року провадження по справі було зупинено до одержання Окружним адміністративним судом АР Крим результатів експертизи.

08.06.2012 року від експерта до суду надійшов лист експерта вих. №247/12 про неможливість надання експертного висновку №150/11 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-11902/10/12/0170 у зв'язку з ненаданням експертові витребуваних документів та несплатою вартості експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.06.2012 року провадження по справі було поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.07.2012 року було витребувано у Господарського суду АР Крим матеріали справи №5002-4/4238-2011 за позовом ТОВ «Центр захисту рослин» до ПП «Колос», а саме копії документів щодо виконання додаткових угод від 22.05.2008 року та від 16.03.2009 року, та докази повернення грошових коштів на загальну суму 39000,00 грн.

Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.07.2012 року провадження по справі було зупинено до одержання Окружним адміністративним судом АР Крим від Господарського суду АР Крим витребуваних ухвалою від 12.07.2012 року документів.

Ухвалою від 01.08 2012 року провадження по справі було поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в позові.

Крім того, представник позивача пояснив, що протягом судового розгляду йому стало відомо про те, що у зв'язку з відсутністю товару у позивача та неможливістю виконання своїх обов'язків перед ПП «Колос» було укладено додаткові угоди, якими було повернено отримані кошти та припинено зобов'язання, що звільнило позивача від обов'язку включати до складу зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість суми коштів, отриманих від ПП «Колос».

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених в письмових запереченнях від 13.12.2010 (а.с.77), відповідно до яких зазначив , що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту перевірки від 23.07.2010 №9977/23-2/33130930, в якому було встановлено взаємовідносини з ПП «Колос» у квітні 2008, березні 2009 року щодо купівлі-продажу товару, готівкові кошти за який позивачем не було включено до складу валового доходу та податкових зобов'язань з ПДВ.

Також, представник відповідача пояснив, що підчас перевірки не було надано будь-яких документів про повернення грошових коштів.

Протягом судового розгляду сторони наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології захисту рослин" зареєстровано як юридична особа 10.08.2004 року Державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (а.с. 6), ідентифікаційний код 33130930.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником податків на загальних підставах, що підтверджується довідкою від 19.08.2004 року про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП (а.с. 8). Також позивач є зареєстрованим у органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером № 331309301295, що підтверджується свідоцтвом № 00960687 від 03.09.2004 року (а.с. 7).

Згідно довідки Держкомстату в АР Крим Позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 01.11.0 Вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва та 51.55.0 Оптова торгівля хімічними продуктами (а.с. 17).

Право на здійснення господарської діяльності щодо оптової та роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами Позивачем підтверджується ліцензією серії АВ №368050 від 22.09.2007 року, виданої Міністерством аграрної політики України (а.с.9).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що Державною податкової інспекцією в м. Сімферополі була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "Технології захисту рослин" (код ЄДРПОУ 33130930) з питань правових відносин з ПП "Колос" (код ЄДРПОУ 31552765).

Вищевказана перевірка була проведена на підставі наказу № 1021 від 09.07.2010 року та направлення від 09.07.2012 року №1381/23-3, виданого ДПІ в. Сімферополі Кагальонок Валентною Іванівною - головним державним податковим ревізором-інспектором І рангу відділу податкового аудиту визначальних платників податків Управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Сімферополі.

За результатами вищевказаної перевірки був складений акт від 23.07.2010 року № 9977/23-2/33130930 (а.с.21-26).

Вищевказаною перевіркою були встановлені наступні порушення та відображені у висновках акту від 23.07.2010 року № 9977/23-2/33130930:

1. У порушення п.п.4.1.1. п.4.1., ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями), донараховано податку на прибуток у сумі 28875,00, в т.ч. по періодам: перше півріччя 2008року - 20625,00 грн., 1 квартал 2009 року - 8250,00 грн.

2. У порушення п.п.7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) донараховано податку на додану вартість у сумі 6626,00 грн., у ту числі по періодам: за квітень 2008 року - 26 грн., березень 2009 року - 6600,00 грн. та рекомендовано зменшити від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 16474 грн., в т.ч. за квітень 2008 року.

3. Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), за порушення вимог закон будуть застосовані штрафні санкції.

На підставі зазначених порушень Відповідачем були винесені наступні рішення:

1. податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року № 0022442301/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 43312,50 грн., з яких: 28875,00 грн. - за основним платежем та 14437,50 грн. зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

2. податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року №0022432301/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість усього на суму 10096,00 грн., з яких: 6626,00 грн. - за основним платежем та 3470,00 грн. - зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

3. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2010 року № 0022452301, яким було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій розмірі 690000,00 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Враховуючи те, що Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.09.2010 року позовна заява ТОВ «Технології захисту рослин» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було залишено без розгляду в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0022452301 від 02.08.2010 року, суд розглядаючи вказану справу надає оцінку тільки підставам видання податкових повідомлень-рішень від 02.08.2010 року № 0022442301/0, 02.08.2010 року №0022432301/0.

Судом під час судового розгляду було встановлено, що між Позивачем та Приватним Підприємством «Колос» 21.05. 2008 року був укладений договір купівлі-продажу № 28.

У відповідності до п.1.1 цього договору встановлюється, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити товар за найменуванням, у кількості та на умовах даного договору.

З п. 2.1. цього договору витікає, що покупець зобов'язаний був передати, а покупець прийняти та оплатити товар - грандстар кількості 50 кг, ціною 1980,00 грн. за 1 кг, отже загальна вартість товару за даним договором склала 99000 грн. Згідно умов даного договору була виписана накладна № 67 від 21.04.2008 року (а.с. 93).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов даного договору з ПП «Колос» на користь Позивача були передані грошові кошти, що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів 524539 від 15.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524535 від 21.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524536 від 18.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524533 від 14.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524538 від 16.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524537 від 17.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524548 від 09.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524547 від 08.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524549 від 10.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., 524532 від 11.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., а всього на суму 99000,00 грн.

Окрім того судом встановлено, що між ТОВ "Технології захисту рослин" та ПП "Колос" була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу ярового ячміня, що підтверджується накладною №68 від 05.03.2009 року (об. а.с. 93). На виконання даного зобов'язання ПП "Колос" передало на користь ТОВ "Технології захисту рослин" грошові кошти на загальну суму 39000,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами 524540 від 09.03.2009р. на суму 10000,00 грн., 524534 від 10.03.2009р. на суму 10000,00 грн., 524531 від 11.03.2009р. на суму 9000,00 грн., 524550 від 06.03.2009р. на суму 10000,00 грн., а всього на суму 39000,00 грн.

Суд під час дослідження обставин по справі не приймає до уваги доводи Позивача про неналежність підпису на прибуткових касових ордерах ОСОБА_3, враховуючи зокрема висновок експерту №61/62 від 29.06.2011 року. З тексту даного висновку випливає, що достеменно відповісти на питання, поставлені в Ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.11.2010 року не виявилось можливим у зв'язку з ненаданням оригіналів досліджуваних документів.

Частиною першою ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

До матеріалів справи були долучені Ухвали Господарського суду АР Крим від 01.2.2011 року та від 19.01.2012 року по справі № 5002-4/4238-2011 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Судом встановлено, що у відповідності до тексту мотивувальної частини ухвали Господарського суду АР Крим від 19.01.2012 року по справі № 5002-4/4238-2011 Господарським судом АР Крим, було встановлено: «на даний час взаємовідносини з позивачем (ТОВ «Технології захисту рослин») врегульовані шляхом укладення між позивачем (ТОВ «Технології захисту рослин») та відповідачем (ПП «Колос») шляхом укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди №1 від 22.05.2008 року до договору купівлі-продажу №28 від 21.05.2008 року та додаткової угоди від 16.03.2009 року щодо зобов'язань, які виникли з правовідносин, що підтверджується рахунком від 06.03.2009 року на загальну суму 39 000,00 грн., виставленим позивачем відповідачеві на сплату товару - ячмень. На підставі цих угод, взаємні зобов'язання між позивачем та відповідачем було припинено внаслідок неможливості їх виконання позивачем, у зв'язку з відсутністю на складі позивача відповідного товару - грандстар, ячмень. Грошові кошти, сплачені позивачем в якості авансу за рахунком та договором, позивачем були повернуті в повному обсязі.

Враховуючи обставини, встановлені Господарським судом АР Крим по справі № 5002-4/4238-2011 та відображені в ухвалі від 19.01.2012 року, суд дійшов до висновку, що передачі та отримання товару між ТОВ «Технології захисту рослин» та «Колос» за відповідними зобов'язаннями не відбулося.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин щодо встановлення факту укладення додаткових угод №1 від 22.05.2008 року до договору № 28 від 21.05.2008 року та додаткової угоди від 16.03.2009 року, а також повернення грошових коштів за вищевказаними зобов'язаннями Окружним адміністративним судом АР Крим 12.07.2012 року була винесена Ухвала від про витребування доказів. На виконання даної ухвали Господарським судом АР Крим були надіслані відповідні документи, а саме копії матеріалів господарської справи № 5002-4/4238-2011 (а.с.190-197).

Судом з урахуванням вищевказаних матеріалів господарської справи встановлено, що повернення грошових коштів за вищевказаними зобов'язаннями від ТОВ «Технології захисту рослин» до ПП «Колос» підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с.193-196).

Суд зазначає, що за наявності судового рішення по господарській справі були встановлені обставини відсутності зобов'язань сторін за договором № 28 від 21.05.2008 року та зобов'язань, які виникли з правовідносин, що підтверджується рахунком від 06.03.2009 року на загальну суму 39 000,00 грн., ці обставини є такими, що не потребують доказування та приймаються судом як доведені.

З приписів частини першої ст. 509 Цивільного Кодексу України випливає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 598 Цивільного Кодексу України передбачені підстави припинення зобов'язань, а саме зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З приписів статті 651 Цивільного Кодексу України випливає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення частин першої та четвертої ст.653 Цивільного Кодексу України, правові наслідки зміни або розірвання договору зазначається, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.1. статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями) встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

З приписів пункту 16.4. статті 16 «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями) випливає, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями) Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Нормою пункту 4.1.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями), встановлено, що валовий доход включає зокрема загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

З урахуванням приписів вищезазначених норм суд зазначає, що прибутком є економічна категорія, яка відображає суму доходу, що була отримана платником податку у результаті виконаного зобов'язання, що припинилося шляхом його повного виконання сторонами.

У даному випадку повним виконання зобов'язання сторонами є не тільки оплата вартості товару з боку ПП "Колос", а й передача та отримання товару, здійснена між продавцем та покупцем.

Судом під час встановлення обставин по справі було визначено, що незважаючи оплату товару з боку ПП "Колос", товар не поставлявся покупцеві, про що вказується в Ухвалі Господарського суду АР Крим, а відтак зобов'язання не можна вважати виконаним, а доход отриманим.

Крім того, оскільки грошові кошти на виконання зобов'язання були повернуті покупцеві (ПП "Колос") у межах звітного періоду, який передбачений для нарахування та сплати податку з прибутку підприємств, суд дійшов до висновку, що зобов'язання зі сплати цього податку у Позивача не виникло, оскільки фактично не можна вважати, що Позивач отримав прибуток, а відтак був відсутній об'єкт оподаткування.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи обставини, які хоча й не були відомі при проведені перевірки податковому органу, але були встановлені підчас судового розгляду, суд зазначає, що податкове повідомлення рішення від 02.08.2010 року № 0022442301/0 про донарахування податку на прибуток усього на суму 43312,50 грн. підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог позивача стосовно податкового повідомлення-рішень: від 02.08.2010 року №0022432301/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 6626,00 грн. та штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 3470,000 грн. та застосування штрафних санкцій, а усього на суму 10096,00 грн.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом.

Платником податку (п.2.1. Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями)) є:

будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно приписів п.2.2. цього Закону будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі (п.2.3 "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями): Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

У п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями)датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Пунктом 7.8.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) встановлюється, що податковим періодом є один календарний місяць.

Суд зазначає, що подією, яка є датою виникнення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ у даному випадку є сплата покупцем вартості товару. Відтак судом робиться висновок про те, що у Позивача винило податкове зобов'язання зі сплати ПДВ за господарськими операціями, що були здійснені на виконання договору купівлі-продажу № 28 від 21.05.2008р.у сумі 16500,00 грн.

Судом при визначенні правомірності нарахування зобов'язання з ПДВ не приймається до уваги обставина розірвання договору шляхом підписання додаткової угоди та повернення грошових коштів покупцеві (ПП "Колос") за даним зобов'язанням, оскільки таке повернення відбулося у період пізніщий ніж звітний, а відтак у Позивача виник обов'язок щодо сплати ПДВ за період квітень 2008.

Пунктом 7.7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) встановлюється, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, під час дослідження матеріалів справи, зокрема акту перевірки від 23.07.2010 року №9977/23/2/33130930 (арк. Акту 7, а.с. 24) та Податкової декларації з податку на додану вартість за 04 місяць 2008 року (а.с.79), судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у рядку 24 та 25 відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 16474,00 грн.

З огляду на таке суд погоджується з висновком Відповідача щодо донарахування податку на додану вартість за квітень 2008 року - у сумі 26 грн. та вважає дії Відповідача у цій частині правомірними.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог Позивача у частині донарахування зобов'язання зі сплати ПДВ у період березень 2009 року - у розмірі 6600,00 грн., суд зазначає наступне.

Подією, яка могла би стати датою виникнення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ у даному періоді є сплата покупцем вартості товару за зобов'язанням, що підтверджується рахунком від 06.03.2009 року на загальну суму 39 000,00 грн. Проте дане зобов'язання було припинено шляхом підписання додаткової угоди від 16.03.2009 року, а грошові кошти, сплачені ПП "Колос" на користь ТОВ "Технології захисту рослин" були повернуті у повному обсязі у період, менший ніж звітний, що підтверджується матеріалами справи (192, об. а.с. 195, а.с. 196).

Виходячи з цього, судом робиться висновок про те, податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року № 0022442301/0 , винесене Відповідачем у частині донарахування зобов'язання зі сплати ПДВ у період березень 2009 року - у розмірі 6600,00 грн. та штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Ст.17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових-повідомлень рішень в частині нарахування податкових зобов'язань, суд вирішує питання щодо правомірності визначення відповідачем по справі суми штрафних(фінансових) санкцій відповідно до податкових повідомлень-рішень, та зазначає наступне.

Відповідно до пп. 17.1.3 пп. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми.

Відповідно до Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за № 268/5459 (п. 2.8) недоплата - заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

Правила визначення розміру штрафних(фінансових) санкцій щодо донарахованих за результатами документальних перевірок сум податкових зобов'язань визначено в п.6.1.3. даної інструкції.

Так, у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:

1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;

3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який припадає недоплата, слід уважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.

З урахування того, що судом було встановлено протиправність донарахування зобов'язання зі сплати ПДВ у частині звітного періоду - березень 2009 року у сумі 6600,00грн. суд зазначає, що розмір штрафних (фінансових) санкцій також підлягає зміні та становить 13,00грн.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні 13.09.2012р. року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.160 КАС України повний текст постанови виготовлено 18.09.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь від 02.08.2010 року № 0022442301/0 про донарахування податку на прибуток усього на суму 43312,50 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь від 02.08.2010 року №0022432301/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у частині 6600,00 грн. та штрафних санкцій розмірі 3457,00 грн.

4. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.