Постанова

від 01.10.2012 по справі 2а/1270/6979/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6979/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

за участю представників сторін:

представника позивача: Приходько Є.В. (дов. № 06/08-1 від 01.08.2012),

представник відповідача: Леонова З.Є.(дов. № 1836/10 від 07.05.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виробничого об'єднання «Домобудівельник» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 № 0000262200, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виробничого об'єднання «Домобудівельник» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 № 0000262200, визнання противоправними та незаконними висновків акту перевірки та визнання відсутності компетенції податкового органу на визнання нікчемними правочинів позивача.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акта від 19.07.2012 № 45/22-13402042, про результати невиїзної позапланової документальної перевірки Виробничого об'єднання «Домобудівельник», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2012 № 0000262200 яким позивачу визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 47064,00 грн. та 11766,00 грн. штрафних санкцій через порушення позивачем п. 198.3, п.198.4, ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з укладанням з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» нікчемної угоди.

Позивач вважає вищезазначене податкове повідомлення-рішення незаконним, посилаючись на те, що ВО «Домобудівельник» надано до перевірки податковому органу всі документи на підтвердження операцій з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД», жодних інших документів відповідачем не витребовувалось. Однак, відповідачем зроблено висновок про нікчемність угоди позивача з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» посилаючись на перевірку ФОП ОСОБА_3, постачальника ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД». При цьому, перевіряючи позивача відповідач вказав, що у ОСОБА_3 відсутнє будь-яке обладнання, автотранспортні засоби для доставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Таким чином, в ході перевірки встановлена відсутність у підприємця необхідних умов здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ФОП ОСОБА_3 адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ФОП ОСОБА_3 та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій. Зазначив, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування.

Позивач зазначив, що господарський договір з поставки позивачу вапна комового від ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» мав реальний характер, вапно використано у виробництві цегли, а порушення податкового законодавства контрагентами контрагента позивача не повинно ставитись йому у вину. Крім того вважав, що у податкового органу відсутня компетенція на визнання нікчемними правочинів позивача.

Ухвалою суду від 01.10.2012 адміністративний позов Виробничого об'єднання «Домобудівельник» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби в частині позовних вимог про визнання протиправними та незаконними висновків, зроблених в акті перевірки від 19.07.2012 №45/22-13402042, щодо порушень ВО «Домобудівельник» податкового законодавства та визнання відсутністі компетенції ДПІ у м. Лисичанську, щодо визнання нікчемними правочинів укладених між ВО «Домобудівельник» та ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» залишено без розгляду у зв'язку з їх відкликанням (а.с. 189)

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 № 0000262200 підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що актом перевірки податкового органу № 108/23-23477911 від 16.12.2011 встановлено, що ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» придбало вапно комове, яке у подальшому реалізовано позивачу, у ФОП ОСОБА_3. Однак, перевіркою ФОП ОСОБА_3 встановлено що у останнього відсутні матеріальні ресурси, автотранспортні засоби для доставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Таким чином, в ході перевірки встановлена відсутність у підприємця необхідних умов здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ФОП ОСОБА_3 господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД», а також їх наступними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій. У зв'язку з чим договір поставки, укладений позивачем з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» має ознаки нікчемності, а тому просив у задоволенні позову відмовити. Також вважав безпідставними вимоги позивача про визнання противоправними та незаконними висновків акту перевірки та визнання відсутності компетенції податкового органу на визнання нікчемними правочинів позивача.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Виробниче об'єднання «Домобудівельник» (код ЄДРПОУ 13402042) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 11.05.1993 за № 191 (а.с. 162-177), перебуває на обліку в ДПІ в м. Лисичанську Луганської області ДПС з 21.05.1993 за № 8-12, є платником податку на додану вартість з 01.10.1997, що підтверджено свідоцтвом № 200004944 від 14.10.2011, індивідуальний податковий номер 134020412095 (а.с. 122)

Судом встановлено, що наказом Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Державної податкової служби № 318 від 11.07.2012 призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВО «Домобудівельник», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість про декларуванні податкового кредиту ВО «Домобудівельник» по взаємовідносинам з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, результати якої викладено в акті № 45/22-13402042 від 19.07.2012 (а.с. 13- 38,)

Наказ Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Державної податкової служби № 318 від 11.07.2012 та повідомлення № 29 від 11.07.2012 вручено директору ВО «Домобудівельник» до початку перевірки 12.07.2012. (а.с. 130)

З тексту акту перевірки вбачається, що до перевірки позивачем надано всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження правовідносин з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» (договір, видаткові та податкові накладні, докази оплати товару, товарно-транспортні накладні). Спираючись виключно на акт перевірки ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» від 16.12.2011 № 108/23-23477911, яким встановлено що у ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» придбало вапно комове, реалізоване ВО «Домобудівельник», у ФОП ОСОБА_3. Перевіркою ФОП ОСОБА_3 встановлено, що у останнього відсутнє будь-яке обладнання, автотранспортні засоби для доставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Таким чином, в ході перевірки встановлена відсутність у підприємця необхідних умов здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ФОП ОСОБА_3 господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій. Зазначив, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування., податковий орган прийшов до висновку про порушення ВО «Домобудівельник» вимог ст. 198 Податкового кодексу України у серпні 2011 року, в результаті відображення в податковому обліку нікчемної угоди з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД», та занижено суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього у розмірі 47064,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2012 року № 0000262200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 47064,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 11766,00 грн. (а.с. 39)

Як вбачається з матеріалів справи, 07 червня 2011 року між ВО «Домобудівельник» та ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» укладено договір купівлі-продажу № 706-1 предметом якого є поставка ВО «Домобудівельник» вапно комове. Додатковою угодою № 1 від 14.07.2011 внесено зміни до п. 5.1 договору та передбачено, що доставка товару за договором може здійснюватись аюо за рахунок продавця, або самим покупцем. (а.с. 79, 141)

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду податкові накладні № 2 від 02.08.2011 на суму 44696,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7449,33 грн., № 3 від 04.08.2011 на суму 37296,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6216,00 грн., № 4 від 05.08.2011 на суму 40552,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6758,67 грн., № 8 від 12.08.2011 на суму 48248,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8041,33 грн., № 9 від 16.08.2011 на суму 33596,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5599,33 грн., № 12 від 25.08.2011 на суму 34188,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5698,00 грн., № 16 від 29.08.2011 на суму 43808,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7301,33 грн. (а.с. 83-89), а також рахунки-фактури та видаткові накладні, виписані ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» на поставку вапна комового до ВО «Домобудівельник». (а.с. 90-101)

У вищевказаних видаткових накладних зазначено, що сировина отримана представником ВО «Домобудівельник» Дикан В.Ф. за довіреністю № 000227 від 02.08.2011 та № 000239 від 16.08.2011, видача яких підтверджена журналом реєстрації довіреностей за 2010-2011 роки (а.с. 77-78)

Доставка вапна комового від ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» до позивача підтверджена товарно-транспортними накладними від 02.08.2011 (перевізник ПП «Строймеханізація»), від 04.08.2011, від 05.08.2011, від 12.08.2011, від 16.08.2011, від 25.08.2011 та від 29.08.2011 (перевізник ФОП ОСОБА_5) (а.с. 102-114)

При цьому, на підтвердження існування договорних відносин з перевізниками ПП «Строймеханізація» та ФОП ОСОБА_5 позивачем надано договори транспортного обслуговування № ТО 0811 від 01.07.2011 та № ТО 0511 від 04.05.2011 з додатками у вигляді заявок на перевезення вантажів, укладені позивачем з вищевказаними перевізниками. При цьому у заявках на серпень 2011 року зазначено перевезення вапна від ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» до майданчика позивача. (а.с. 144-161)

Крім того, листом 19.09.2012 ПрАТ «ЛІННІК», на території якого розміщено виробничі потужності ВО «Домобудівельник», підтвердило транспортування через контрольно-пропускний пункт товариства вантажу для ВО «Домобудівельник» 02.08.2011 у кількості 30,2 т, 04.08.2011 у кількості 25,2 т, 05.08.2011 у кількості 27,4 т, 12.08.2011 у кількості 32,6 т, 16.08.2011 у кількості 22,7 т, 25.08.2011 у кількості 23,1 т та 29.08.2011 у кількості 29,6 т., що відповідає кількості поставленого від ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» вапна комового. (а.с. 143)

Факт оплати вартості придбаної у ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» продукції підтверджена платіжними дорученнями № 818 від 02.08.2011 на суму 44696,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7449,33 грн., № 822 від 05.08.2011 на суму 37296,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6216,00 грн., № 828 від 08.08.2011 на суму 40552,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6758,67 грн., № 853 від 12.08.2011 на суму 48248,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8041,33 грн., № 868 від 16.08.2011 на суму 33596,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5599,33 грн., № 923 від 31.08.2011 на суму 34188,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5698,00 грн., № 931 від 01.09.2011 на суму 43808,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7301,33 грн. (а.с. 115 - 121)

Кредиторська заборгованість за розрахунками ВО «Домобудівельник» з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» відсутня.

У якості доказів використання придбаного у ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» вапна комового позивачем надано матеріальні звіти, відповідно до яких вапно комове використано для виробництва цегли - продукції, виробництво якої є предметом діяльності ВО «Домобудівельник» відповідно до п. 5.2 Статуту. (а.с. 80 - 82)

До справи позивачем надано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року з додатком № 5 розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за вказаний період, у якій задекларовано податковий кредит, сформований на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» у серпні 2011 року на поставлене вапно комове у сумі 47064,00 грн. (а.с. 57 - 76).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту зокрема вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлені правила визначення податкового кредиту звітного періоду. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити податкової накладної, тобто об'єктивні вимоги до документа.

Судом встановлено, що у межах спірних відносин товар позивачем отриманий та оплачений, по факту отримання податкової накладної сформований податковий кредит (перша подія) та валові витрати по факту отримання товару, що підтверджено даними акту перевірки, долученими до матеріалів справи первинними документами, податковими деклараціями. Отримана від ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» сировина - вапно комове, використано в межах господарської діяльності ВО «Домобудівельник».

З огляду на зазначене підстави для визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток у податкового органу відсутні. Безпідставність збільшення грошових зобов'язань доводить безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З аналізу наданих позивачем під час розгляду справи первинних документів вбачається, що досліджені господарські операції ВО «Домобудівельник» з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» мали реальний характер. Надані позивачем на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» суду документи, що знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підтвердження обставин щодо нікчемності угоди ВО «Домобудівельник» з ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД», викладених в акті перевірки № 45/22-13402042 від 19.07.2012, представником відповідача надано суду акт Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Державної податкової служби № 108/23-23477911 від 16.12.2011 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД» з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з СГД ОСОБА_3 за період з 01.08.2011 по 31.08.2011», (а.с. 178-188) у якому зазначено, що до перевірки товариством надано первинні документи на підтвердження придбання у СГД ОСОБА_3 вапна, однак, попередньою перевіркою СГД ОСОБА_3 встановлено відсутність у нього матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, що стало підставою для висновка податкового органу про недійсність та нікчемність всіх угод, укладених ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» з СГД ОСОБА_3, у тому числі і щодо придбання у СГД ОСОБА_3 вапна комового, яке, у подальшому реалізовано ВО «Домобудівельник».

Тобто, висновок про нікчемність угод ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД» зроблено податковим органом лише на підставі перевірки СГД ОСОБА_3 без врахування первинних документів та дослідження питання реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Укртрейдсервіс ЛТД».

Суд вважає, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір -це домовленість (погоджена дія) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК). За змістом правочин не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК). Приписи частини 1 статті 203 ЦК узгоджуються з наступними нормами: Під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин, недійсність якого встановлена законом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин, яки, вчиняючи правочин, діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями, встановленими законом.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентам. Також, укладені правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

Суд звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Такий судовий захист порушеного права юридичної особи відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 № 0000262200 яким позивачу визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 47064,00 грн. та 11766,00 грн. штрафних санкцій, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Виробничого об'єднання «Домобудівельник»задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Державної податкової служби від 08 серпня 2012 року № 0000262200 про збільшення ВО «Домобудівельник» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 47064,00 грн. та 11766,00 грн. штрафних санкцій.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 02 жовтня 2012 року.

СуддяТ.В. Смішлива