Рішення

від 24.10.2008 по справі 6/219-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.08р.

Справа

№ 6/219-08

За

позовом  Приватного підприємства

"Агронафтопродукт", с.м.т. Варва, Чернігівська область

до 

Приватного підприємства "Леон-Трейд", м. Дніпродзержинськ,

Дніпропетровська область

про стягнення 184 708,54 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача: Марченко М.В. - директор,

паспорт НОМЕР_1, виданий Варвинським РВ УМВС України в Чернігівській області 30

грудня 1997 р. Підтримує позовні вимоги в повнмоу обсязі.

Від

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається

позовна заява Приватного підприємства "Агронафтопродукт", с.м.т.

Варва, Чернігівська область-далі по тексту-позивача до Приватного підприємства

"Леон-Трейд", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область-далі по

тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 145 153,75

грн. основного боргу на підставі умов договору купівлі-продажу бензину

стабільного-далі по тексту-товару № 18 від 17.01.2005р., укладеного між

позивачем та відповідачем.

Додатково,

на підставі п.5.1 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з

відповідача на користь позивача 39 554,79 грн. пені за несвоєчасну оплату

отриманого товару.

Крім

цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 847,09

грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини

відповідача та накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача без

зазначення підстав та на яку саме  суму

накласти арешт на майно, а на яку саме 

суму накласти арешт на грошові кошти.

26.08.2008р.

позивач на підставі ст.267 ЦК України звернувся до суду з заявою про поновлення

строків позовної давності посилаючись на те, що трирічний строк позовної

давності було пропущено позивачем частково з поважних причин, а саме з тих

підстав, що відповідач в акті звірки взаєморозрахунків сторін підписаного

повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на

01.10.2005р. визнавав борг за вищеназваним договором у повному обсязі, а саме у

сумі 165 153,76 грн. і в телефонному режимі і при особистих зустрічах обіцяв

сплатити борг, але станом на день звернення до суду з позовною заявою сплатив

борг частково тільки  у сумі  20 000,00 грн., у зв'язку з чим позивач і

пропустив строк позовної давності і вимушений був звернутися до суду. 

Відповідач

вимоги суду виконав, відзив на позов надав, у судове засідання з`явився у

відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог позивача

заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що позивачем пропущено трирічний

строк позовної давності, так як п.5.2 умов вищеназваного договору сторони

передбачили, що коли відповідач за отриманий товар не розрахувався у повному

обсязі з позивачем шляхом передоплати, то відповідач повинен оплатити товар на

протязі 3-х календарних днів. Позивач посилається на акт звірки акті звірки

взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та

скріпленого печатками сторін станом на 01.10.2005р., яким відповідач визнавав

борг за вищеназваним договором у повному обсязі, а саме у сумі 165 153,76 грн.

не є доказом заборгованості відповідача перед позивачем. Відносно стягнення

штрафних санкцій, відповідно до вимог ст.258 ЦК України встановлено строк

позовної давності в один рік, тоді як позивач нарахував штрафні санкції в

порушення чинного законодавства в період 21.12.2006р. по 25.06.2008р.

26.08.2008р.

на підставі ст.69 ГПК України в судовому засіданні слухання за письмовою заявою

сторін строк розгляду справи було продовжено до 30.10.2008р.

16.10.2008р.

на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній

матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на сторонами суду в

судове засідання.

Вивчивши матеріали

справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2005р.

між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 18, у

відповідності з п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреностей відповідача в

період з 18.01.2005р. по 20.07.2005р. по видаткових накладних передав

відповідачеві товар на загальну суму 482 285,35 грн., який відповідач отримав і

відповідно до п.3.1 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити

самостійно, або згідно виставлених рахунків, що підтверджується матеріалами

справи, оригіналами документів наданих 

позивачем на вимоги суду в судове засідання для огляду та не

заперечується сторонами в судовому засіданні.

Виконуючи

умови вищеназваного договору неналежним чином, відповідач в порушення п.3.1

умов вищеназваного договору отриманий від позивача товар на загальну суму 482

285,35 грн. станом на станом на 26.06.2006р., згідно банківських виписок,   самостійно оплатив частково у сумі 317

131,60 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів

наданих сторонами на вимоги суду  для

огляду в судове засідання, не заперечується повноважними представниками сторін

та актом звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками

сторін та скріпленого печатками станом на 01.10.2005р.

Оскільки

відповідач, в порушення п.3.1 умов вищеназваного договору, отриманий від

позивача товар на загальну суму 482 285,35 грн., станом на  01.10.2005р., згідно банківських виписок,

самостійно оплатив частково у сумі 317 131,60 грн., позивач двічі 15.06.2006р.

за № 28 та 26.06.2006р. за № 31 звертався до відповідача з вимогою у вигляді

листа-претензії про сплату боргу за отриманий товар у сумі 165 153,76 грн.,

які  відповідач отримав, але станом на

день звернення позивача до суду з позовною заявою у добровільному порядку,

згідно банківських виписок, задовольнив вимоги частково у сумі 20 000 грн., що

і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій

позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь

позивача 145 153,75 грн. основного боргу на підставі умов договору

купівлі-продажу товару № 18 від 17.01.2005р., укладеного між позивачем та

відповідачем.

Додатково,

на підставі п.5.1 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з

відповідача на користь позивача 39 554,79 грн. пені за несвоєчасну оплату

отриманого товару, та стягнути з відповідача на користь позивача 1 847,09 грн.

держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини

відповідача.

Позивачем

в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було

доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу

своїх позовних вимог.

Відповідно

до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання

зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно

до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів

цивільного законодавства.

Відповідно

до вимог ст. 257 ЦК України  загальна

позовна давність встановлюється 

тривалістю у три роки.

Згідно

п.5 ст. 267 ЦК України про наслідки спливу позовної давності зазначено, що  якщо суд визнає поважними причини пропущення

позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Дослідивши

матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем  на вимоги суду у судове засідання в

обґрунтування своїх позовних вимог, та заслухавши повноважних   представників  сторін 

в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості

відповідача перед позивачем у сумі 145 153,75 грн. повністю підтверджується:

-

п.3.1 умов вищеназваного договору відповідно до якого відповідач самостійно

зобов'язався у повному обсязі оплатити товар отриманий від позивача;

-

довіреностями відповідача на отримання від позивача товару на загальну суму 482

285,35 грн.;

-

видатковими накладними, підписаних повноважним представником відповідача про

отримання від позивача товару на загальну суму 482 285,35 грн.;

-

банківськими виписками про часткову оплату відповідачем отриманого від позивача

товару на суму 337 131,60 грн. станом на день розгляду справи у суді та актом

звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін

та скріпленого печатками станом на 01.10.2005р., яким відповідач визнав свою

заборгованість перед позивачем у повному обсязі.

Оскільки

на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість

відповідача перед позивачем в сумі 145 153,75 грн. у повному обсязі, то позовні

вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 145 153,75

грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові

вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі

п.5.1 умов вищеназваного договору, 39 554,79 грн. пені за несвоєчасну оплату

отриманого товару, слід визнати необґрунтованими та не підлягають задоволенню,

так як п.5.1 умов вищеназваного договору, на який посилається позивач, не

передбачено стягнення пені за несвоєчасну оплату отриманого товару.

Додаткові

вимоги позивач про стягнення з відповідача на користь позивача 1 847,09 грн.

держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача,

слід визнати обґрунтованими і підлягають задоволенню частково,

пропорційно-стягнутій сумі основного боргу. 

Клопотання

позивача до суду від 26.08.2008р. про поновлення трирічного строку позовної

давності, пропущеного позивачем з поважних причин, на підставі ст.267 ЦК

України - задовольнити з тих підстав, що трирічний строк позовної давності був

дійсно  пропущений позивачем з поважних

причин. 

Клопотання

позивача, про накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача без

зазначення підстав, слід визнати необґрунтованим і таким, що не підлягає

задоволенню.

Керуючись

ст.ст.4,11,15,16,525,526,267 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Поновити

строк позовної давності.

           Позовні вимоги позивача задовольнити

частково.

Стягнути

з Приватного підприємства "Леон-Трейд" (51931, Дніпропетровська

область, м. Дніпродзержинськ, вул. Республіканська, буд.28А, кв.64, код ЄДРПОУ

33247463, р/р 26001060011093 в ДФ КБ “Приватбанк”, МФО 305965) на користь

Приватного підприємства "Агронафтопродукт" (17600, Чернігівська

область, смт. Варва, вул. Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 31142168, р/р 26000059995508

в КБ “Приватбанк” м. Чернігів, МФО 353586) 145 153,75 грн. (сто сорок п`ять

тисяч сто п`ятдесят три гривень 75 коп.) - основного боргу, 1 451,53 грн. (одна

тисяча чотириста п`ятдесят одна гривень 53 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто

вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу, видати наказ.

В

решті позову відмовити.

Наказ

видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного

терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84

Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення

підписано - 21.10.2008 р.