Ухвала

від 24.09.2012 по справі 2а-11236/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/50584/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Зозулі Ю.В.

за участю представників:

позивача -Нікішина Д.В.

відповідача -Шевченка Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року

по справі № 2а-11236/11/1270

за позовом Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 25.11.2011 року № 0001598018, № 0001618013, № 0001608013 та визнання протиправними дій податкового оргну по їх складанню та направленню ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року, позов задоволено; визнано неправомірними дії по складанню та направленню спірних податкових повідомлень-рішень та визнано неправомірними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод»з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року, складено акт № 502/08-3/08215600 від 25.11.2011 року, в якому зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 4.6 розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період»Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за номером №197/18935, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року на 988 390 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 984 459 грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного податкового періоду на суму 3 931 грн.; в декларації за серпень 2011 року завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на суму 984 459 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 25.11.2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «В1»від № 0001598013 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку з на додану вартість за серпень 2011 року на 984 459 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 492 229,50 грн.;

- форми «В4»№ 0001608013 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року на 984 459 грн.;

форми «Р»№0001618013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 931 грн. основного платежу та 1 965,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що контрагенти позивача: ЗАТ «Укренергопроект», ТОВ «Лугань-буд-інвест.К», МПП «Квант», ТОВ «Латифа», ТОВ «Укроборонсервіс», ПАТ «Мотор-січ», у ланцюгах постачальників мали взаємовідносини з підприємствами, що мають ознаки «ризикових».

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 24/24 від 02.03.2012 року Луганського відділення Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз не підтверджені висновки, зазначені в акті перевірки від 25.11.2011 року в частині завищення ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод»суми податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 988 390 грн.; відображення позивачем в податковому обліку податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року в сумі 988 390 грн. - обґрунтовано, підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку та відповідає вимогам діючого законодавства в Україні.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу , а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу , є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. 1 п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 , п. 201.8 ст. 201 цього Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити; податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу .

Податковий кодекс України встановлює лише єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг. Це суми не підтверджені податковими накладними чи митними накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 ПКУ .

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість сплачені у вартості придбаних товарів, що підтверджується також податковими накладними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства та не оспорюється відповідачем; дані про припинення юридичних осіб, анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість контрагентів позивача під час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних відсутні.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний