Рішення

від 27.11.2008 по справі 6/324/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/324/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.08                                                                          Справа №  6/324/08

Суддя   Місюра Л.С.

За позовом             Приватної агропромислової компанії “Терра ЛТД” м. Одеса

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроном і Я” м. Запоріжжя

          Про стягнення 67 525 грн. 60 коп., зустрічний позов про визнання      недійсним договору  

                                                                                                              Суддя       Місюра Л.С.        

За участю представників :

Від позивача:           Мусієнко А.В. –дов. № 48 від 23.06.2008р.

Від відповідача:          Соколов М.Ю. –дов. № 1 від 10.09.2008р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватної агропромислової компанії “Терра ЛТД” м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроном і Я” м. Запоріжжя про стягнення 67 525 грн. 60 коп., зустрічний позов про визнання недійсним договору, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 43 730 грн. 26 коп., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 15 183 грн. 91 коп., пеню в розмірі 9 325 грн. 15 коп., штраф в розмірі 9 255 грн.

Позивач уточнив позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 30 850 грн., втрати від інфляції за період з вересня 2006р. по квітень 2008р. включно в розмірі 12 876 грн. 32 коп., штраф в розмірі 9255 грн., проценти за кредит в розмірі 14 544 грн. 28 коп. з наступного розрахунку: 12% за період з 03.05.2006р. по 30.08.2006р.; 24% за період з 31.08.2006р. по 18.06.2008р.

Заява судом була прийнята, оскільки вона заявлена у відповідності з вимогами ст. 22 ГПК України.

Відповідач позов не визнав в частині стягнення відсотків за користування кредитом, стягнення єдино разового штрафу та пені за порушення грошового зобов'язання  з наступних підстав: згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України право надання кредитів належить банкам або іншим фінансовим установам, а відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансовою установою вважається юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. На підставі викладеного позивач не є фінансовою установою, а відповідно не має права одержувати прибуток від надання кредитів у вигляді відсотків за користування кредитними коштами чи продажу товарів в кредит. Більш того, договором не встановлені всі суттєві умови кредитного договору, які вимагаються законом від цих договорів. Так, відповідно до п. 2.3 укладеного між сторонами договору, відсотки за користування кредитом  встановлюються у розмірі 12% або 1 % за кожен місяць, що робить цю умову договору альтернативною і не дає змоги вважати її такою, по якій досягнуто згоду сторін. Крім того, згідно вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п.2.2 договору строк виконання зобов'язання закінчився 30.08.2006 року, але на протязі 6-ти місяців після його закінчення позивачем не були нараховані штрафні санкції в розмірі 30 відсотків від несплаченої у встановлений строк вартості товару та пеня за прострочення виконання зобов'язання, які передбачені п. 7.3 договору. Даний факт підтверджується нагадуванням про негайне погашення боргу №12/1 від 20.02.2008 року, яке було направлено позивачем на адресу відповідача і у якому позивач не вимагає сплати штрафних санкцій та пені. Отже, оскільки позивачем у встановлений строк не були нараховані штрафні санкції та пеня, передбачені договором, то вимоги щодо їх стягнення не відповідають закону. Також, позивач не надав доказів про те, що товар який є предметом спору був поставлений відповідно до договору № 21\04\06 від 21.04.2006 р. Відповідно до накладної № 503/6 від 03.05.2006 р., яку надав позивач, ТОВ «Агроном і Я»одержало стрічку ТSХ 505, тоді як відповідно до специфікації, яка є додатком до договору поставки, ПАК «Терра ЛТД»повинно було поставити стрічку Т-Таре 505-30-250. Товар, про який йдеться у позовній заяві, був поставлений не по договору №21\04\06 від 21.04.2006 р., а відповідно до рахунку № 463 від 03.05.2006 р., тому умови договору №21\04\06 від 21.04.2006 р. не можуть бути застосовані при розрахунках за фактично поставлений товар. Просить у задоволенні позову відмовити.

20.10.2008 року до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ “Агроном і Я” до ПАК “Терра ЛТД” про визнання недійсним договору купівлі –продажу (поставки) в кредит № 21/04/06-1 від 21.04.2006 року.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача  зустрічний позов для спільного розгляду з первісним. При цьому зустрічний позов повинен бути взаємопов'язаний з первісним.

Суддя вирішив  за можливе прийняти зустрічну позовну заяву, та розглянути її разом з первісним позовом, оскільки він взаємопов'язаний з первісним, оскільки зустрічні вимоги заявлені на підставі спірного договору.

ПАК “Терра ЛТД” зустрічну позовну заяву не визнала з наступних підстав: в обґрунтування своїх вимог ТОВ “Агроном і Я” посилається на положення статей 1054 -1057 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України). По-перше, ст. 1057 ЦК України (комерційний кредит), розміщено у главі 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», в параграфі «2. Кредит», що вказує на те, які цивільні правовідносини регулюються даною главою вказаного кодексу. По-друге, цією статтею встановлено, що “договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом”. В пункті 2.1. договору купівлі - продажу (поставки) в кредит № 21/04/06 - 1 від 21.04.2006 року, встановлено, що “вартість товару, продаж якого здійснюється на умовах чинного договору, здійснюється на умовах даного договору, без урахування відсотків за користування товарним кредитом, визначається в специфікації, та включає ПДВ”. Таким чином, ПАК “Терра ЛТД” вважає, товар був  переданий ТОВ “Агроном і Я” по договору купівлі - продажу (поставки) в кредит № 21/04/06 - 1 від 21.04.2006 року на умовах товарного кредиту, визначення якого встановлено в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”: “1.11.2. Товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості”. На підставі викладеного, ПАК “Терра ЛТД” вважає, що поняття “комерційний кредит” та “товарний кредит” не є тотожними, тому положення ст. 1057,1054-1056 ЦК України не поширюються на умови договору купівлі - продажу (поставки) в кредит № 21/04/06 - 1 від 21.04.2006 року, та на правовідносини, які виниклі після його підписання між ПАК “Терра ЛТД” та ТОВ “Агроном і Я”. Що стосується твердження ТОВ “Агроном і Я»” про те, що згідно статті 203 ЦК України, ПАК “Терра ЛТД” не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, то воно не відповідає дійсності, тому що стаття 92 ЦК України “Цивільна дієздатність юридичної особи”, встановлює, що: “1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень”. ПАК “Терра ЛТД” зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 00 № 255541. Відповідно до положень Статуту ПАК “Терра ЛТД”, від імені компанії виступає директор, якій представляє компанію без доручення. Договір купівлі - продажу (поставки) в кредит № 21/04/06 -1 від 21.04.2006 року між ПАК “Терра ЛТД” та ТОВ “Агроном і Я” з боку ПАК “Терра ЛТД” був підписаний директором ПАК “Терра ЛТД” Краснюк В'ячеславом Анатолійовичем, який був призначений на посаду директора 26.09.2005 року, згідно з наказом № 18. Згідно п. 12 Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України N 02-5/111 від 12.03.99 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” правоздатність будь-якої юридичної особи є спеціальною, оскільки визначається встановленими цілями її діяльності (ч. 1 ст. 26 ЦК України) відповідно до закону та/або установчих документів даної юридичної особи. Угода, укладена юридичною особою всупереч цілям її діяльності, є позастатутною і мас визнаватися недійсною на підставі статті 50 ЦК України. Позастатутною с угода, укладена у суперечності з цілями, зазначеними в установчих документах юридичної особи. Тому недійсною на, підставі ст. 50 ЦК України має визнаватися лише така угода, яка прямо суперечить ціляй юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, або в установчих документах. Пункт 2.1. Статуту ПАК “Терра ЛТД” “Мета та предмет діяльності” визначає, що метою діяльності підприємства є одержання прибутку від господарської діяльності. Крім того, у п. 16 вищевказаного роз'яснення вказано, що за загальним правилом ст. 60 ЦК України угода не може бути визнана повністю недійсною, якщо не відповідають законові лише окремі її частини і обставини справи свідчать про те, що угода була б укладена і без включення до неї недійсної її частини. Що стосується твердження ТОВ “Агроном і Я” про те, що між сторонами не було досягнуто згоди по пункту 2.3. договору, згідно якого за користування кредитом встановлюється ставка 12 % річних або 1 % за кожен місяць, то це не відповідає дійсності, так як, згідно цього пункту ПАК “Терра ЛТД” має право при нарахуванні відсотків використовувати або ставку у розмірі 12 % річних, або ставку 1 % в місяць. Під час підписання договору, і впродовж усього часу, після отримання товару і до пред'явлення позову ТОВ “Агроном і Я” не надсилало до ПАК “Терра ЛТД” ніяких листів про незгоду з договором у цілому, або з його окремими пунктами. У судових засіданнях ТОВ “Агроном і Я” стверджував, що товар, якій був отриманий згідно накладної № 503/6 від 03.05.2006 року, був поставлений не по договору, а згідно рахунку № 463 від 03.05.2006 року. ПАК “Терра ЛТД” надало суду оригінал та засвідчений переклад з англійської мови рекламного проспекту фірми виробника товару, які був переданий по накладної. З нього слідує, що фірмою виробником виробляється стрічка Т-Таре, яка має декілька модифікацій. Згідно напрямку діяльності ТОВ “Агроном і Я”, а саме вирощування полуниці, було підібрано та поставлено модель 505, назва моделі це її товщина, крім того у назві стрічки у специфікації до договору поставки були відображені і інші технічні властивості, у такому вигляді «Т-Таре 505-30-250, де 505 - це товщина стрічки, 30 - відстань між водовипусками, 250 - інтенсивність подання води. Крім того, слід відзначити, що на адресу ПАК “Терра ЛТД” надійшов гарантійний лист ТОВ “Агроном і Я”, підписаний директором Ігольник В.В., якій зареєстрований під вхідним № 28 від 08.05.2007 року. У цьому листі вказано, що ТОВ “Агроном і Я” гарантує погашення боргу за поставлений товар згідно накладної № 503/6 від 03.05.2006 року по договору купівлі - продажу (поставки) в кредит № 21/04/06 - 1 від 21.04.2006 року у сумі 30 250 грн., та зобов'язується сплатити його у строк до 20.09.2007 року. Також в цьому листі вказано, що гарантія має безвідзивний характер. Усе вищевикладене свідчить про те, що ТОВ “Агроном і Я” усіма способами ухиляється від виконання узятих на себе зобов'язань. ПАК “Терра ЛТД” просить задовольнити первісний позов про стягнення з ТОВ “Агроном і Я” боргу по договору поставки купівлі - продажу (поставки) в кредит № 21/04/06 - 1 від 21.04.2006, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ “Агроном і Я” до ПАК “Терра ЛТД” про визнання договору купівлі - продажу (поставки) в кредит № 21/04/06 - 1 від 21.04.2006 недійсним - відмовити.

Ухвалою в. о. голови господарського суду Запорізької області від 26.08.2008 р. строк розгляду спору, у відповідності з ст. 69 ГПК України,  був продовжений на один місяць.

Розгляд справи відкладався. За клопотанням сторін був продовжений строк розгляду справи.

27.11.2008р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суддя вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

21.04.2006 року між ПАК “Терра ЛТД” (надалі - позивач) та ТОВ “Агроном і Я” (надалі - відповідач) був укладений договір купівлі –продажу (поставки) товару в кредит № 21/04/06-1 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався в обумовлені договором строки передати у власність відповідача комплектуючі до обладнання краплинного зрощення, а відповідач зобов'язується прийняти товар та на умовах даного договору сплатити його вартість та сплатити проценти за користування товарним кредитом за встановленою договором процентною ставкою в сумі, яка складеться на момент сплати.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 31 850 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № 503/6 від 03.05.2006 року.

Представник відповідача, який діяв на підставі довіреності ЯЗЮ № 067327 від 29.04.2006 року, отримав вказаний товар. Будь –яких заперечень та зауважень щодо поставленого товару відповідач позивачу не надав.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши позивачу за отриманий товар суму 1 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.07.2006 року.          

Товар на суму 30 850 грн. відповідач не сплатив.

В матеріалах справи міститься гарантійний лист ТОВ “Агроном і Я” вих. № 28 від 08.05.2007 року, відповідно до якого воно гарантує ПАК “Терра ЛТД” погасити заборгованість в сумі 30 850 грн. у строк до 20.09.2007 року. При цьому, у гарантійному листі містяться посилання на спірні договір та накладну.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного  законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що  звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, суму 30 850 грн. позивачу не сплатив.

За таких обставин,  з відповідача  підлягає стягненню сума 30 850 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється  від відповідальності  за неможливість  виконання  ним  грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три  проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за період з вересня 2006 року по квітень 2008 року в сумі 43 726 грн. 32 коп.

Відповідно до п. 7.3 договору, при простроченні оплати товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів, окрім сплати процентів у подвійному розмірі, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу разовий штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від неоплаченої у встановлений строк вартості товару.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 9 255 грн. з розрахунку: 30 850 грн. х 30 % = 9 255 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі п. 2.3 договору, проценти за кредит в розмірі 14 544 грн. 28 коп. з наступного розрахунку: 12% за період з 03.05.2006р. по 30.08.2006р.; 24% за період з 31.08.2006р. по 18.06.2008р.

В цій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню оскільки, відповідно до частини 2 статті 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позивач та відповідач в договорі конкретний розмір процентів не установили, фактично в договорі  встановлені 2 альтернативних розміру процентів.

Пункт 2.3 договору визнаний судом недійсним, про що вказано нижче. Крім того, були визнані недійсними пункти 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.7, 4.2, 7.3 договору в частинах, які стосуються  уплати процентів.  

За таких обставин, у позові в частині стягнення процентів слід відмовити.

Зустрічний  позов підлягає частковому задоволенню , в зв'язку с наступним:  

ТОВ “Агроном і Я” помилково вважає, що укладений між позивачем та відповідачем договір, являється кредитним договором, та до нього слід застосовувати положення  главу 71, параграфу 2 .

Фактично між позивачем та відповідачем укладений договір поставки в кредит з відстрочкою платежу.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не  встановлено договором, законом, або  не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 694 ЦК України договором купівлі –продажу може бути  передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Частино 5 статті 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути  оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до частини 2 статті 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач та відповідач в договорі конкретний розмір процентів не установили, фактично в договорі  встановлені 2 альтернативних розміру процентів.

Таким чином, пункт 2.3 договору  суперечить частини 2 статті 536 ЦК України, а тому  його слід визнати недійсним.

Оскільки цій пункт договору є недійсним, недійсними слід також визнати пункти 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 2,5, 2.7, 4.2 , 7.3  в частинах,  які стосуються  уплати процентів.

В інший частині, договір, який був укладений між позивачем та відповідачем,  повністю відповідає діючому законодавству, в тому числі статтям  694 та 536  ЦК України.

Відповідно  до пункту 8.4 договору визнання недійсним у встановленому порядку  окремих  положень договору, не тягне за собою недійсності інших часток та положень  договору, а також  договору в цілому.

Така ж правова позиція міститься в пункті 16 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України N 02-5/111 від 12.03.99 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними».

Закон України “ Про фінансові послуги та державне  регулювання ринків фінансових послуг”  на спірні правовідносини не  розповсюджується.

Статутом ПАК “Терра ЛТД”  не заборонено  укладання договору купівлі –продажу  товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Для укладення  цього виду договору не  треба мати  спеціальну правосуб'єктність.  Більш того,  слід відмітити, що під цілями  юридичної особи необхідно розуміти не тільки  його основні виробничо -  господарські, соціальні і інші завдання але також і ті, що не заборонені законом  допоміжні операції, які необхідні для досягнення основних цілій, які  стоять перед юридичною особою. Коло угод, які вправі укладати суб'єкти господарювання , не визначається  якими-то  вичерпаним переліком  і не  обмежується  лише тими угодами, які випливають  з основного  змісту їх діяльності. Отже, підприємства та організації можуть укладати і інші  угоди, яки є  виробничими, які супутні їх основній діяльності та  випливають з останній.

За таких обставин, зустрічна позовна вимога підлягає задоволенню частково.

Заперечення відповідача  до уваги не приймаються  по вказаним вище підставам, а також  в зв'язку с наступним:

Посилання ТОВ «Агроном і Я» на те, що був поставлений не тій товар, що вказаний у специфікації до договору, не відповідає дійсності, оскільки був поставлений саме тій товар, що вказаний у специфікації. Відповідач не довів, що фактично поставлений товар за накладною, та товар, вказаний у специфікації це різний товар.

Більш того,  в гарантійному листі № 28 від 08.05.2007р. ТОВ «Агроном і Я» сам вказує, що товар поставлений згідно накладної № 503/6 від 03.05.2006р.поставлений за договором поставки № 21/04/06-1 від 21.04.2006р. В цьому ж листі ТОВ «Агроном і Я» визнає суму боргу в розмірі 30 820 грн. та вказує на те, що  гарантія  носить  без відкликаний характер.

Позивач надав суду докази, які підтверджують, що товар, вказаний в специфікації,  був поставлений по спірній накладній.

Посилання відповідача та те, що позивач не е  надіслав йому  вимогу по стягненню штрафу та пені безпідставне, оскільки рішенням Конституційного Суду України  передбачено,  що встановлення законом або договором  досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням  юрисдикції судів і права на судовий захист. Судам слід виходити з того, що правові норми, якими встановлено порядок досудового врегулювання спорів, а також наслідки недотримання вимог зазначених норм, не можуть застосовуватися у вирішенні господарських спорів.

Таким чином  заперечення  відповідача в цій частині не обґрунтоване.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли  зобов'язання мало бути  виконано.

Договором  встановлено інше. Так в пункті 7.4 договору  вказано, що нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань припиняється в день виконання  зобов'язань, забезпечених санкцією. Крім цього, пунктом 7.3 договору  штраф передбачений не за кожний день прострочки, а разовий штраф.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя  

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроном і Я” (53850, Дніпропетровська область, Апостолівський район, сел.. Ленінське, вул. Шосейна, 3; 69000, м. Запоріжжя, вул. Вороніхіна, 8, р/рахунок № 2600330177992 у відділенні ПІБ м. Нікополь Дніпропетровської області, МФО 305534, код ЄДРПОУ 31154550) на користь Приватної агропромислової компанії “Терра ЛТД” (69091, м. Одеса, вул. Комінтерну, б. 10-а, р/рахунок № 2600401635503 у Філії ВАТ “Державний експортно –імпортний банк України” м. Одеса, МФО 328618, код ЄДРПОУ 30587268)  основний борг з урахуванням  індексу інфляції в сумі  43 726 грн. 32 коп., штраф в сумі 9 255 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 529 грн. 79 коп. та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 80 грн. 66 коп., надавши наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково. Визнати недійсним пункт 2.3  договору купівлі –продажу (поставки) в кредит № 21/04/06-1 від 21.04.2006 року , який укладений між Приватним агропромисловим підприємством “Терра ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроном і Я”, та пункти 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 2,5, 2.7, 4.2 , 7.3  в частинах,  які стосуються  уплати процентів.

Стягнути з Приватної агропромислової компанії “Терра ЛТД” (69091, м. Одеса, вул. Комінтерну, б. 10-а, р/рахунок № 2600401635503 у Філії ВАТ “Державний експортно –імпортний банк України” м. Одеса, МФО 328618, код ЄДРПОУ 30587268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроном і Я” (53850, Дніпропетровська область, Апостолівський район, сел.. Ленінське, вул. Шосейна, 3; 69000, м. Запоріжжя, вул. Вороніхіна, 8, р/рахунок № 2600330177992 у відділенні ПІБ м. Нікополь Дніпропетровської області, МФО 305534, код ЄДРПОУ 31154550) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн., надавши наказ.

Суддя                                                                                                      Місюра Л.С.        

Рішення підписано: 27.11.2008р.