Рішення

від 27.09.2012 по справі 5011-10/6357-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/6357-2012 27.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта-Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група регіонів»

про стягнення грошових коштів

Головуючий суддя Котков О.В.

Суддя Ягічева Н.І.

Суддя Курдельчук І.Д.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Турська М.В. (довіреність від 01.01.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 27 вересня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

15 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта-Інвест»(позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 15-05/12 від 15.05.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група регіонів»(відповідач) заборгованості в сумі 643 107,97 грн. з них основного боргу -595 131,55 грн., пені -37 600,21 грн., штрафу -4 000,00 грн. (п. 5.4. договору) та 3% річних -6 376,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання рекламних послуг № 1-11 від 01 січня 2011 року, зокрема, відповідач в повному обсязі не вносив платежів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 24.07.2012 року, судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів.

24 липня 2012 року господарським судом ухвалено призначити розгляд даної справи у колегіальному складі суддів, у зв'язку з чим було відкладено розгляд справи для призначення колегіального складу розгляду справи на дату, яка буде визначена ухвалою про прийняття справи до провадження колегією суддів, призначеною у відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням від 24.07.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/6357-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта-Інвест»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група регіонів»про стягнення грошових коштів розглядати колегіально у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Ягічева Н.І.; суддя Морозов С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2012р. колегією суддів призначено розгляд вказаної справи на 28.08.2012р.

Розпорядженням від 28.08.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/6357-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта-Інвест»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група регіонів»про стягнення грошових коштів на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Ягічева Н.І.; суддя Курдельчук І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2012р. колегією суддів призначено розгляд справи № 5011-10/6357-2012 на 27.09.2012р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту -Замовник) (разом - сторони) було укладено договір про надання рекламних послуг № 1-11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з розміщення рекламно-інформаційних аудіо-роликів, наданих Замовником, на Радіостанціях, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити надані рекламні послуги на умовах Договору та додатків до нього.

Позивач зазначає, що за час дії Договору Виконавцем було надано послуг Замовнику на загальну суму 2 135 583,96 грн., однак, як стверджує позивач, Замовник послуг в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками Виконавця, утворилась заборгованість за Договором на суму 595 131,55 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання Замовником умов Договором щодо оплати послуг Виконавця.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 01 січня 2011 року між сторонами укладено договір про надання рекламних послуг № 1-11 відповідно до умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з розміщення рекламно-інформаційних аудіо-роликів, наданих Замовником, на Радіостанціях, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити надані рекламні послуги на умовах Договору та додатків до нього.

Пунктом 4.1. Договору послуг передбачено, що сторони протягом дії Договору зобов'язані до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги, підписати та скріпити печаткою Акт наданих послуг.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0001724 від 30.09.2011р., № ОУ-0002080 від 31.10.2011p., № ОУ-0002397 від 30.11.2011p. та № ОУ-0002764 від 31.12.2011р. (копії актів містяться в справі).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договорами по відповідним актам.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що підставою для оплати послуг є отримання Замовником рахунку по електронній пошті на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua . Оригінали рахунків Виконавець зобов'язується направити на поштову адресу Замовника до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Розрахунки за послуги згідно п. 3.1., здійснюються Замовником, згідно отриманого електронною поштою рахунку, шляхом регулярних щомісячних банківських перерахунків до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було надано послуги, на поточний рахунок Виконавця.

Позивач стверджує, що Замовник виставлених Виконавцем у відповідності до Договору рахунків на оплату послуг в повному обсязі не оплатив, чим порушив строки платежів за Договором, внаслідок чого позивач і звернувся до суду з вимогами про стягнення 595 131,55 грн. суми боргу за Договором та санкцій за неналежне виконання умов Договору щодо розрахунків за послуги, так як вважає, що його права, з боку відповідача, є порушеними.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З конструкцій п.п. 3.2., 3.3. Договору випливають обставини встановлення факту підстав для оплати послуг Виконавця з боку Замовника, а саме, підставою для оплати послуг Виконавця є отримання Замовником рахунку по електронній пошті на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua . Окрім того, Виконавець зобов'язаний також направити на поштову адресу Замовника оригінали таких рахунків до 15-го числа місяця, наступного за звітним. При цьому ж, розрахунки Замовником здійснюються згідно отриманого від Виконавця рахунку саме електронною поштою, шляхом регулярних щомісячних банківських перерахунків до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було надано послуги, на поточний рахунок Виконавця.

Таким чином, чітко визначений сторонами в Договорі є порядок отримання Замовником від Виконавця по електронній пошті на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua рахунків, що є підставою для їх оплати відповідачем.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2012р. позивача, в підтвердження викладених в позові обставин, було зобов'язано надати до суду докази отримання відповідачем по електронній пошті рахунків на оплату послуг по договору про надання рекламних послуг № 1-11 від 01 січня 2011 року (п. 3.2. договору).

Обґрунтованих доказів отримання Замовником від Виконавця рахунків на оплату послуг, як то передбачено в порядку визначеному Договором, зокрема, шляхом отримання Замовником від Виконавця по електронній пошті на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua рахунків, в результаті прострочення оплати яких відповідачем в строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було надано послуги і стало підставами для заявленого позивачем позову до суду не представлено.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Зважаючи на викладене, з урахуванням невиконання позивачем встановлених п.п. 3.2., 3.3. Договору вимог щодо отримання відповідачем рахунків на оплату послуг по електронній пошті на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua , що свідчить про недотримання Виконавцем встановленого Договором порядку надсилання Замовнику таких рахунків по електронній пошті на вказані електронні адреси, суд приходить до висновку, що недоведеним з боку позивача є факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуг за Договором по рахункам: № СФ-0001666 від 16.09.2011p., № СФ-0001990 від 17.10.2011р., № СФ-002288 від 17.11.2011р. і № СФ-0002624 від 15.12.2011р. та, враховуючи необґрунтованість позовних вимог в частині заявленого основного боргу, про відсутність у позивача матеріально-правових підстав для стягнення нарахованих ним пені, втрат від інфляції та 3% річних за невиконання відповідачем грошового зобов'язання, строк виконання якого, в силу п. 3.2., 3.3. Договору та ст.ст. 612, 613 Цивільного кодексу України, є таким, що не настав.

При цьому, суд не приймає, як обґрунтовані, доводи позивача про те, що рахунки: № СФ-0001666 від 16.09.2011p., № СФ-0001990 від 17.10.2011р., № СФ-002288 від 17.11.2011р. та № СФ-0002624 від 15.12.2011р., що є підставою для оплати послуг за Договором були надіслані Виконавцем та отримані Замовником разом з претензією № 26/12-11 від 26.12.2011р. чи отримані останнім разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0001724 від 30.09.2011р., № ОУ-0002080 від 31.10.2011p., № ОУ-0002397 від 30.11.2011p. та № ОУ-0002764 від 31.12.2011р., оскільки підставою для оплати Замовником послуг Виконавця, що є належним виконанням зобов'язання за ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 3.3. Договору послуг, є факт отримання рахунків від позивача відповідачем на оплату саме електронною поштою на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua , а не згідно відповідного способу їх надання/отримання.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Котков

Суддя Н.І. Ягічева

Суддя І.Д. Курдельчук

Дата підписання повного тексту рішення 28.09.2012р.