Постанова

від 17.12.2012 по справі 5011-10/6357-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р. Справа№ 5011-10/6357-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта-Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2012

у справі № 5011-10/6357-2012 (головуючий суддя - Котков О.В., судді: Ягічева Н.І., Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна група регіонів"

про стягнення грошових коштів

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-10/6357-2012 відкладено на 17.12.2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 у справі № 5011-10/6357-2012 в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що обґрунтованих доказів отримання відповідачем від позивача рахунків на оплату послуг, як то передбачено в порядку, визначеному договором, зокрема, шляхом отримання відповідачем від позивача по електронній пошті на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua рахунків, в результаті прострочення оплати яких відповідачем в строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було надано послуги і стало підставами для заявленого позивачем позову, до суду не представлено; з урахуванням невиконання позивачем встановлених п.п. 3.2, 3.3 договору вимог щодо отримання відповідачем рахунків на оплату послуг по електронній пошті на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua, що свідчить про недотримання позивачем встановленого договором порядку надсилання відповідачу таких рахунків по електронній пошті на вказані електронні адреси, суд дійшов висновку, що недоведеним з боку позивача є факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуг за договором по рахунках: № СФ-0001666 від 16.09.2011, № СФ-0001990 від 17.10.2011, № СФ-002288 від 17.11.2011 і № СФ-0002624 від 15.12.2011 та, враховуючи необґрунтованість позовних вимог, в частині заявленого основного боргу, про відсутність у позивача матеріально-правових підстав для стягнення нарахованих ним пені, втрат від інфляції та 3% річних за невиконання відповідачем грошового зобов'язання, строк виконання якого, в силу п.п. 3.2, 3.3 договору та ст.ст. 612, 613 ЦК України, є таким, що не настав; суд не приймає, як обґрунтовані, доводи позивача про те, що рахунки: № СФ-0001666 від 16.09.2011, № СФ-0001990 від 17.10.2011, № СФ-002288 від 17.11.2011 та № СФ-0002624 від 15.12.2011, що є підставою для оплати послуг за договором були надіслані позивачем та отримані відповідачем разом з претензією № 26/12-11 від 26.12.2011, чи отримані останнім разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0001724 від 30.09.2011, № ОУ-0002080 від 31.10.2011, № ОУ-0002397 від 30.11.2011 та № ОУ-0002764 від 31.12.2011, оскільки підставою для оплати відповідачем послуг позивача, що є належним виконанням зобов'язання за ст. 526 ЦК України та п. 3.3 договору послуг, є факт отримання рахунків від позивача відповідачем на оплату саме електронною поштою на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua, а не згідно із відповідним способом їх надання/отримання.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 у справі № 5011-10/6357-2012 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат зі сплати судового збору.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що належним виконанням грошових зобов'язань відповідача згідно із умовами договору є перерахування на рахунок позивача коштів на підставі рахунків в строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було надано послуги, що оплачуються, при цьому спосіб передачі позивачем відповідачу виставлених рахунків по своїй суті не є та не може бути підставою виникнення та виконання грошових зобов'язань.

Як зазначає скаржник, невиконання позивачем встановлених п.п. 3.2, 3.3 договору вимог щодо отримання по електронній пошті відповідачем рахунків на оплату послуг є недоведеним, оскільки справа не містить матеріалів, з яких випливає, що рахунки не були надіслані позивачем відповідачу на електронну адресу та не були ним отримані; позивач вказує, що вказані рахунки відправляв, а відповідач такі доводи позивача не заперечує.

Скаржник, посилаючись на положення ст. 530 ЦК України, п.п. 3.3, 4.1 договору; підтвердження факту отримання відповідачем рахунків для оплати послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та, крім того, їх направленням відповідачу 26.12.2011, наполягає на тому, що строк виконання грошових зобов'язань відповідача по договору настав.

Скаржник вказує на те, що спосіб передачі/отримання виставлених рахунків по своїй суті не є та не може бути підставою виникнення та виконання грошових зобов'язань.

Ну думку скаржника, судом першої інстанції порушено норми ч. 4 ст. 612 ЦК України та ч. 1 ст. 613 ЦК України, шляхом їх неправильного застосування, що призвело до неправильного вирішення справи, адже відповідач, незалежно від отримання рахунків від позивача, міг в строк виконати свій обов'язок з оплати наданих послуг, оскільки акти були підписані сторонами завчасно і відповідачу були відомі банківські реквізити позивача та суми, що підлягали до оплати.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 595 131,55 грн., пені в розмірі 37 600,21 грн., трьох процентів річних в розмірі 6 376,21 грн., штрафу в розмірі 4 000,00 грн.; судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір № 1-11 про надання рекламних послуг, відповідно до п. 1.1 якого, відповідач, за договором замовник, доручає, а позивач, за договором виконавець, приймає на себе зобов'язання надати послуги з розміщення рекламно-інформаційних аудіо-роликів, наданих відповідачем, на радіостанціях, а відповідач зобов'язується прийняти й оплатити надані рекламні послуги на умовах цього договору та додатків до нього.

Період і загальний час розміщення позивачем рекламно-інформаційних аудіо-роликів, територія, вартість послуг, узгоджується сторонами в додатку № 1 до цього договору (п. 1.2 договору № 1-11).

Відповідно до п. 2.1.1 договору № 1-11 відповідач зобов'язується оплачувати вартість розміщення рекламно-інформаційних аудіо-роликів на банківський рахунок позивача на підставі даного договору у порядку та у сумі, що передбачені розділом 3 цього договору.

Згідно із додатком № 1 від 01.01.2011 до договору № 1-11, сума за даним договором за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 складає 1 838 744,28 грн., в тому числі ПДВ 306 457,38 грн.

Розділом 3 договору № 1-11 сторони погодили, що вартість розміщення рекламно-інформаційних аудіо-роликів, зазначена в додатку № 1, оплачується відповідачем незалежно від фактичного заповнення відповідачем регіональних рекламних блоків рекламно-інформаційними аудіо-роликами та результатів його господарської діяльності (п. 3.1); підставою для оплати послуг є отримання відповідачем рахунку по електронній пошті на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua; оригінали рахунків позивач зобов'язується направити на поштову адресу відповідача до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.2); розрахунки за послуги, згідно із п. 3.1, здійснюються відповідачем, згідно із отриманим електронною поштою рахунку, шляхом регулярних щомісячних банківських перерахунків до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було надано послуги на поточний рахунок позивача (п. 3.3).

Згідно із п. 4.1 договору № 1-11 сторони протягом дії даного договору зобов'язані до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги, підписати та скріпити печаткою акт наданих послуг.

Виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0001724 від 30.09.2011, № ОУ-0002080 від 31.10.2011, № ОУ-0002397 від 30.11.2011 та № ОУ-002764 від 31.12.2011, які підписані та скріплені печатками обох сторін; також у зазначених вище актах вказано, що сторони претензій до повноти та якості наданих послуг не мають.

Також, для оплати відповідачем наданих позивачем послуг, останнім виставлено відповідачу рахунки-фактури: № СФ-0001666 від 16.09.2011 на суму 153 228,69 грн., № СФ-0001990 від 17.10.2011 на суму 183 874,43 грн., № СФ-0002288 від 17.11.2011 на суму 214 520,17 грн., № СФ-0002624 від 15.12.2011 на суму 183 874,43 грн.

У претензії від 26.12.2011 за № 26/12-11 позивач повідомив відповідача про те, що станом на дату підписання даної претензії сума боргу відповідача перед позивачем становить 704 851,98 грн., та просив перерахувати позивачу борг у розмірі 704 851,98 грн. упродовж 7-ми банківських днів з дня отримання цієї претензії.

Із наявного у матеріалах справи опису вкладення у цінний лист вбачається, що зазначена претензія № 26/12-11 була надіслана відповідачу 28.12.2011 (а.с. 32), разом із рахунками-фактурами №№ СФ-000: 1400 від 12.08.2011, 1666 від 16.09.2011, 1990 від 17.10.2011, 2288 від 17.11.2011, 2624 від 15.12.2011 та отримана останнім, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04711195 (а.с. 33).

Відповіді на зазначену претензію позивача № 26/12-11 відповідачем не надано.

Позивач у позовній заяві зазначає, що за час дії договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 2 135 583,96 грн., однак, відповідач свої грошові зобов'язання, передбачені п. 3.3 договору № 1-11, не виконав в повному обсязі та заборгував позивачу 589 997,72 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із витягів із особового рахунку позивача, 29.12.2011 за платіжними документами № 604 та № 602 відповідачем перераховано позивачу плату за рекламні послуги згідно із рахунком 1666 від 16.09.2011 у сумі 50 000,00 грн. та у сумі 82 000,00 грн.

Крім того, позивач у розрахунку суми основного боргу враховує сплату відповідачем 21.02.2012 суми 13 500,00 грн.

Докази повної оплати відповідачем наданих позивачем послуг, за договором № 1-11, згідно із актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001724 від 30.09.2011, № ОУ-0002080 від 31.10.2011, № ОУ-0002397 від 30.11.2011 та № ОУ-002764 від 31.12.2011, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 589 997,72 грн. є обґрунтованою та такою, що відповідає матеріалам справи, отже, підлягає задоволенню.

Та обставина, що позивачем не надано доказів надсилання відповідачу рахунків-фактур саме по електронній пошті на електронні адреси sgarbuz@inter-ug.od.ua, на виконання умов п. 3.2 договору № 1-11, не може бути підставою для невиконання відповідачем зобов'язання, передбаченого п. 2.1.1 договору № 1-11 щодо оплати наданих позивачем послуг, оскільки у актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0001724 від 30.09.2011, № ОУ-0002080 від 31.10.2011, № ОУ-0002397 від 30.11.2011 та № ОУ-002764 від 31.12.2011 є посилання на рахунки-фактури № СФ-0001666 від 16.09.2011, № СФ-0001990 від 17.10.2011, № СФ-0002288 від 17.11.2011 та № СФ-0002624 від 15.12.2011, відповідно.

Отже, на час підписання згаданих актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) відповідач вже мав вищевказані рахунки-фактури, або у будь-якому разі, відповідачу було відомо про наявність зазначених вище рахунків-фактур і він не позбавлений був права звернутись до позивача із вимогою виконати умови п. 3.2 договору № 1-11.

Крім того, позивачем були надіслані рахунки-фактури на адресу відповідача разом із претензією № 26/12-11 від 26.12.2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із п. 5.4 договору № 1-11 за порушення строків платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати від неоплаченої суми; початком періоду нарахування штрафних санкцій є 1-ший день прострочення відповідачем фінансових зобов'язань; штрафні санкції не звільняють відповідача від сплати поточних платежів; вартість штрафних санкцій нараховується позивачем та включається в поточний рахунок окремим рядком з дати виникнення штрафних санкцій до повного погашення заборгованості та штрафних санкцій; у разі прострочення оплати більш як на 20 днів, відповідач додатково оплачує штраф у розмірі 1 000,00 грн.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок пені та штрафу, апеляційний господарський суд, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків платежів, в тому числі і прострочення оплати більш як на 20-ть днів, дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 37 600,21 грн. та штрафу у розмірі 4 000,00 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суми інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 5 133,83 грн. та 6 376,21 грн., відповідно, є правильними, та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

З висновками суду першої інстанції апеляційний господарський суд не погоджується як із такими, що не грунтуються на нормах матеріального права та матеріалах справи.

В ч. 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, за договором № 1-11 зобов'язанням відповідача є сплата грошових коштів, тобто грошове зобов'язання, яке підлягає виконанню у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наявними у справі актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підтверджено розмір грошового зобов'язання відповідача; наявність у відповідача рахунків, виставлених позивачем, підтверджується змістом зазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); строк та порядок оплати погоджений сторонами в п. 3.3 договору - до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому були надані послуги на поточний рахунок позивача.

Як вбачається зі змісту п. 3.3 договору № 1-11, встановлений у цьому пункті термін виконання грошового зобов'язання не визначається строком або терміном отримання відповідачем рахунку, лише передбачено, що розрахунок повинен відповідати виставленому позивачем рахунку.

Отже, передання рахунку по електронній пошті, є лише одним із способів виставлення рахунку стороні, зобов'язаній здійснити платіж, тому, навіть у разі незастосування такого засобу, а застосування іншого, в тому числі вручення особисто у паперовому оформленні, до моменту складання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), надає можливість відповідачу оплатити виконані позивачем роботи (надані послуги) згідно із рахунком у термін, погоджений сторонами у договорі № 1-11.

Така обставина, як спосіб передання рахунку, не є вирішальною у виконанні зобов'язання здійснити платіж в обумовлений договором термін.

Зазначене, зокрема, підтверджується умовою п. 3.2 договору № 1-11 про те, що оригінали рахунків позивач зобов'язується направити на поштову адресу відповідача до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Крім того, одержання відповідачем рахунків позивача підтверджується частковою їх оплатою, зокрема, частковою оплатою рахунку № СФ-0001666 від 16.09.2011.

Положеннями частини 2 ст. 613 ЦК України передбачено, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Однак, як вже зазначалось, відповідач на момент підписання актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0001724 від 30.09.2011, № ОУ-0002080 від 31.10.2011, № ОУ-0002397 від 30.11.2011 та № ОУ-002764 від 31.12.2011 мав рахунки позивача, отже, міг виконати своє зобов'язання оплатити виконані роботи (надані послуги).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта-Інвест" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 у справі № 5011-10/6357-2012 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта-Інвест" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна група регіонів" (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 6, кв. 20; ЄДРПОУ 36126004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта-Інвест" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; ЄДРПОУ 33886393) 589 997,72 грн. основного боргу, 5 133,83 грн. інфляційних втрат, 6 376,21 грн. 3% річних, 37 600,21 грн. пені, 4 000,00 грн. штрафу, 12 862,16 грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна група регіонів" (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 6, кв. 20; ЄДРПОУ 36126004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта-Інвест" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; ЄДРПОУ 33886393) 6 431,08 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу № 5011-10/6357-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.