Рішення

від 01.10.2012 по справі 5015/3434/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.12 Справа№ 5015/3434/12

За позовом : Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Львів

До відповідача : Виробничо-комерційне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД, м.Пустомити.

Про стягнення 229819,64 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Бурак С.В. - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(ДП «Львівський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України») до Виробничо-комерційного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД (ВКП ТзОВ «ІНКО»ЛТД) про стягнення 184450,00 грн. основного боргу, 19736,15 грн. інфляційних втрат,10748,63 грн.- три відсотки річних, 14884,86 грн. пені та судові витрати.

В судовому засіданні 04.09.2012р. судом оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав, в судові засідання участь свого представника не забезпечив, проте подав заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені та клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, проте не подав жодних доказів в обґрунтування зазначеного клопотання.

Разом з тим, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти інтереси особи в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права позивача в можливості скористатися правами передбаченими ст. 28 ГПК України.

Враховуючи ті обставини, що розгляд справи вже відкладався в зв'язку із неявкою представника відповідача, а зайнятість представника в іншому судовому засіданні не перешкоджала поданню ним відзиву та витребуваних судом документів через канцелярію суду ( разом із клопотаннями), суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 01.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

20 квітня 2010 р. між ДП «Львівський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Підрядник) та ВКП ТзОВ «ІНКО»ЛТД (Замовник) було укладено Договір підряду № 6 на виконання робіт по влаштуванню асфальтобетонного покриття на АЗС в м.Броди відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений договором термін,а Замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію у п'ятиденний строк після підписання договору,забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти роботи і повністю оплатити вартість виконаних робіт.

На виконання умов договору ДП «Львівський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»виконало всі передбачені договором роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року. Загальна вартість виконаних робіт складає 184450,00 грн.

Відповідно до п.5.2 Договору Замовник зобов'язувався здійснити кінцеві розрахунки за виконані роботи на протязі 20 днів після підписання акту виконаних робіт, однак свої договірні зобов'язання не виконав.

Станом на 31.07.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 184468,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків та актом здачі-приймання виконаних робіт.

За порушення строків оплати робіт позивач, із посиланням на ч.2 ст.625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 10748,63 грн. -три відсотки річних, 19736,15 грн. інфляційних 14.1 Договору 14884,86 грн. пені.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору №6 від 20.04.2010 р. на виконання робіт по влаштуванню асфальтобетонного покриття на АЗС в м.Броди, що за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи, заборгованість за які станом на день подання позову складала 184450,00 грн., яка не заперечується відповідачем і підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року , підписаним та скріпленим печатками сторін 31.05.2010 року.

Відповідно до п.5.2 Договору Замовник зобов'язувався здійснити кінцеві розрахунки за виконані роботи на протязі 20 днів після підписання акту виконаних робіт, тобто до 20.06.2010 року, однак свої договірні зобов'язання не виконав.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків виконання грошового зобов'язання, за період з 21.06.2010 року по 29.05.2012 року позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 10748,63 грн. та з липня 2010 року по квітень 2012 року нараховані інфляційні в сумі 19736,15 грн., які підлягають до стягнення з відповідача. Згідно проведеного судом перерахунку, інфляційне збільшення за період з липня 2010 року по квітень 2012 року складає 20658,40 грн., проте суд задовольняє позов в межах заявлених позовних вимог в розмірі 19736,15 грн.

Положеннями п.14.1 Договору підряду передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла на момент прострочення за порушення Замовником своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт. Як вбачається із поданого розрахунку, за період з 21.06.2010 року по 20.12.2010 року позивачем нарахована пеня в розмірі 14884,86 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, то господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Пунктом 2 ст. 258 передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Початок перебігу позовної давності, за загальним правилом, визначеним ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач звернувся з позовом про стягнення неустойки по спливу більше річного строку.

Поважних причин пропуску строку позовної давності Позивачем не наведено, клопотання про відновлення строку позовної давності Позивачем не надавалося.

Підстав для зупинення перебігу строку позовної давності, передбачених ст. 263 ЦК України немає.

28.09.2012року відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Відповідно до пункту 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність доказів своєчасності погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, інфляційних і трьох відсотків річних підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 4298,70 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД (81100, Львівська область, м.Пустомити, вул..Глинська,38, код ЄДРПОУ 25239972) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(79053, м.Львів , вул.В.Великого,54, код ЄДРПОУ 31978981) 184450,00 грн. основного боргу, 10748,63 грн. - три відсотки річних, 19736,15 грн. інфляційних, 4298,70 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 14884,86 грн. пені відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.