Рішення

від 25.11.2008 по справі 25/447

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/447

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  25/447

25.11.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гелена”

про стягнення   9507,24 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача  :          Власенко Н.М. (довіреність №13 від 02.06.2008)

від відповідача :          не з'явились

В судовому засіданні  25 листопада 2008 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гелена” (надалі –відповідач) про стягнення 9507,24 грн., в тому числі пені у сумі 1754,67 грн., штрафу у сумі 2464,43 грн., 3% річних у сумі 244,65 грн., процентів за користування чужими коштами у сумі 908,68 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 2784,81 грн. та суми збитків, понесених у зв'язку із захистом свого порушеного права в розмірі 1350,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав, у встановлений Договором термін не оплатив в повному обсязі вартість поставленого товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір №0446/06 поставки товару (надалі - Договір), у відповідності до якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність лікарські засоби та вироби медичного призначення (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору перехід права власності відбувається в момент отримання товару відповідачем від позивача. Датою прийняття товару у власність вважається дата прийому його відповідачем згідно товарної накладної.

Відповідно до умов Договору, позивачем в січні - березні 2008 року було передано відповідачу товару на загальну суму 24644,30 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими  накладними, підписаними представниками обох сторін і завірені відповідними печатками позивача та відповідача.  

У відповідності до п. 3.1 Договору платежі за поставлений по Договору товар проводяться відповідачем в терміни, зазначені в видатковій накладній.

Відповідач станом на 24.09.2008р повністю оплатив вартість поставленого позивачем товару, що підтверджено Актом звірки взаєморозрахунків станом 24.09.2008.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, у встановлений Договором та видатковими накладними терміни відповідач своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару не виконав, що свідчить про порушення ним зобов'язання за Договором щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.3 Договору, за порушення термінів оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,7 % від заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, згідно з п. 7.2 Договору у випадку прострочення платежу відповідач сплачує позивачу одноразовий штраф у розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо своєчасної оплати вартості товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені у розмірі 1754,67 грн.  та штраф у сумі 2464,43 грн.

Цивільним кодексом передбачені випадки стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.  

Так, у відповідності до ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи із аналізу вказаних норм, позивач має право на стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі, передбаченому договором або законом. В разі, якщо такий розмір договором не передбачений, кредитор має право стягнути проценти у розмірі, визначеному ст. 625 ЦК України, а саме 3% від простроченої суми.

Як свідчать матеріали справи, Договором не передбачене право стягнення процентів за користування, та не встановлений розмір таких процентів. А тому в силу положень ст. 625 ЦК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають лише три проценти річних в сумі 244,65 грн., а нарахування позивачем процентів в розмірі 908,68 грн. є необґрунтованими.

Як свідчать матеріали справи, товар на суму 24644,30 грн. був отриманий відповідачем за декількома накладними, остання з яких датована 20.03.2008; повний розрахунок був проведений відповідачем 01.07.2008 (як свідчать дані Акту звірки). Таким чином, розрахунок суми інфляційних втрат на суму 24644,30 грн. має розраховуватися за період з квітня по червень 2008 року (включно). З урахуванням викладеного, керуючись Рекомендаціями Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист № 62-97р від 03.04.1997), господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в сумі 1300,20 грн. ((24644,30 грн. х 103,1 х 101,3 х 100,8 / 100) –24622,30 грн.).    

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення  свого порушеного права. А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1350,00 грн. збитків за юридичні послуги по поверненню суми заборгованості не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 5 763,95 грн., в тому числі в частині стягнення пені в сумі 1754,67 грн., штрафу в сумі 2464,43 грн., 3% річних в сумі 244,65 грн., та інфляційних втрат в розмірі 1300,20 грн.

Судові витрати позивача у сумі 260,50 грн. (пропорційно сумі задоволених вимог - 189,00 грн. державного мита та 71,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелена»(ідентифікаційний код 22953597, адреса: 04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 32-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Біокон” (ідентифікаційний код 30263519, адреса: 03151, м. Київ, вул. Мішина, 3, р/р 260040234800 в АБ „Брокбізнесбанк” м. Києва, МФО 300249) 5 763,95 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 95 копійок) грн. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелена»(ідентифікаційний код 22953597, адреса: 04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 32-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Біокон” (ідентифікаційний код 30263519, адреса: 03151, м. Київ, вул. Мішина, 3, р/р 260040234800 в АБ „Брокбізнесбанк” м. Києва, МФО 300249) судові витрати в розмірі 260,50  (двісті шістдесят гривень 50 копійок) грн. Видати наказ.  

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                   С.М. Морозов

                    Дата підписання повного тексту рішення  01.12.2008р.