Рішення

від 18.09.2012 по справі 5023/3200/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р.Справа № 5023/3200/12 вх. № 3200/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Мартишко Д.І.

за участю

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Енергосервіс", м. Харків

до ПП "Мікмікс", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Енергосервіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПП "Мікмікс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного між сторонами 10.09.2008 року та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою Ольгою Степанівною. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.09.2008 року є недійсним, оскільки він підписаний директором ПП "МІКМІКС" Цихмістро В.Т., який на час підписання договору знаходився на посаді директора і мав повноваження укладати від імені підприємства договори та угоди, які не перевищують 30000,00 грн., натомість сума спірного договору складає 70000,00 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2012 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/3200/12 та розгляд справи призначено на 07.08.2012р. о 12:00 год.

У судовому засіданні 07 серпня 2012 року було оголошено перерву у судовому засіданні до 12:00 години 28.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.08.2012 р. розгляд справи № 5023/3200/12 було відкладено на 18.09.2012р. о 12:15 год. Крім того, цією ухвалою було продовжено строк вирішення даного спору за межами, визначеними ч.1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 02 жовтня 2012 року.

Під час розгляду справи в суді позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі та наполягав на задоволенні позову, проте у судове засідання призначене на 18.09.2012 року, свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні проти позову заперечував, з посиланням на необґрунтованість заявлених позовних вимог, проте письмових пояснень з правовим обґрунтуванням своєї позиції не надав та у судове засідання призначене на 12:15 18.09.2012 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

10.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (позивач), Приватним підприємством "Мікмікс" (відповідачем) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, який було посвідчено 10.09.2008 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою Ольгою Степанівною.

Згідно п.1 зазначеного договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність Коломацький молокозавод, що складається з: будівлі молокозаводу літ. "А-1", загальною площею 305,3 кв.м.; складу літ. "Б"; мойки літ. "В"; вбиральні літ. "Г"; зливної ями літ. "Е"; басейну літ. "Д"; холодильнику літ. "К"; огорожі № 1-2, що знаходиться в смт. Коломак, Коломацького району Харківської області, вул. Кірова, будинок 2.

Як вбачається зі змісту даного договору, з боку продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" його було підписано директором Бабакіною Мариною Дмитрівною, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого 27.08.2007 року державним реєстратором Коломацької районної держадміністрації у Харківській області, статуту, зареєстрованого 27.08.1999 року Коломацькою районною державною адміністрацією у Харківській області, змін до статуту, зареєстрованих 03.07.2003 року , наказу № 1 від 01.01.2004 року, протоколу № 6 від 01.12.2003 року, протоколу № 2 від 01.08.2008 року; з боку покупця Приватного підприємства "МІКМІКС" його було підписано директором Цихмістро Володимиром Тихоновичем, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого 06.05.2008 року державним реєстратором Виконавчим комітетом Харківської міської ради, статуту, зареєстрованого 06.05.2008 року державним реєстратором Виконавчим комітетом Харківської міської ради, рішення № 2 від 07.08.2008 року, наказу № 2 від 07.08.2008 року.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно наказу № 08/08/07-2 від 07.08.2008 р. засновником Приватного підприємства "МІКМІКС" було призначено Цихмістро Володимира Тихоновича на посаду директора ПП"МІКМІКС" за сумісництвом із визначенням до нього об*ємом повноважень, передбачених п.п. 3 (із сумою договору або угоди, яка не перевищує 30000,00 грн), 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11 п. 2.4. статуту.

Згідно п.п.3 п.2.4. Статуту Приватного підприємства "МІКМІКС" директор підприємства укладає договори й угоди.

Як вищевстановлено спірний договір було підписано не генеральним директором Цихмістро Володимиром Тихоновичем, якого було призначено на цю посаду наказом № 08/08/07-2 від 07.08.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

В ст. 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що однією із підстав недійсності правочину є підписання договору від імені сторони особою, що не мала повноважень діяти від імені такої сторони або з перевищенням наявних в неї повноважень, оскільки внаслідок цього волевиявлення суб'єкта господарювання не відповідає його внутрішній волі.

Як вбачається з матеріалів справи, Цихмістро Володимир Тихонович був призначений на посаду директора ПП "МІКМІКС" за сумісництвом та визначено обмеження щодо його повноважень у якості директора, зокрема надано право укладання договорів та угод сума яких не перевищує 30000,00 грн. Таким чином, у Цихмістро Володимира Тихоновича були відсутні повноваження щодо укладання від імені ПП "МІКМІКС" оспорюваного договору, оскільки сума договору купівлі-продажу складає 70000,00 грн.

Згідно зі ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з вищевикладеного та пояснень позивача ним не було схвалено спірну угоду. Таким чином, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений 10.09.2008 року між відповідачем позивачем, є недійсним, в зв'язку з тим, що підписаний з боку відповідача не уповноваженою особою, тобто особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналогічна норма закріплена в ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Отже, судовий збір у розмірі 1073,00 грн. покладається на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.09.2008 р., укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" (63100, Харківська область, Коломацький район, смт. Коломак, вул. Кіроваа, б. 2; код ЄДРПОУ 30160427) та Приватним підприємством "МІКМІКС" (61204, м. Харків, просп. Перемоги, буд. 62-В, кв. 14; код ЄДРПОУ 35859288), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою Ольгою Степанівною.

Стягнути з Приватного підприємства "МІКМІКС" (61204, м. Харків, просп. Перемоги, буд. 62-В, кв. 14; код ЄДРПОУ 35859288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" (63100, Харківська область, Коломацький район, смт. Коломак, вул. Кірова, б. 2; код ЄДРПОУ 30160427) 1073,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.09.2012 року.

Суддя Шатерніков М.І.