Рішення

від 03.12.2008 по справі 1/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2008 р.   Справа № 1/15   

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі відокремленого безбалансового підрозділу - Центру телекомунікаційних послуг Івано-Франківської філії, вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ.   

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Німфи"  вул. Сагайдачного, 48В, м. Івано-Франківськ,76014, м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 1А.

                Cуддя  Соботник В. В.   

При секретарі   Нестеренко А.В.

Представники:

Від позивача:  Машталер Л.К. - юрисконсульт, (довіреність №13-3-26 від 26.12.07 )

Від відповідача: представники не з'явилися.

          СУТЬ СПОРУ: заявлено вимогу про стягнення з відповідача 474грн. 63коп. основного боргу, 14грн. 25коп. пені, 169грн. 60коп. інфляційних втрат, 348грн. 62коп. 3 % річних.

          Ухвалою заступника голови суду від 03.11.08 продовжено строк вирішення спору по справі на один місяць –до 03.12.08.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вказуючи на  невиконання відповідачем  взятих на себе  зобов"язань по Договору № 6065 про надання послуг телефонного зв”язку від 01.04.97.

          Відповідач в судові засідання не з”явився, відзиву та будь-яких заперечень проти заявлених вимог не подав.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

          01.04.97. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 6065 про надання послуг телефонного зв”язку.

          Відповідно до п.п. 1, 2.2.3 Договору від 01.04.97 Підприємство зв'язку  зобов'язалось надати послуги електрозв'язку, а Споживач оплатити вартість послуг, які надаються.

          Пунктом 3.5 Договору передбачено, що абонементна плата вноситься до 20-го числа наступного місяця, плата за послуги електрозв”язку вноситься протягом 10-ти діб з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа наступного місяця після повного розрахункового періоду (із першого числа по останнє число поточного місяця).

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов”язання відповідно до умов укладених договорів, що підтверджується представленими в матеріали справи рахунками № 6065 за телекомунікаційні послуги.

          У відповідності до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до положень ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідач в порушення договірних зобов”язань за надані, відповідно умов укладеного договору, послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно поданого розрахунку становить 474грн. 63коп., доказів погашення якої відповідачем суду не подано.

          Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів у спростування вимог позивача, доказів погашення відповідачем заборгованості у встановлені договорами строки, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення 474грн. 63коп. боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

          Зважаючи на те, що відповідачем не подано доказів своєчасного здійснення розрахунку за надані позивачем послуги, суд приходить до висновку про те, що порушення строків виконання грошового зобов'язання в спірному випадку мало місце, що підтверджується матеріалами справи.

          В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Пунктом 4.2.1 Договору від 01.04.97 встановлено відповідальність відповідача в разі несплати за надані послуги у вигляді пені, в розмірі 1% від вартості затриманих платежів.

Сума пені, нарахована позивачем, згідно поданого розрахунку становить 14грн. 25коп.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 169грн. 60коп. інфляційних.

          Враховуючи, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 14грн. 25коп. пені, 169грн. 60коп. інфляційних.

          Щодо вимоги про стягнення нарахованої суми 3 % річних –суд, враховуючи матеріали справи, вимоги законодавства, прийшов до висновку  про часткове задоволення позовної вимоги в частині стягнення 3 % річних, а саме в розмірі 27грн. 81коп.

          Суд вказує, що відповідач в судові засідання не з”являвся. Хоча як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від 10.09.08, ухвали про відкладення розгляду справи від 30.09.08, від 21.10.08, від 30.10.08, направлялись рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 1 А. Однак вказані ухвали повернулись на адресу суду з відміткою, що за вказаною адресою відповідач відсутній. Для розшуку відповідача за належною адресою господарським судом ухвалами від 30.09.08, від 21.10.08, від 30.10.08 зобов”язано позивача подати в судове засідання копію довідки відповідача про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

          На виконання вимог суду позивачем подано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 04.11.08 № 16-03/1/445, з якого вбачається, що станом на момент розгляду справи, відповідач - ТзОВ “Німфи” знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Сагайдачного, 48 В.           

          Для повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи за новою адресою, ухвалою заступника голови суду від 03.11.08 продовжено строк вирішення спору на один місяць. Ухвалами суду від 03.11.08, від 25.11.08, які направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією, повідомлено відповідача за новою адресою (м. Івано-Франківськ, вул. Сагайдачного 48 В) про дату, час та місце розгляду справи.

          Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” якщо   відомості,   які  підлягають  внесенню  до  Єдиного державного реєстру,  були внесені  до  нього,  то  такі  відомості вважаються  достовірними  і  можуть  бути  використані  в  спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

          Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546, 549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України,  ст.ст.  49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

          позов задоволити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Німфи"  вул. Сагайдачного, 48В, м. Івано-Франківськ,76014, м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 1А (код 04689033) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі відокремленого безбалансового підрозділу - Центру телекомунікаційних послуг Івано-Франківської філії, вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ (р/р 2603215 в ІФ ОД “Райффайзен Банк Аваль” МФО 336462 код 01184835) – 474грн. 63коп. основного боргу, 14грн. 25коп. пені, 169грн. 60коп. інфляційних втрат, 27грн. 81коп. 3 % річних, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

          В решті частині позову відмовити.          

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Соботник Вікторія Вікторівна

                                                            рішення підписане 08.12.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"