Рішення

від 18.11.2008 по справі 48/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  48/267

18.11.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фора»

ДоБагатопрофільного малого підприємства «Борисфен»

Третя особаКомерційний банк «Приватбанк»в особі КРУ КБ «Приватбанк»

Простягнення 132000,00 грн.

Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача:           Боричевський В.М. –пред. за довір.

Від відповідача:           не з'явився

Від третьої особи:          не з'явився

Судове засідання 22.10.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладалося.

У судовому засіданні 18.11.08р. за згодою присутніх у судовому засіданні сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відповідача борг за векселями від 08.09.00р. № 3218423501, № 3218423496, № 3218423497, № 32184234498, № 3218423499 на загальну суму 132000,00 грн., а також просив покласти на Відповідача судові витрати.

15.09.08р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі № 48/267 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні 22.10.08р. надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців щодо відомостей про Багатопрофільне мале підприємство «Борисфен».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.08р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на боці Позивача КБ «Приватбанк»в особі КРУ КБ «Приватбанк».

27.10.08р. Позивач надав суду пояснення щодо питань місця платежу за векселями та необхідності залучення до участі у справі банку як третьої особи, в яких зазначав, що вважає недоцільним залучення КБ «Приватбанк»до участі у справі в якості третьої особи, оскільки звернення до банківської установи для отримання платежу за простим векселем можливе в порядку процедури інкасо, а на спірних векселях відсутні передоручений індосамент.

Відповідач у судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення Відповідача про час та місце проведення судового засідання.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визнав за можливе розглянути за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2000 року  Багатопрофільне мале підприємство «Борисфен»(векселедавець) видало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фора»(векселедержателю) 5 простих векселів загальну суму 132000,00 грн., а саме:

№ 3218423499 на суму 26400,00 грн., строк платежу 07.09.05р., підлягає сплаті в м. Київ, КРУ КБ «Приватбанк»МФО 321842, р/р 26002166022001, код 19027332;

№ 3218423497 на суму 26400,00 грн., строк платежу 07.09.05р., підлягає сплаті в м. Київ, КРУ КБ «Приватбанк»МФО 321842, р/р 26002166022001, код 19027332;

№ 3218423498 на суму 26400,00 грн., строк платежу 07.09.05р., підлягає сплаті в м. Київ, КРУ КБ «Приватбанк»МФО 321842, р/р 26002166022001, код 19027332;

№ 3218423496 на суму 26400,00 грн., строк платежу 07.09.05р., підлягає сплаті в м. Київ, КРУ КБ «Приватбанк»МФО 321842, р/р 26002166022001, код 19027332;

№ 3218423501 на суму 26400,00 грн., строк платежу 07.09.05р., підлягає сплаті в м. Київ, КРУ КБ «Приватбанк»МФО 321842, р/р 26002166022001, код 19027332 (надалі –«Спірні векселі»).

Отже, Позивач є законним держателем спірних векселів.

Позивач стверджує, що він надіслав Відповідачу вимогу про погашення заборгованості за векселями від 06.09.08р., на підтвердження чого Позивач надав суду опис вкладення у поштове відправлення від 08.09.08р.,  а також поштова квитанція від 08.09.08р. Проте Позивач не надав суду зазначену вимогу.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 75 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі (надалі –«Уніфікований закон»), встановлено, що простий вексель містить:

(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

(3) зазначення строку платежу;

(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

(6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

У статті 77 Уніфікованого закону передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо:

індосаменту (статті 11 - 20);

строку платежу (статті 33 - 37);

платежу (статті 38 - 42);

права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54);

платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63);

копій (статті 67 і 68);

змін (стаття 69);

позовної давності (статті 70 і 71);

неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10). До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

Згідно із ст. 38 Уніфікованого закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Правова природа вексельного зобов'язання зумовлює особливості правових наслідків настання строку платежу за векселем, а саме на векселедержателя покладається обов'язок із пред'явлення векселя до платежу, в той час як ст. 42 Уніфікованого закону не покладає на векселедавця за простим векселем обов'язку із здійснення платежу за векселем до моменту його пред'явлення до платежу.

Відповідно до ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Статтею 72 передбачено, якщо строк платежу за переказним векселем настає у встановлений законом неробочий день, то платіж не можна вимагати раніше наступного робочого дня. Так само всі інші дії, які стосуються переказного векселя, зокрема пред'явлення для акцепту і протест, можуть бути здійснені лише у робочий день. Якщо будь-яка з цих дій повинна бути здійснена протягом визначеного строку, останній день якого настає у встановлений законом неробочий день, то такий строк продовжується до першого робочого дня, який настає після закінчення зазначеного строку. Проміжні неробочі дні зараховуються при обчисленні строків.

Стаття 70 Уніфікованого закону не ставить в залежність право звернення із позовними вимогами до векселедавця простих векселів від наявності протесту векселів.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну із сторін покладається обов'язок доведення тих обставин, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Строк платежу за спірних векселів –07.09.05р., а отже строк позовної давності починає обраховуватися 08.09.05р. та сплив 08.09.08р., оскільки останній день позовної давності за вимогою сплатити за векселем –07.09.08р., припав на неробочий день.

Позивач зазначає, що він направив Відповідачу вимогу про погашення заборгованості за векселями від 06.09.08р.

Разом з тим, судом встановлено, що спірні векселі містять вказівку на місце сплати інше ніж місцезнаходження векселедавця –Відповідача.

Позивач посилається в якості заперечення залучення до участі у справі КБ «Приватбанк»в особі КРУ КБ «Приватбанк»на те, що спірні векселі не містять передорученого індосаменту на користь банку-ремітента. Проте, п. 1 зазначеної Постанови НБУ встановлено, що банк-ремітент - банк, якому комітент доручив операцію з інкасування векселя; інкасування (інкасо) векселя - здійснення банком за дорученням векселедержателя операції з векселем з метою одержання платежу. Отже, Третя особа не є банком-ремітентом, оскільки на неї векселедавцем покладено обов'язок із здійснення платежу за спірними векселями, а не векселедержателем –обов'язок інкасування цих векселів. З цих мотивів суд не приймає цього посилання Позивача.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженої Постановою Національного банку України від 16.12.02р. № 508, вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю); вексель доміцильований - вексель, у якому зазначене місце оплати не збігається з місцем проживання векселедержателя; доміциліант - платник за векселем, який уповноважує доміциліата здійснити платіж за векселем у місці доміциляції - місцезнаходженні доміциліата. Місцезнаходження платника і доміциліата різні. Право доміцилювати вексель, тобто визначати особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем), належить виключно векселедавцю як у простих, так і в переказних векселях; доміциліат - особа, яка є особливим платником за векселем за дорученням і за рахунок доміциліанта. Місцезнаходження такої особи і доміциліанта різні; доміциляційна формула - напис на векселі, що обумовлює особливе місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем. Учиняється векселедавцем; доміциляція векселя - призначення за векселем особливого місця платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення доміциляційної формули. Під час складання векселя векселедавець може зазначити не лише особливе місце платежу, а й особу, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то її може зазначити трасат під час акцепту. Якщо він цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці доміциляції.

Таким чином, спірні векселі містять доміциляційну формулу, тобто Відповідач уповноважив Третю особу здійснити оплату векселів.

Пунктом 11 зазначеної Постанови  встановлено порядок доміциляції векселів. На вимогу законного векселедержателя банк приймає до оплати і здійснює платіж за векселем за умови: пред'явлення оригіналу векселя і супровідного реєстру пред'явлених до оплати векселів (зразок форми реєстру наведено в додатку 5 до цього Положення). Здійснення платежу за копією векселя забороняється. Оплата переказних векселів, складених у кількох примірниках, здійснюється за тим акцептованим і належним чином індосованим примірником векселя, який пред'явлений до оплати першим; наявності на відповідному рахунку коштів для оплати векселя. Платіж за векселем може здійснюватися повністю - у разі наявності достатньої суми коштів і частково в межах наявних коштів - у разі їх недостатності для оплати векселя в повній сумі (п. 11.8).

Отже, місцем пред'явлення спірних векселів до платежу є місце доміциляції - місцезнаходженні доміциліата. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів звернення із вимогою здійснити платіж за спірними векселями у належне місце платежу –м. Київ, КРУ КБ «Приватбанк». Проте, положення Уніфікованого закону не містить заборони звернення із вимогою про сплату грошового зобов'язання за векселем до векселедавця простого векселя.

Таким чином, Позивач протягом строку позовної давності звернувся із позовною вимогою про здійснення платежу за спірними векселями за місцем платежу, а тому Відповідач як векселедавець спірних векселів зобов'язаний здійснити платіж за спірними векселями на користь Позивача.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав вимоги Позивача про погашення заборгованості за спірними платежами.

Відповідач у судове засідання не з'явився по суті позовні вимоги не заперечив.

Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення, суд дійшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»до Багатопрофільного малого підприємства «Борисфен»підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Багатопрофільного малого підприємства «Борисфен»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 70, код ЄДРПОУ 19027332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»(01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, кв. 21, код ЄДРПОУ 14356551) борг за векселями № 3218423499 від 08.09.00р.; № 3218423497 від 08.09.00р., № 3218423498 від 08.09.00р., № 3218423496 від 08.09.00р. та № 3218423501 від 08.09.00р. у сумі 132000,00 грн. (сто тридцять дві тисячі 00 копійок), витрати на сплату державного мита у розмірі 1320,00 грн. (одна тисяча триста двадцять гривень 00 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

3. Видати наказ.

          Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                   В.В. Сулім