Ухвала

від 20.09.2012 по справі 2а-1670/4196/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/4196/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2012р. по справі № 2а-1670/4196/12

за позовом Приватного підприємства "Металоград"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Металоград" (далі по тексту - ПП "Металоград", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ у м.Полтаві, відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012р. № 0001801502.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2012р. по справі № 2а-1670/4196/12 адміністративний позов Приватного підприємства "Металоград" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві № 0001801502 від 07 березня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Металоград" (код 36903332) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2146,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2012р. по справі № 2а-1670/4196/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначив порушення судом першої інстанції приписів п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Металоград" ідентифікаційний код 36903332 зареєстровано 29.12.2009 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради (а.с.6).

07 квітня 2011 року ДПІ у м.Полтаві прийнято рішення № 71 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу (а.с.14).

Однак, податковим органом не було додержано строків, визначених п. 184.10 ст. 184 ПК України, у зв'язку з чим ПП "Металоград" своєчасно не було повідомлено про прийняття рішення № 71 від 07.04.2011 року, яким було анульовано реєстрацію платника податків щодо нього.

10.05.2011 року підприємством було подано до ДПІ у м.Полтаві декларації з податку на додану вартість, що підтверджується відміткою про отримання (а.с.15 - 26).

19 січня 2012 року податковим органом відповідно до наказу від 29.08.2011 року №3728 проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПП "Металоград" з питання повноти та визначення податкових зобовязань при визнанні умовного продажу товарних залишків після анулювання реєстрації ПДВ ПП "Металоград" за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року про що складено акт № 100/15-2/36903332 (а.с. 9- 12).

В ході перевірки встановлено порушення ПП "Металоград" п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV, а саме встановлено не проведення збільшення суми податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу запасів, після анулювання реєстрації ПДВ ПП "Металоград", внаслідок чого сума ПДВ, яка підлягає сплаті платником податку до бюджету збільшено на 230 971 грн. (суму податкових зобов'язань при визначенні умовного продажу запасів, після анулювання реєстрації платника ПДВ).

Як вбачається зі змісту акту, відповідачем було визначено, що останній звітний період підприємства по податку на додану вартість - квітень 2011 року. Декларація за квітень 2011 року до ДПІ у м.Полтаві подана, але умовний продаж на залишки запасів не визнано. Відповідно до додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року залишок ТМЦ на які не визнано умовний продаж склали 1154854,00 грн.

На підставі вищезазначеного висновку акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.03.2012 року № 0001801502, яким збільшено грошове зобов'язання податок на додану вартість в розмірі 230971 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 1 грн. (а.с.8).

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки при врегулюванні правовідносин між сторонами станом на квітень 2011 року діяли положення п.184.7 ст.184 Податкового в редакції від 02.12.2010 року, а не в редакції від 07.07.2011 року, яку помилково застосував відповідач, а тому у позивача у квітні 2011 року був відсутній обов'язок вчинити дії щодо збільшення суми податкових зобов'язань при визначенні умовного продажу запасів, після анулювання реєстрації платника ПДВ на 230 971 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини виникли внаслідок різного тлумачення сторонами дії у часі положень п.184.7 Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до п.184.7. ПК України, в редакції від 02.12.2010 року якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Законом України від 07.07.2011, № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" у пункті 184.7 статті 184 слова "подання заяви про" було виключено.

Таким чином, з 07.07.2011 року законодавцем п.184.7 ПК України викладено в такій редакції : «якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону».

Виходячи зі змісту акту перевірки та апеляційної скарги ДПІ у м.Полтаві встановлюючи порушення позивачем п.184.7 ст.184 ПК України застосувало редакцію закону від 07.07.2011 року.

Слід відмітити, що рішення № 71 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Металоград» за ініціативою податкового органу прийнято 07 квітня 2011 року.

Отже, на час прийняття вказаного рішення діяли положення п.184.7 ст.184 ПК України в редакції від 02.12.2010 року.

Відповідно до п. 184.10 ст. 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "Металоград" своєчасно не було повідомлено відповідачем про прийняття рішення № 71 від 07.04.2011 року, яким було анульовано реєстрацію платника податків щодо нього.

Відповідно до п. 5.5 "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" (що діяв на час винесення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ), якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Оскільки позивачу не було відомо про вищезазначене рішення, що не було спростовано відповідачем по справі, 10.05.2011 року підприємством було подано до ДПІ у м.Полтаві декларації з податку на додану вартість, що підтверджується відміткою про отримання (а.с.15 - 26).

Колегія суддів зауважує, що за змістом положень п.184.7 ПК України в редакції від 02.12.2010 року, беручи до уваги те, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ було прийнято відповідачем самостійно, у позивача станом на час подання декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року був відсутній обов'язок визнавати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, так як ним не подавалася заява про анулювання його реєстрації як платника податку.

Слід відмітити, що на дату подання до ДПІ у м.Полтаві вказаної податкової звітності позивач не міг бути обізнаний про внесення змін до Податкового кодексу в майбутньому.

Дія нормативно-правових актів у часі обмежена моментом набуття ними юридичної сили і моментом припинення їхньої дії.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно листа ДПА України від 18.03.2011 року № 5545/6/10-1015/1035 суть зворотної дії нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що їх юридична обов'язковість поширюється на правовідносини, які виникли до набрання цими нормативно-правовими актами чинності.

З огляду на встановлені фактичні обставини у справі, з урахуванням правил дії закону у часі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача підстав для застосування до спірних правовідносин п.184.7 Податкового кодексу в редакції від 07.07.2011 року та прийняття податкового повідомлення - рішення від 07.03.2012 року № 0001801502, яким ПП «Металоград» збільшено грошове зобов'язання податок на додану вартість в розмірі 230971 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 1 грн.

Крім того, відповідно до свідоцтва № 100345354 Приватне підприємство "Металоград" 20.07.2011 року зареєстроване як платника податку на додану вартість (а.с.48).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення - рішення від 07.03.2012 року № 0001801502, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування такого рішення є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2012р. по справі № 2а-1670/4196/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С. Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.