Ухвала

від 20.09.2012 по справі 2а-1670/3710/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/3710/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-1670/3710/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Акрон") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просило суд визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Акрон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10902 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 8722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2180 грн. 50 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 р. по справі № 2а-1670/3710/12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон" до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 139 грн. 00 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 р. по справі № 2а-1670/3710/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Акрон" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.1.7 ст.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.9, п.1 ст.86, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України. З посиланням на матеріали перевірки позивача Кременчуцької ОДПІ зазначає, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту в грудні 2010 року суму ПДВ в розмірі 8722 грн., оскільки контрагенту ПП "Нафта-Капітал", по відносинам з яким сформовано податковий кредит, анульовано свідоцтво платника ПДВ за ініціативою податкового органу 20.01.2011 року. Вказує, що в ході проведення перевірки встановлено, що гр.Котлов Ю.М. є власником ПП «Нафта капітал» лише формально, до фінансово-господарської діяльності відношення не має, що підтверджується протоколом співбесіди з директором ПП «Нафта капітал» гр.Котловим Ю.М. Пояснив, що згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, згідно акту обстеження № 18 від 17.01.2011 року підприємство не знаходиться за юридичною адресою, відповідно до акту № 644 від 14.02.2011 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал" встановлено порушення Закону України "Про ПДВ" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 7564487грн., в т.ч. зменшено податкове зобов'язання по контрагенту ТОВ "Акрон" за грудень 2010 року на суму ПДВ 8722 грн. За таких обставин, стверджує про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №001041502/0/725 від 18.03.2011 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 10902 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 8722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2180 грн. 50 коп.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 28.02.2011 року державним податковим інспектором адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Мирошніченко В.В. проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Акрон" (ідентифікаційний код 31194200), поданої за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.02.2011 року №891/15-322/31194200 (а.с. 141 - 145), яким зафіксовано порушення позивачем пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищення податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 8722 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року (а.с. 146), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 10902 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 8722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2180 грн. 50 коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, рішенням якої від 13.05.2011 року № 1196/10/25-016 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року - без змін.

Також, відповідне податкове повідомлення-рішення оскаржене ТОВ "Акрон" до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої від 20.07.2011 року №13129/6/25-0115 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року - без змін.

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року, оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року суперечить вимогам Закону України "Про ПДВ" та є неправомірним, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року виникли до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування такого показника податкового обліку підлягають положення Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, колегія суддів відмічає, що порядок та підстави проведення перевірки, враховуючи період проведення камеральної перевірки (28.02.2011року), регламентовано Податковим кодексом України.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари і послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Акрон" 23.11.2010 року укладено договір №97 (а.с. 28-33) з ПП "Нафта-Капітал", відповідно до умов якого ТОВ "Акрон" (замовник) доручає, а ПП "Нафта-Капітал" (підрядник) зобов`язується якісно та в строк виконати власними засобами роботи з ремонту гальмівної системи автомобільних причепів моделі ГКБ, ПТС, ПСЕ. Підрядник виконує роботи із власних матеріалів. Сума договору складає 63529 грн. 20 коп.

При цьому, відповідачем з посиланням на відсутність ПП "Нафта-капітал" за місцезнаходженням, невідображення останнім відносин з позивачем у складі власних податкових зобов`язань, відсутність статутного капіталу та основних засобів, зроблено висновок про нікчемність правочину між позивачем та вказаним контрагентом, як такого, що не спричиняє реального настання правових наслідків.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані висновки Кременчуцької ОДПІ помилковими, безпідставними та такими, що не можуть бути покладені в основу твердження про завищення позивачем суми податкового кредиту, з огляду на таке.

Актом перевірки від 28.02.2011 року №891/15-322/31194200 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості послуг, наданих ПП "Нафта-Капітал", в розмірі 8722 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видані ПП "Нафта-Капітал", від 01.12.2010 року № 730 (а.с. 39), від 02.12.2010 року № 731 (а.с. 42), від 03.12.2010 року № 732 (а.с. 45), від 06.12.2010 року № 733 (а.с.48), від 10.12.2010 року № 734 (а.с. 51).

Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПП "Нафта-Капітал", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Матеріалами справи підтверджено, що у грудні 2010 року ПП "Нафта-Капітал" надавало послуги позивачу з авторемонту про що свідчать надані до матеріалів справи документи, а саме: акти приймання виконаних робіт № 632 від 01.12.2010 року (а.с. 40), № 635 від 02.12.2010 року (а.с. 43), № 638 від 03.12.2010 року (а.с. 46), № 644 від 06.12.2010 року (а.с. 49), № 657 від 10.12.2010 року (а.с.52), рахунками № 632 від 01.12.2010 року (а.с. 41), № 635 від 02.12.2010 року (а.с. 44), № 638 від 03.12.2010 року (а.с. 47), № 644 від 06.12.2010 року (а.с. 50), № 657 від 10.12.2010 року (а.с.53), платіжні дорученнями, згідно яких позивачем проведено оплату за послуги; актами приймання - передачі техніки в ремонт (а.с. 54-59); реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Також слід відмітити, що позивач укладав договір з ПП "Нафта-Капітал", на виконання договору № 2015/31 від 06.09.2010 року (а.с. 110), укладеного з ВАТ "Полтавський ГЗК", відповідно до умов якого ВАТ "Полтавський ГЗК" (замовник) доручає, а ТОВ "Акрон" (підрядник) зобов`язується якісно та у строк виконати роботи з ремонту гальмівної системи автомобільних причепів.

Як вбачається з матеріалів справи, відремонтовані ПП "Нафта-Капітал" причепи, передані були позивачем до ВАТ "Полтавський ГЗК", про що свідчать наявні в матеріалах справи копії податкових накладних (а.с.121 - 125), акти приймання передачі техніки з ремонту (а.с. 93-98), акти приймання виконаних робіт (а.с. 99, 101, 103-104,106, 108), рахунки-фактури (а.с. 100, 102, 105, 107, 109).

Господарські операції позивача і ПП "Нафта-Капітал" здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ АБ № 492687 (а.с. 15), зокрема, 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вказує на те, що господарські операції позивача з ПП "Нафта-Капітал" у грудні 2010 року мали реальний характер, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 8722 грн. за результатами відносин із ПП "Нафта-Капітал" на підставі належним чином оформлених податкових накладних є правомірним та таким, що узгоджується з вимогами Закону України "Про ПДВ".

Доводи перевірки про те, що згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, з огляду на характер діяльності ПП "Нафта-капітал" - оптова торгівля, який не вимагає від суб'єкта господарської діяльності обов`язкової наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Незнаходження ПП "Нафта-Капітал" за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру. Крім того, акт обстеження, на який посилається відповідач в акті перевірки, був складений 17.01.2011 року і на підставі нього було передано запит до ВПМ №3 від 18.01.2011 року на встановлення місцезнаходження ПП "Нафта-капітал", тобто дані обставини про відсутність за місцезнаходженням контрагента позивача почали встановлюватися відповідачем через місяць після того, як між позивачем та його контрагентом закінчилися взаємні господарські зобов'язання та зв'язки.

Факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача не може бути підставою відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з огляду на те, що анулювання зазначеного свідоцтва відбулося після закінчення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом (Рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №9 від 25.01.2011 року №2463/10/29009), що не заперечується відповідачем.

Відносно посилання в акті перевірки позивача на акт № 644 від 14.02.2011 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал", в якому встановлено порушення п.п. 1.6., п.п. 1.7., ст. 1, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.2.4., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 7564487 грн., внаслідок чого, зокрема, зменшено податкове зобов'язання по контрагенту ТОВ "Акрон" за грудень 2010 року на суму ПДВ 8722 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що представником відповідача не надано до матеріалів справи копії зазначеного акта перевірки № 644 від 14.02.2011 року.

З приводу посилань відповідача в акті перевірки на протокол співбесіди з директором ПП "Нафта-Капітал" - Котловим Ю.М., згідно яких він не володіє будь-якою інформацією щодо фінансово-господарської діяльності та юридичної адреси підприємства, щодо бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві; власником ПП "Нафта-Капітал" є лише формально, фактично фінансово-господарської діяльності не вів.

Колегія суддів вважає, що такі твердження не можуть бути доказами завищення позивачем податкового кредиту за рахунок віднесення до його складу ПДВ по відносинам із ПП "Нафта-Капітал", з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З наданої до матеріалів справи копії протоколу співбесіди від 18.01.2011 р. вбачається, що така співбесіда була проведена робочою групою ВПМ Кременчуцької ОДПІ з питань різкого збільшення задекларованої суми податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про податкову службу" податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; 2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; 3) виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; 4) забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; 5) запобігає, виявляє, припиняє корупційні правопорушення працівників органів державної податкової служби; 6) складає протокол про вчинення корупційного правопорушення відповідно до закону; 7) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю.

У разі, якщо необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб контрагента позивача.

Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що факт реальності господарських операцій за участю позивача із ПП "Нафта-капітал" повністю підтверджено наданими до матеріалів справи первинними документами.

Отже, враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Акрон" були виконані всі передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" умови для формування податкового кредиту у грудні 2010 року внаслідок здійснення господарських операцій з користування послугами ПП "Нафта-капітал".

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 10902,50 грн. по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку із придбанням товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказані в акті перевірки від 28.02.2011 року №891/15-322/31194200 (а.с. 141 - 145), в якому відображено порушення позивачем пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ про визначення позивачеві податкового зобов`язання по податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-1670/3710/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С. Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.