ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3710/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
при секретарі - Ворошилові Ю.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
05 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон" (надалі - позивач, ТОВ "Акрон") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року,яким Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Акрон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10902 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 8722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2180 грн. 50 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року, винесено відповідачем на підставі висновку про порушення пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - ЗУ "Про ПДВ"), а саме: завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження суми ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 8722 грн. по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Нафта-Капітал" (надалі - ПП "Нафта-Капітал").
Разом з тим, правомірність віднесення підприємством до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої під час придбання у ПП "Нафта-Капітал" послуг у грудні 2010 року, підтверджено належними документами (податковими накладними, актами приймання виконаних робіт, актами приймання - передачі техніки в ремонт, рахунками та документами, що підтверджують подальше використання отриманих послуг), складеними відповідно до вимог ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» .
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не надсилав, про причини неявки не повідомляв.
У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року зазначав, що перевіркою Кременчуцької ОДПІ встановлено, що позивачем неправомірно віднесено в грудні 2010 року суму ПДВ в розмірі 8722 грн. до складу податкового кредиту, оскільки контрагенту ПП "Нафта-Капітал", по відносинам з яким сформовано податковий кредит, анульовано свідоцтво платника ПДВ за ініціативою податкового органу 20.01.2011 року, крім того, згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, згідно акту обстеження № 18 від 17.01.2011 року підприємство не знаходиться за юридичною адресою, відповідно до акту № 644 від 14.02.2011 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал" встановлено порушення Закону України "Про ПДВ" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 7564487грн., в т.ч. зменшено податкове зобов'язання по контрагенту ТОВ "Акрон" за грудень 2010 року на суму ПДВ 8722 грн. За таких обставин позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 10902 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 8722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2180 грн. 50 коп.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
28.02.2011 року державним податковим інспектором адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Акрон" (ідентифікаційний код 31194200), поданої за грудень 2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 28.02.2011 року №891/15-322/31194200 (а.с. 141 - 145), в якому відображено порушення позивачем пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. п. 7.5 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , а саме: завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 8722 грн.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року (а.с. 146), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 10902 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 8722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2180 грн. 50 коп.
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, рішенням якої від 13.05.2011 року № 1196/10/25-016 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року - без змін.
Також, відповідне податкове повідомлення-рішення оскаржене ТОВ "Акрон" до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої від 20.07.2011 року №13129/6/25-0115 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року - без змін.
Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року, суд виходить з наступного.
Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Закон В«Про ПДВВ» ), встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України В«Про ПДВВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника , то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про ПДВВ» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Суд також враховує, що статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції , яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судом встановлено, що ТОВ "Акрон" 23.11.2010 року уклало договір №97 (а.с. 28-33) з ПП "Нафта-Капітал", відповідно до умов якого ТОВ "Акрон" (замовник) доручає, а ПП "Нафта-Капітал" (підрядник) зобов`язується якісно та в строк виконати власними засобами роботи з ремонту гальмівної системи автомобільних причепів моделі ГКБ, ПТС, ПСЕ. Підрядник виконує роботи із власних матеріалів. Сума цього договору складає 63529 грн. 20 коп.
Актом перевірки від 28.02.2011 року №891/15-322/31194200 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості послуг, наданих ПП "Нафта-Капітал", в розмірі 8722 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видані ПП "Нафта-Капітал", від 01.12.2010 року № 730 (а.с. 39), від 02.12.2010 року № 731 (а.с. 42), від 03.12.2010 року № 732 (а.с. 45), від 06.12.2010 року № 733 (а.с.48), від 10.12.2010 року № 734 (а.с. 51).
Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПП "Нафта-Капітал", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами. Рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №9 від 25.01.2011 року №2463/10/29009 було анульовано реєстрацію платника ПДВ -ПП "Нафта-Капітал" (а.с. 83-84).
Факт господарських операцій позивача із ПП "Нафта-Капітал" щодо надання послуг з авторемонту у грудні 2010 року підтверджується первинними та іншими документами, а саме: актами приймання виконаних робіт № 632 від 01.12.2010 року (а.с. 40), № 635 від 02.12.2010 року (а.с. 43), № 638 від 03.12.2010 року (а.с. 46), № 644 від 06.12.2010 року (а.с. 49), № 657 від 10.12.2010 року (а.с.52), рахунками № 632 від 01.12.2010 року (а.с. 41), № 635 від 02.12.2010 року (а.с. 44), № 638 від 03.12.2010 року (а.с. 47), № 644 від 06.12.2010 року (а.с. 50), № 657 від 10.12.2010 року (а.с.53), платіжними дорученнями, згідно яких позивачем проведено оплату за послуги; актами приймання - передачі техніки в ремонт (а.с. 54-59); реєстром отриманих та виданих податкових накладних.
Судом встановлено, що позивач укладав договір з ПП "Нафта-Капітал", на виконання договору № 2015/31 від 06.09.2010 року (а.с. 110), укладеного з ВАТ "Полтавський ГОК", відповідно до умов якого ВАТ "Полтавський ГЗК" (замовник) доручає, а ТОВ "Акрон" (підрядник) зобов`язується якісно та у строк виконати роботи з ремонту гальмівної системи автомобільних причепів.
Як вбачається з матеріалів справи, відремонтовані ПП "Нафта-Капітал" причепи, передані були позивачем до ВАТ "Полтавський ГЗК", про що свідчать наявні в матеріалах справи копії податкових накладних (а.с.121 - 125), акти приймання передачі техніки з ремонту (а.с. 93-98), акти приймання виконаних робіт (а.с. 99, 101, 103-104,106, 108), рахунки-фактури (а.с. 100, 102, 105, 107, 109).
Господарські операції позивача і ПП "Нафта-Капітал" здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ АБ № 492687 (а.с. 15), зокрема, 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань , власному капіталі підприємства.
Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків, тому суд оцінює реальність господарських операцій позивача із урахуванням вказаної позиції.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Нафта-Капітал" у грудні 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 8722 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Нафта-Капітал" ґрунтується на вимогах Закону України В«Про ПДВВ» .
Доводи перевірки про те, що згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.
Незнаходження ПП "Нафта-Капітал" за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру. Крім того, акт обстеження, на який посилається відповідач в акті перевірки, був складений 17.01.2011 року і на підставі нього було передано запит до ВПМ №3 від 18.01.2011 року на встановлення місцезнаходження ПП "Нафта-капітал", тобто дані обставини про відсутність за місцезнаходженням контрагента позивача почали встановлюватися відповідачем через місяць після того, як між позивачем та його контрагентом закінчилися взаємні господарські зобов'язання та зв'язки.
Факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача не може бути підставою відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з огляду на те, що анулювання зазначеного свідоцтва відбувалося після закінчення фінансово господарських відносин позивача з контрагентом, що відповідачем не заперечується.
Відносно посилання в акті перевірки позивача на акт № 644 від 14.02.2011 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал", в якому встановлено порушення п.п. 1.6., п.п. 1.7., ст. 1, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.2.4., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 7564487 грн., внаслідок чого також зменшено податкове зобов'язання по контрагенту ТОВ "Акрон" за грудень 2010 року на суму ПДВ 8722 грн., суд виходить з наступного.
Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.
Крім того, суд враховує, що акт перевірки контрагента позивача (ПП "Нафта-капітал") складений за результатами камеральної перевірки , тому його висновок, зроблений без дослідження первинних бухгалтерських, фінансово-господарських документів суб'єктів господарювання, і відповідно не є обґрунтованим.
Щодо посилань відповідача на протокол співбесіди від 18.01.2011 року, суд відноситься до них критично з огляду на наступне.
Суд звертає увагу, що посилання відповідача на протокол співбесіди від 18.01.2011 року є неогрунтованим, з огляду на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначений протокол співбесіди не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, жодного вироку не має, оскільки жодної кримінальної справи з даних правовідносин не має і відповідно такий протокол співбесіди навіть не є процесуальним документом в розумінні кримінально-процесуального кодексу України і відповідно він не може бути складовим матеріалів кримінальної справи, оскільки жодної кримінальної справи не має. Крім того, як видно з даного протоколу співбесіди він складений лише представниками Кременчуцької ОДПІ і підпису гр. ОСОБА_3 в ньому не має, що взагалі ставить під сумнів проведення такої співбесіди.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб контрагента позивача.
Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року, та застосувати необхідний у даному випадку спосіб захисту права, визнавши їх протиправними і скасувавши.
Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Акрон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10902 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 8722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2180 грн. 50 коп., суперечить вимогам Закону України В«Про ПДВВ» , винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0001041502/0/725 від 18.03.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 139 грн. 00 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2012 року.
Суддя І.Г. Ясиновський
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2012 |
Оприлюднено | 30.09.2015 |
Номер документу | 50963621 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
І.Г. Ясиновський
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні