Рішення

від 18.12.2008 по справі 43/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/120

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.12.08 р.                                                                                                       Справа № 43/120                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS”, м. Донецьк

про стягнення 76337,60 грн. – суми основного боргу за виконані у грудні 2005р. підрядні роботи за договором №79/05 від 24.06.2005р.; 6155,11 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 10.01.2006р. – 16.09.2008р.; 37573,74 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 10.01.2006р. – 16.09.2008р.; всього 120066,11 грн.

За участю представників:

від позивача: Дирда Г.О. за дов. б/н від 15.09.2008р.

від відповідача: представник не з'явився

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 16.10.2008р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 17.12. по 18.12.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS”, м. Донецьк про стягнення 76337,60 грн. – суми основного боргу за виконані у грудні 2005р. підрядні роботи за договором №79/05 від 24.06.2005р.; 6155,11 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 10.01.2006р. – 16.09.2008р.; 37573,74 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 10.01.2006р. – 16.09.2008р.; всього 120066,11 грн.

Заявою про збільшення позовних вимог б/н від 16.10.2008р. позивач просив стягнути з відповідача 76337,60 грн. – суми основного боргу за виконані у грудні 2005р. підрядні роботи за договором №79/05 від 24.06.2005р.; 6305,69 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 10.01.2006р. – 10.10.2008р.; 40210,11 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 10.01.2006р. – 10.10.2008р.; всього 122853,40 грн.

Заявою про збільшення позовних вимог б/н від 25.11.2008р. позивач просив стягнути з відповідача 76337,60 грн. – суми основного боргу за виконані у грудні 2005р. підрядні роботи за договором №79/05 від 24.06.2005р.; 6556,67 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 10.01.2006р. – 20.11.2008р.; 42894,85 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 10.01.2006р. – 20.11.2008р.; всього 125789,12 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заяви приймаються судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №79/05 від 24.06.2005р., в частині сплати вартості виконаних робіт. Як на правові підстави - посилається на ст.ст.526, 530, 625 ЦК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №79/05 від 24.06.2005р., договірна ціна , локальний кошторис на монтаж технологічного устаткування установки водяного пожежотушіння, акти прийомки виконаних підрядних робіт за грудень 2005р., претензія №2 від 10.06.2008р. з доказами направлення відповідачу, лист №01-01/316 від 03.07.2008р., акт б/н від 16.05.2007р., акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2005р. – 30.06.2008р., акт звірки станом на 01.12.2008р., платіжні доручення №4162 від 04.11.2005р., №4173 від 04.11.2005р., №4215 від 07.11.2005р., №4246 ВІД 09.11.2005р., №4318 від 14.11.2005р., №4349 від 15.11.2005р., №4604 від 01.12.2005р., №7187 від 25.04.2006р., №7288 від 26.04.2006р., №11826 від 16.11.2006р., №11839 від 17.11.2006р., №11982 від 21.11.2006р., №12075 від 23.11.2006р., №12088 від 24.11.2006р., №178 від 18.01.2007р., №179 від 18.01.2007р., №13514 від 08.02.2007р.№16042 від 31.05.2007р., №16345 від 19.06.2007р., рахунки-фактури №СФ-0000338 від 01.11.2005р., №СФ-0000453 від 20.12.2005р., №СФ-0000102 від 30.03.2006р., №СФ-000256 від 11.08.2006р., №СФ-000008 від 01.02.2007р., №СО-0000119 від 06.06.2007р., податкові накладні №335 від 04.11.2005р., №339 від 07.11.2005р., №344 від 09.11.2005р., №349 від 14.11.2005р., №350 від 15.11.2005р., №372 від 01.12.2005р., №309 від 19.10.2005р., №372 від 01.12.2005р., №407 від 30.12.2005р., №84 від 31.03.2006р., №242 від 11.08.2006р., №11 від 08.02.2007р., №55 від 05.06.2007р., правоустановчі документи .

Відповідач у судовому засіданні, у відзиві б/н від 27.11.2008р. проти позову заперечив.

Разом з тим, 09.12.2008р. відповідачем заявлено клопотання б/н щодо призначення по справі №43/120 судової бухгалтерської експертизи для розмежування здійснених оплат за різними договорами.

В свою чергу, позивачем 16.12.2008р. надано заперечення проти клопотання про проведення експертизи, б/н. Заперечення мотивовані тим, що платіжні доручення, надані відповідачем, містять інформацію про призначення платежу, від так вирішення питання щодо розмежування оплат за різними договорами не потребує спеціальних знань від суду.

За клопотаннями б/н від 11.11.2008р., від 10.12.2008р. представникам сторін надана можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Перед початком розгляду справи по суті позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, позивачу та відповідачу у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

16.12.2008р. позивач заявив клопотання про фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Судом клопотання задоволено.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

24.06.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “SDS” (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд” (підрядник), був укладений договір №79/05 /арк.спр. 7/.

Відповідно до умов вказаного договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати монтаж трубопроводів системи водяного пожежотушіння на 6 поверхах (без подающих стояків та насосної) (пункти 1.1. договору).

Вартість робіт визначається розрахунком договірної ціни та кошторису, доданому до даного договору /арк. спр. 8-10/, та складає 229501 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 38250,17 грн. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника у наступному порядку:

-          авансовий платіж у розмірі 50% від вартості робіт – 114750 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 19125,08 грн. – протягом 5 банківських днів з дати надання рахунку;

-          у подальшому суму, що залишилася за договором – згідно з актами здачі-прийому виконаних робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання замовником актів (пункти 2.1., 2.2., 2.2.1., 2.2.2. договору).

Пунктом 3.2. договору також встановлено, що замовник зобов'язується прийняти та оплатити суму вартості робіт, що залишилася протягом 5 банківських днів з моменту підписання замовником актів.

Відповідно до пункту 5.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє 1 рік.

Будь-які зміни та доповнення до даного договору мають силу лише у тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

Як встановлено судом, означені договір та договірна ціна підписані уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Представлені докази свідчать про те, що у грудні 2005р. позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 104642,40 грн., а відповідач прийняв обумовлені роботи.

Фактичне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань, згідно договору №79/05 від 24.06.2005р., підтверджується наданими до матеріалів справи актами прийомки виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. /арк.спр.77-82/, підписаних уповноваженими особами обох сторін та засвідчених фірмовими печатками юридичних осіб, 30.12.2005р.

Натомість відповідачем лише частково сплачено вартість виконаних робіт, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 76337,60 грн.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, позивачем 10.06.2008р. направлено на адресу відповідача претензію №2 з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 124955,61 грн. (з урахуванням 3% річних, інфляційної складової) /арк. спр. 15-16/.

У листі №01-01/316 від 03.07.2008р. відповідачем визнано факт наявності грошового зобов'язання за договором №79/05 від 24.06.2005р. та прострочення строку його виконання /арк. спр. 18/.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2008р. сума у розмірі 76337,60 грн. визнана відповідачем, як його заборгованість перед позивачем /арк. спр. 115-116/. Означений акт звірки підписаний сторонами та засвідчений фірмовими печатками юридичних осіб.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт виконання монтажних робіт підтверджується актами прийомки виконаних підрядних робіт за грудень 2005р.

Як вбачається з тексту позовної заяви та матеріалів справи, зауважень щодо якості виконаних робіт від відповідача не поступало, однак розрахунки в повному обсязі не здійснені.

Отже, свої зобов'язання щодо своєчасної сплати грошових коштів за одержані послуги відповідач, всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, не виконав, внаслідок чого на момент подачі позову заборгованість складає 76337,60 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст.611 ЦК України).

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, на підставі ст.625 ЦК України пред'явлено до стягнення інфляційну складову з простроченої суми за час прострочення 10.01.2006р. – 20.11.2008р. у розмірі 42894,85 грн. та 3% річних від простроченої суми за період прострочки 10.01.2006р. – 20.11.2008р. у розмірі 6556,67 грн.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних, індексу інфляції та пені від простроченої суми.

Разом з тим, суд не приймає заперечення відповідача та його пропозиції щодо призначення судової експертизи, оскільки, відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Такими засобами доведення є письмові і речові докази, висновки судових експертів, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, слід враховувати, що у частині 1 ст.41 ГПК України установлено саме мету проведення експертизи – роз'яснення питань, що виникають у вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Сторонами до матеріалів справи надано платіжні доручення, рахунки-фактури, податкові накладні. На думку, суду приналежність платіжних доручень до рахунків-фактури, податкових накладних, договору №79/5 від 24.06.2005р. є очевидною, тобто розмежувати суми сплачені відповідачем на виконання взятих за договором грошових зобов'язань можливо без експертного втручання.

Водночас, судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок 3% річних, інфляційної складової. Перевіривши розрахунок суд вважає, що розмір 3%, який є арифметично вірним складає 6551,10 грн., інфляційної складової – 42676,14 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS”, м. Донецьк про стягнення 76337,60 грн. – суми основного боргу за виконані у грудні 2005р. підрядні роботи за договором №79/05 від 24.06.2005р.; 6556,67 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 10.01.2006р. – 20.11.2008р.; 42894,85 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 10.01.2006р. – 20.11.2008р.; всього 125789,12 грн., підлягають задоволенню частково у сумі 125564,84 грн.

Судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторін згідно зі ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, ст.ст.81-1, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS”, м. Донецьк про стягнення 76337,60 грн. – суми основного боргу за виконані у грудні 2005р. підрядні роботи за договором №79/05 від 24.06.2005р.; 6556,67 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 10.01.2006р. – 20.11.2008р.; 42894,85 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 10.01.2006р. – 20.11.2008р.; всього 125789,12 грн.,  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS” (83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90, ідентифікаційний код 30600440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд” (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80/308, ідентифікаційний код 24313882) 76337,60 грн. – суми основного боргу за виконані у грудні 2005р. підрядні роботи за договором №79/05 від 24.06.2005р.; 6551,10 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 10.01.2006р. – 20.11.2008р.; 42676,14 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 10.01.2006р. – 20.11.2008р., витрати по сплаті державного мита в сумі 1255,65 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,79 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд” (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80/308, ідентифікаційний код 24313882) надмірно сплачене державне мито в розмірі 36,35 грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 4 прим.

позивачу –2,

відповідачу-1,

у справу-1.