Ухвала

від 19.12.2008 по справі 7/91(16/251-07(30/274-07))-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/91(16/251-07(30/274-07))-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.12.08р.

Справа № 7/91(16/251-07(30/274-07))-08

За позовом  

Позивача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хенкель Україна", м. Київ

Позивача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілівер Україна", м. Київ

Позивача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колгейт-Палмолів Україна", м. Київ

Позивача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  "Кімберлі-Кларк Україна",  м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області 

про визнання недійсним договору купівлі активів в частині та договору купівлі-продажу комплексу будівель

Суддя  Коваль Л.А.

Представники:

  від позивача-1: представник Алексєєнко О.А., дов. № б/н від 30.01.2008р.;

від позивача-2: представник Алексєєнко О.А., дов. № б/н від 21.01.2008р.;

від позивача-3: представник Алексєєнко О.А., дов. № б/н від 22.01.2008р.;

від позивача-4: представник Алексєєнко О.А., дов. № б/н від 21.01.2008р.;

від відповідача: представник Костинчук П.М., дов. № 24.01/2004-GP від 24.01.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хенкель Україна" (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнілівер Україна" (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Колгейт-Палмолів Україна" (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  "Кімберлі-Кларк Україна" (м. Київ) з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, що надійшла до господарського суду 11.12.2008р., просять:

- визнати недійсним договір купівлі активів від 28.05.2004р., укладений між Закритим акціонерним товариством "Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко", Товариством з обмеженою відповідальністю  "Проктер енд Гембл Люксембург Інвестмент Сарл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна" (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області) та деякими іншими сторонами, за виключенням розділу 13.15 цього договору;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель, які розташовані на вул. Уральській, 1-а  в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, від 01.07.2004 року № 1-175, укладений між Закритим акціонерним товариством "Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна".

Виходячи із змісту позову з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, що надійшли до господарського суду від позивачів під час розгляду справи, позовні вимоги мотивовані тим, оспорювані договори укладені за відсутності дозволу Антимонопольного комітету України на економічну концентрацію, відповідно, не відповідають загальним   вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочинів, а саме, суперечать положенням Цивільного кодексу України та Закону України „Про захист економічної конкуренції” (ст. 203 Цивільного кодексу України, статті 22, 24 Закону України „Про захист економічної конкуренції”). Позивачі вважають що договір купівлі активів та договір купівлі-продажу є нерозривно пов'язаними між собою та виникли на підставі домовленості сторін договору купівлі активів стосовно відчуження всіх активів, в тому числі й об'єктів нерухомості; окреме укладення договору купівлі-продажу комплексу будівель (в нотаріально посвідченій формі) зумовлене лише вимогою чинного законодавства України про нотаріальне посвідчення договорів відчуження об'єктів нерухомості, в той час як домовленість про відчуження комплексу будівель закріплено саме в договорі купівлі активів.

Позивачі у справі заявили клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю  "Проктер енд Гембл Люксембург Інвестмент Сарл" (Люксембург) та залучення до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, осіб, що підписали договір купівлі активів в якості гарантів.

В подальшому, позивачі зазначили, що договір купівлі активів фактично є складним договором, який включає в себе два договори: первинний договір купівлі-продажу активів та похідний договір гарантії, за яким фізичні та юридичні особи (гаранти) зобов'язалися виконати договірні зобов'язання продавця у випадку невиконання або неналежного виконання ним договору. Позивачі посилаються на те, що не пред'являють жодних вимог до гарантів, не розцінюють гарантів сторонами договору купівлі активів, а вважають їх сторонами окремого зобов'язання, яким забезпечується виконання продавцем Договору купівлі активів. На думку позивачів, таке зобов'язання просто фактично міститься в одному документі з договором купівлі активів, що не суперечить чинному законодавству. Наведеним і обумовлене подання позивачами заяви про зміну позовних вимог (надійшла до господарського суду 11.12.2008р.), якою позивачі просять визнати недійсним договір купівлі активів не в повному обсязі, а за виключенням розділу 13.15 цього договору.

Відповідач в цілому не заперечує проти залучення до участі в справі іншого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю  "Проктер енд Гембл Люксембург Інвестмент Сарл" (Люксембург), однак висловив сумнів щодо його існування як юридичної особи на даний час. Відповідач не заперечує проти доводів позивача щодо поєднання в одному договорі купівлі активів двох договорів: безпосередньо договору купівлі-продажу активів та договору гарантії. Також відповідач не заперечує щодо пов'язаності між собою договору купівлі активів та договору купівлі-продажу комплексу будівель.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

28.05.2004р. Закрите акціонерне товариство "Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко" (19.01.2005р. проведена державна реєстрація припинення юридичної особи, № запису 12311110002000001, а.с. 99, т.1), як продавець, Товариство з обмеженою відповідальністю  "Проктер енд Гембл Люксембург Інвестмент Сарл" (створене та існуюче згідно з законодавством Люксембургу) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна" (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області), разом іменуються як покупець,  та Компанія „Beta Temizlik Maddeleri Sanayi Ve Ticaret A.S.” (заснована та існуюча відповідно до законодавства Туреччини), Компанія з обмеженою відповідальністю „Vlaxton Investment Holding GmbH” (заснована та існуюча відповідно до законодавства Австрії), Компанія „Forthlding S.A.” (заснована та існуюча відповідно до законодавства Швейцарії), пан Ахмет Тайякісі (громадянин Турції), пан Вадим Єрмолаєв (громадянин України), пан Валерій Кіптик (громадянин України), пані Ксенія Касьянова (громадянка України), пан Станіслав Віленський (громадянин України), кожен окремо іменується як гарант, разом –як гаранти, уклали договір купівлі активів (оспорюваний договір). Договір купівлі активів підписаний названими особами або їх повноважними представниками.

Підвідомчість справ господарським судам визначена ст. 12 ГПК України. Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, в тому числі, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Між тим, за визначеннями, приведеними в ст. 21 ГПК України, сторонами у судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також  для  вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, можуть бути стороною у судовому процесі при вирішенні господарського спору лише у випадках, передбачених законодавчими актами України.

При вирішенні даного спору фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, не може бути стороною (позивачем чи відповідачем) у судовому процесі.

В той же час, оспорюваний договір купівлі активів укладено не лише за участю юридичних осіб, сторонами договору є також фізичні особи, які при розгляді спору про визнання недійсним договору купівлі активів (в повному обсязі або в частині) мають бути залучені до участі в справі в якості відповідачів.

Оскільки процесуальне законодавство щодо даної справи не дозволяє залучити до участі в справі в якості відповідачів фізичних осіб, що є сторонами договору купівлі активів, за суб'єктним складом справа з даного спору не підвідомча господарським судам України, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Суд не вбачає також підстав вирішити по суті спір за позовною  вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель, які розташовані на вул. Уральській, 1-а  в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, від 01.07.2004 року № 1-175, укладений між Закритим акціонерним товариством "Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна".

Договір купівлі-продажу комплексу будівель укладено між Закритим акціонерним товариством "Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна", як покупцем.

Однак договір купівлі-продажу комплексу будівель містить посилання на ті обставини, що продавець, покупець та певні інші продавці та покупці окремо уклали договір купівлі-продажу виробничих актів (договір купівлі активів) від 28.05.2004р., згідно з яким продавець та інші певні організації продають певні матеріальні активи, які мають відношення до бізнесу, покупцеві та певним іншим організаціям. За умовами договору купівлі активів та купівлі-продажу матеріальних активів, конструкцій та будівель за цим договором, продавець бажає продати, передати право власності та передати покупцеві, а покупець бажає купити та прийняти нерухоме майно, будівлі, конструкції, споруди, під'їзні шляхи, паркувальні майданчики та інфраструктуру, перелічені нижче в договорі купівлі-продажу комплексу будівель. Згідно п.12.2. договору купівлі-продажу комплексу будівель цей договір є невід'ємною частиною договору купівлі активів.

Договір купівлі активів (розділ 13.7) також містить посилання на те, що всі питання по суті, що стосуються України (тобто місцеві документи про реєстрацію, передачу або прийняття, які можуть бути обов'язковими відповідно до законодавства України) регулюються законодавством України.

За викладеного, суд погоджується з доводами позивачів, що договір купівлі активів та договір купівлі-продажу комплексу будівель є нерозривно пов'язаними між собою та виникли на підставі домовленості сторін договору купівлі активів стосовно відчуження всіх  активів, в тому числі й об'єктів нерухомості; окреме укладення договору купівлі-продажу комплексу будівель (в нотаріально посвідченій формі) зумовлене лише вимогою чинного законодавства України про нотаріальне посвідчення договорів відчуження об'єктів нерухомості, в той час як домовленість про відчуження комплексу будівель закріплено саме в договорі купівлі активів. Відповідно, суд не вбачає підстав для розгляду по суті спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу будівель окремо від спору про визнання недійсним договору купівлі активів, а тому припиняє провадження у справі щодо обох заявлених позовних вимог.

Суд відхиляє доводи позивачів щодо можливості вирішення спору по суті господарським судом без залучення до участі в справі в якості відповідачів осіб, які уклали договір купівлі активів, як гаранти.

За визначеннями, наведеними в ст. 626 ЦК України, особи, що укладають договір, є сторонами договору. Поєднання в одному договорі договорів купівлі-продажу та гарантії не спростовує ті обставини, що продавці, покупці, гаранти, тобто всі особи, що уклали договір, є сторонами цього договору (в межах даної справи –договору, що оспорюється).

Згідно ч.1 ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в господарському суді.

Повернення коштів, внесених для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258).

На підставі викладеного, сплачені судові витрати, що складаються з державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, підлягають поверненню платнику.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Повернути Адвокатському об'єднанню "Волков і Партнери" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72А, офіс 124, ідентифікаційний код 33396973), яке є платником державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу,  державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., сплачене платіжним дорученням № 1722 від 25.05.2007р., яке міститься в матеріалах справи, та суму витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., сплачену платіжним дорученням № 1723 від 25.05.2007р., яке міститься в матеріалах справи, про що видати довідки.

     Суддя

 Л. А. Коваль