Постанова

від 04.12.2008 по справі 37/93-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/93-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 грудня 2008 р.                                                                                    № 37/93-08  

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді    Добролюбової Т.В.

суддів    Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Новоселиця плюс"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.08

у справі№37/93-08

за позовомПриватного підприємства "Новоселиця плюс"

доХарківської міської ради

провизнання укладеним договору оренди земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги;

від відповідача: Таран Д.П. –дов. від 10.12.07.

Приватним підприємством "Новоселиця плюс" у квітні 2008 року заявлений позов про визнання укладеним на умовах, визначених в позовній заяві, договору оренди земельної ділянки, розташованої на вул. Краснодарській, в районі житлового будинку №171, загальною площею 0,3832 кв.м, для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями культурно-побутового і торгівельно-адміністративного призначення між Харківською міською радою та Приватним підприємством "Новоселиця плюс". Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 8, 13, 19, 55 Конституції України, статей 12, 124 Земельного кодексу України, статей 15, 16 Закону України "Про оренду землі", статей 74, 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Позивач посилався на досягнення між сторонами домовленості з усіх істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.08, ухваленим суддею Доленчук Д.О., в задоволенні позову відмовлено. Господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди укладеним. При цьому, суд виходив з того, що позивачем не було дотримано трьохмісячного терміну для оформлення договору оренди земельної ділянки, із заявою про продовження строків укладання спірного договору та будівництва об'єкту він не звертався, а отже, дозвіл на будівництво об'єкту втратив чинність згідно статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій". Водночас судом враховано, що інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова дозвіл на виконання будівельних робіт позивачеві не надавався, будівельні роботи розпочато не було, об'єкт в експлуатацію в установлений строк не здано. Судом встановлено і відсутність згоди між сторонами щодо істотних умов договору оренди.

Харківський апеляційний  господарський  суд  у  складі  головуючого-судді Бондаренко В.П., та  суддів  Камишевої Л.М., Івакіної В.О. постановою  від 18.08.08 перевірене рішення господарського суду залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Новоселиця плюс" залишив без задоволення.

Приватне підприємство "Новоселиця плюс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати судові акти у справі, як ухвалені з порушенням приписів матеріального і процесуального права, та задовольнити позовні вимоги. На думку заявника, судами порушені приписи статті 144 Конституції України, статті 22 Земельного кодексу України, статті 638 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України "Про оренду землі", статей 24, 29 Закону України "Про планування та забудову території", статей 42, 38, 43, 69 Господарського процесуального кодексу України. Заявник вважає, що недотримання позивачем трьохмісячного терміну для оформлення договору оренди земельної ділянки сталося з вини відповідача, оскільки останній підготував і передав позивачеві проект договору оренди земельної ділянки після спливу двох місяців з моменту передачі всіх необхідних документів. При цьому, скаржник наголошує на тому, що пропуск трьохмісячного терміну для оформлення договору оренди земельної ділянки не тягне за собою втрату чинності рішення органу місцевого самоврядування про надання у користування земельної ділянки, а тому висновок судів про зворотнє вважає хибним. Заявник звертає увагу колегії суддів на те, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди, зокрема, об'єкту договору –земельної ділянки, її загальної площі 0,3832 кв.м; строку дії договору –для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями культурно-побутового і торгівельно-адміністративного призначення до 01.03.08 і для подальшої експлуатації цього об'єкту до 01.03.2031; розміру орендної плати тощо. Водночас заявник посилався на те, що ні усного, ні письмового клопотання сторін про продовження строку вирішення спору не заявлялось.

Від Харківської міської ради судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому міська рада просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні представник відповідача, з посиланням на приписи статті 187 Господарського кодексу України і Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", наголошував на помилковості обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Вищий Господарський суд України, заслухавши доповідь судді  Добролюбової Т.В., пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи  касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів чинного  законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що Рішенням Харківської міської ради Харківської області ХLIV сесії IV скликання від 23.12.05 №249/05 "Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для будівництва (реконструкції) та експлуатації об'єктів" Приватному підприємству "Новоселиця плюс" було надано згоду на розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями культурно-побутового і торговельно-адміністративного призначення. Такий проект відведення повинен був бути розроблений та погоджений до 01.07.06. Рішенням Харківської міської ради Харківської області ХLVІ сесії IV скликання від 06.03.06 №51/06 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" затверджено проект відведення земельної ділянки та надано позивачеві в оренду цю земельну ділянку. Пунктом 4.2 названого рішення зобов'язано відповідача у трьохмісячний термін оформити в управлінні земельних ресурсів акти встановлення меж земельних ділянок на місцевості і договір оренди землі. Згідно пункту 5.1 цього рішення у випадку нездачі об'єкту до експлуатації, у визначені рішенням строки, а також неотримання дозволів на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договори оренди земельних ділянок підлягають розірванню у встановленому порядку. Предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання укладеним на умовах, визначених в позовній заяві, договору оренди земельної ділянки, розташованої на вул. Краснодарській, в районі житлового будинку №171, загальною площею 0,3832 кв.м, для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями культурно-побутового і торгівельно-адміністративного призначення між Харківською міською радою та Приватним підприємством "Новоселиця плюс". Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що дозвіл на будівництво об'єкту втратив чинність через сплив строку наданого позивачеві для оформлення договору оренди, із заявою до міськради про продовження строків укладання договору оренди і будівництва об'єкту позивач не звертався. Водночас судами установлено, що інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова дозвіл на виконання будівельних робіт не надавався, будівельні роботи позивачем не були розпочаті, і, відповідно, об'єкт в експлуатацію до 01.03.08 здано не було. Відповідно до приписів  статей 1,  2 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це основане на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Приписами статті 13 Конституції України унормовано, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Відповідно до статей 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Статтею 124 Земельного кодексу України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Приписами частини 2 статті 125, частини 2 статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону. Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, котрі визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди - місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Судами установлено, що між сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди земельної ділянки. Статтею 24 Закону України "Про планування та забудову територій" визначено, що у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної  чи  комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. Крім того, вказаною статтею передбачено, що якщо фізична або юридична особа не  розпочала будівельні роботи упродовж двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому  ж  порядку,  як  і  його надання. Окрім того, за приписами частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. З огляду на наведене, колегія суддів визнає вірним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Твердження скаржника про порушення судами приписів процесуального права спростовується матеріалами справи (79-84 аркуші справи). Інші доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання які, стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, не віднесена до компетенції касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

   За таких обставин справи, постанова апеляційної інстанції відповідає вимогам чинного законодавства України, а доводи касаційної скарги  визнаються непереконливими.  

З  урахуванням  викладеного, керуючись статтями  1115, 1117,  1118,  1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В  :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.08 у  справі  №37/93-08 залишити  без  змін.

           Касаційну скаргу Приватного підприємства "Новоселиця плюс" залишити без  задоволення.

Головуючий  суддя                                                                 Т. Добролюбова  

Судді                                                                                          Т.Гоголь

                                                                                                    В.Швець