Рішення

від 28.10.2008 по справі 37/383

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/383

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/383

28.10.08

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Семенівський елеватор»

ДоЗакритого акціонерного товариства «Київгазпостач»

Проповернення передплати по договору в розмірі 43862,14 грн. та стягнення штрафу в розмірі 1189,69 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача Щербина О. Ю.- представник за довіреністю № 04-460 від 13.10.20008 р.

Від відповідача  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Семенівський елеватор»до Закритого акціонерного товариства «Київгазпостач»про повернення передплати по договору в розмірі 43862,14 грн. та стягнення штрафу в розмірі 1189,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2008 р. порушено провадження у справі № 37/383, розгляд справи було призначено на 14.10.2008 р. о 10-45.

Представник відповідача 14.10.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/383 від 26.09.2008 р. не виконав, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 14.10.2008 року представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, відповідно до якого станом на 06.10.2008 року Закрите акціонерне товариство «Київгазпостач»значиться за адресою: 04070, м. Київ, Подільський район, вул. Спаська, будинок, 24/15. Суд зазначає, що дана адреса є іншою, ніж та, що вказана в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні 28.10.2008 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.10.2008 року не з'явився, проте через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що в частині стягнення суми основного боргу відповідач позов визнає, проте просить відмовити в частині стягнення штрафу.

Крім того, відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Судом подане клопотання було відхилено.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.10.2008 року  за згодою представника позивача та відповідача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

03 червня 2004 між Закритим акціонерним товариством «Семенівський елеватор»(покупець) та Закритим акціонерним товариством «Київгазпостач»(постачальник) був укладений договір купівлі-продажу природного газу  №  413/06-04, відповідно до умов якого сторони погодили, що постачальник зобов'язується продати покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до додатку до договору від 27.12.2007 року сторони встановили, що постачальник в 2008 році постачає 652,000 тис м.куб.

При цьому у відповідності до п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється грошовими коштами покупцем шляхом 100 % попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника за 10 календарних днів до початку місяця поставки.

Судом встановлено, що станом на 01.09.2008 року у позивача існувала переплата за поставлений природний газ в розмірі 182295,62 грн.

На виконання вимог договору позивачем в вересні 2007 року було перераховано на рахунок відповідача 420000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач за період з вересня 2007 року по квітень 2008 року поставив позивачу природного газу на суму 558222,68 грн.

Листами № 02-204 від 24.04.2008 року та № 02-235 від 19.05.2008 року у відповідності до п. 3.3.2 договору позивач підтвердив намір та технологічну і фінансову можливість придбання природного газу в травні та червні 2008 року, проте відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов'язання по поставці природного газу не виконав, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 43862,14 грн. та суму штрафу за користування грошовими коштами в розмірі 3 % річних - 1189,69 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Закритим акціонерним товариством «Семенівський елеватор»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві. 27.10.2008 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Як визначено статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та не поставив відповідачу природний газ в строк, встановлений договором, в зв'язку з чим позивач пред'являв відповідачу вимогу повернути суму попередньої оплати, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачу грошові кошти не повернув.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача у розмірі 43862,14 грн. документально підтверджується та відповідає обліковим даним позивача, а тому  визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафу за користування грошовими коштами в розмірі 3 % річних - 1189,69 грн.

Суд зазначає, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічне положення містить частина 2 статті 218 Господарського кодексу України, яка визначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Також у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що в договорі, а також чинним законодавством не передбачено, що постачальник сплачує  штраф за порушення виконання зобов'язання щодо порушення строків поставки природного газу та неповернення суми попередньої оплати, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання не вчинено у письмовій формі, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1189,69 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 611, 612, 693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 231, 230 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київгазпостач» (04070, м. Київ, вул. Спаська, будинок 24/15, ідент. код 31608063) на користь Закритого акціонерного товариства «Семенівський елеватор»(38200, Полтавська обл., с. Семенівка, вул. Леніна, 3, код 32682813) 43862 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят дві)  грн. 14 коп. –боргу,  438 (чотириста тридцять вісім) грн. 62  коп. - державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн.  88 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення штрафу в розмірі 1189,69 грн. в позові відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 16.12.2008 року