Постанова

від 09.12.2008 по справі 45/419

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

45/419

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 грудня 2008 р.                                                                                    № 45/419  

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Губенко Н.М.  

розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Концерн Алекс”, м. Київ (далі –Концерн)

на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2008 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2008

зі справи  № 45/419

за позовом Концерну

до Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ (далі –Департамент)

про визнання недійсним рішення,

треті особи –товариство з обмеженою відповідальністю “Арком”, м. Київ (далі –ТОВ “Арком”), та

Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ (далі –МВС України).

Судове засідання проведено за участю представників:

Концерну –Сінчука І.Я., Мінчука Д.Л.,

Департаменту –не з'яв.,

ТОВ “Арком” –Демченка Ю.В.,

МВС України –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним акта тендерного комітету Департаменту, яким визначено переможцем тендеру на закупівлю радіостанцій спецзв'язку ТОВ “Арком”, та про застосування передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) наслідків недійсності правочину –договору про закупівлю, укладеного Департаментом і ТОВ “Арком”.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2008 (суддя  Балац С.В.) позов задоволено частково; визнано недійсним рішення тендерного комітету Департаменту про визначення переможцем торгів ТОВ “Арком”, оформлене протоколом оцінки тендерних пропозицій та визначення переможця від 07.10.2004 (далі –оспорюване рішення); у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; з Департаменту стягнуто на користь Концерну 42, 50 грн. витрат з оплати державного мита і 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У прийнятті зазначеного рішення суд з посиланням на приписи Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, (далі –Закон), ЦК України та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходив з того, що: оспорюване рішення є таким, що не відповідає Закону та порушує права позивача; неможливо визначити, що саме сторони правочину закупівлі повинні повернути одна одній в порядку частини першої статті 216 ЦК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 (колегія суддів у складі: Євсіков О.О. - головуючий, судді Вербицька О.В. і Гарник Л.Л.):

у задоволенні апеляційної скарги Концерну відмовлено;

апеляційну скаргу ТОВ “Арком” задоволено;

рішення місцевого господарського суду з даної справи змінено;

у частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним оспорюваного рішення, а також у частині стягнення з Департаменту суми судових витрат рішення суду першої інстанції скасовано; в цій частині в позові відмовлено;

у решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін;

з Концерну стягнуто на користь ТОВ “Арком” 42 грн. витрат зі сплати державного мита.

У прийнятті зазначеної постанови суд з посиланням на приписи Закону, Закону України “Про радіочастотний ресурс України”, ЦК України виходив з відсутності підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним; що до інших позовних вимог, то вони є похідними від зазначеної вимоги, а тому також не підлягають задоволенню.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України  Концерн просить:

- оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати;

- оскаржуване рішення місцевого господарського суду змінити таким чином:

позов задовольнити повністю;

зобов'язати відповідача повідомити про резолютивну частину рішення зі справи тих учасників торгів у той самий спосіб, яким до них було доведено акт, який визнано недійсним –рекомендованою кореспонденцією;

судові витрати стягнути з відповідача;

- прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача у двадцятиденний строк після вступу в законну силу рішення у цій справі укласти з позивачем договір на постачання “радіостанцій спецзв'язку” на умовах, викладених у тендерній пропозиції позивача, отриманій відповідачем о 10:55 14.09.2004, що була надана згідно із запрошенням останнього в оголошенні від 20.08.2004 № 102225, надрукованому у Віснику державних закупівель від 20.08.2004;

- прийняти нове рішення, яким стягнути в доход держави все одержане сторонами договору від 20.10.2004 № 77, а саме: стягнути з Департаменту обладнання, зазначене в додатку № 1 до договору від 20.10.2004 № 77, на суму 364 200 грн.; стягнути з ТОВ “Арком” кошти в сумі 364 200 грн.

Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваної постанови за незастосування судом відповідних фактичним обставинам справи норм матеріального права, а також у зв'язку з незастосуванням “за сукупністю” норм статей 34, 35, 43 і 82 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Арком” заперечує проти доводів скаржника та просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а в задоволенні скарги відмовити.

Від Департаменту та МВС України відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами такого розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- у Віснику державних тендерів України № 23 (116) від 20.08.2004 було опубліковано оголошення № 10225 про закупівлю Департаментом радіостанцій спецзв'язку (приймально-передавальні) –250 одиниць;

- відповідно до тендерної документації на закупівлю за рахунок державних коштів  радіостанцій приймально-передавальних спецзв'язку (далі –тендерна документація) предметом закупівлі були радіостанція автомобільна з антеною (Еквівалент KENWOOD - 7060) (146 - 174 МГц,            128 каналів, 25Вт), радіостанція портативна (носима) (Еквівалент KENWOOD - 2170) (146 - 174 МГц, 16 каналів, 2 - 5Вт);

- у додатку до тендерної документації (кваліфікаційні вимоги) визначено вимогу про наявність сертифікату якості УкрСЕПРО;

- Концерн звернувся до Департаменту з тендерною пропозицією на постачання “Радіостанції приймально-передавальні спецзв'язку” (далі –тендерна пропозиція), а саме –радіостанцію автомобільну ICOM IC-F110 у кількості 100 шт. за ціною 1 343 грн. за штуку та радіостанцію портативну ICOM IC-F11 у кількості 150 шт. за ціною 988 грн. за штуку; термін постачання визначено –на наступний день після підписання договору поставки, оплата –на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів, гарантійний термін –3 роки на радіостанції та 1 рік на аксесуари до них;

- до тендерної документації додано сертифікат відповідності, дійсний до 16.06.2003;

- протоколом розкриття тендерних пропозицій від 14.09.2004 визначено, що Концерн у тендерній пропозиції запропонував радіостанції за ціною 1 611, 60 грн. та 1 185 грн. відповідно зі строком поставки 60 робочих днів та з оплатою з відстрочкою 30 банківських днів і з гарантією 3 роки;

- Концерн, не погодившись з цим протоколом, звернувся до голови тендерного комітету замовника торгів зі скаргою щодо проведення процедури відкритих торгів згідно з оголошенням № 10225; у цій скарзі Концерн просив внести до зазначеного протоколу дані, які відповідають його тендерній пропозиції;

- згідно з протоколом засідання тендерного комітету Департаменту з розгляду скарги Концерну від 01.10.2004 скаргу задоволено;

- відповідно до протоколу оцінки тендерних пропозицій та визначення переможця від 07.10.2004 тендерні пропозиції всіх учасників допущено до подальшої оцінки; переможцем тендеру визнано ТОВ “Арком” за позиціями: радіостанція автомобільна з антеною за ціною 1 995 грн. та радіостанція портативна (носима) за ціною 1 098 грн.;

- Концерн, не погодившись з таким рішенням, оскаржив його до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і просив, зокрема, об'єктивно визначити переможця торгів відповідно до методики оцінки тендерних пропозицій, наведеній у тендерній документації замовника;

- назване Міністерство письмово повідомило Концерн, зокрема, те, що оскільки на момент отримання скарги договір на закупівлю вже був укладений, відповідно до вимог Закону воно не має підстав для прийняття рішення зі скарги;

- первинні документи, складені на виконання зазначеного договору, знищено сторонами останнього за спливом строку зберігання таких документів;

- з протоколу розкриття тендерних пропозицій вбачається, що зміст тендерної пропозиції Концерну неправильно відображено в цьому протоколі: зокрема, ціну в тендерній пропозиції визначено за радіостанцію автомобільну ICOM IC-F110 по 1 343 грн. за штуку та радіостанцію портативну ICOM            IC-F11 по 988 грн. за штуку, а в згаданому протоколі зазначено ціну відповідно 1 611, 60 та 1 185, 60 грн.; у тендерній пропозиції Концерну визначено термін постачання –на наступний день після підписання договору на поставку, а в протоколі зазначено –60 робочих днів;

- незважаючи на задоволення скарги Концерну щодо зазначення в протоколі розкриття тендерних пропозицій неправильної інформації, замовник дій щодо виправлення недоліків зазначеного протоколу не вчинив;

- з протоколу оцінки тендерних пропозицій та визначення переможця від 07.10.2004 вбачається, що до подальшої оцінки тендерних пропозицій допущено всі тендерні пропозиції, подані учасниками тендеру, а переможцем визнано ТОВ “Арком” з пропозицією радіостанцій автомобільних з антеною за ціною 1 995 грн. та радіостанцій портативних (носимих) за ціною               1 098 грн.; умови тендерних пропозицій Концерну і ТОВ “Арком” у частині строків поставки, оплати та гарантії збігаються.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- згаданий протокол розкриття тендерних пропозицій від 14.09.2004 (яким визначено, що Концерн у своїй тендерній пропозиції запропонував радіостанції за ціною 1 611, 60 і 1 185 грн. зі строком поставки 60 робочих днів та з оплатою на умовах відстрочки на 30 банківських днів і з гарантією у 3 роки) підписали члени тендерного комітету Департаменту Рублюк В.М., Миколаєнко Л.І., Іванов В.М. і Коломійчук О.Г.;

- згаданий протокол засідання тендерного комітету Департаменту щодо розгляду скарги Концерну від 01.10.2004 № 1 підписали ті ж самі члени названого комітету;

- тими ж особами підписаний згаданий протокол від 07.10.2004 тендерного комітету (яким тендерні пропозиції всіх учасників допущено до подальшої оцінки і переможцем тендеру визнано ТОВ “Арком”);

- відтак станом на 07.10.2004 (день прийняття оспорюваного рішення) тендерному комітету Департаменту (у зазначеному складі) було відомо про те, що протоколом від 01.10.2004 № 1 цього ж тендерного комітету та у тому ж складі було задоволено скаргу Концерну на протокол розкриття тендерних пропозицій від 14.09.2004;

- оскільки зазначені протоколи, у тому числі щодо задоволення скарги Концерну, складалися одним і тим самим тендерним комітетом у одному й тому складі членів цього комітету, немає підстав вважати, що при складанні протоколу оцінки тендерних пропозицій тендерним комітетом не було враховано справжні ціну та строки поставки продукції, запропоновані Концерном;

- водночас зазначені обставини, пов'язані з ціною та строками поставки, не стали підставами для відхилення тендерної пропозиції Концерну. Відповідно до протоколу оцінки тендерних пропозицій та визначення переможця від 07.10.2004 тендерну пропозицію Концерну було відхилено з двох підстав:

Концерном було надано прострочений сертифікат якості УкрСЕПРО на продукцію;

опис технічних можливостей учасника, інформація про заходи щодо гарантії якості, екологічної безпеки та безпеки умов експлуатації не завірено печаткою;

- тим часом згідно з пунктом 4.1 тендерної документації замовника від учасників тендеру вимагалося надання сертифікатів відповідності УкрСЕПРО;

- у пункті 4 мотивувальної частини оспорюваного рішення зазначено, що строк сертифікату відповідності серія ЖА № 058095, виданий ЗАТ “Концерн Алекс”, дійсний до 16.06.2003;

- водночас місцевим господарським судом нічого не зазначено про сертифікат відповідності серія ВБ № 8525209900, який було додано Концерном до позовної заяви і який міститься в матеріалах справи. Згідно з даним сертифікатом термін його дії закінчується 10.06.2004;

- інформацію про закупівлю Департаментом радіостанцій спецзв'язку було оголошено 20.08.2004. Таким чином, на час проведення закупівлі (в тому числі як на час подання тендерної пропозиції, так і на момент визначення переможця тендеру) у Концерну не було чинних сертифікатів відповідності на запропоновану продукцію.

Відповідно до приписів статті 26 Закону, що був чинний на час виникнення спірних правовідносин (тут і далі –в редакції Закону, яка була чинною на час проведення тендеру, за результатами якого прийнято оспорюване рішення):

- під час розкриття тендерних пропозицій, зокрема, перевіряється наявність усіх необхідних документів, передбачених інструкцією щодо їх підготовки, правильність їх оформлення та складається протокол згідно з установленою уповноваженим органом формою, копія якого надається всім учасникам на їх запит;

- замовник визначає переможця торгів з числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на основі критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації; такими критеріями оцінки можуть бути: найнижча ціна; строк поставки (виконання); якість та функціональні характеристики, екологічна чистота; післяпродажне обслуговування; умови розрахунків; експлуатаційні витрати; передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, послуг, що пропонуються учасником.

Згідно із статтею 15 Закону замовник може вимагати від учасників надання ними підтвердженої документально інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам.

Статтею 25 Закону України “Про радіочастотний ресурс” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначається, зокрема, що умовами застосування радіоелектронних засобів та їх випромінювальних пристроїв на території України є документальне підтвердження їх відповідності стандартам (сертифікат відповідності).

За приписом статті 27 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо: учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим статтею 15 Закону; тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням установлених фактичних обставин справи та з огляду на наведені законодавчі приписи суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним, а отже, й для задоволення решти позовних вимог у даній справі, які є похідними від вимоги про визнання недійсним згаданого рішення.

Зазначаючи про порушення апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права, скаржник фактично вдається до заперечення обставин, установлених, зокрема, апеляційною інстанцією, та спростування здійсненої нею оцінки доказів у справі. Однак згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас скаржником не наведено обґрунтованих доводів щодо порушення апеляційною інстанцією визначених статтею 43 названого Кодексу правил оцінки доказів.

Таким чином, наведені у скарзі доводи не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення стосовно скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 зі справи № 45/419 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Концерн Алекс” –без задоволення.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Н. Губенко