Постанова

від 10.12.2008 по справі 6/117-08-3131

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/117-08-3131

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 грудня 2008 р.                                                                                    № 6/117-08-3131  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:Н. Дунаєвської,І. Воліка (доповідача),Н. Мележик,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Німакс"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.08.08

у справі           №6/117-08-3131

за позовом Сільськогосподарського кооперативу (СК) "Світанок"

доТОВ "Німакс"

провизнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача -не з'явилися;

відповідача -не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2008 року позивач –СК "Світанок" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ТОВ "Німакс" про  визнання дійсним договору купівлі-продажу майна від 02.07.03; визнання права власності на Будинки № 7, 8, 9, кожен загальною площею 21кв.м., складається з кімнат 10,5 кв. м. та 10,5 кв. м., що розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Сільська рада Шабівська, база відпочинку "Розквіт", Будацька коса (біля селища Затока).

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.08.08 (суддя Демешин О.А.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі, визнано дійсним договір купівлі-продажу майна від 02.07.03, укладений між ТОВ "Німакс" та СК "Світанок"; визнано за СК "Світанок" право власності на наступне майно: будинок 7, загальною площею 21 кв. м., що складається з кімнати 1 площею 10,5 кв. м., кімнати 2 площею 10,5 кв.; будинок 8, загальною площею 21 кв. м., що складається з кімнати 1 площею 10,5 кв. м., кімнати 2 площею 10,5 кв.м.; будинок 9, загальною площею 21 кв. м., що складається з кімнати 1 площею 10,5 кв. м., кімнати 2 площею 10,5 кв. м., які знаходяться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Сільська рада Шабівська, база відпочинку „Розквіт", Будацька коса (біля селища Затока).

Судове рішення мотивоване тим, що наявність домовленості сторін з усіх істотних умов договору купівлі-продажу майна підтверджується матеріалами справи і відбулося його часткове виконання, а  відповідач ухиляється від виконання умов договору щодо його нотаріального посвідчення.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом другої інстанції норм матеріального та  процесуального права, а саме: ст.652 ЦК України, ст.188 ГК України та ст. 84 ГПК України, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.07.08 відповідач на адресу позивача надіслав пропозицію про розірвання договору купівлі-продажу майна від 02.07.03 у зв'язку із змінами істотних обставин та відсутності права власності на будинки у СК "Світанок". Під зміною істотних умов відповідач посилався на нинішнє його скрутне фінансове становище та значне збільшення в ціні майна, що було предметом договору купівлі-продажу від 02.07.03.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення зазначеним вимогам  відповідає.

Відповідно до ст. ст. 153, 154 ЦК УРСР(1963р.), який діяв не момент укладення договору,  договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній  у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів, 02.07.03 року між ТОВ "Німакс" та СК "Світанок" було укладено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого відповідач продав майно, що належало йому на праві власності  розташоване за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільська рада Шабівська, база відпочинку „Розквіт", Будацька коса, біля селища Затока, а саме:

- Будинок 7, загальною площею 21 кв. м., що складається з двох житлових кімнат по 10,5 кв. м„ збудований господарським способом та введений в експлуатацію 1978 р., вартість якого становить 300 грн.;

-  Будинок 8, загальною площею 21 кв. м., що складається з двох житлових кімнат по 10,5 кв. м., збудований господарським способом та введений в експлуатацію 1978 р. вартість якого становить 300 грн.;

- Будинок 9, загальною площею 21 кв. м., що складається з двох житлових кімнат по 10,5 кв. м. збудований господарським способом та введений в експлуатацію 1978 р., вартість якого становить 300 грн.;

Пунктом 2.3. договору встановлено, що право власності на майно переходить від відповідача до позивача після повної сплати вартості (900 грн.) та складання акту прийому-передачі майна, що є невід'ємною частиною договору.

Позивач виконав свої зобов'язання по договору, оплативши вартість майна.

03.07.03 майно, що було предметом договору купівлі-продажу, відповідач по Акту приймання-передачі передав позивачу.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що він підлягає нотаріальному посвідченню.

04.08.03  позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення з пропозицією з'явитися 18.08.03  о 14:00 год. до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Радянська, 12.

Однак, до цього часу, відповідач від нотаріального посвідчення договору ухилявся.

За приписом ч.2 ст.47 ЦК УРСР якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічні вимоги щодо визнання дійним договору передбачені і частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується домовленість сторін з усіх істотних умов договору і відбулося його часткове виконання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України рішення місцевого  господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                         ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Німакс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 15.08.08  у справі №6/117-08-3131 залишити без змін.

Головуючий:                                                                                                 Дунаєвська Н.Г.

Судді:                                                                                                 Волік І.М.

                                                                                                      Мележик Н.І.